7 клас
7 клас
Безплатну програму для роботи з АРХІВАМИ звантажити ТУТ
Пригадайте правила безпеки життєдіяльності при роботі за комп'ютером переглянувши відео за посиланням
Для детального ознайомлення з матеріалом перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати уявлення про хмарні сервіси, онлайнові перекладачі та синхронізацію даних; навчити використовувати хмарні сховища та онлайнові перекладачі.
Розвивальна: розвивати цифрову грамотність, уміння працювати з онлайн-сервісами, аналізувати результати перекладу та обирати доцільний цифровий інструмент.
Інтерактивна вправа «Де мої файли?»
Ситуація:
Файл із домашнім завданням збережений на комп’ютері вдома. Потрібно відкрити його у школі. Як це зробити?
Можливі варіанти: флешка, надсилання електронною поштою, хмарне сховище, передавання через месенджер.
Обговорення переваг і недоліків кожного способу.
Інтерактивна вправа «Один файл — багато пристроїв»
Уявіть, що документ потрібно редагувати по черзі на телефоні, планшеті та комп’ютері.
Запитання:
Як зробити так, щоб на всіх пристроях була актуальна версія файлу?
Що станеться, якщо змінити файл на одному пристрої?
Чи потрібно щоразу переносити файл вручну?
Висновок: для цього можуть використовуватися хмарні сервіси та синхронізація.
Онлайнові перекладачі
Онлайнові перекладачі дають змогу автоматично перекладати слова, речення та тексти різними мовами.
Приклади: Google Перекладач, DeepL та інші сервіси.
Важливо пам’ятати: автоматичний переклад може містити неточності, тому результат потрібно перевіряти за змістом.
Інтерактивна вправа «Переклади правильно»
Запропонувати коротке речення іноземною мовою.
Завдання:
Перекласти речення за допомогою онлайнового перекладача.
Визначити незрозумілі або неточні фрагменти.
Сформулювати природніший варіант перекладу.
Порівняти результат із початковим реченням.
Синхронізація
Приклад: фотографія створена на смартфоні та автоматично з’являється на іншому пристрої через синхронізований хмарний сервіс.
Переваги:
актуальна версія даних;
доступ із різних пристроїв;
резервне зберігання;
зручний обмін файлами.
Визначити, які дії пов’язані з використанням хмарних сервісів:
збереження документа у хмарному сховищі;
відкриття файлу з флешки;
спільне редагування онлайн-документа;
автоматичне оновлення фотографій на різних пристроях;
збереження файла лише на жорсткому диску комп’ютера.
Після виконання — коротке пояснення вибору.
Відкрити браузер.
Увійти до доступного хмарного сервісу.
Створити або відкрити текстовий документ.
Додати до документа невеликий текст.
Зберегти документ у хмарному сховищі.
Перевірити можливість доступу до документа.
Відкрити онлайновий перекладач.
Перекласти 3–5 речень з української мови на іноземну.
Виконати зворотний переклад одного речення.
Порівняти початковий та отриманий текст.
Визначити, чи зберігся початковий зміст.
За можливості відкрити хмарний документ на іншому пристрої та перевірити актуальність даних.
Визначити, у чому помилка в наведених твердженнях:
«Файл у хмарі доступний лише з одного комп’ютера».
«Автоматичний переклад завжди абсолютно точний».
«Синхронізація допомагає підтримувати однакові дані на різних пристроях».
«Пароль до хмарного сховища можна повідомити будь-кому».
«Перед публікацією автоматичний переклад бажано перевірити».
Основні правила:
використовувати надійні паролі;
не передавати пароль іншим особам;
не завантажувати до сторонніх сервісів конфіденційні дані;
перевіряти права доступу до файлів;
уважно перевіряти результати автоматичного перекладу;
виходити з облікового запису на спільному комп’ютері.
Завершити речення:
«Сьогодні я дізнався/дізналася…»
«Тепер я вмію…»
«Для мене було корисним…»
«Під час роботи з хмарними сервісами потрібно пам’ятати про…»
Хмарні сервіси забезпечують зручний доступ до даних та спільну роботу. Синхронізація допомагає підтримувати актуальність інформації на різних пристроях. Онлайнові перекладачі є корисним цифровим інструментом, але їхні результати потребують перевірки.
