ПІДРУЧНИК можна завантажити тут
рамка для фото
мʼяка іграшка
закладка для книги
новорічна прикраса, листівка
квіти, браслети з бісеру
панно
бутерброди
кімнатні рослини
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати вміння добирати декоративні елементи, оздоблювати м’яку іграшку, виконувати остаточну обробку та презентувати готовий виріб.
Розвивальна: розвивати творчу уяву, естетичний смак, уважність, самостійність і навички оцінювання якості виробу.
Інтерактивна вправа «Пригадай етапи»
Які етапи виготовлення м’якої іграшки вже виконано?
Для чого потрібне наповнення виробу?
Які ручні шви використовувалися під час зшивання деталей?
Чому важливо перевірити міцність швів перед оздобленням?
Інтерактивна вправа «Обери оздоблення»
Доберіть декоративні елементи для м’якої іграшки: стрічки, ґудзики, фетр, вишивку, аплікацію або декоративні шви.
Визначте, які матеріали найкраще підходять для оздоблення обраної іграшки та як вони вплинуть на її зовнішній вигляд.
Способи оздоблення м’якої іграшки
Вишивка — оформлення очей, носика, рота та декоративних візерунків нитками.
Аплікація — прикріплення деталей із фетру або іншої тканини.
Декоративні шви — створення візерунків і контурів.
Оздоблення стрічками — виготовлення бантиків, комірців та інших прикрас.
Текстильні деталі — додавання вушок, хвостиків, кишеньок та інших елементів.
Під час вибору оздоблення важливо враховувати форму іграшки, колір основної тканини, призначення виробу та надійність кріплення деталей.
Остаточна обробка виробу
Перевірити міцність усіх швів.
Видалити зайві нитки та залишки матеріалів.
Вирівняти й розправити деталі.
Закріпити декоративні елементи.
Перевірити симетричність іграшки та охайність оздоблення.
Переконатися, що немає гострих, незакріплених або небезпечних деталей.
Для іграшок, призначених маленьким дітям, не варто використовувати дрібні деталі, які легко відірвати та проковтнути. Безпечнішими можуть бути вишиті очі й інші елементи.
Презентація готового виробу
Під час презентації варто зазначити:
назву та призначення іграшки;
матеріали й техніки виготовлення;
особливості декоративного оформлення;
що вдалося найкраще;
як можна використовувати або кому подарувати виріб.
Завдання: завершити виготовлення м’якої іграшки, оздобити її відповідно до задуму та підготувати до презентації.
Послідовність виконання:
Огляньте готову іграшку, визначте, які ділянки потребують доопрацювання.
Доберіть декоративні елементи, що відповідають формі та кольоровому оформленню виробу.
Виконайте вишивку, аплікацію або інше заплановане оздоблення.
Надійно закріпіть усі декоративні деталі.
Видаліть зайві нитки, виправте нерівності та перевірте міцність швів.
Оцініть зовнішній вигляд і безпечність готової іграшки.
Підготуйте коротку презентацію виробу.
Інтерактивна вправа «Майстерня дизайнера»
Оберіть одну особливість, яка зробить іграшку впізнаваною: незвичне поєднання кольорів, вишитий візерунок, оригінальний бантик або текстильну аплікацію.
Перевірте, чи відповідає оздоблення загальному образу іграшки та чи не перевантажує її зайвими деталями.
Інтерактивна вправа «Контроль якості»
Перевірте готовий виріб за такими критеріями:
усі шви міцні й охайні;
наповнювач рівномірно розподілений;
декоративні елементи надійно закріплені;
нитки та краї не стирчать;
кольори й оздоблення гармонійно поєднуються;
виріб безпечний і відповідає задуму.
Інтерактивна вправа «Моя іграшка — моя історія»
Підготуйте коротку розповідь про готову іграшку за орієнтовним планом:
Назва іграшки.
Ідея та призначення виробу.
Використані матеріали й техніки оздоблення.
Найцікавіший елемент оформлення.
Особливості готового виробу.
Інтерактивна вправа «Комплімент майстру»
Під час ознайомлення з роботами зверніть увагу на оригінальність задуму, охайність швів, гармонійність кольорів і якість оздоблення.
Приклади доброзичливого відгуку:
«Мені сподобалося поєднання кольорів, тому що…»
«Найоригінальнішою деталлю є…»
«Особливо охайно виконано…»
Інтерактивна вправа «Знайди помилку»
Визначте, які недоліки потрібно виправити перед презентацією:
На виробі залишилися зайві нитки.
Декоративна стрічка закріплена ненадійно.
Оздоблення не поєднується з кольором тканини.
Усі шви перевірені, а деталі надійно закріплені.
На іграшці є дрібні деталі, які легко відірвати.
Інтерактивна вправа «Закінчи речення»
Оздоблення потрібне для…
Перед презентацією необхідно…
Якість готового виробу залежить від…
Під час вибору декоративних елементів важливо…
Свою іграшку я вважаю вдалою, тому що…
Домашнє завдання
Завершити виготовлення та оздоблення виробу.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати вміння з’єднувати деталі м’якої іграшки ручними швами, вивертати виріб, наповнювати його та охайно завершувати роботу.
Розвивальна: розвивати дрібну моторику, творче мислення, уважність, точність і самостійність.
Інтерактивна вправа «Пригадай послідовність»
Учні пригадують етапи виготовлення м’якої іграшки та відповідають на запитання:
Для чого потрібні викрійка й шаблон?
Чому деталі потрібно складати лицьовими боками всередину?
Які ручні шви можна використати для з’єднання деталей?
Для чого залишають невеликий незашитий отвір?
Які матеріали можна використовувати для наповнення іграшки?
Інтерактивна вправа «Правильно чи неправильно?»
Деталі іграшки потрібно з’єднувати міцними швами.
Наповнювач слід розміщувати лише в одному місці.
Перед вивертанням виробу потрібно перевірити, чи не пропущені стібки.
Голки можна залишати на робочому столі.
Зшивання деталей м’якої іграшки
Для з’єднання деталей використовують ручні шви, які мають бути рівномірними та міцними.
Шов «уперед голку» — простий шов для тимчасового з’єднання деталей або виконання нескладних виробів.
Шов «назад голку» — міцний шов, який підходить для з’єднання деталей іграшки.
Обметувальний шов — допомагає охайно обробити краї тканини, запобігаючи їхньому обсипанню.
Потайний шов — використовується для закриття отвору після наповнення іграшки.
Послідовність зшивання:
Скласти деталі лицьовими боками всередину.
Вирівняти краї та зафіксувати їх шпильками або тимчасовими стібками.
