21.04.2020р. Урок 35. Підсумкові тести (для дівчат)

Обираємо варіант, даємо відповіді і надсилаємо в групу 19-К на вайбер

ВАРІАНТ 1

1.У разі перелому кінцівки слід:

а. Перев'язати місце перелому.

б. Зафіксувати кінцівку за допомогою шини або предмета, що замінює її.

в. Вкласти кінцівку в будь-якому зручному для потерпілого положенні.

2.Прийом Геймліка застосовують:

а.) для відновлення свідомості у постраждалого;

б.) для виштовхування стороннього тіла з дихальних шляхів;

в.) для допомоги постраждалому під час судом;

3.Показаннями для проведення реанімації є:

а.) відсутність дихання і пульсу, або їх пригнічення;

б.) тривала втрата свідомості;

в.) поява судом;

ВАРІАНТ 2

1. Вкажіть, якою буде послідовність надання першої медичної допомоги при пораненнях

а. накладання асептичної пов'язки, зупинка кровотечі, доставка у стаціонарні медичні заклади

б. зупинка кровотечі, накладання асептичної пов'язки, доставка у медичний заклад

в. послідовність значення не має

2.При відсутності дихання у дорослого потерпілого реанімаційні заходи проводять у співвідношенні:

а)2 реанімаційні вдихи /15 непрямих натисків на серце ;

б)5 реанімаційних вдихів/15 непрямих натисків на серце;

в) 2 реанімаційні вдихи/ 30 непрямих натисків на серце.

3. Зазначте види кровотечі:

м'язова, судинна, кровотеча внутрішніх органів;

зовнішня, тимчасова, постійна, капілярна;

артеріальна, венозна, капілярна, паренхіматозна

ВАРІАНТ 3

1.Вид перелому, при якому не порушується цілісність шкіряного покриву

а. відкритий

б. закритий

в. активний

2.Найбільшу небезпеку для життя потерпілого становить:

а) артеріальна кровотеча;

б) венозна кровотеча;

в) носова кровотеча.

3.Нітрогліцерин із аптечки першої допомоги використовують:

а) при отруєнні;

б) при гострому болі за грудиною;

в) при головних болях

ВАРІАНТ 4

1.При відсутності дихання у потерпілого, йому необхідно спочатку:

а) провести реанімаційні заходи;

б) дати понюхати випари нашатирного спирту;

в) забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів.

2.Переломи, характерними ознаками яких є розтрощення кісток на великі і малі осколки, розмізчення м'язових тканин тіла в місцях перелому і відкривання частин кінцівки, називаються

а. відкриті

б. закриті

в. зовнішні

3. Масивне витікання темно-червоної крові є ознакою кровотечі :

а) паренхіматозної;

в) артеріальної;

г) венозної.

ВАРІАНТ 5

1.При наближенні до місця події Ви виявили дорослого постраждалого у положенні на животі. Ваші перші дії повинні бути:

а.) представитися, пояснити, запропонувати допомогу;

б.) викликати швидку медичну допомогу;

в.) з’ясувати, чи безпечним для Вас є місце події.

2.У разі відкритого перелому спочатку потрібно:

а) перевірити рухову активність травмованої ділянки;

б) зупинити кровотечу;

в) накласти шину;

3.Як називаються судини, що несуть кров до серця:

а) артерії;

б) вени;

в) капіляри.

ВАРІАНТ 6

1.Найчастіше при закритому масажі серця виникають ускладнення:

а.) переломи ребер;

б.) пневмоторакс;

в.) пошкодження печiнки;

2.Зазначте правильне визначення, що таке іммобілізація

а. призов осіб чоловічої статі до лав Збройних Сил України

б. забезпечення нерухомості кісток у місці перелому чи вивиху

в. загрозливе для життя ускладнення важких уражень

3.Для очищення ротової порожнини постраждалому використовують:

а.) столову ложку;

б.) серветку намотану на палець;

в.) язикоутримувач.

ВАРІАНТ 7

1.При венозній кровотечі зі стегна потерпілому треба:

а. накласти джгут нище рани;

б. накласти джгут(закрутку) вище рани;

в. накласти тиснуту пов’язку нище рани, та тампонаду на рану.

2.Якщо потерпілий без свідомості, то до приїзду швидкої:

а) його кладуть на живіт;

б) його кладуть на спину ;

в) його кладуть лежачи на бік.

3.Реанімаційні заходи слід проводити :

а.) 6 - 8 хвилин;

б.) 20 - 30 хвилин;

в.) до приїзду швидкої медичної допомоги

17.04.2020р.

13.04.2020р. Тема.2-7.ЗВП. Дії чатового під час пожежі, або порушення порядку поблизу свого чи сусіднього постів. Дії чатового під час нападу на пост. Порядок застосовування зброї чатовим на посту.

План уроку

1.Особливі обов’язки чатового.

2.Застосовування зброї чатовим на посту

1.Особливі обов’язки чатового.