Знайти приклад використання хмарного сервісу в повсякденному житті та коротко описати:
який сервіс використовується;
які дані синхронізуються;
у чому його користь.
Зворотній зв'язок з учителем manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіхів!
Пригадайте правила безпеки життєдіяльності при роботі за комп'ютером переглянувши відео за посиланням
Для детального ознайомлення з матеріалом перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати уявлення про правила етикету електронного спілкування та безпечної поведінки в Інтернеті; удосконалити навички пошуку інформації та електронного листування.
Розвивальна: розвивати критичне мислення, цифрову грамотність, уміння аналізувати інформацію та оцінювати ризики онлайн-спілкування.
Інтерактивна вправа «Онлайн чи офлайн?»
Назвати ситуації, а учні визначають, чи належать вони до електронного спілкування:
електронний лист;
повідомлення в месенджері;
відеодзвінок;
коментар на сайті;
розмова з другом у класі;
повідомлення в соціальній мережі.
Коротке обговорення: чим електронне спілкування відрізняється від звичайної розмови?
Інтерактивна вправа «Що може піти не так?»
Розглянути ситуації:
невідомий користувач просить надіслати номер телефону;
на електронну пошту надійшов лист із підозрілим вкладенням;
у чаті хтось пише образливі повідомлення;
знайомий просить повідомити пароль від пошти;
отримано посилання на сайт із незрозумілою адресою.
Визначити можливу небезпеку та запропонувати безпечний варіант дій.
Етикет електронного спілкування
Основні правила:
вітатися та звертатися до співрозмовника відповідно до ситуації;
чітко формулювати думки;
зазначати тему електронного листа;
не писати весь текст ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ, оскільки це може сприйматися як крик;
не використовувати образливі висловлювання;
перевіряти текст перед надсиланням;
не надсилати багато однакових повідомлень;
поважати час співрозмовника;
не поширювати чужі повідомлення, фотографії чи особисті дані без дозволу.
Безпека електронного спілкування
Необхідно:
використовувати складні та унікальні паролі;
не повідомляти пароль іншим людям;
обережно відкривати посилання та вкладення;
не повідомляти незнайомцям адресу, номер телефону, паролі та інші персональні дані;
перевіряти адресу відправника;
не відповідати на підозрілі повідомлення;
блокувати та повідомляти про небезпечних користувачів;
у разі загрози або шантажу звертатися до дорослих, яким довіряєш.
Проаналізувати повідомлення:
«Вітаємо! Ви виграли смартфон! Щоб отримати приз, терміново перейдіть за посиланням і введіть пароль від електронної пошти».
Завдання:
Знайти ознаки небезпеки.
Визначити, чи варто переходити за посиланням.
Запропонувати правильний алгоритм дій.
Висновок: підозрілі повідомлення не відкривають, посилання не перевіреного походження не використовують, паролі нікому не передають.
Відкрити браузер.
Сформулювати пошуковий запит на запропоновану тему, наприклад: «Правила безпечного спілкування в Інтернеті».
Знайти щонайменше два інформаційні джерела.
Порівняти отриману інформацію.
Визначити, яке джерело можна вважати надійнішим.
Записати 3 корисні правила безпечного електронного спілкування.
Відкрити електронну поштову скриньку.
Створити новий лист.
У полі «Кому» вказати навчальну адресу, визначену для роботи.
Указати зрозумілу тему листа.
Написати коротке ввічливе повідомлення.
За потреби додати навчальний файл або посилання.
Перевірити правильність адреси, тексту та вкладення.
Надіслати лист.
Перевірити папку «Надіслані».
Правило безпеки: під час практичної роботи не використовувати реальні паролі, приватні дані та особисту інформацію.
Визначити правильність тверджень:
Пароль від електронної пошти можна повідомити другу.
Тему листа потрібно формулювати зрозуміло.
Підозріле вкладення краще не відкривати.