Зшити деталі по наміченій лінії, залишивши отвір для вивертання.
Перевірити міцність шва та відсутність пропущених стібків.
Обережно вивернути виріб на лицьовий бік.
Наповнення м’якої іграшки
Для наповнення можна використовувати синтепух, холофайбер або інший спеціальний матеріал, призначений для текстильних виробів.
Основні правила:
додавати наповнювач невеликими порціями;
рівномірно розподіляти його всередині виробу;
ретельно заповнювати куточки та дрібні деталі;
не переповнювати іграшку, щоб шви не розходилися;
перевірити форму та пружність виробу перед закриттям отвору.
Після наповнення отвір закривають потайним швом, акуратно закріплюють нитку та ховають її кінчик усередині виробу.
Завдання: з’єднати підготовлені деталі, надати іграшці об’єму та завершити її виготовлення.
Послідовність виконання:
Підготуйте робоче місце, перевірте наявність усіх деталей та інструментів.
Складіть деталі лицьовими боками всередину й вирівняйте краї.
Зафіксуйте деталі шпильками, розміщуючи їх так, щоб не заважали шиттю.
Зшийте деталі ручним швом «назад голку» або іншим відповідним міцним швом.
Залиште отвір для вивертання та наповнення.
Перевірте шви, обережно виверніть виріб і розправте його краї.
Наповнюйте іграшку невеликими порціями матеріалу, рівномірно розподіляючи його.
Перевірте форму виробу, за потреби додайте наповнювач у порожні ділянки.
Закрийте отвір потайним швом.
Огляньте готову іграшку, перевірте міцність швів та охайність виконання.
Інтерактивна вправа «Майстерня якості»
Після виконання роботи учні перевіряють власний виріб:
Чи рівні стібки?
Чи немає отворів між деталями?
Чи рівномірно розподілений наповнювач?
Чи зберігає іграшка задуману форму?
Чи непомітно закритий отвір?
Інтерактивна вправа «Знайди помилку майстра»
Розгляньте ситуації та запропонуйте правильні дії:
Під час зшивання залишили надто великий незашитий отвір.
Наповнювач додали одразу великою грудкою.
Шов виконали з великими проміжками між стібками.
Отвір після наповнення закрили грубою помітною строчкою.
Після завершення роботи голку залишили в тканині.
Інтерактивна вправа «Закінчи речення»
Щоб деталі іграшки були міцно з’єднані, потрібно…
Отвір для наповнення залишають для того, щоб…
Наповнювач потрібно розподіляти…
Потайний шов використовують для…
Якість готової іграшки залежить від…
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку:
Навчальна: формувати вміння послідовно виготовляти м’яку іграшку з тканини, правильно використовувати шаблони та інструменти, виконувати ручні шви й просте оздоблення.
Розвивальна: розвивати творче мислення, фантазію, координацію рухів, точність і дрібну моторику.
За коротким описом визначити, про який виріб ідеться:
має м’яку форму;
виготовляється переважно з тканини;
може мати наповнювач;
використовується для гри або як декоративний виріб;
часто має незвичайну форму та яскраве оздоблення.
Відповідь: м’яка іграшка.
Обговорення: що робить м’яку іграшку цікавою та оригінальною?
Відновити послідовність виготовлення:
оздоблення;
розкрій;
наповнення;
підготовка шаблону;
з’єднання деталей;
перевірка готового виробу.
Правильна послідовність:
шаблон → розкрій → з’єднання деталей → наповнення → оздоблення → перевірка виробу.
Назвати небезпечні ситуації під час роботи:
відкрити ножиці та залишити їх на краю столу;
передавати ножиці гострими кінцями вперед;
залишити голку серед обрізків тканини;
зберігати голки у голківниці;
використовувати інструменти тільки за призначенням.
Завдання: виготовити м’яку іграшку за обраним шаблоном.
обрати тканину;
розмістити шаблон;
виконати розмітку;
врахувати припуски на шви;
вирізати деталі.
скласти відповідні деталі лицьовими сторонами;
закріпити їх;
виконати шов;
залишити невелику ділянку для вивертання та наповнення.
вивернути деталі;
перевірити шви;
поступово наповнити іграшку;
рівномірно розподілити наповнювач;
закрити отвір.
Вибрати відповідні декоративні елементи та надати іграшці індивідуальності.
Запропонувати завершальний образ своєї іграшки:
придумати ім’я;
визначити характер;
обрати кольори;
підібрати декоративні елементи;
придумати невелику особливість, яка відрізнятиме виріб від інших.
Перед завершенням роботи дати відповіді:
Чи відповідає виріб задуму?
Чи міцно з’єднані деталі?
Чи рівномірно розподілений наповнювач?
Чи надійно закріплені декоративні елементи?
Чи охайно виглядає готова іграшка?
За потреби виконати виправлення.
Завершити три речення:
Сьогодні я навчився/навчилася…
Я зрозумів/зрозуміла, що…
Наступного разу я хочу…
Коротке обговорення результатів роботи.
Відзначення оригінальних ідей, акуратного виконання та вдалого декоративного оформлення.
Оцінювання: врахувати дотримання правил безпеки, правильність технологічних операцій, якість швів, охайність та творчий підхід.
Завершити виріб за потреби. Продумати коротку історію або опис своєї м’якої іграшки: її назву, характер та призначення.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку:
Навчальна: формувати початкові вміння виготовлення м’якої іграшки з текстильних матеріалів; закріпити знання про послідовність розкроювання, з’єднання та оздоблення деталей виробу.
Розвивальна: розвивати творчу уяву, дрібну моторику рук, просторове мислення, уважність та охайність.
Короткі відповіді на запитання:
Що називають м’якою іграшкою?
З яких матеріалів її можна виготовити?
Для чого потрібен шаблон?
Які інструменти використовують під час роботи?
Чим можна прикрасити готову іграшку?
Визначити правильність тверджень:
Шаблон допомагає отримати деталі потрібної форми.
Тканину можна різати без попередньої розмітки.
Ножиці потрібно використовувати обережно.
Наповнювач потрібно розподіляти рівномірно.
Іграшку можна оздобити декоративними елементами.
Користуватися ножицями тільки за призначенням.
Передавати ножиці кільцями вперед.
Не залишати ножиці відкритими.
Голки та шпильки зберігати у спеціальному місці.
Не брати голки до рота.
Не залишати голку в тканині після завершення роботи.
Підтримувати порядок на робочому місці.
Визначити, які дії є безпечними:
ножиці лежать закритими;
голка залишена в тканині;
шпильки зберігаються у спеціальному місці;
ножицями розмахують під час розмови;
робоче місце залишається охайним.
