Урок 4

Технологія виконання «ізонитки»

1. Матеріали та інструменти

Для виконання робіт в техніці «ізонитка» необхідно мати тверду основу, нитки та інструменти для роботи.

Для твердої основи підійде картон (краще нейтральних кольорів), шкіра, оксамитовий папір.

Нитки – це основний елемент роботи. Вони можуть бути різними по товщині та якості. Не можна використовувати бавовняні нитки. Найліпше використовувати кручені нитки, які мають блиск. Найзручнішими для роботи є нитки муліне, яке має широку кольорову гаму, шовк – для виконання дрібних деталей (його недолік в складному фіксуванню вузликів на зворотному боці виробу). Дуже важливу роль грає колір ниток. Для того щоб краще орієнтуватися у їх виборі необхідно зробити заготівку: на невеликий шматок картону наклейте близько одна до одної смужки картону різного кольору (3 – 4 см), який можна використовувати в якості тла. Впоперек усіх смужок по лицьовій стороні натягніть всі види кольорових ниток та закріпіть їх на звороті. Відстань між рядами ниток близько 1 см (див. дод.1). Це дасть змогу полегшити вибір кольору тла для виробу та допоможе виділити окремі елементи узору. Також дуже корисно в кабінеті мати таблиці по кольорознавству та навчити дітей користуватися кольоровим колом Гьоте.

Малюнок. Для його креслення та переносу на картон необхідно мати папір за розмірами малюнка, олівець, лінійку (розміром 30 – 40 см) або трикутник з чітко нанесеними поділками), транспортир, циркуль, гумку, канцелярські скріпки (4 штуки), трафарети геометричних фігур, шаблон, ножиці, голку для шиття з великим вушком, булавку з головкою для проколювання (або шило).

Пропонується декілька варіантів виготовлення малюнка:

• Використовують готовий шаблон різних геометричних фігур з нанесеною розміткою по краях (кількість розміток з усіх сторін багатогранників повинно бути однакова). Для виготовлення шаблонів використовують щільний картон. На зворотному боці кольорового картону в потрібному місці кладуть шаблон, обводять його, переносять розмітку, нумерують потрібні сторони і так повторюють стільки разів, скільки потрібно, щоб була готова композиція.

• Використовують різні трафарети геометричних фігур: багатогранники, кола, овали, фігурні лекала (для спіралей, дуг, завитків) і трафарети довільних фігур. На зворотний бік через трафарет в потрібному місці переносяться фігури та їх комбінації, розмічуються точки, дотримуючись правила: на обох сторонах кутів повинно бути однакова кількість точок.

• Малюнок виготовляється на окремому аркуші. Під нього підкладають універсальний шаблон. Його виготовляють так. В центрі аркуша щільного білого паперу викреслюють циркулем коло радіусом приблизно 8 – 10 см, далі за допомогою транспортира його розбивають на частини під кутом 10, 45, 90, додатково виділяються 30, осі. Через центр і точки на колі проводять лінії (№ 1 – 36), синім виділяється 45 та 90  (A, B, C, D, K, L, M, N), червоним виділяється 30 (60, 120). Із центра на відстані 0,5 см проводимо до кінця кола, розділяючи лінії на рівні відрізки. На перехресті ліній і кіл ставимо точки.

В результаті це дає нам змогу поділити коло на дві рівні частини (прошиваємо напівколо як кут), 3, 4, 6, 8, 9, 12, 18, 36 секторів (зашиваємо як кут певного вигляду: тупий, прямий, гострий; як комбінація кутів: «башта», «ліхтарик», різні види «зірочок» та «сніжинок» та інше; як кола різного діаметру, дуги та їх комбінації). Необхідні точки переносимо на малюнок (папір для копії повинен бути тонший, щоб через нього просвічувався шаблон, а шаблон – достатньо яскравим, щоб ним було зручно користуватися). Рисунок з точками за допомогою скріпок закріплюємо на лицьовій стороні кольорового картону і по точкам проколюємо рисунок і картон одночасно. Рисунок залишаємо перед собою для контролю. а по картону починаємо вишивку.