Усі повідомлення з незнайомих адрес безпечні.
Перед надсиланням лист потрібно перевірити.
Образливі коментарі є нормальним способом спілкування в Інтернеті.
Персональні дані не слід повідомляти незнайомцям.
Після кожної відповіді коротко обґрунтувати свій вибір.
Завершити речення:
«Під час електронного спілкування я завжди…»
«Найважливіше правило безпеки для мене…»
«Перед тим як відкрити посилання, я…»
«Якщо отримую підозріле повідомлення, я…»
Електронне спілкування має бути ввічливим, відповідальним і безпечним. Важливо не лише правильно користуватися електронною поштою та пошуком інформації, а й уміти захищати власні дані та поважати інших користувачів.
Скласти пам’ятку «7 правил безпечного електронного спілкування» та підготувати один приклад ввічливого електронного листа.
Зворотній зв'язок з учителем manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіхів!
Пригадайте правила безпеки життєдіяльності при роботі за комп'ютером переглянувши відео за посиланням
Для детального ознайомлення з матеріалом перегляньте Відео1, Відео2 з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати уявлення про електронне листування, електронну поштову скриньку, адресну книгу та списки розсилання; ознайомити з основними можливостями електронної пошти та правилами правильного оформлення електронних листів.
Розвивальна: розвивати цифрову грамотність, логічне мислення, уважність, уміння аналізувати інформацію та правильно організовувати електронне листування.
Електронна пошта потрібна для…
Електронна адреса складається з…
Щоб отримати лист, потрібно…
Надсилаючи лист незнайомій людині, потрібно…
Пароль від поштової скриньки не можна…
Коротке обговорення відповідей.
Електронне листування — це обмін повідомленнями за допомогою електронної пошти.
Електронний лист може містити:
текст;
зображення;
документи;
презентації;
інші файли.
Типовий електронний лист має такі елементи:
Адресат — електронна адреса отримувача.
Тема — коротко повідомляє, про що лист.
Текст повідомлення — основний зміст листа.
Вкладення — файл, який додається до листа.
Підпис — інформація про автора повідомлення.
Електронна поштова скринька — це обліковий запис, за допомогою якого користувач отримує та надсилає електронні листи.
У поштовій скриньці зазвичай є папки:
Вхідні — отримані листи;
Надіслані — листи, які вже відправлено;
Чернетки — незавершені повідомлення;
Спам — небажані повідомлення;
Кошик — видалені листи.
Адресна книга — це засіб зберігання контактних даних людей, з якими користувач часто листується.
До контакту можна додати ім'я, електронну адресу та інші доступні відомості.
Перевага адресної книги полягає в тому, що не потрібно щоразу вручну вводити електронну адресу.
Список розсилання — це група електронних адрес, об'єднаних для спільного надсилання повідомлень.
Наприклад, можна створити список:
«Навчальна група»
і додати до нього адреси однокласників.
Тоді одне повідомлення можна надіслати всім учасникам списку.
Водночас потрібно обережно користуватися розсиланнями: не надсилати непотрібні повідомлення великій кількості людей та не поширювати чужі адреси без необхідності.
Визначити, до якого елемента електронного листа належить інформація.
«Домашнє завдання з інформатики» → тема.
«Добрий день! Надсилаю виконану практичну роботу.» → текст повідомлення.
example@gmail.com → електронна адреса.
Практична_робота.docx → вкладення.
Розглянути ситуації та визначити, кому доцільно надсилати повідомлення.
Ситуація 1: повідомлення призначене конкретному однокласнику.
→ Кому
Ситуація 2: повідомлення надсилається основному отримувачу, а іншій людині потрібно лише повідомити про лист.
→ Копія
Ситуація 3: потрібно надіслати лист кільком людям так, щоб вони не бачили адреси інших отримувачів.
→ Прихована копія
Обговорення: чому прихована копія може бути важливою для захисту приватності електронних адрес.
Назвати папку, у якій можна знайти:
щойно отриманий лист;
лист, який уже було відправлено;
повідомлення, яке ще не завершене;
видалений лист;
небажане рекламне повідомлення.