Завдання: виготовити м’яку іграшку або окремі її деталі за підготовленим шаблоном.
Підготувати робоче місце.
Перевірити шаблони.
Розмістити шаблон на тканині.
Виконати розмітку.
Вирізати деталі.
З’єднати деталі швом.
Перевірити міцність швів.
Вивернути виріб.
Заповнити його наповнювачем.
Зашити отвір.
Додати декоративні елементи.
Запропонувати варіанти оздоблення м’якої іграшки:
очі та носик;
бантик;
вишивка;
ґудзики;
декоративні стрічки;
аплікація;
фетрові деталі.
Обрати оздоблення, яке найкраще відповідає формі та задуму іграшки.
Сьогодні я дізнався/дізналася…
Мені найбільше сподобалося…
Найцікавішим етапом було…
Найскладніше було…
Наступного разу я хочу…
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати вміння виготовляти шаблони деталей м’якої іграшки, правильно переносити їх на тканину та виконувати розкрій; закріпити правила безпечної роботи з ножицями, голками та іншими інструментами.
Розвивальна: розвивати точність, просторове мислення, уважність, охайність, уміння раціонально використовувати матеріал і планувати послідовність роботи.
Інтерактивна вправа «Для чого потрібен шаблон?»
Запитання:
Що таке шаблон?
Для чого він використовується під час виготовлення м’якої іграшки?
Чим шаблон відрізняється від готової деталі?
Чому важливо точно виготовити шаблон?
Висновок: шаблон допомагає отримати деталі потрібної форми та розміру.
Вправа «Збери іграшку»
Уявити, що всі деталі майбутньої іграшки вирізані неправильно: одна більша, інша менша, деякі мають різну форму.
Запитання:
Чи можна буде легко зібрати таку іграшку?
Висновок: точність шаблонів і розкроювання безпосередньо впливають на якість готового виробу.
Виготовлення шаблонів
Шаблони виготовляють із паперу або картону за ескізом. Контури повинні бути чіткими та відповідати розмірам деталей.
Після вирізання шаблонів перевіряють їх відповідність ескізу.
Розміщення шаблонів на тканині
Перед розкроюванням визначають напрямок ниток тканини та намагаються розташувати шаблони раціонально, щоб зменшити кількість відходів.
Розмітка
Шаблон закріплюють шпильками або притримують, після чого обводять його крейдою чи спеціальним маркером.
Враховують припуски на шви, якщо вони передбачені технологією виготовлення.
Розкрій
Деталі вирізають гострими ножицями плавно, точно по лінії розкрою. Не допускається різке або хаотичне різання тканини.
Визначити, чи правильно виконуються дії:
шаблон виготовлено з тонкого паперу, який легко деформується;
перед розкроюванням перевірено розміри шаблону;
шаблони розміщують на тканині хаотично;
припуски на шви не враховують;
тканину розкроюють гострими ножицями;
ножиці передають кільцями вперед;
під час розкроювання тканину сильно натягують.
Обґрунтувати правильність або помилковість дій.
Розглянути аркуш тканини та уявно розмістити на ньому деталі іграшки.
Завдання:
використати площу тканини максимально раціонально;
розташувати деталі так, щоб залишилося якомога менше відходів;
врахувати напрямок ниток тканини;
залишити необхідні припуски.
Висновок: раціональний розкрій допомагає економити матеріал.
Завдання: виготовити шаблони та виконати розкрій деталей м’якої іграшки.
Послідовність виконання:
Розглянути ескіз майбутньої іграшки.
Визначити кількість і форму деталей.
Перенести контури деталей на папір або картон.
Перевірити розміри та симетричність деталей.
Вирізати шаблони.
Розкласти шаблони на тканині.
Визначити оптимальне розташування деталей.
Закріпити шаблони.
Обвести контури.
Нанести припуски на шви.
Вирізати деталі.
Перевірити кількість і відповідність деталей шаблонам.
Скласти деталі в окреме місце для подальшого виготовлення іграшки.
Проаналізувати ситуації:
одна деталь має інший розмір, ніж шаблон;
на деяких деталях відсутні припуски;
лінії розмітки нечіткі;
деталі вирізані нерівно;
тканина пошкоджена ножицями;
після розкроювання залишилося багато непотрібних відходів.
Визначити причину помилки та запропонувати спосіб її виправлення.
Під час роботи необхідно:
використовувати справні ножиці;
не залишати ножиці відкритими;
не ходити з відкритими ножицями;
передавати ножиці кільцями вперед;
зберігати голки та шпильки у спеціальному місці;
не залишати голки в тканині після завершення роботи;
не робити різких рухів під час розкроювання;
підтримувати порядок на робочому місці.
Продовжити речення:
«Щоб безпечно працювати з ножицями, потрібно…»
«Після завершення розкроювання необхідно…»
«Шпильки потрібно…»
«Якщо ножиці несправні, потрібно…»
«Під час роботи робоче місце має бути…»
Завершити речення:
«Сьогодні я навчився/навчилася…»
«Найскладнішим було…»
«Я зрозумів/зрозуміла, що точність шаблону важлива тому, що…»
«Під час наступної роботи я зверну увагу на…»
Підбиття підсумків
Проаналізувати якість виготовлених шаблонів і розкроєних деталей. Підкреслити значення точності, економного використання тканини та безпечної організації робочого місця для успішного виконання проєкту «М’яка іграшка».
Перевірити комплектність деталей майбутньої м’якої іграшки. За потреби підготувати відсутні матеріали та продумати послідовність з’єднання деталей.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати знання про конструкційні матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для виготовлення м’якої іграшки; навчити добирати їх відповідно до конструкції та технології виготовлення виробу.
Розвивальна: розвивати технологічне мислення, уважність, уміння аналізувати властивості матеріалів та планувати послідовність роботи.
Інтерактивна вправа «Що для чого?»
Назвати призначення предметів:
ножиці;
голка;
нитки;
сантиметрова стрічка;
шпильки;
крейда або маркер для тканини;
шаблон.
Запитання: чи можна одним інструментом виконати всі технологічні операції під час виготовлення іграшки?
Вправа «Іграшка починається з матеріалу»
Уявити м’яку іграшку, яку потрібно виготовити.
Запитання:
Якою повинна бути тканина?
Чи підходить будь-яка тканина для іграшки?
Який наповнювач зробить іграшку м’якою?
Які матеріали потрібні для оздоблення?
Висновок: правильний добір матеріалів та інструментів впливає на зовнішній вигляд, міцність, зручність і безпечність готової іграшки.
Конструкційні матеріали — матеріали, з яких безпосередньо виготовляють виріб.
