Урок 5-6

Тема уроку: Виготовлення м’якої іграшки. Зшивання та наповнення виробу. ПБП.

Домашнє завдання: Опрацювати параграф 10 стр: 57-64. Повторіть правила безпечної праці.

Зшити деталі крою іграшки.

Придумати елементи декору для своєї іграшки. Підготувати матеріали для оздоблення іграшки.

Оцінювання роботи

Оцінка буде враховувати:

Якість виконання швів.
Акуратність вирізання деталей.
Рівномірність наповнення іграшки.
Дотримання правил безпеки праці

Мета уроку:

Навчальна: навчити учнів зшивати деталі м’якої іграшки та правильно наповнювати виріб.
Розвивальна: розвивати уважність, терпіння, дрібну моторику рук і творче мислення.
Виховна: формувати відповідальність за дотримання правил безпеки праці та акуратність у роботі.

Актуалізація опорних знань.

Технологія виготовлення м’якої іграшки.

(Виготовлення м'якої іграшки складається з кількох етапів:

вибір ескізу;
виготовлення лекал;
підбір матеріалу;
розкрій деталей;
З’єднання деталей крою;
Набивання іграшки наповнювачем.
збирання конструкції ( якщо іграшка складається з деталей крою);
остаточне оформлення роботи (оздоблення іграшки).

Виготовлення лекал викрійок.

Викрійку найкраще робити з картону, тому що тверді лекала щільніше прилягають до матеріалу, їх легше обводити, вони більш довговічні.

Скопіюйте викрійки на кальку, попередньо скріпивши їх з аркушом викрійки скрепками для уникнення зсуву.
На аркуш картону накладіть аркуш копіювального паперу, а зверху прикріпіть скріпками кальку з намальованими на ній викрійками.
Простим олівцем або кульковою ручкою обведіть викрійки по контуру. На картоні утвориться копія викрійки. Нанесіть на викрійку всі позначення і надписи (назва деталей і їх кількість).
Виріжте лекала та покладіть їх у конверт. На конверті напишіть назву іграшки. Зберігаючи лекала, можна зшити таку ж м'яку іграшку ще раз, не витрачаючи час на виготовлення лекал.

Якщо виникає необхідність виготовити іграшку більшого або меншого розміру, ніж наявна форма, то з викрійкою потрібно попрацювати додатково. Не важкий, старий, але цілком надійний спосіб - збільшення або зменшення масштабу креслень і малюнків за допомогою квадратів.

Правила розкрою деталей.

Пригадайте відомі вам правила розкроювання виробів.

Оглянути тканину на наявність дефектів, Визначити напрямок малюнку, напрямок ворсу, напрямок нитки основи (як саме?)
Розкроювати парні деталі краще у подвійній розкладці тканини, але у випадку невеликих та окремих шматочків тканини всі деталі доведеться розкроювати в одинарній розкладці. Не забувайте для парних деталей перевернути лекало (заздалегідь пронумеруйте його сторони )
Деталі з хутра, пальтової тканини, мілкі деталі, що не вивертаються, а зшиваються з лицьового боку, викроюємо без припусків на шви.
Деталі з сипкої, тонкої тканини викроюємо з припусками 0,5-1 см.
Спочатку розкладаємо і обкрейдовуємо великі деталі іграшки, потім малі. Обов’язково перевіряємо наявність всіх основних та декоративних деталей. У випадку нестачі матеріалу перевагу віддаємо основним деталям.
Вирізайте деталі виробу гострими ножицями з дотриманням правил безпеки праці. Врахуйте особливості роботи з хутром.

Зшивання деталей

Зшивають іграшку точно по лініях вручну або на швейній машині. Якщо Ви шиєте дрібні іграшки, то шви виконуються з лицьового боку і тоді вони виступають як декоративна прикраса. Для іграшок середніх і великих розмірів деталі, як правило, зшиваються з виворітного боку, а потім їх вивертають назовні. Перед тим як вивернути іграшку, шви потрібно підрівняти і зробити надсічки, тоді вивернути її буде легшее, а краї деталі будуть виглядати охайно та рівно. Нитки потрібно підбирати у відповідності з кольором тканини.

Щоб Ваш виріб мав привабливий вигляд, шви повинні бути акуратними, зовнішні шви повинні прикрашати іграшку, а не псувати її.

Для шиття м'якої іграшки ми використаємо декілька видів швів ( стр. 61-64)

Шов «вперед голку» він виконується справа наліво. Довжина та частота стібків можуть бути різними. За призначенням – це змету вальний шов. Його використовують для тимчасового скріплення деталей виробу. Зовні він схожий на пунктирну лінію і має однаковий вигляд з обох боків. Щоб з’єднання деталей було міцним, шов «вперед голку» застосовують у два прийоми – спочатку в одному напрямку, а потім у зворотному, заповнюючи проміжки між виконаними стібками. Такий шов виглядає однаково, як суцільна лінія ї щільно притиснених один до одного стібків.

Шов _голка назад_.mp4

Шов «назад голку» виконується справа наліво. Голку виколюють на лицьовий бік. Потім відступивши назад на довжину стібка вколюють голку на виворіт і проводять її на довжину трьох стібків вперед. Стібки повинні мати однакову довжину. Наступне виколювання назад роблять в проміжку поміж виколюваннями. Лицьовий бік шва нагадує шов «вперед голку», а з вивороту стібки накладаються один на одного.

Виготовлення м’якої іграшки

Практична робота

Підготовка деталей іграшки:
- За допомогою викрійки вирізати з тканини деталі іграшки.
- Уточнення контурів та необхідних деталей.
Зшивання деталей:
- Почати зшивати деталі вручну швом "уперед голку" або швом "назад голку".
- Залишити невелику частину незашитою для наповнення іграшки.
Наповнення іграшки:
- Наповнити іграшку синтепоном або ватою, рівномірно розподіляючи наповнювач.
- Завершити зшивання іграшки, акуратно закривши отвір.

Самоконтроль та аналіз роботи

Оцініть якість своєї роботи: зверніть увагу на рівність швів та рівномірність наповнення.
Запитайте себе, чи дотрималися ви правил безпеки праці та організації робочого місця.

Page updated

Google Sites

Report abuse