Визначити, які дії є безпечними:
відкривати вкладення від невідомого відправника;
перевіряти адресу відправника;
повідомляти пароль від пошти друзям;
використовувати складний унікальний пароль;
переходити за будь-яким посиланням у листі;
перевіряти підозрілі повідомлення;
використовувати двофакторну автентифікацію, якщо вона доступна.
Відкрити електронну поштову скриньку.
Створити нове повідомлення.
Вказати адресу отримувача.
Додати коротку й зрозумілу тему.
Написати текст повідомлення з дотриманням правил мережевого етикету.
За потреби прикріпити навчальний файл.
Перевірити адресу, тему, текст і вкладення.
Надіслати повідомлення.
Важливо: для навчальної роботи використовувати лише ті адреси та файли, які дозволено використовувати в межах уроку.
Прочитати умовний лист:
«Привіт!!! Скинь мені завдання!!! Терміново!!!»
Завдання:
визначити недоліки;
додати тему;
зробити звертання ввічливим;
сформулювати прохання зрозуміло;
додати завершення та підпис.
Обговорити, чому електронний лист повинен бути коротким, зрозумілим і ввічливим.
Уявити, що потрібно регулярно надсилати навчальну інформацію групі з 10 учнів.
Запитання:
Чи зручно щоразу вводити всі адреси вручну?
Що допоможе спростити роботу?
Для чого можна створити список розсилання?
У яких випадках краще не використовувати масову розсилку?
Під час електронного листування варто:
використовувати зрозумілу тему;
починати лист із привітання;
писати грамотно та зрозуміло;
не використовувати надмірну кількість великих літер і знаків оклику;
перевіряти вкладення перед відправленням;
не надсилати непотрібні повідомлення;
поважати приватність інших людей;
не поширювати чужі електронні адреси без потреби.
Уявити, що потрібно надіслати короткий лист самому собі після уроку.
Продовжити:
Тема: «Сьогодні я дізнався/дізналася…»
У тексті зазначити:
що нового стало відомо;
що було найцікавішим;
яку навичку вдалося отримати.
Електронна пошта є зручним засобом цифрового спілкування. Для ефективної роботи важливо розуміти структуру електронного листа, уміти користуватися поштовою скринькою, адресною книгою та списками розсилання.
Головне правило електронного листування — уважність, ввічливість і безпека.
Записати основні правила безпечного електронного листування.
Продумати приклад навчального електронного листа: визначити отримувача, тему та зміст повідомлення.
За бажанням скласти приклад списку розсилання для навчальної групи та визначити, для чого його можна використовувати.
Зворотній зв'язок з учителем manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіхів!
Пригадайте правила безпеки життєдіяльності при роботі за комп'ютером переглянувши відео за посиланням
Для детального ознайомлення з матеріалом перегляньте Презентацію з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати вміння збирати дані з різних джерел, оцінювати їх достовірність, розрізняти факти, припущення та фейки.
Розвивальна: розвивати критичне мислення, інформаційну грамотність, уміння аналізувати джерела та знаходити підтвердження інформації.
Виховна: виховувати відповідальне ставлення до поширення інформації, уважність та медіаграмотність.
«Науковці створили телефон, який заряджається від сонячного світла лише за 30 секунд!»
Запитання:
Чи може це бути правдою?
Що змушує нас повірити в це повідомлення?
Які докази потрібно знайти?
Чи достатньо побачити таку інформацію в соціальній мережі?
«Як перевірити інформацію, перш ніж повірити їй або поширити її?»
твердження.
1. «Вода кипить за температури близько 100 °C за нормального атмосферного тиску».
→ Факт.
2. «Цей смартфон — найкращий у світі».
→ Думка.
3. «Якщо поставити телефон під подушку, він зарядиться швидше».
→ Фейк.
Учні пояснюють, чим відрізняються факт, думка та неправдива інформація.
Збирання даних — це процес отримання необхідної інформації з одного або кількох джерел.
Основні способи:
пошук в інтернеті;
спостереження;
опитування;
анкетування;
вимірювання;
інтерв’ю;
робота з документами та базами даних.