Для м’якої іграшки можуть використовуватися:
фліс;
фетр;
плюш;
бавовняні тканини;
велюр та інші відповідні тканини;
нитки;
наповнювач;
матеріали для декоративного оздоблення.
Інструменти — предмети, за допомогою яких виконують певні технологічні операції.
Для виготовлення іграшки використовують:
ножиці;
голки;
сантиметрову стрічку;
інструмент для нанесення розмітки.
Пристосування допомагають зробити роботу зручнішою та точнішою: шаблони, шпильки, подушечка для голок тощо.
Визначити, до якої групи належить предмет:
фетр, ножиці, нитки, голка, плюш, шаблон, наповнювач, шпильки, сантиметрова стрічка.
Після визначення пояснити призначення кожного предмета.
Запропонувати ситуації:
Іграшка повинна бути дуже м’якою та приємною на дотик.
Яку тканину доцільно обрати?
Потрібно зробити невеликі декоративні деталі.
Який матеріал буде зручним?
Потрібно наповнити іграшку.
Який матеріал можна використати як наповнювач?
Визначити, що неправильно у запропонованих ситуаціях:
для розкроювання тканини використовують тупі ножиці;
голку залишають на робочому столі;
тканину розрізають без попередньої розмітки;
для іграшки обирають матеріал, який легко обсипається, не враховуючи особливості технології;
шпильки залишають у тканині під час шиття;
робоче місце захаращене непотрібними матеріалами.
Пояснити, як уникнути таких помилок.
Завдання: скласти перелік матеріалів, інструментів та пристосувань для виготовлення власної м’якої іграшки.
Послідовність роботи:
Визначити модель майбутньої іграшки.
Проаналізувати її конструкцію.
Визначити, які деталі потрібно виготовити.
Добрати тканину відповідно до конструкції.
Визначити необхідний наповнювач.
Добрати нитки та матеріали для оздоблення.
Визначити необхідні інструменти.
Добрати пристосування.
Перевірити, чи достатньо матеріалів для виконання роботи.
Обґрунтувати свій вибір.
Назвати правило безпечної роботи для кожної ситуації:
робота з ножицями;
робота з голкою;
використання шпильок;
зберігання інструментів;
організація робочого місця.
Основне правило: кожен інструмент використовується лише за призначенням і з дотриманням правил безпеки.
Завершити речення:
«Сьогодні я дізнався/дізналася…»
«Для виготовлення моєї іграшки мені знадобиться…»
«Найскладніше було обрати…»
«Тепер я знаю, що матеріал потрібно добирати відповідно до…»
Правильний добір конструкційних матеріалів, інструментів і пристосувань є важливою умовою якісного виготовлення м’якої іграшки. Вибір має враховувати конструкцію виробу, властивості матеріалів, технологію роботи, безпечність та естетичний задум.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати вміння добирати та аналізувати моделі-аналоги м’якої іграшки; ознайомити з методом фантазування як способом створення нового задуму та правилами графічного зображення виробу.
Розвивальна: розвивати творчу уяву, спостережливість, просторове мислення, уміння порівнювати та вдосконалювати конструкцію виробу.
Вправа «Впізнай іграшку»
За силуетом або коротким описом учні визначають, яку тварину чи персонажа зображено.
Запитання:
Які деталі допомогли впізнати іграшку?
Що робить її образ упізнаваним?
Які елементи можна змінити, не втрачаючи основного образу?
Вправа «Одна іграшка — багато образів»
Береться знайомий образ, наприклад котика. Учні пропонують варіанти його зміни:
котик-мандрівник, котик-космонавт, котик-чарівник, котик-спортсмен.
Висновок: знайомий образ можна творчо змінювати та створювати на його основі новий виріб.
Модель-аналог — це готовий виріб або його зображення, яке використовують для аналізу та пошуку ідей під час створення власного виробу.
Модель-аналог не потрібно копіювати. Вона допомагає визначити:
форму виробу;
пропорції;
розмір;
кількість деталей;
спосіб їх з’єднання;
матеріали;
кольорове рішення;
вид оздоблення.
Учні аналізують обрану модель м’якої іграшки за запитаннями:
Яка форма іграшки?
З яких основних деталей вона складається?
Які деталі є характерними?
Які кольори використано?
Як виконано оздоблення?
Що можна змінити або вдосконалити?
Метод фантазування — спосіб створення нового образу шляхом уявного поєднання, зміни або перебільшення властивостей уже відомих об’єктів.
Під час фантазування можна:
змінити розмір окремих деталей;
поєднати ознаки різних тварин;
змінити форму;
додати незвичайні елементи;
змінити призначення виробу;
створити казковий або фантастичний образ.
Приклад: взяти форму котика, вуха зайчика, хвіст лисички та додати крила — отримуємо фантастичного персонажа.
Учням пропонується звичайний образ, наприклад зайчик.
Потрібно придумати три зміни:
Що можна збільшити?
Що можна зменшити?
Що можна додати або замінити?
Після цього формується власний фантастичний образ.
Ескіз — це приблизне графічне зображення майбутнього виробу, яке допомагає передати його форму, пропорції та зовнішній вигляд.
Під час створення ескізу потрібно:
Визначити загальну форму іграшки.
Намітити основні пропорції.
Зобразити характерні деталі.
Продумати кольори.
Позначити декоративні елементи.
За потреби зробити кілька варіантів ескізу та обрати найвдаліший.
Учні:
Обирають модель-аналог.
Аналізують її форму та основні деталі.
Визначають, які елементи можна змінити.
Створюють власний фантазійний образ.
Виконують графічний ескіз.
Додають кольорове рішення та оздоблення.
Підписують основні деталі виробу.
Вимоги до ескізу:
зрозуміла форма;
правильні основні пропорції;
наявність характерних деталей;
охайність;
оригінальність задуму.
Після виконання ескізу кожен учень визначає одну особливість своєї іграшки, яка робить її неповторною.
Фраза для презентації:
«Моя іграшка особлива тим, що…»
Кілька учнів презентують свої задуми.
Вправа «Моя творча формула»
Учні завершують речення:
«Модель-аналог потрібна для…»
«Метод фантазування допомагає…»
«Сьогодні я придумав/придумала…»
«Найцікавішою частиною роботи було…»
Моделі-аналоги допомагають досліджувати готові вироби та знаходити нові ідеї. Метод фантазування дає можливість змінювати відомі образи й створювати оригінальні вироби. Ескіз допомагає зафіксувати задум та підготуватися до подальшого виготовлення м’якої іграшки.
Завершити ескіз м’якої іграшки, уточнити її форму, кольори та оздоблення. Підготуватися до наступного етапу проєктування.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати уявлення про етапи вибору та обґрунтування проєкту; ознайомити з особливостями м’якої іграшки, матеріалами, інструментами та основними етапами її виготовлення.
Розвивальна: розвивати творче мислення, фантазію, уміння обирати виріб відповідно до власних можливостей, аналізувати форму, призначення та матеріали.
Учні називають улюблену іграшку та завершують речення:
«Мені подобається ця іграшка, тому що…»
«Вона має такі особливості…»
«Для її виготовлення можна використати…»
Обговорення підводить до висновку: іграшка повинна мати привабливий вигляд, бути безпечною, міцною та відповідати своєму призначенню.
Творчий проєкт — це самостійна або спільна діяльність, спрямована на створення виробу за певним задумом.
Основні етапи роботи над проєктом:
Вибір виробу.
Обґрунтування вибору.
Пошук ідей та створення ескізу.
Добір матеріалів та інструментів.
Планування технологічної
послідовності.
Виготовлення виробу.
Оцінювання та презентація результату.
М’яка іграшка — це виріб із тканини або іншого м’якого матеріалу, який зазвичай має наповнювач.
М’які іграшки можуть бути:
декоративними;
іграшками для дитячих ігор;
сувенірами;
подарунками;
тематичними або святковими.
Для м’якої іграшки можна використати:
фетр;
фліс;
бавовняну тканину;
плюш;
велюр;
фетровані матеріали;
нитки, стрічки, ґудзики та інші декоративні елементи.
Для наповнення застосовують синтепух, холофайбер або інший безпечний м’який наповнювач.
Потрібні:
ножиці;
голка;
нитки;
олівець або крейда;
шаблон;
лінійка;
шпильки;
голківниця.
Вибір задуму та створення ескізу.
Підбір тканини й наповнювача.
Підготовка шаблону.
Розмічання деталей на тканині.
Вирізання деталей із припусками на шви.
З’єднання деталей швом.
Вивертання виробу.
Наповнення іграшки.
Зашивання отвору.
Оздоблення та перевірка якості.
Учні обирають, яку іграшку хотіли б виготовити:
котика;
зайчика;
ведмедика;
сову;
сердечко;
ляльку;
фантазійну істоту;
брелок-іграшку.
Після вибору потрібно завершити речення:
«Я обираю цю іграшку, тому що…»
Можливі аргументи:
подобається форма;
нескладно виготовити;
потрібні доступні матеріали;
іграшка може стати подарунком;
відповідає власним умінням;
має практичне або декоративне призначення.
Уявіть, що потрібно створити іграшку для певної людини:
для маленької дитини;
для друга;
для подарунка на свято;
для прикрашання кімнати;
як сувенір.
Учні визначають:
яку форму матиме іграшка;
якого кольору буде тканина;
який розмір буде зручним;
які декоративні елементи доречні;
які матеріали краще обрати.
Визначити помилки в діях:
спочатку вирізати деталі без шаблону;
використовувати тканину, яка легко рветься;
залишити великі необроблені краї;
наповнити іграшку нерівномірно;
пришити декоративні деталі ненадійно;
працювати без дотримання правил безпеки.
Учні виконують у зошиті або на аркуші:
Записують назву майбутньої іграшки.
Виконують простий ескіз.
Зазначають призначення виробу.
Записують, для кого він створюється.
Добирають матеріали.
Називають необхідні інструменти.
Формулюють 2–3 аргументи на користь свого вибору.
Визначають основні етапи виготовлення.
«Я обираю м’яку іграшку у формі котика. Вона має просту форму, тому підходить для першого проєкту. Для виготовлення можна використати фетр, нитки та м’який наповнювач. Іграшка буде декоративною та може стати подарунком».
Учні відновлюють правильну послідовність дій:
ескіз → шаблон → розмічання → вирізання → з’єднання деталей → вивертання → наповнення → зашивання → оздоблення.
Обговорення:
«Який етап не можна пропускати та чому?»
Учні називають три слова, які характеризують їхній задум.
«Сьогодні я дізнався/дізналася…»
«Для виготовлення м’якої іграшки важливо…»
«Мій проєкт буде…»
«Під час роботи я обов’язково дотримуватимусь…»
Вибір проєкту є важливим етапом творчої діяльності. Від правильного задуму, добору матеріалів та планування залежить якість майбутньої м’якої іграшки. Виріб має бути не лише красивим, а й міцним, безпечним та відповідати своєму призначенню.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати вміння презентувати власний виріб, визначати його відповідність основним вимогам якості, аналізувати способи практичного використання та правила безпечного зберігання рамки для фото.
Розвивальна: розвивати творче й критичне мислення, уміння аргументувати власну думку, оцінювати результат роботи та помічати шляхи його вдосконалення.
Учні називають характеристики якісної рамки.
Серед очікуваних відповідей:
міцна, охайна, безпечна, зручна, естетична, функціональна, оригінальна, відповідна задуму.
Обговорення:
Чи достатньо, щоб виріб був просто красивим?
Чому рамка повинна бути міцною?
Чому важлива безпека декоративних елементів?
Чи може дуже складний декор зробити виріб незручним?
Перед презентацією варто оцінити рамку за основними вимогами.
Рамка повинна виконувати своє основне призначення — утримувати та демонструвати фотографію.
З'єднання деталей і декоративних елементів мають бути надійними.
Не повинно бути слідів клею, пошкоджених деталей, нерівних країв або недбалого оздоблення.
Кольори, форми та декоративні елементи мають поєднуватися між собою.
Виріб не повинен мати гострих країв, небезпечно закріплених деталей або інших елементів, які можуть травмувати користувача.
Готова рамка має відповідати початковій ідеї або творчому задуму автора.
Учні уявляють себе експертами, які перевіряють готовий виріб.
Для кожної рамки потрібно подумки відповісти:
Чи виконує вона своє призначення?
Чи достатньо міцна?
Чи охайно виконана?
Чи гармонійне оздоблення?
Чи безпечно нею користуватися?
Що можна покращити?
Кожен учень презентує власний виріб за орієнтовним планом:
Назва виробу.
Для кого або для чого створено рамку.
Які матеріали використано.
Який спосіб оздоблення обрано.
Що стало джерелом ідеї.
Яка особливість виробу.
Що вдалося найкраще.
Що можна було б удосконалити.
Презентація має бути короткою та змістовною.
Завдання — за 30 секунд представити свою рамку так, ніби її потрібно запропонувати покупцеві.
Необхідно назвати:
назву;
головну перевагу;
матеріали;
особливість дизайну;
практичне призначення.
Вправа розвиває вміння коротко й переконливо презентувати результат власної праці.
