Електронна адреса вчителя manoilenkokostya1998@gmail.com
Теми проектів з трудового навчання 8 клас
Пригадайте правила безпечної роботи під час уроку трудового навчання за посиланням
Для детального ознайомлення з темою перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати уявлення про обереги, їх походження, види та значення в культурі українського народу; ознайомити з традиційними символами й матеріалами, які використовувалися для їх виготовлення.
Розвивальна: розвивати пізнавальний інтерес, образне мислення, уміння аналізувати символи, висловлювати власну думку та пояснювати значення предметів.
Інтерактивна вправа «Асоціації»
До слова «оберіг» назвати слова та образи, які з ним асоціюються.
Обговорення:
Чому люди створювали обереги?
Які предмети могли виконувати роль оберегів?
Чи мають обереги значення сьогодні?
Вправа «Річ із таємницею»
Уявити, що в родині з покоління в покоління передається невеликий декоративний предмет.
Запитання:
Чому його можуть зберігати багато років?
Чи важлива тільки матеріальна цінність такого предмета?
Які спогади та почуття він може передавати?
Висновок: деякі предмети мають не лише практичне чи декоративне значення, а й символічну цінність.
Що таке оберіг?
У традиційній культурі обереги пов’язували із захистом людини, родини, оселі, добробуту та здоров’я. Вони могли бути предметами побуту, прикрасами, символічними композиціями або невеликими виробами ручної роботи.
Оберіг часто сприймався як символ:
захисту;
родинного благополуччя;
достатку;
здоров’я;
любові;
миру;
пам’яті про рід.
Важливо розуміти, що значення оберегів належить до сфери народних традицій, вірувань і символіки, а не до науково доведених властивостей предметів.
Традиційні українські обереги
До відомих символічних предметів і композицій належать:
лялька-мотанка;
підкова;
рушник;
писанка;
вінок;
декоративні композиції із зерна;
дідух;
вироби з дерева, соломи, ниток та природних матеріалів.
Різні предмети могли мати різне символічне значення залежно від регіону та традиції.
Символи в оберегах
Поширені символи:
сонце — життя, тепло, світло;
зерно — достаток, родючість;
дерево — життя, продовження роду;
коло — цілісність, безперервність;
червоний колір — життєва сила, енергія;
білий колір — чистота та світло.
Розглянути приклади предметів: декоративна підкова, вишитий рушник, сувенірна фігурка, лялька-мотанка, браслет із ниток.
Визначити:
яке призначення може мати предмет;
чи може він бути символічним;
які значення людина може вкладати у виріб.
Висновок: один і той самий предмет може бути одночасно декоративним, пам’ятним і символічним.
Сьогодні обереги можуть виконувати роль:
символу родини;
пам’ятного подарунка;
елемента інтер’єру;
символу культурної приналежності;
творчого виробу;
способу збереження народних традицій.
Особливу цінність може мати оберіг, виготовлений власноруч, адже він пов’язаний із творчістю, увагою та особистим задумом.
Уявити власний сучасний оберіг.
Визначити:
для кого він призначений;
від чого символічно має захищати;
які символи міститиме;
з яких матеріалів його можна виготовити;
які кольори будуть використані.
Коротко презентувати задум.
Продовжити речення:
«Оберіг — це…»
«Найцікавішим для мене було…»
«Я дізнався/дізналася, що символ…»
«Сучасний оберіг може бути…»
Обереги є частиною культурної спадщини та народної символіки. Вони відображають уявлення людей про родину, добробут, захист, життя та пам’ять. Сьогодні традицію створення оберегів можна продовжувати через творчі вироби, переосмислюючи їхню символіку відповідно до сучасного життя.
Знайти приклад українського оберега та підготувати коротку інформацію про його походження, символи, матеріали та значення. За бажанням — виконати ескіз власного сучасного оберега.
Фото виконаної роботи надішліть на електронну адресу вчителя
manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Пригадайте правила безпечної роботи під час уроку трудового навчання за посиланням
Для детального ознайомлення з темою перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати уявлення про метод проєктування та метод комбінаторики; ознайомити з поняттям композитів і матеріалів штучного походження, їх властивостями та застосуванням.
Розвивальна: розвивати творче й технічне мислення, уміння комбінувати елементи, аналізувати властивості матеріалів, генерувати та обґрунтовувати власні проєктні ідеї.
Інтерактивна вправа «З чого це зроблено?»
Учням демонструються зображення або назви знайомих виробів: меблі, спортивний велосипед, телефон, рюкзак, вікно, кухонна дошка.
Завдання: визначити, з яких матеріалів може бути виготовлений кожен виріб.
Додаткові запитання:
Чому для одного виробу використовують кілька матеріалів?
Чи завжди природний матеріал є кращим за штучний?
Які властивості матеріалу важливі під час проєктування виробу?
Метод проєктування — це спосіб організації діяльності, за якого виріб спочатку задумують, досліджують, планують і проєктують, а потім виготовляють та оцінюють.
Під час проєктування необхідно відповісти на запитання:
Що потрібно створити?
Для кого призначений виріб?
Яким він має бути?
Які матеріали доцільно використати?
Які інструменти та технології потрібні?
Яким буде зовнішній вигляд?
Чи буде виріб безпечним, міцним і зручним?
Проєктування допомагає перетворити ідею на конкретний виріб.
Наприклад, якщо потрібно створити органайзер для письмового столу, спочатку визначають його призначення, форму, розміри, кількість відділень, матеріали та спосіб виготовлення.
Комбінаторика в проєктуванні — це метод створення нових варіантів виробів шляхом поєднання, перестановки або зміни вже відомих елементів.
Комбінувати можна:
форму;
розмір;
колір;
конструктивні частини;
декоративні елементи;
матеріали;
способи з'єднання.
Наприклад, звичайну полицю можна перетворити на багатофункціональний органайзер, додавши гачки, невеликі шухляди, підставку для телефона або відділення для канцелярського приладдя.
Запропонувати учням подумки або на аркуші поєднати два звичайні предмети.
Наприклад:
стілець + полиця;
рюкзак + органайзер;
лампа + годинник;
дзеркало + полиця;
пенал + підставка для телефона.
Завдання: придумати новий виріб та пояснити, яку користь дає таке поєднання.
Композитні матеріали, або композити, — це матеріали, які утворені поєднанням двох або більше різних компонентів. Завдяки цьому отримують матеріал із новими або покращеними властивостями.
Один компонент може забезпечувати міцність, інший — легкість, стійкість до вологи, пружність або іншу потрібну властивість.
Приклади композитів:
склопластик;
вуглепластик;
фанера;
бетон;
ДСП;
деякі види сучасних будівельних і конструкційних матеріалів.
Композити широко використовують у будівництві, машинобудуванні, транспорті, меблевому виробництві, спорті та побуті.
Ситуація:
Потрібно створити матеріал для виробу, який має бути одночасно міцним і легким.
Запитання:
Чи можна використати лише один матеріал?
Які два різні матеріали або компоненти можна було б поєднати?
Які властивості має забезпечувати кожен компонент?
Матеріали штучного походження — це матеріали, які отримують у результаті діяльності людини шляхом обробки природної сировини або синтезу нових речовин.
До них належать:
пластмаси;
синтетичні волокна;
полімерні матеріали;
акрил;
штучна шкіра;
деякі види композитних матеріалів;
ДСП, МДФ та інші матеріали на основі деревної сировини.
Вони можуть мати спеціально задані властивості: бути легкими, міцними, вологостійкими, гнучкими, термостійкими або декоративними.
Водночас під час вибору штучних матеріалів важливо враховувати їхній вплив на довкілля, можливість повторного використання та перероблення.
Називаються характеристики:
міцний, легкий, вологостійкий, гнучкий, прозорий, зносостійкий.
Учні добирають матеріал, який найбільше відповідає певній характеристиці, та пояснюють свій вибір.
Наприклад:
«Потрібно виготовити прозору декоративну деталь».
Який матеріал можна використати?
Можливі варіанти: акрил, прозорий пластик тощо.
Учні визначають, правильне твердження чи ні, та обґрунтовують відповідь.
Композит складається лише з одного компонента.
Метод комбінаторики допомагає створювати нові варіанти виробів.
Під час проєктування потрібно враховувати призначення виробу.
Усі штучні матеріали мають однакові властивості.
Поєднання матеріалів може покращити властивості виробу.
Зовнішній вигляд — єдиний критерій якісного проєкту.
Завдання: придумати новий корисний виріб, використовуючи метод комбінаторики.
Алгоритм роботи:
Обрати звичайний виріб.
Визначити його основне призначення.
Додати до нього функцію іншого предмета.
Продумати форму та конструкцію.
Обрати матеріали штучного походження або композитні матеріали, які можна використати.
Виконати ескіз виробу.
Дати виробу назву.
Коротко презентувати задум.
Приклад:
«Органайзер-лампа» — поєднання настільної лампи та органайзера. Для корпусу можна використати пластик або композитний матеріал, а для окремих деталей — деревину чи метал.
Сьогодні я дізнався/дізналася…
Метод комбінаторики допомагає…
Композит — це…
Матеріали штучного походження потрібні для…
Найцікавішою для мене була ідея…
У своєму наступному проєкті я використаю…
Зелений — усе зрозуміло, можу пояснити іншому.
Жовтий — деякі поняття потребують повторення.
Червоний — залишилися запитання.