Чатовий підпорядковується начальникові варти, помічникові начальника варти, своєму розвідному. Він є особою недоторканною. Недоторканність чатового полягає:

в особливій охороні законом його прав і особистої гідності;

у підпорядкуванні його лише певним особам - начальникові варти, помічникові начальника варти та своєму розвідному;

в обов’язку всіх осіб неухильно виконувати вимоги чатового, які визначені його службою;

у наданні йому права застосовувати зброю у випадках, визначених цим Статутом.

Чатового мають право змінити або зняти з поста лише начальник варти, помічник начальника варти й розвідний, якому підпорядкований чатовий.

У виняткових випадках зняти або змінити чатового може черговий варт (військової частини) в присутності командира роти (батареї) або батальйону (дивізіону), звідки призначений чатовий.

Заступаючи на пост, вартовий повинен в присутності розвідного (начальника варти або його помічника), чатового, якого змінює, особисто оглянути й перевірити наявність і цілість усього, що належить взяти під охорону згідно з табелем постів.

Чатовий зобов’язаний:

пильно охороняти та стійко обороняти свій пост, нічим не відволікатися, не випускати з рук зброї й нікому не віддавати її, включаючи осіб, яким він підпорядкований;

під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати);

рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста й огорожу та доповідати через засоби зв’язку про хід несення служби у визначені табелем постів строки;

не залишати поста, доки його не буде змінено або знято;

не допускати до поста ближче, ніж на відстань, визначену в табелі постів, та покажчиками на місцевості нікого, крім начальника варти, помічника начальника

варти й свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, а також чергового варт (військової частини) у випадку, визначеному в статті 231 цього Статуту;

знати маршрут руху транспортних засобів варти, а також їх розпізнавальні знаки й сигнали;

уміти застосовувати засоби пожежегасіння, які є на посту;

викликати начальника варти у разі виявлення будь-яких неполадок в огорожі об’єкта (на посту) та за будь-якого порушення поблизу свого чи сусіднього поста;

почувши сигнал технічних засобів охорони або гавкання вартового собаки, негайно доповісти про це до вартового приміщення;

віддавати військове вітання начальникам, яким він підпорядкований, а також іншим начальникам, які прибули на пост в їх супроводі, згідно з правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.

Чатовий на посту, за винятком тих, хто несе службу з багнетом, повинен тримати зброю із примкнутим багнетом (автомат зі складаним прикладом - без багнета, багнет - у піхвах на поясному ремені); уночі - у положенні приготування до стрільби стоячи, вдень-у положенні “на ремінь” або в положенні приготування до стрільби стоячи (додаток 13 до цього Статуту); па внутрішніх постах і на посту біля Бойового Прапора автомати з дерев’яним прикладом - у положенні “на ремінь”, із складаним прикладом - “на груди”, карабін - “до ноги”; клапан сумки із спорядженим магазином (обоймами) тримати постійно застебнутим.

Під час гасіння пожежі або боротьби із стихійним лихом чатовому дозволено тримати зброю в положенні “за спину”.

Чатовому заборонено сидіти, притулятися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати й приймати будь-які предмети, досилати без потреби патрон у патронник, заходити у зону роботи технічних засобів охорони.

Чатовий повинен відповідати на запитання лише начальника варти, його помічника, свого розвідного й осіб, які прибули з ними для перевірки.

У разі виникнення пожежі на посту чатовий негайно доповідає до вартового приміщення й, не припиняючи спостереження за об’єктом, який охороняють, вживає заходів щодо гасіння пожежі.

У разі пожежі на технічній території об’єкту, який охороняють, або на об’єкті, що має зовнішню та внутрішню огорожі, а також поблизу поста він передає повідомлення про це до вартового приміщення й далі несе службу на посту.

У разі раптового захворювання (поранення) чатовий повідомляє про це до вартового приміщення й далі несе службу на посту.

Чатовий на посту біля Бойового Прапора виконує свої обов’язки, стоячи в положенні “вільно”.

Під час віддання військовослужбовцями військового вітання Бойовому Прапорові чатовий стає в положення “струнко”.

Приймаючи Бойовий Прапор під охорону, чатовий зобов’язаний перевірити цілісність чохла (шафи) та печатки на ньому. Видачу Бойового Прапора проводять згідно з наказом начальника варти та в його присутності.

Якщо посту біля Бойового Прапора загрожує небезпека (пожежа, стихійне лихо), чатовий виносить Бойовий Прапор у безпечне місце й викликає начальника варти.

Чатовий біля розпечатаного сховища (складу, парку) чи під час проведення робіт на місці стоянки машин (літаків, гармат або іншої бойової техніки) виконує обов’язки, зазначені в табелі постів.

Чатовий біля вогненебезпечного сховища, крім того, зобов’язаний:

не допускати куріння, розведення вогню, стрільби, а також користування біля об’єкту охорони освітлювальними приладами, не передбаченими табелем постів, ближче від зазначеної в ньому відстані;

не допускати до сховища (складу) осіб у взутті та з ліхтарями, не передбаченими табелем постів, а також із холодною та вогнепальною зброєю.

Чатовий біля входу до вартового приміщення зобов’язаний охороняти вартове приміщення й не допускати до нього нікого без дозволу начальника варти. У разі наближення осіб, яким варта підпорядкована, та осіб, яких вони супроводжують, чатовий сповіщає начальника варти певним сигналом та безперешкодно пропускає їх у вартове приміщення. Інших осіб, які наближаються до вартового приміщення, чатовий зупиняє біля входу на його територію й викликає начальника варти або його помічника. Про всі надзвичайні події поблизу вартового приміщення та про все помічене, що може заважати виконанню вартою свого завдання, а також про почуті сигнали з інших постів чатовий негайно доповідає начальникові варти або його помічникові.

Чатовий, який охороняє заарештованих на гауптвахті, зобов’язаний:

знати кількість заарештованих осіб, які перебувають під його охороною;

перебувати ззовні біля дверей камер і стежити через оглядові вікна, щоб заарештовані не порушували визначених для них правил, стежити за діями й поведінкою заарештованих, не допускати псування заарештованими обладнання камер;

стежити за тим, щоб у нічний час у камерах із заарештованими було ввімкнено освітлення;

не випускати заарештованих із камер і не допускати до них нікого без особистого розпорядження начальника варти, помічника начальника варти або свого розвідного;

не розмовляти із заарештованими, нічого не передавати їм і нічого не брати від них;

не допускати розмов заарештованих із сторонніми, особами; негайно викликати начальника варти, його помічника або розвідного у разі невиконання заарештованими його вимог;

прийнявши прохання заарештованого про виклик вивідного, доповісти про це своєму розвідному (начальникові варти або його помічникові);

попереджувати заарештованого при його спробі втекти вигуком “Стій, стрілятиму”, а у разі невиконання цієї вимоги застосовувати зброю для його затримання.

Під час перевезення заарештованих з одного пункту в інший, а також лід час пересування їх поза гауптвахтою обов’язки чатового з охорони заарештованих виконує конвойний.

2.Застосовування зброї чатовим на посту

Чатовим застосовується зброя без попередження у разі явного нападу на нього або на об’єкт, який він охороняє. Усіх осіб, які наближаються до поста або до забороненої зони, позначеної покажчиками, крім начальника варти, помічника начальника варти, свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, чатовий зупиняє вигуком „Стій, назад” або „Стій, обійти справа (зліва)”.

За невиконання особою, яка наближається до поста або до забороненої зони, цієї вимоги чатовий попереджає порушника вигуком „Стій, стрілятиму” й негайно викликає начальника варти або розвідного. Якщо порушник не виконує цієї вимоги, чатовий досилає патрон у патронник і робить попереджувальний постріл угору.

Якщо порушник не виконує й цієї вимоги та намагається проникнути на пост чи до об’єкта, який охороняють (перетнути заборонену зону) або якщо він після такої спроби вдається до втечі, то чатовий застосовує зброю.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати конспект

2. Створити буклет «Особливі обов’язки чатового».

ЗВП. Тема.3-1. Строї та їх елементи . Обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю. Стройові команди.

План уроку

1. Строї та їх елементи

2. Обов'язки військовослужбовців перед шикуванням ів строю.

3. Стройові команди.

Стройова підготовка є одним з найважливіших роз­ділів навчання допризовника. Навички, набуті на занят­тях із стройової підготовки, вдосконалюються на заняттях з вогневої, фізичної підготовки й у повсякденній службі.

Солдат строкової служби, як правило, діє в складі свого відділення, тому він повинен добре знати своє місце в строю, різні стройові прийоми без зброї і зі зброєю. Ос­новні обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю, порядок виконання стройових прийомів визна­чені Стройовим статутом Збройних Сил України.

1. СТРОЇ ТА ЇХ ЕЛЕМЕНТИ

Щоб уміти швидко і правильно діяти в строю, рядо­вий повинен знати, що таке строї та які їх елементи.

Стрій — визначене Стройовим статутом розміщення військовослужбовців, підрозділів і частин для спільних дій у пішому порядку та на машинах.

Шеренга — стрій, у якому військовослужбовці роз­міщені один біля одного на одній лінії згідно з визначе­ними інтервалами.

Фронт строю — бік строю, в який військовослужбовці розміщені обличчям, а машини — лобовою частиною.

Фланг строю — край строю, правий або лівий. Під час поворотів строю назви флангів не змінюються.

Тил строю — сторона, протилежна фронту.

Інтервал — відстань по фронту між військовослуж­бовцями, машинами, підрозділами, частинами.

Дистанція — відстань у глибину між військово­службовцями, машинами, підрозділами, частинами.

Ширина строю — відстань між флангами.

Глибина строю — відстань від першої шеренги (від військовослужбовця, який стоїть попереду) до останньої шеренги (до військовослужбовця, який стоїть позаду), а під час дій на машинах — відстань від першої лінії машин (від машини, що стоїть попереду) до останньої лінії машин (до машини, що стоїть позаду).

Лінія машин — стрій, у якому машини перебувають на одній лінії одна біля одної.

Ряд — два військовослужбовці, які стоять у двоше-ренговому строю один за одним. Якщо за військовослуж­бовцем першої шеренги не стоїть військовослужбовець другої шеренги, то такий ряд називається неповним; останній ряд завжди має бути повним.

Двошеренговий стрій — розміщення військовослуж­бовців однієї шеренги за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (випростаної руки, покладеної долонею на плече військовослужбовця, який стоїть попереду). Шеренги називаються першою та другою. Під час повороту строю назви шеренг не зміню­ються. Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими.

Колона — стрій, у якому військовослужбовці розта­шовані один за одним, а підрозділи (машини) один (одна) за одним (за одною) — на відстанях, визначених Стройо­вим статутом або командиром. Колони застосовують для шикування підрозділів і частин у похідний або розгорну­тий стрій.

Розгорнутий стрій — шикування підрозділів в одну лінію по фронту в одношеренговому чи двошеренговому строю (або в лінію машин, або в лінію колон) з інтервала­ми, визначеними Стройовим статутом або командиром.

Похідний стрій — шикування підрозділів у колонах один за одним на дистанціях, визначених Стройовим статутом або командиром.

Напрямний — військовослужбовець (підрозділ, маши­на), що рухається на чолі строю у визначеному напрямі.

Замикаючий — військовослужбовець (підрозділ, ма­шина), що рухається останнім (останньою) у колоні.

2. Обов'язки військовослужбовців перед шикуванням в строю.Виконання команд

для успішного виконання прийомів і дій військово­службовець повинен знати свої обов'язки перед шику­ванням і в строю.

Військовослужбовець зобов'язаний:

перевіряти справність своєї зброї, закріплених за ним озброєння, боєприпасів, особистих засобів захисту, шанцевого інструменту, обмундирування і спорядження;

мати акуратну зачіску, охайно заправляти обмундиру­вання, правильно надівати і припасовувати споряджен­ня, допомогати товаришеві усунути помічені недоліки;

знати своє місце в строю, вміти шикуватися швидко, без метушні;

під час руху зберігати рівняння, інтервали і дистан­цію, не виходити зі строю (з машини) без дозволу;

в строю без дозволу не розмовляти, дотримуватися цілковитої тиші, пильнувати за наказами (розпоряджен­нями) і командами (сигналами) свого командира, вико­нувати їх швидко і точно;

передавати накази, команди (сигнали) без перекру­чень, гучно й чітко.

3. Стройові команди.

Команди поділяються на підготовчі та виконавчі. Підготовчу команду подають чітко, виразно, гучно, протяж­но, щоб військовослужбовці у строю зрозуміли, яких дій вимагає від них командир* Виконавча команда (або команда до виконання) подається після паузи, гучно, уривчасто, чітко. Наприклад: «Право-РУЧ», «Ліво-РУЧ». Перша частина слова — це попередня команда, друга частина, написана великими літерами, — виконавча команда.

За попередньою командою військовослужбовці, якщо вони перебувають у строю, стають струнко, якщо рухають­ся, то переходять на стройовий крок, а поза строєм поверта­ються в бік начальника і теж стають струнко. Щоб привер­нути увагу окремого військовослужбовця або підрозділу, подаючи попередню команду, називають військове звання і прізвище військовослужбовця або підрозділ. Наприклад: «Рядовий Коваленко, кру-ГОМ», «Третій взвод, СТІЙ». Щоб відмінити або зупинити виконання прийому, подається команда «ВІДСТАВИТИ». За цією командою стають у положення, яке було до виконання прийому.

За командою «СТАВАЙ» здійснюється шикування під­розділів. За цією командою треба швидко стати в стрій, визначити інтервал і дистанцію, п'яти поставити разом, а носки розгорнути по лінії фронту на ширину стопи, дивитися прямо перед собою.

За командою «РІВНЯЙСЬ» усі, крім правофлангово­го, повертають голову вправо, праве вухо вище лівого, підборіддя підняте, і вирівнюються так, щоб кожний бачив груди четвертого солдата. За командою «Ліворуч — РІВНЯЙСЬ» усі, крім лівофлангового, повертають голову вліво. Коли рівняння закінчено, подається команда «СТРУНКО» і всі військовослужбовці стають у вихідне положення (голову прямо).

У стройове положення стають за командою «СТРУНКО» (мал. 10). При цьому треба триматися прямо, без напруження; ноги в колінах ви­прямити, але не напружувати їх; груди підняти, а все тіло трохи подати вперед, живіт втягти, плечі розгорнути; руки опустити так, щоб кисті, повернуті долонями всереди­ну, були збоку стегон, а напівзігнуті пальці торкалися стегна; голову тримати високо й прямо, не випинаючи підборіддя; дивитися перед со­бою; бути готовим до негайних дій.

За командою «ВІЛЬНО» послабити в коліні праву або ліву ногу, але не рушати з місця, бути уважним і не розмовляти.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати конспект.

2.Дома відпрацювати стройові команди.

07.04.2020р. УРОК 23-24. ТЕМА. ПОСЛІДОВНІСТЬ НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПРИ РІЗКОМУ ПОГІРШЕННІ ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ.

Мета уроку: опанування навичками надання першої домедичної допомоги і можливості застосування цих навичок в повсякденному житті.

Основний матеріал.

Різке погіршення загального стану — це такий стан постраждалого, за якого спостерігають розлади фізіологічних функцій і порушення діяльності окремих систем, які не можуть відновлюватися самостійно, і тому така людина потребує негайного (екстреного) надання домедичної і згодом медичної допомоги. Різке погіршення загального стану може виникати в разі раптових захворювань, унаслідок нещасних випадків та травм.

Для раптових захворювань є характерним раптовий, гострий початок на тлі, здавалося б, нормального стану людини. Хоча часто вони бувають і на тлі наявного захворювання, але з невираженими або прихованими симптомами перебігу. До них належать захворювання черевної порожнини: проривна виразка шлунка, гостра кишкова непрохідність, гострий апендицит (запалення червоподібного відростка), гострий холецистит (запальний процес жовчного міхура), гострий панкреатит (запалення підшлункової залози) тощо.

Це також велика група гострих інфекційних захворювань. До раптових захворювань прирівнюють і раптові загострення або ускладнення різних хронічних недуг. Наприклад, виникнення шлункової кровотечі в людини, у якої тривалий час спостерігається виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, напад задухи у хворого на бронхіальну астму, розвиток гострого інфаркту міокарда у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця. Поширеним є гіпертонічний криз — швидке неконтрольоване підвищення артеріального тиску крові, вище звичних його показників для хворого

Вважають, що нормальний артеріальний тиск у дорослих становить 110/70– 130/85 мм рт. ст., а у віці від шістнадцяти до двадцяти років нормальним вважають тиск у межах 100/70 – 120/80 мм рт. ст. Відхилення від норми небезпечне для організму, бо загрожує судинною катастрофою, наприклад геморагічним інсультом (крововилив у мозок) у хворого з підвищеним артеріальним тиском крові тощо.

Послідовність надання допомоги в разі різкого погіршення загального стану.

Перед наданням допомоги необхідно переконатися у відсутності небезпеки на місці події для себе та постраждалого від травмувального чинника, що вже діяв, загрози від зовнішнього середовища та від постраждалого і тільки після цього надавати йому допомогу.

Якщо місце небезпечне, слід дочекатися прибуття рятувальників. Перед тим, як надавати допомогу, треба отримати пряму або непряму згоду постраждалого (якщо він притомний).

Надаючи допомогу, треба не забувати про власну безпеку!

Перед оглядом та початком надання домедичної допомоги слід надягнути одноразові гумові або латексні рукавички!

Якщо допомогу надають дві або кілька осіб, вони мають діяти узгоджено.

За наявності загрози для життя постраждалого, але з урахуванням власної безпеки для життя та своїх можливостей, той, що надає допомогу, має:

• швидко провести огляд постраждалого, визначити, чи він притомний і дихає,

установити причину різкого погіршення загального стану, уточнити скарги;

• викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

• за відсутності в постраждалого дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

• попередити розвиток можливих ускладнень (зупинити кровотечу, накласти пов’язки на рани, іммобілізувати травмовані кінцівки, напоїти )

• допомогти постраждалому зайняти найбільш зручне положення та оберегти від охолодження — укрити термопокривалом/ковдрою;

• у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги ще раз зателефонувати диспетчеру і виконувати його вказівки.

Якщо надання домедичної допомоги потребуватиме одночасно кілька постраждалих, то необхідно визначити терміновість та черговість її надання.

Першочергово допомогу потрібно надавати дітям та особам у критичному стані (відсутність дихання, сильна кровотеча тощо). Насамперед треба приділити увагу тим постраждалим, які не рухаються і мовчать, а не тим, що поводяться неспокійно та кричать.

Під час обвалу будівель спочатку допомогу треба надавати постраждалим, які перебувають поза завалами, а потім тим, яких дістануть з-під завалів.

Контрольні питання:

1. Що означає термін «різке погіршення загального стану» в людини?

2. Коли може виникати різке погіршення загального стану людини?

3. Що називають раптовими захворюваннями?

4. Що означає термін «нещасні випадки»?

5. Назвіть нещасні випадки, спричинені раптовим впливом зовнішнього середовища.

6. Що означає термін «травми»? Коли можуть виникнути важкі травми?

7. Що необхідно зробити рятувальнику перед наданням домедичної допомоги людині з різким погіршенням загального стану?

8. Який порядок надання допомоги за різкого погіршення загального стану?

06.04.2020р. Тема.1-3.ЗВП. Військова дисципліна. Її суть і значення...

План уроку

1 Суть і значення військової дисципліни.

2. Заохочення, що застосовуються до солдат

3. Стягнення, що накладають на солдат.

1. Суть і значення військової дисципліни

Військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов’язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Якщо в підрозділі міцна дисципліна, то в ньому ефективніше відбувається навчання солдатів (матросів); вони швидше оволодівають довіреною їм зброєю і технікою.

Дотримання військової дисципліни обов’язкове для військовослужбовця в бою і повсякденному житті, в строю і поза ним, в розташуванні військової частини і поза нею.

Військова дисципліна зобов’язує кожного військовослужбовця:

- додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;

- бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

- додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету;

- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

2.Заохочення, що застосовуються до солдат

Заохочення як форма визнання успіхів і заслуг є важливим засобом виховання військовослужбовців у зміцненні військової дисципліни. Командирам і начальникам Дисциплінарним статутом Збройних Сил України надаються великі права для заохочення воїнів за сумлінне й ретельне ставлення до військової служби, за успіхи в бойовому навчанні.

Щодо солдатів(матросів) застосовуються такі заохочення:

а) оголошення подяки;

б) зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення;

в) надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою військовослужбовцям строкової служби;

г) надання додаткової відпустки військовослужбовцям строкової служби строком на 5 діб;

д) повідомлення батьків або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов’язку та про отримані заохочення;

е) нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією;

є) нагородження військовослужбовця його фотокарткою, знятою біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини;

ж) присвоєння військового звання старший солдат (старший матрос);

з) присвоєння сержантам (старшинам) строкової служби, які звільняються в запас, чергового військового звання, вищого на один ступінь за військове звання, передбачене штатною посадою, яку обіймав сержант чи старшина під час звільнення в запас, до старшини, головного корабельного старшини включно;

и) занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля) ;

і) нагородження заохочувальними відзнаками міністра оборони України.

Заохочення оголошуються на зборах (нарадах), перед строєм або військовослужбовцю особисто.

3.Стягнення, що накладають на солдат

Відомо, що в армійському і флотському середовищі є особи, які не цінують військової честі і порушують вимоги законів, військову присягу та статути. Такі воїни завдають великої шкоди справі підвищення бойової готовності частин і кораблів.

Командирам (начальникам) надаються всі права для утримання міцного порядку в підрозділі (на кораблі). Командир не має права залишати без уваги жодної провини підлеглого. У разі порушення військової дисципліни командир (начальник) повинен нагадати військовослужбовцю про обов’язки служби, а за необхідністю накласти дисциплінарне стягнення.

На солдат (матросів) строкової служби можуть бути накладені такі стягнення:

- зауваження;

- догана;

- сувора догана;

- позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини або з корабля на берег;

- призначення поза чергою в наряд на роботу – до 5 нарядів;

- позбавлення військового звання „старший солдат” („старший матрос”) .

Військовослужбовці за вчинені ними злочини несуть кримінальну відповідальність згідного з чинним законодавством. З метою громадського впливу на порушників військової дисципліни і громадського порядку до накладення стягнення військовослужбовців за рішенням командира (начальника) можна обговорювати на зборах особового складу. Рішення зборів є рекомендаційними для командирів (начальників). При визначенні виду і міри стягнення враховуються ступінь провини, її характер, попередня поведінка порушника, обставини за яких порушення було скоєне, а також те, скільки часу перебуває військовослужбовець на службі.

Військовослужбовцям стягнення оголошуються особисто або перед строєм. Дисциплінарне стягнення має бути накладено не пізніше 10 діб, починаючи з дня коли командиру стало відомо про правопорушення.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати конспект

Створити презентацію на тему «Військова дисципліна». Презентації відправляти на електронну адресу 0678799156@ukr.netабо у вайбер 067715626 із зазначенням прізвища та групи

Тема.2-1.ЗВП. Розподіл часу та повсякденний порядок

План уроку

1.Розпорядок дня військової частини

2. Сніданок, обід і вечеря.

3.Підйом, ранковий огляд і перевірка.

4.Навчальні заняття.

5.Звільнення з розташування військової частини.

Відеоматеріал

1.Розпорядок дня військової частини

Розподіл часу у військовій частині протягом доби здій­снюють згідно з розпорядком дня, яким встановлюється час виконан­ня основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів.

Розпорядок дня має передбачити час: для проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового й вечірнього туалету, навчальних занять і підготовки до них, для інструктажу та розводу добового наряду; для зміни спеціального (робочого) одягу, чищення одягу і взуття; миття рук перед їжею; харчування; обслуговуванню озброєння і військової техніки; для гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи; слухання радіо і перегляду теле­передач; для прийому хворих у медичному пункті; прий­ому військовослужбовців командуванням з особистих пи­тань; для власних потреб військовослужбовців, вечірньої прогулянки, перевірки та восьмигодинного сну.

2. Сніданок, обід і вечеря.

визначений час черговий частини дає дозвіл на вида­чу їжі. Військовослужбовці приходять до їдальні строєм, під командою старшини роти або одного із заступників коман­дира взводу.

Для військовослужбовців, які потребують дієтичного харчування, їжу готують окремо.

Проміжок між харчуванням не повинен переви­щувати семи годин. Після обіду протягом не менше ніж 30 хвилин не проводяться заняття і не виконуються роботи.

Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочин­ку для всього особового складу, крім військовослуж­бовців, залучених до виконання службових обов'язків. У ці дні підйом здійснюється пізніше, за рішенням командира військової частини, ранкова фізична зарядка не проводиться, час використовується для проведення гуманітарної, культурно-освітньої робо­ти, спортивних заходів та ігор, написання листів тощо.

3.Підйом, ранковий огляд і перевірка.

За 10 хвилин до сигналу «Підйом» черговий роти піднімає заступників коман­дирів взводів, які керують своїми підлеглими після сигналу «Підйом» та проводять ранкову фізичну зарядку. Після цьо­го здійснюється прибирання приміщення і території, зап­равка постелі , ранковий туалет та ранковий огляд.

Після вечірньої прогулянки старшина роти розпочинає вечірню перевірку особового складу за іменним списком. Почувши своє прізвище, кожен відповідає: «Я». За відсутніх відповідає командир відділення. Після перевірки у встановлений час подається сигнал «Відбій».

4.Навчальні заняття.

Навчальні заняття — це основа бойової підготовки і головний зміст повсякденної діяльності військовослужбовців у мирний час. На заняттях та навчан­нях має бути весь особовий склад підрозділу (військової час­тини). Від занять звільняються тільки особи, які перебувають у добовому наряді або на стаціонарному лікуванні в медичному пункті. Заняття починають і закінчують за сигналом у час, визначений розпорядком дня.

5.Звільнення з розташування військової частини.

Військовослужбовець строкової служби, який не має дисци­плінарного стягнення «позбавлення чергового звільнен­ня», користується правом звільнення з розташування військової частини. Звільнення проводять за чергою.

Після повернення із звільнення військовослужбовці з'являються до чергового роти й доповідають про повернення, здають йому записку про звільнення, та доповідають сво­єму безпосередньому командирові (начальнику). Напри­клад: «Товаришу сержант. Солдат Тимченко зі звіль­нення прибув, зауважень не мав (або мав, яке, від кого)».

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати конспект

Створити презентацію на тему «Розподіл часу та повсякденний порядок дня військової частини». Презентації відправляти на електронну адресу 0678799156@ukr.netабо у вайбер 067715626 із зазначенням прізвища та групи

Урок 21-22. ТЕМА. ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА В РАЗІ ПОРУШЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ. ПРИЙОМ ХЕЙМЛІХА.

03.04.2020р. Урок 19-20.Тема. Причини виникнення часткової або повної непрохідності дихальних шляхів

Мета. Ознайомити з причинами порушення прохідності дихальних шляхів та їхніми наслідками,

Сформувати розуміння відмінностей між повною та неповною непрохідністю ДШ, формумати навички швидкого визначення ознаки повної та неповної непрохідності ДШ.

Основний матеріал.

1. Розгляньмо причини виникнення часткової або повної непрохідності дихальних шляхів (ДШ), яка може призвести не тільки до розладів дихання, але й до смерті людини.

Якщо з різних причин виникає часткове або цілковите порушення прохідності ДШ, то організм не отримує достатньої кількості кисню. Кисневе голодування головного мозку призводить до непритомності, а серця — до зупинки серцевої діяльності. Тривала часткова непрохідність ДШ може спричинити дихальну недостатність, за якої брак кисню в крові компенсується збільшенням частоти дихальних рухів. За повної непрохідності ДШ виникає загроза для життя. Цей стан називають задухою, або асфіксією. Якщо не відновити дихання, то через 1—1,5 хв зупиниться серцебиття, а за 3-5 хв настає смерть.

Причини непрохідності дихальних шляхів:

1. Западання кореня язика в разі непритомності в положенні на спині.

2. Потрапляння у ДШ сторонніх предметів, блювотних мас або крові.

3. Набряк слизової оболонки та надлишкова секреція слизу верхніх ДШ у разі травм та запалення.

4. Набряк слизової оболонки гортані під час алергічної реакції;

5. Спазм бронхів і голосових складок під час деяких захворювань і отруєннь.

У людей у непритомному стані в положенні на спині причиною непрохідності дихальних шляхів буває западання кореня язика.

Найчастіше непрохідність дихальних шляхів виникає внаслідок потрапляння сторонніх предметів, наприклад їжі, невеликих іграшок або рідких субстанцій таких, як блювотні маси, слиз, кров, слина.

Серед твердих предметів виявляють зерна фруктів, овочів (кукурудза, квасоля, горох), м’ясні та риб’ячі кістки, намистинки, монетки, шпильки тощо. Вони можуть застрягти в будь-якому місці ДШ, від горла до легень, спричиняючи їхню часткову або повну непрохідність. Найнебезпечніші ділянки — гортань і трахея, де сторонні предмети можуть цілком перекрити доступ повітря. Квасоля і горох, як відомо, здатні розбухати, поступово перекриваючи просвіт трахеї. Частинки жуйок не лише спричиняють запальну реакцію в місці прилипання, а й сприяють поширенню її в легені.

Хоча більшість сторонніх тіл у гортані й трахеї рухомі, вони зазвичай не відкашлюються.

І ось чому: коли предмети при вдиху проскакують між голосовими складками, виникає подразнення слизової оболонки гортані та напад кашлю . У цей час голосові складки змикаються, перекриваючи просвіт гортані. Стороннє тіло з потоком повітря вдаряється об нижню поверхню голосових складок, падає вниз, подразнює слизову оболонку і знову спричиняє кашель, під час якого голосові складки знову змикаються, перешкоджаючи виходу стороннього предмета. Якщо цей предмет вклинився між голосовими складками (або в гортань потрапило велике стороннє тіло), виникає повна непрохідність дихальних шляхів, яка послідовно призводить до зупинки дихання, згодом — серцебиття і смерті.

Буває, що в слизовій оболонці гортані можуть застрягати невеликі гострі сторонні тіла. Такі хворі скаржаться на відчуття наявності стороннього предмета, сильний кашель, який може тривати протягом кількох годин.

Найчастіше стороннє тіло потрапляє в дихальні шляхи у таких випадках:

• спроба проковтнути великі шматки їжі без старанного пережовування або вживання їжі похапцем;

• одночасне вживання їжі й жвава розмова, кашель, несподіване падіння та різкі вияви емоцій (сміх, плач, переляк тощо), які супроводжує глибокий вдих;

• надмірне вживання спиртних напоїв, адже алкоголь притупляє блювотний рефлекс, тому ризик удавитися під час їжі значно збільшується;

• за наявності зубних протезів, які заважають відчувати, чи достатньо пережована їжа;

• ходіння, гра або біг, коли в роті є їжа або сторонній предмет.

Потрапляння їжі в дихальні шляхи здебільшого можна попередити, виконуючи прості правила безпечного харчування:

• Їжте не поспішаючи; відчуйте смак їжі, перед ковтанням ретельно її пережуйте.

• Намагайтеся не розмовляти і не сміятися, поки їжа в роті.

• Не поєднуйте з прийманням їжі іншу діяльність (читання, фізичні вправи тощо).

• Дотримуйте порад народної мудрості: «Під час їжі я глухий і німий».

• Не будьте байдужими: звертайте увагу на те, щоб їжа ваших молодших братиків і сестричок та їхніх друзів була без кісточок. Не пригощайте дітей насінням!

Крім того, під час господарських робіт, не беріть до рота сторонніх предметів, які можуть потрапити в дихальні шляхи.

Пам'ятайте, що, потрапивши в дихальні шляхи, блювотні маси, слиз, слина або кров спричиняють розвиток тяжкої пневмонії (запалення легенів).

У разі травми та запалення гортані (іл. 12.5) непрохідність може виникати внаслідок набряку слизової оболонки та надлишкового утворення слизу. Хоча не тільки механічна травма, але й термічні й хімічні опіки викликають набряк гортані і закриття просвіту ДШ.

Особливо небезпечні наслідки запалення гортані, оскільки непрохідність ДШ розвивається дуже швидко і виражена сильніше, від кількох годин до кількох хвилин . Ось чому будь-які, навіть незначні вияви непрохідності мають не просто насторожувати, а й спонукати до дій, насамперед — негайно звернутися до лікаря.

Контрольні питання:

1. Чому виникає порушення прохідності ДШ у людини, яка непритомніє?

2. Які предмети можуть потрапляти в ДШ і чим вони небезпечні для життя?

3. За яких умов стороннє тіло може потрапити в дихальні шляхи?

4. Як попередити потрапляння сторонніх тіл в дихальні шляхи?

5. Чим небезпечні запальні процеси дихальних шляхів?

6. Що таке алергени і як вони діють на організм людини?

7. Чому виникають спазми дихальних шляхів?

Тести

І. Правильне твердження позначте значком «+» , а неправильне­­­­ – значком «-»

1. Причиною непрохідності дихальних шляхів у разі непритомності може стати западання язика( ).

2. Асфіксія тривалістю 1,5 хв. не може бути причиною втрати свідомості постраждалого( ).

3. Кашель – найефективніший спосіб усунення стороннього тіла з дихальних шляхів( ).

4. Частою причиною судом може бути цироз печінки( ).

ІІ. Позначте вірну відповідь.

1. Основна мета надання домедичної допомоги :

а) відновлення фізіологічних функцій ушкоджених органів; б) відновлення анатомічної цілісності організму;

в) врятувати життя потерпілому; г) забезпечити успішне лікування потерпілого.

2. Головною причиною непритомності як правило є:

а.) зменшення кровообігу мозку; б.) переохолодження;

в.) важкі захворювання; г.) порушення обміну речовин.

3. Надаючи домедичну допомогу постраждалому під час нападу епілепсії, треба:

а.) повернути постраждалого на бік; б.) відкрити рот постраждалого;

в.) дати постраждалому ліки; г.) визначити температуру тіла постраждалого.

4. Прийом Геймліка застосовують:

а.) для відновлення свідомості у постраждалого; б.) для виштовхування стороннього тіла з дихальних шляхів;

в.) для допомоги постраждалому під час судом; г.) для проведення реанімаційних заходів.

5. Якщо на місці пригоди кілька постраждалих, допомогу надають спочатку:

а.) особам, які не можуть самостійно рухатись; б.) особам, які дуже сильно кричать;

в.) особам, які без свідомості; г.) дітям;

ІІІ. Установіть відповідність.

А. Непритомність. 1. Причиною можуть бути тривалі одноманітні рухи.

Б. Епілепсія. 2. Гальмування функцій кори головного мозку.

В. Кома. 3. Забезпечити доступ свіжого повітря, при підняти кінцівки.

Г. Судоми 4. Хронічне захворювання ЦНС.