Рамку для фото можна використовувати:
для оформлення сімейних фотографій;
як елемент декору кімнати;
для оформлення робочого або навчального місця;
як подарунок;
для тематичного оформлення свят;
для збереження пам'ятних фотографій.
Учні визначають місце, де буде розташована їхня рамка, та пояснюють свій вибір.
Наприклад: полиця, письмовий стіл, тумбочка, стіна, книжкова шафа.
Щоб рамка тривалий час зберігала гарний вигляд, потрібно:
регулярно очищати її від пилу;
користуватися м'якою сухою або злегка вологою серветкою відповідно до матеріалу;
не використовувати агресивні засоби для очищення;
не ставити виріб у місце, де він може впасти;
не перевантажувати рамку зайвими декоративними предметами;
періодично перевіряти міцність декоративних елементів.
Під час користування рамкою необхідно:
розміщувати її на стійкій поверхні;
не ставити біля краю столу чи полиці;
не використовувати виріб із гострими або пошкодженими деталями;
обережно вставляти та виймати фотографію;
не тягнути за декоративні елементи;
зберігати рамку в сухому місці;
під час транспортування захищати її від ударів і деформації.
Якщо рамка має дрібні декоративні елементи, необхідно враховувати безпеку дітей молодшого віку та домашніх тварин.
Розглянути ситуації:
1. Рамку поставили на край полиці.
2. Виріб очищають абразивною губкою.
3. Рамку зберігають у вологому приміщенні.
4. За декоративний ґудзик постійно тягнуть під час перенесення рамки.
5. Рамку упаковують для перенесення без захисту від ударів.
Завдання: визначити, що зроблено неправильно, і запропонувати безпечний варіант дій.
Учні оцінюють власну роботу за трьома запитаннями:
1. Що в моєму виробі вийшло найкраще?
2. Яку вимогу до готового виробу я виконав/виконала найкраще?
3. Що я змінив/змінила б, якби виготовляв/виготовляла рамку ще раз?
Важливо не лише оцінити результат, а й визначити власні способи його покращення.
Учні завершують речення:
«Якісний виріб — це…»
«Під час роботи я навчився/навчилася…»
«Мені найбільше вдалося…»
«Для безпечного використання рамки потрібно…»
«Щоб рамка довше зберігалася, я буду…»
«Наступний мій виріб буде…»
Виготовлення виробу завершується не в момент приклеювання останньої деталі. Важливо перевірити міцність, охайність, функціональність, естетичність і безпечність виробу, уміти презентувати власну роботу та правильно користуватися нею.
Рамка для фото може бути не лише декоративною річчю, а й корисним виробом, подарунком та способом зберегти приємні спогади.
2. Продумати, де найкраще розмістити виготовлену рамку для фото, та за можливості підготувати фотографію для її оформлення.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: ознайомити учнів із різними видами оздоблення виробів; сформувати вміння добирати оздоблювальні матеріали відповідно до задуму; удосконалювати навички виготовлення та декорування рамки для фотографії.
Розвивальна: розвивати творче мислення, фантазію, естетичний смак, уміння планувати послідовність роботи та самостійно приймати творчі рішення.
Розглянути запропоновані матеріали: ґудзики, бісер, серветку з малюнком, блискітки, стрічку, декоративний папір.
Запитання:
Для чого можна використати цей матеріал?
Який матеріал краще підходить для невеликої рамки?
Що можна комбінувати між собою?
Які матеріали потребують особливо обережного поводження?
Декупаж — це декоративна техніка, під час якої зображення або візерунок із тонкого паперу чи серветки переносять на поверхню виробу та закріплюють клеєм.
Для рамки можна використати серветку з квітковим, геометричним або тематичним малюнком. Важливо акуратно вирізати або відокремити потрібний фрагмент та рівномірно приклеїти його без складок.
Оздоблення ґудзиками — простий спосіб створити рельєфний декор. Ґудзики можна розміщувати по краях рамки, групувати у квіти, сердечка, геометричні композиції або створювати з них певний візерунок.
Оздоблення бісером дає можливість створити дрібний деталізований декор. Бісер можна використовувати для обрамлення країв, створення орнаментів або окремих декоративних елементів.
Блискітки додають виробу святковості та яскравості. Їх можна наносити окремими ділянками або створювати з них декоративний візерунок.
Також рамку можна оздобити стрічками, мереживом, декоративним папером, нитками, природними матеріалами, мушлями, сухими рослинами та іншими безпечними матеріалами.
Оздоблення не повинно перекривати фотографію та заважати користуватися рамкою. Варто дотримуватися поєднання кольорів, повторення елементів та рівноваги композиції.
Принцип: краще кілька вдало підібраних декоративних елементів, ніж надмірна кількість різних прикрас.
варіанти:
рамка для дитячої фотографії;
рамка для сімейного фото;
рамка для святкового фото;
рамка в природному стилі;
рамка в українському стилі.
Завдання: обрати для кожної рамки 2–3 види оздоблення та пояснити свій вибір.
Уявімо одну й ту саму картонну рамку.
Що зміниться, якщо:
додати ґудзики?
використати бісер?
наклеїти фрагменти серветки?
додати блискітки?
використати природні матеріали?
Учні прогнозують, як зміняться стиль, настрій, колір і призначення виробу.
Під час виготовлення та оздоблення рамки необхідно:
працювати охайно та організовано;
ножиці передавати кільцями вперед;
не залишати ножиці розкритими;
використовувати клей відповідно до його призначення;
не наносити клей на шкіру чи одяг;
дрібні матеріали використовувати обережно;
не брати бісер, блискітки та інші дрібні деталі до рота;
після роботи прибрати робоче місце та вимити руки.
Послідовність роботи:
Визначити розмір та форму рамки.
Підготувати основу виробу.
Розмітити місце для фотографії.
Вирізати внутрішній отвір.
Перевірити міцність конструкції.
Продумати майбутнє оздоблення.
Добрати 1–3 види декоративних матеріалів.
Розкласти елементи на рамці без приклеювання та оцінити композицію.
Послідовно прикріпити декоративні елементи.
Перевірити міцність кріплення та охайність роботи.
Залишити виріб для висихання, якщо використовувався клей.
«Зроби рамку, яка розповідає історію»
Оздоблення має передавати певний настрій або тему: дружба, сім'я, літо, подорожі, природа, свято, улюблене хобі тощо.
Розглянути умовні ситуації:
на маленькій рамці використано дуже багато великих ґудзиків;
бісер приклеєно нерівномірно;
блискітками повністю закрито декоративний малюнок;
різнокольорові матеріали не поєднуються між собою;
декор перекриває місце для фотографії.