Метод проєктування допомагає послідовно перетворити задум на готовий виріб. Метод комбінаторики дає можливість створювати нові конструкції шляхом поєднання відомих елементів. Композити утворюються з кількох компонентів і можуть поєднувати їхні корисні властивості. Матеріали штучного походження дають змогу отримувати матеріали з наперед визначеними властивостями.
Знайти вдома або в навколишньому середовищі 3 вироби, у яких поєднано різні матеріали.
Для кожного визначити:
з яких матеріалів він виготовлений;
чому використано саме ці матеріали;
які властивості вони забезпечують.
За бажанням придумати власний виріб, створений методом комбінаторики, та виконати його ескіз.
Фото виконаної роботи надішліть на електронну адресу вчителя
manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Пригадайте правила безпечної роботи під час уроку трудового навчання за посиланням
Для детального ознайомлення з темою перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: ознайомити учнів із завданнями курсу технологій, правилами безпечної праці, вимогами до організації робочого місця та основами проєктування виробів.
Розвивальна: розвивати технічне та творче мислення, уважність, уміння аналізувати, планувати й знаходити оптимальні рішення.
Виховна: виховувати відповідальність, дисциплінованість, охайність, самостійність та культуру безпечної праці.
основні правила безпечної роботи.
привести до порядку одяг і робоче місце;
перевірити справність інструментів;
підготувати лише необхідні матеріали;
ознайомитися з інструкцією;
переконатися, що робоче місце добре освітлене.
користуватися інструментами тільки за призначенням;
не відволікатися та не заважати іншим;
не виконувати незнайомих операцій без дозволу вчителя;
дотримуватися правильної постави;
обережно поводитися з інструментами та матеріалами.
перевірити результат;
вимкнути обладнання, якщо воно використовувалося;
очистити та прибрати інструменти;
прибрати робоче місце;
вимити руки.
учні визначають, чи правильно діє учень.
Учень перед роботою перевіряє інструмент.
Учень кладе ножиці на край столу.
Учень використовує інструмент лише за призначенням.
Учень починає працювати з незнайомим обладнанням без дозволу.
Учень повідомляє вчителя про несправний інструмент.
Учень прибирає робоче місце після завершення роботи.
Після кожної ситуації учні коротко пояснюють свою відповідь.
Правильно організоване робоче місце — це безпечне, чисте, добре освітлене та зручне місце для виконання конкретної роботи.
На робочому місці повинні знаходитися лише необхідні:
інструменти;
матеріали;
пристосування.
Усе розміщують так, щоб можна було легко та безпечно дістати потрібний предмет.
«На столі багато непотрібних матеріалів. Ножиці лежать відкритими. Інструменти розкладені без порядку. Учень працює в незручній позі, а частина матеріалів лежить на підлозі».
Учні знаходять помилки та пропонують способи їх виправлення.
Висновок: порядок на робочому місці — важлива умова безпечної та продуктивної роботи.
Проєктування — це процес створення задуму та планування майбутнього виробу.
Під час проєктування потрібно визначити:
що виготовлятимемо;
для кого;
для чого;
з яких матеріалів;
яким способом;
яким має бути зовнішній вигляд;
які інструменти знадобляться.
1. Проблема та задум.
2. Пошук ідей.
3. Вибір найкращої ідеї.
4. Створення ескізу.
5. Добір матеріалів та інструментів.
6. Планування технології виготовлення.
7. Виготовлення виробу.
8. Оцінювання та вдосконалення.
Учитель називає етапи в неправильній послідовності:
виготовлення → ескіз → пошук ідей → оцінювання → проблема → добір матеріалів.
Завдання учнів — відновити правильний порядок.
Учні обирають простий виріб, який хотіли б створити протягом навчального року.
Наприклад:
органайзер;
декоративний виріб;
рамка для фото;
сувенір;
предмет для інтер’єру;
корисна річ для дому.
У зошиті записують:
Назва виробу: …
Призначення: …
Для кого: …
Матеріал: …
Яким я бачу свій виріб: …
За бажанням учні виконують простий ескіз.
Безпечна робота починається з…
Робоче місце має бути…
Інструменти потрібно використовувати…
Проєктування — це…
Першим етапом проєктування є…
Перед виготовленням виробу потрібно…
Після завершення роботи необхідно…
Учні називають три слова, які характеризують сьогоднішній урок.
Наприклад:
безпека — порядок — творчість.
Або завершують речення:
«Сьогодні я зрозумів/зрозуміла, що…»
«Для мене було новим…»
«У своєму майбутньому проєкті я хочу…»
«Будь-який якісний виріб починається з ідеї та правильного планування. А успішна робота в майстерні неможлива без організованого робочого місця та дотримання правил безпеки».
Придумати ідею майбутнього технологічного проєкту, записати його назву, призначення та виконати невеликий ескіз виробу.
Фото виконаної роботи надішліть на електронну адресу вчителя
manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.