7 клас
7 клас
Безплатну програму для роботи з АРХІВАМИ звантажити ТУТ
Пригадайте правила безпеки життєдіяльності при роботі за комп'ютером переглянувши відео за посиланням
Для детального ознайомлення з матеріалом перегляньте Презентацію з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати вміння збирати дані з різних джерел, оцінювати їх достовірність, розрізняти факти, припущення та фейки.
Розвивальна: розвивати критичне мислення, інформаційну грамотність, уміння аналізувати джерела та знаходити підтвердження інформації.
Виховна: виховувати відповідальне ставлення до поширення інформації, уважність та медіаграмотність.
«Науковці створили телефон, який заряджається від сонячного світла лише за 30 секунд!»
Запитання:
Чи може це бути правдою?
Що змушує нас повірити в це повідомлення?
Які докази потрібно знайти?
Чи достатньо побачити таку інформацію в соціальній мережі?
«Як перевірити інформацію, перш ніж повірити їй або поширити її?»
твердження.
1. «Вода кипить за температури близько 100 °C за нормального атмосферного тиску».
→ Факт.
2. «Цей смартфон — найкращий у світі».
→ Думка.
3. «Якщо поставити телефон під подушку, він зарядиться швидше».
→ Фейк.
Учні пояснюють, чим відрізняються факт, думка та неправдива інформація.
Збирання даних — це процес отримання необхідної інформації з одного або кількох джерел.
Основні способи:
пошук в інтернеті;
спостереження;
опитування;
анкетування;
вимірювання;
інтерв’ю;
робота з документами та базами даних.
Достовірна інформація — інформація, яка відповідає дійсності та має підтвердження.
Факт — твердження, яке можна перевірити та підтвердити доказами або надійними джерелами.
Фейк — неправдива, вигадана або навмисно викривлена інформація, яку поширюють як правдиву.
1. Хто автор?
2. Де опубліковано?
3. Коли опубліковано?
4. Які докази наведено?
5. Чи є першоджерело?
6. Чи підтверджують це інші надійні джерела?
Учитель показує ознаки повідомлень. Учні визначають, які з них викликають підозру.
«ТЕРМІНОВО! Поширте це всім!»
відсутній автор;
відсутня дата;
є посилання на першоджерело;
багато емоційних слів;
використано фразу «100% гарантовано»;
наведено конкретні докази;
інформація підтверджена офіційним джерелом;
заголовок значно сенсаційніший за зміст.
Учні називають «червоні прапорці» — ознаки, через які інформацію потрібно перевірити додатково.
Учитель називає джерело, а учні оцінюють його як:
🟢 надійне джерело
🟡 потребує перевірки
🔴 ненадійне саме по собі
Приклади:
офіційний сайт державної установи;
анонімний допис у соцмережі;
підручник;
повідомлення від невідомого користувача;
сайт наукової установи;
блог без зазначення джерел;
новинний ресурс із посиланням на першоджерело.
Навіть відоме джерело не означає, що кожне його повідомлення автоматично є правдою — важливі дата, контекст і докази.
Учні працюють у парах.
повідомлення:
«Вчені довели, що якщо людина слухає музику під час навчання, її пам’ять покращується вдвічі. Дослідження провели найкращі науковці світу».
Завдання:
визначити, що саме потрібно перевірити, перш ніж вважати повідомлення достовірним.
Учні складають перелік:
то провів дослідження;
де воно опубліковане;
коли проведене;
скільки людей брали участь;
чи є посилання на дослідження;
чи повідомляють про нього інші надійні джерела;
чи відповідає заголовок змісту дослідження.
Учні мають зрозуміти: саме формулювання «вчені довели» не є доказом.
За наявності інтернету учні отримують завдання:
Знайти в інтернеті цікаве твердження про науку, технології, природу або історію та перевірити його.
Потрібно визначити:
Джерело інформації.
Автора.
Дату публікації.
Наявність доказів.
Підтвердження в інших джерелах.
Власний висновок: достовірна інформація, сумнівна інформація або фейк.
Якщо доступу до інтернету немає, учитель пропонує підготовлені повідомлення для аналізу.
твердження:
Якщо інформацію опублікували в інтернеті, вона достовірна.
Потрібно перевіряти автора та джерело.
Емоційний заголовок може бути ознакою маніпуляції.
Інформацію бажано порівнювати з кількома джерелами.
Якщо повідомлення надіслали друзі, його не потрібно перевіряти.
Першоджерело допомагає перевірити інформацію.
Учні формулюють власне правило, яке допоможе їм не повірити фейку.
Наприклад:
«Не поширюю інформацію, поки не перевірю її».
«Шукаю першоджерело».
«Порівнюю інформацію з кількома джерелами».
«Не довіряю лише гучному заголовку».