Достовірна інформація — інформація, яка відповідає дійсності та має підтвердження.
Факт — твердження, яке можна перевірити та підтвердити доказами або надійними джерелами.
Фейк — неправдива, вигадана або навмисно викривлена інформація, яку поширюють як правдиву.
1. Хто автор?
2. Де опубліковано?
3. Коли опубліковано?
4. Які докази наведено?
5. Чи є першоджерело?
6. Чи підтверджують це інші надійні джерела?
Учитель показує ознаки повідомлень. Учні визначають, які з них викликають підозру.
«ТЕРМІНОВО! Поширте це всім!»
відсутній автор;
відсутня дата;
є посилання на першоджерело;
багато емоційних слів;
використано фразу «100% гарантовано»;
наведено конкретні докази;
інформація підтверджена офіційним джерелом;
заголовок значно сенсаційніший за зміст.
Учні називають «червоні прапорці» — ознаки, через які інформацію потрібно перевірити додатково.
Учитель називає джерело, а учні оцінюють його як:
🟢 надійне джерело
🟡 потребує перевірки
🔴 ненадійне саме по собі
Приклади:
офіційний сайт державної установи;
анонімний допис у соцмережі;
підручник;
повідомлення від невідомого користувача;
сайт наукової установи;
блог без зазначення джерел;
новинний ресурс із посиланням на першоджерело.
Навіть відоме джерело не означає, що кожне його повідомлення автоматично є правдою — важливі дата, контекст і докази.
Учні працюють у парах.
повідомлення:
«Вчені довели, що якщо людина слухає музику під час навчання, її пам’ять покращується вдвічі. Дослідження провели найкращі науковці світу».
Завдання:
визначити, що саме потрібно перевірити, перш ніж вважати повідомлення достовірним.
Учні складають перелік:
то провів дослідження;
де воно опубліковане;
коли проведене;
скільки людей брали участь;
чи є посилання на дослідження;
чи повідомляють про нього інші надійні джерела;
чи відповідає заголовок змісту дослідження.
Учні мають зрозуміти: саме формулювання «вчені довели» не є доказом.
За наявності інтернету учні отримують завдання:
Знайти в інтернеті цікаве твердження про науку, технології, природу або історію та перевірити його.
Потрібно визначити:
Джерело інформації.
Автора.
Дату публікації.
Наявність доказів.
Підтвердження в інших джерелах.
Власний висновок: достовірна інформація, сумнівна інформація або фейк.
Якщо доступу до інтернету немає, учитель пропонує підготовлені повідомлення для аналізу.
твердження:
Якщо інформацію опублікували в інтернеті, вона достовірна.
Потрібно перевіряти автора та джерело.
Емоційний заголовок може бути ознакою маніпуляції.
Інформацію бажано порівнювати з кількома джерелами.
Якщо повідомлення надіслали друзі, його не потрібно перевіряти.
Першоджерело допомагає перевірити інформацію.
Учні формулюють власне правило, яке допоможе їм не повірити фейку.
Наприклад:
«Не поширюю інформацію, поки не перевірю її».
«Шукаю першоджерело».
«Порівнюю інформацію з кількома джерелами».
«Не довіряю лише гучному заголовку».
У цифровому середовищі важливо не лише вміти швидко знаходити інформацію, а й перевіряти її. Факт можна підтвердити, а фейк часто містить емоційні заклики, сумнівні джерела або відсутність доказів. Критичне мислення допомагає приймати обґрунтовані рішення та не поширювати неправдиву інформацію.
Знайти одне цікаве повідомлення в інтернеті та перевірити його за алгоритмом:
джерело → автор → дата → докази → першоджерело → інші джерела → висновок.
Результат оформити у вигляді короткого запису:
«Твердження — що перевірив/перевірила — результат — висновок».
Для детального ознайомлення з матеріалом перегляньте Відео з мережі інтернет
Зворотній зв'язок з учителем manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіхів!
Пригадайте правила безпеки життєдіяльності при роботі за комп'ютером переглянувши відео за посиланням
Для детального ознайомлення з матеріалом перегляньте Відео з мережі інтернет
Мета уроку
Навчальна: сформувати знання про способи ефективного пошуку інформації в Інтернеті; ознайомити з можливостями розширеного пошуку та пошуковими операторами.
Розвивальна: розвивати логічне мислення, уважність, уміння формулювати пошукові запити та аналізувати результати.
Виховна: виховувати інформаційну культуру та відповідальне ставлення до використання інформації з Інтернету.
Учитель пропонує ситуацію:
«Вам потрібно знайти інформацію про Тараса Шевченка, але пошуковик показує тисячі результатів. Як швидко знайти саме потрібну інформацію?»
Учні висловлюють свої припущення.
Проблемне питання:
Чи можна керувати результатами пошуку?
Пошук в Інтернеті — це процес знаходження потрібної інформації за допомогою пошукової системи.
Щоб отримати кращі результати, потрібно правильно добирати ключові слова. Наприклад, замість запиту:
«Розкажіть мені все про планети Сонячної системи»
краще використати:
планети Сонячної системи
Якщо результатів забагато, пошук можна уточнити.
Розширений пошук дає змогу встановлювати додаткові умови: точну фразу, певний сайт або домен, тип файлу, слова, які потрібно виключити, дату тощо.
1. Пошук точної фрази — " "
Якщо взяти фразу в лапки, пошукова система шукатиме саме це словосполучення.
Наприклад:
"Нова українська школа"
2. Пошук на певному сайті — site:
Наприклад:
site:mon.gov.ua інформатика
Це дає змогу обмежити пошук конкретним сайтом або доменом.
3. Виключення слова — -
Якщо потрібно прибрати небажані результати:
ягуар -автомобіль
Слово після мінуса не повинно міститися в результатах.
4. Пошук певного типу файлу — filetype:
Наприклад:
інформатика filetype:pdf
Так можна шукати документи певного формату.
Учитель читає запити, а учні визначають, який із них точніший.
А:
Тарас Шевченко
Б:
"Тарас Шевченко" site:uk.wikipedia.org
Учні пояснюють, чим відрізняються результати.
Завдання — зробити запит точнішим.
1. Знайти інформацію про кота, а не автомобіль Jaguar:
ягуар
2. Знайти документи про кібербезпеку у форматі PDF:
кібербезпека
3. Знайти інформацію про НУШ тільки на сайті МОН:
НУШ
Учні пропонують правильні варіанти запитів.
Тема: «Майстер розширеного пошуку»
Учні виконують завдання:
Завдання 1. Знайти точну фразу:
"інформаційні технології"
Завдання 2. Знайти інформацію про програмування тільки на сайті mon.gov.ua.
Завдання 3. Знайти матеріали про комп’ютерну графіку у форматі PDF.
Завдання 4. Знайти інформацію про планету Марс, виключивши результати про фільми.
Після виконання учні порівнюють результати.
завдання:
«Знайдіть інформацію про Київ, але тільки на сайті з доменом gov.ua».
Учні повинні самостійно скласти пошуковий запит із використанням site:.
Інше завдання:
«Знайдіть інформацію про роботів у форматі PDF».
Учні використовують filetype:pdf.
Лапки допомагають шукати точну фразу. — Так
site: обмежує пошук певним сайтом. — Так
- додає небажане слово до пошуку. — Ні
filetype:pdf допомагає знаходити PDF-файли. — Так
Чим більше випадкових слів у запиті, тим завжди кращий результат. — Ні
Вправа «Три ключі»
Учні називають три речі, які запам’ятали:
🔑 як правильно формулювати запит;
🔑 один пошуковий оператор;
🔑 один спосіб уточнення результатів.
Продовж речення:
Сьогодні я навчився/навчилася…
Найкориснішим для мене був оператор…
Тепер я зможу швидше знайти…
Скласти 5 пошукових запитів на цікаву для себе тему, використавши щонайменше три прийоми розширеного пошуку.
Зворотній зв'язок з учителем manoilenkokostya1998@gmail.com
Термін виконання до наступного уроку.
Бажаю успіхів!