Завдання: визначити проблему та запропонувати спосіб її виправлення.
Сьогодні я навчився/навчилася…
Найцікавішим для мене було…
Найкраще в моїй роботі…
Наступного разу я…
Тепер я знаю, що під час декорування важливо…
Виготовлення рамки для фото — це не лише робота за певною послідовністю, а й можливість проявити власний творчий задум. Правильно підібрані матеріали, гармонійне поєднання кольорів та охайне виконання перетворюють просту основу на оригінальний декоративний виріб.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: навчити учнів виготовляти рамку для фотографії та застосовувати способи розмітки, вирізання, склеювання й оздоблення виробу.
Розвивальна: розвивати творче мислення, фантазію, акуратність, уміння планувати послідовність роботи.
Демонстрація декількох варіантів рамок або їх зображення.
Запитання:
Чим вони відрізняються?
Яка рамка вам сподобалася найбільше?
Що робить її оригінальною?
Чи можна виготовити подібну рамку власноруч?
Кожен учень називає один елемент, який він хотів би використати для оздоблення своєї рамки.
Наприклад: квіти, геометричні фігури, сердечка, зірочки, листочки, стрічки.
Створити рамку для фото з картону, яка буде міцною, охайною, зручною та матиме оригінальне оздоблення.
Учні визначають, якою має бути хороша рамка:
красива, міцна, рівна, акуратна, зручна.
дії уявного майстра:
«Майстер одразу почав вирізати картон, не зробивши розмітки. Потім наніс багато клею, а після цього почав прикрашати рамку, не перевіривши її розмір».
Учні визначають помилки.
Правильний порядок:
розмітка → вирізання → з'єднання → оздоблення → перевірка.
Запитання:
«Чому не варто поспішати під час виготовлення виробу?»
ножиці використовуємо лише за призначенням;
не ходимо з розкритими ножицями;
передаємо ножиці ручками вперед;
не залишаємо їх відкритими;
клеєм користуємося обережно;
після роботи прибираємо робоче місце.
Учні виготовляють рамку.
1. Визначити розмір майбутньої рамки.
2. Виконати розмітку на картоні.
3. Вирізати основу та отвір для фотографії.
4. Підготувати декоративні елементи.
5. Приклеїти оздоблення.
6. Перевірити міцність та охайність виробу.
Після завершення основної роботи учні придумують назву своїй рамці.
Наприклад:
«Весняний настрій»;
«Моя мрія»;
«Кольорове літо»;
«Морська подорож»;
«Улюблені спогади».
Учні пояснюють, чому обрали саме таку назву.
Учні завершують одне речення:
«Сьогодні я навчився/навчилася…»
«Мені вдалося…»
«Наступного разу я зроблю…»
«Найцікавішим було…»
«Сьогодні кожен із вас побував у ролі дизайнера та майстра. Ви переконалися, що для створення гарного виробу важливі не лише фантазія, а й точність, послідовність, охайність та дотримання правил безпеки».
Придумати та намалювати ескіз незвичайної рамки для фото, яку можна було б виготовити з доступних матеріалів.
Приступити до виготовлення виробу.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати вміння виготовляти просту рамку для фотографії, навчити виконувати розмітку, вирізати, з'єднувати та оздоблювати деталі виробу.
Розвивальна: розвивати творчість, просторове мислення, точність і дрібну моторику.
Виховна: виховувати охайність, самостійність, естетичний смак та бережливе ставлення до матеріалів.
Запитання:
Для чого потрібна рамка?
Якою вона повинна бути?
З яких матеріалів її можна виготовити?
Як зробити рамку оригінальною?
Проблемне запитання:
«Як створити рамку, яка не лише захищатиме фотографію, а й стане прикрасою?»
Учні визначають їх призначення:
лінійка → вимірювання та розмітка;
олівець → нанесення ліній;
ножиці → різання матеріалу;
клей → з'єднання деталей.
послідовність виготовлення рамки:
Визначити розмір фотографії.
Виконати розмітку основи рамки.
Вирізати основу.
Вирізати внутрішнє віконце для фотографії.
Підготувати декоративні елементи.
Оздобити рамку.
Перевірити якість виробу.
За потреби виготовити підставку або кріплення.
Учитель називає дії, а учні показують 👍 або 👎.
Спочатку виконати розмітку, а потім вирізати.
Різати картон у напрямку до себе.
Передавати ножиці кільцями вперед.
Залишати ножиці розкритими на столі.
Використовувати клей акуратно.
Після роботи прибрати робоче місце.
Коротко обговорюються неправильні дії.
Учні виконують роботу за послідовністю:
1. Вимірюють фотографію або визначають необхідний розмір рамки.
2. Виконують розмітку на картоні.
3. Вирізають основу та внутрішнє віконце.
4. Готують декоративні елементи.
5. Оздоблюють рамку кольоровим папером, фігурками, стрічками або іншими доступними матеріалами.
6. Перевіряють, чи добре розміщується фотографія.
Учні показують сусіду свою рамку та відповідають:
Яка тема мого дизайну?
Чим я її оздобив/оздобила?
Що робить мою рамку особливою?
🟢 Зелений — я все виконав/виконала самостійно.
🟡 Жовтий — деякі етапи виконував/виконувала з допомогою.
🔴 Червоний — мені ще потрібно потренуватися.
Учні показують відповідний сигнал і коротко пояснюють свій вибір.
Які етапи виготовлення рамки ми сьогодні виконали?
Які матеріали можна використати для її оздоблення?
Чому важливо виконувати роботу послідовно та охайно?
Створення рамки для фото — це поєднання точності, практичних умінь і творчості. Вдалий виріб має бути міцним, охайним, зручним і красивим.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати поняття про графічне зображення виробу; навчити визначати необхідні матеріали, інгредієнти та інструменти для його виготовлення.
Розвивальна: розвивати просторове мислення, творчу уяву, уважність та вміння планувати послідовність роботи.
Виховна: виховувати охайність, відповідальність, економне використання матеріалів і дотримання правил безпечної праці.
Питання по виробу:
Чи можемо ми виготовити цей виріб, просто дивлячись на нього?
Що допоможе заздалегідь уявити майбутній виріб?
Які матеріали та інструменти можуть знадобитися?
Вправа «Відгадай виріб»
Учитель описує виріб, не називаючи його. Учні визначають, що це за виріб, і називають матеріали та інструменти, які можуть знадобитися для його виготовлення.
Графічне зображення виробу — це зображення майбутнього виробу за допомогою ліній, форм, розмірів та умовних позначень.
У технологіях використовують різні види графічних зображень:
малюнок — передає зовнішній вигляд виробу;
ескіз — приблизне графічне зображення виробу, виконане від руки або з використанням простих інструментів;
креслення — точне графічне зображення із зазначенням необхідних розмірів.