У цифровому середовищі важливо не лише вміти швидко знаходити інформацію, а й перевіряти її. Факт можна підтвердити, а фейк часто містить емоційні заклики, сумнівні джерела або відсутність доказів. Критичне мислення допомагає приймати обґрунтовані рішення та не поширювати неправдиву інформацію.
Знайти одне цікаве повідомлення в інтернеті та перевірити його за алгоритмом:
джерело → автор → дата → докази → першоджерело → інші джерела → висновок.
Результат оформити у вигляді короткого запису:
«Твердження — що перевірив/перевірила — результат — висновок».
Для детального ознайомлення з матеріалом перегляньте Відео з мережі інтернет
Зворотній зв'язок з учителем manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіхів!
Пригадайте правила безпеки життєдіяльності при роботі за комп'ютером переглянувши відео за посиланням
Для детального ознайомлення з матеріалом перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати знання про способи ефективного пошуку інформації в Інтернеті; ознайомити з можливостями розширеного пошуку та пошуковими операторами.
Розвивальна: розвивати логічне мислення, уважність, уміння формулювати пошукові запити та аналізувати результати.
Виховна: виховувати інформаційну культуру та відповідальне ставлення до використання інформації з Інтернету.
Учитель пропонує ситуацію:
«Вам потрібно знайти інформацію про Тараса Шевченка, але пошуковик показує тисячі результатів. Як швидко знайти саме потрібну інформацію?»
Учні висловлюють свої припущення.
Проблемне питання:
Чи можна керувати результатами пошуку?
Пошук в Інтернеті — це процес знаходження потрібної інформації за допомогою пошукової системи.
Щоб отримати кращі результати, потрібно правильно добирати ключові слова. Наприклад, замість запиту:
«Розкажіть мені все про планети Сонячної системи»
краще використати:
планети Сонячної системи
Якщо результатів забагато, пошук можна уточнити.
Розширений пошук дає змогу встановлювати додаткові умови: точну фразу, певний сайт або домен, тип файлу, слова, які потрібно виключити, дату тощо.
1. Пошук точної фрази — " "
Якщо взяти фразу в лапки, пошукова система шукатиме саме це словосполучення.
Наприклад:
"Нова українська школа"
2. Пошук на певному сайті — site:
Наприклад:
site:mon.gov.ua інформатика
Це дає змогу обмежити пошук конкретним сайтом або доменом.
3. Виключення слова — -
Якщо потрібно прибрати небажані результати:
ягуар -автомобіль
Слово після мінуса не повинно міститися в результатах.
4. Пошук певного типу файлу — filetype:
Наприклад:
інформатика filetype:pdf
Так можна шукати документи певного формату.
Учитель читає запити, а учні визначають, який із них точніший.
А:
Тарас Шевченко
Б:
"Тарас Шевченко" site:uk.wikipedia.org
Учні пояснюють, чим відрізняються результати.
Завдання — зробити запит точнішим.
1. Знайти інформацію про кота, а не автомобіль Jaguar:
ягуар
2. Знайти документи про кібербезпеку у форматі PDF:
кібербезпека
3. Знайти інформацію про НУШ тільки на сайті МОН:
НУШ
Учні пропонують правильні варіанти запитів.
Тема: «Майстер розширеного пошуку»
Учні виконують завдання:
Завдання 1. Знайти точну фразу:
"інформаційні технології"
Завдання 2. Знайти інформацію про програмування тільки на сайті mon.gov.ua.
Завдання 3. Знайти матеріали про комп’ютерну графіку у форматі PDF.
Завдання 4. Знайти інформацію про планету Марс, виключивши результати про фільми.
Після виконання учні порівнюють результати.
завдання:
«Знайдіть інформацію про Київ, але тільки на сайті з доменом gov.ua».
Учні повинні самостійно скласти пошуковий запит із використанням site:.
Інше завдання:
«Знайдіть інформацію про роботів у форматі PDF».
Учні використовують filetype:pdf.
Лапки допомагають шукати точну фразу. — Так
site: обмежує пошук певним сайтом. — Так
- додає небажане слово до пошуку. — Ні
filetype:pdf допомагає знаходити PDF-файли. — Так
Чим більше випадкових слів у запиті, тим завжди кращий результат. — Ні
Вправа «Три ключі»
Учні називають три речі, які запам’ятали:
🔑 як правильно формулювати запит;
🔑 один пошуковий оператор;
🔑 один спосіб уточнення результатів.
Продовж речення:
Сьогодні я навчився/навчилася…
Найкориснішим для мене був оператор…
Тепер я зможу швидше знайти…
Скласти 5 пошукових запитів на цікаву для себе тему, використавши щонайменше три прийоми розширеного пошуку.
Зворотній зв'язок з учителем manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіхів!