Проєкт "Новорічна прикраса"

Початки традицій: Ще у дохристиянські часи в багатьох культурах використовували зелені гілки вічнозелених дерев (ялиця, сосна) як символ життя, відродження і захисту від злих духів. Їх прикрашали в часи зимового сонцестояння.

Стародавній Рим: У часи святкування Сатурналій (грудневих свят на честь бога Сатурна) римляни прикрашали свої домівки гілками лавра, омели й плюща.

Християнська традиція: В Європі з XV століття поширювалася практика прикрашати дерева фруктами, горіхами і солодощами. Це символізувало райське дерево з історії про Адама і Єву.

Перша прикрашена ялинка: Традиція наряджати ялинки як новорічні символи виникла в Німеччині у XVI столітті. Згідно з легендою, Мартін Лютер першим прикрасив дерево свічками, щоб відтворити вигляд зоряного неба.

Скляні прикраси: У XIX столітті в Німеччині, у місті Лауша, почали виготовляти скляні кульки й інші декоративні елементи для ялинок. Вони швидко здобули популярність у Європі.

Свічки та електричні гірлянди: Свічки були основними джерелами освітлення на ялинці до кінця XIX століття. У 1882 році американець Едвард Джонсон, асистент Томаса Едісона, створив першу електричну гірлянду.

Масове виробництво: На початку XX століття скляні прикраси, гірлянди і фігурки з'явилися на фабриках у США, Європі та Радянському Союзі. У радянській традиції з'явилися специфічні теми, наприклад, космічні мотиви та політичні символи.

Поява пластикових прикрас: У середині XX століття почали виготовляти прикраси з пластика, що зробило їх дешевшими і доступнішими.

Різноманіття стилів: Сьогодні новорічні прикраси представлені у різноманітних стилях – від класичних кульок до еко-іграшок із натуральних матеріалів.

Персоналізовані прикраси: Завдяки сучасним технологіям люди можуть створювати унікальні прикраси на замовлення – із фотографіями, написами або незвичайними формами.