Перед виготовленням виробу важливо спочатку створити його ескіз. На ескізі можна показати форму, основні частини, розміри та декоративні елементи.
Матеріали — це те, з чого виготовляють виріб. Наприклад: картон, папір, деревина, тканина, нитки, пластилін, природні матеріали.
Інгредієнти — компоненти, які використовують для виготовлення харчових або кулінарних виробів: борошно, яйця, молоко, цукор, овочі, фрукти тощо.
Інструменти — предмети, за допомогою яких виконують технологічні операції: ножиці, лінійка, олівець, голка, пензлик, кухонна лопатка та інші.
Важливо не плутати матеріал із інструментом: з матеріалу виготовляють виріб, а інструмент допомагає його виготовити.
Учитель називає предмети, а учні визначають їх категорію:
картон, ножиці, тканина, лінійка, нитки, олівець, деревина, пензлик.
Учні відповідають: матеріал або інструмент.
Учитель називає виріб, наприклад:
«Рамка для фотографії»
Учні повинні назвати:
матеріали;
інструменти;
декоративні елементи.
Після цього аналогічно обговорюються 1–2 інші вироби.
Тема: «Графічне зображення майбутнього виробу»
Учні виконують ескіз виробу, який планують виготовити.
Послідовність роботи:
Визначити призначення виробу.
Обрати форму та приблизні розміри.
Виконати ескіз.
Позначити основні деталі.
Продумати оздоблення.
Підписати матеріали та інструменти, які будуть потрібні.
Вправа «Дизайнерська презентація»
Кілька учнів демонструють свої ескізи та коротко розповідають:
«Я створюю… Для його виготовлення мені потрібні… Я обрав/обрала такий дизайн, тому що…»
Учитель пропонує твердження:
«Для виготовлення виробу потрібні лише інструменти».
«Ескіз допомагає уявити майбутній виріб».
«Ножиці є матеріалом».
«Картон може бути матеріалом для виготовлення виробу».
«Лінійка допомагає виконувати розмічання».
Учні визначають правильні та неправильні твердження й виправляють помилки.
Перед практичною роботою учні пригадують:
правильно користуватися інструментами;
ножиці передавати кільцями вперед;
не залишати гострі інструменти без нагляду;
підтримувати порядок на робочому місці;
після роботи прибрати інструменти та матеріали.
Вправа «Мікрофон»
Учні продовжують речення:
«Сьогодні я дізнався/дізналася…»
«Ескіз потрібен для того, щоб…»
«Для мого виробу потрібні такі матеріали…»
«Інструмент, який я використаю, — це…»
«Найцікавішим було…»
Завершити ескіз виробу та підготувати необхідні матеріали й інструменти для наступного практичного заняття.
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!
Пригадайте правила безпечної роботи за посиланням
Для детального ознайомлення перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати уявлення про проєктування виробу, навчити обирати та обґрунтовувати тему проєкту; ознайомити з основними етапами виготовлення рамки для фотографії.
Розвивальна: розвивати творче мислення, уяву, уміння планувати роботу та приймати рішення.
Виховна: виховувати охайність, відповідальність, естетичний смак і бережливе ставлення до матеріалів.
Для чого потрібна рамка?
Чому рамки можуть бути різними?
Яку рамку ви хотіли б створити власноруч?
Що потрібно продумати перед початком роботи?
Інтерактивна вправа «Знайди відмінність»
Учням пропонується порівняти дві рамки та назвати, чим вони відрізняються: формою, розміром, кольором, матеріалом, способом оздоблення.
Проєкт — це задум і план створення певного виробу, який має конкретну мету та результат.
Перед початком роботи над виробом потрібно визначити:
Що ми хочемо виготовити?
Для кого призначений виріб?
Які матеріали та інструменти потрібні?
Якого розміру та форми буде виріб?
Як він буде оздоблений?
У якій послідовності виконуватиметься робота?
Вибір та обґрунтування проєкту означає пояснення, чому саме цей виріб ми вирішили створити та яку користь він матиме.
Наприклад:
«Я обираю проєкт рамки для фотографії, тому що хочу створити корисний та красивий виріб для своєї кімнати. Рамка буде виготовлена з доступних матеріалів і прикрашена власноруч».
Роботу над рамкою можна виконувати в такій послідовності:
вибір задуму → створення ескізу → визначення розмірів → підготовка матеріалів → розмічання → вирізання деталей → складання → оздоблення → перевірка виробу.
Під час виготовлення необхідно правильно користуватися ножицями, клеєм та іншими інструментами, підтримувати порядок на робочому місці.
Ситуація:
«Тобі потрібно створити рамку для фотографії. Якою вона буде?»
Учні визначають:
форму;
розмір;
матеріал;
колір;
спосіб оздоблення;
для кого вона призначена.
Після цього 2–3 учні коротко пояснюють свій вибір.
Розтавити дії в правильноу порядку порядку:
оздоблення — розмічання — ескіз — складання — підготовка матеріалів.
Завдання учнів — розташувати їх у правильній послідовності.
Правильний варіант: ескіз → підготовка матеріалів → розмічання → складання → оздоблення.
Тема: «Ескіз моєї рамки для фотографії»
Учні:
Обирають призначення майбутньої рамки.
Визначають її форму та розмір.
Створюють ескіз виробу.
Позначають місце для фотографії.
Продумують спосіб оздоблення.
Підписують матеріали, які планують використати.
Інтерактивна вправа «Дизайнерська порада»
Учні обмінюються ескізами з сусідом і називають одну сильну сторону задуму та одну ідею, як його можна покращити.
Перед практичною діяльністю учні пригадують:
ножиці передавати кільцями вперед;
не залишати ножиці відкритими;
користуватися інструментами лише за призначенням;
не наносити клей надмірно;
після роботи прибрати робоче місце;
працювати охайно та уважно.
Вправа «Безпечно чи небезпечно?»
Учитель називає дії, а учні відповідають:
«Ножиці лежать закритими» — безпечно.
«Учень розмахує ножицями» — небезпечно.
«Клей використовують за призначенням» — безпечно.
«Після роботи інструменти залишають на краю стола» — небезпечно.
Вправа «Закінчи речення»
Сьогодні я дізнався/дізналася…
Для створення рамки спочатку потрібно…
Я обрав/обрала такий дизайн, тому що…
Найцікавішим для мене було…
На наступному уроці я хочу…
Для детального ознайомлення перегляньте Презентацію з мережі інтернет
Фото виконаної практичної роботи надіслати на електронну адресу учителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіху!