Поради батькам дітей з ООП
Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
Ø Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
Ø Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потребами – це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
Ø Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
Ø У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в школі.
Ø Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
Ø У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для її.
Ø Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в школі та вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
Ø Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
Ø Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
Ø Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
Ø Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.
ПОРАДИ БАТЬКАМ, У ЯКИХ Є ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Якщо Ваша дитина народилась не такою, як інші, Ви, безумовно, матимете проблем більше, ніж інші батьки. Перед Вами, напевно, постануть запитання, на більшість із яких Ви не зможете знайти відповіді одразу: «Чому це сталося з моєю дитиною?», «Чи немає в тому, що сталося, нашої вини?», «Чи можна щось зробити для того, щоб урятувати дитину, виправити відхилення?», «Якою виросте моя дитина, як складеться її доля?», «Як жити далі?».
Такі проблеми хвилюють багатьох батьків, адже щодня на світ народжуються немовлята, яких ми називаємо дітьми з особливими потребами. На них, як і на кожного малюка, чекає своя неповторна доля. Однак для того, щоб спробувати зробити його щасливим, Вам необхідно реально оцінювати ситуацію і не впадати у відчай, адже стрес через інвалідність більше переживають батьки, а не малята. Якщо дитину просто люблять усі, хто її оточує, піклуються про неї, вона не усвідомлює того, що чимось відрізняється від більшості.
Пам'ятайте: Ви не самотні. За всю історію розвитку суспільство набуло цінний досвід лікування, догляду та виховання таких дітей. Далі наведемо основні поради, які допоможуть об’єктивно оцінити ситуацію, правильно розставити акценти й залишитися у гармонії із самим собою.
Як говорити з дитиною про її особливі потреби у навчанні:
· давайте окремі поради, котрі б допомогли Вашій дитині зрозуміти, що їй допомагає вчитися краще, наприклад: «Мені здається, що ти краще запам'ятовуєш інформацію, коли бачиш предмети»;
· якщо необхідно, пояснюйте своїй дитині результати оцінювання, щоб вона краще розуміла свої можливості та потреби, а також їх пов'язаність з навчанням та життям;
· пояснюйте, що кожна людина навчається зі своєю швидкістю та особливим підходом. Наприклад, одні діти навчаються краще, коли прослухають пропоновані їм матеріали, а інші – коли прочитають або побачать на власні очі;
· використовуйте слова, котрі Ваша дитина розуміє;
· наголошуйте на тому, що Ваша дитина не лишається на самоті зі своїми проблемами. Їй зможуть допомогти батьки, родина та колектив школи;
· допомогу, котру буде отримувати Ваша дитина, описуйте конкретно, реалістично та в позитивному світлі;
· проводьте рольові ігри, моделюючи можливі складні ситуації в школі;
· шукайте можливостей підтримки та інформаційного забезпечення.
· підбадьорюйте дитину, більше звертайте увагу на її сильні сторони – це допоможе сформувати рівновагу зі щойно виявленими проблемами. Здібності є в усіх дітей, їх потрібно лише виявити і розвивати.
· Хваліть завжди за конкретну дію, будьте красномовними:
«Ти дуже добре зробив ...»
«Я бачу, що ти набагато краще вчишся, коли ...»
«Я помітив покращення в ...»
«Давай разом попрацюємо над ...»
«Я дуже ціную твою значну роботу та зусилля, витрачені на ...»
«Чим я можу тобі допомогти...»
«Я бачу, ти добре попрацював над…»
«Дякую, що ти ретельно виконав завдання».
Будьте готові допомагати дитині, однак за найменшої можливості посилюйте її незалежність. Підбадьорюйте та заохочуйте дитину, щоб формувати її самостійність та впевненість.
Формуйте комунікаційні навички
Покращення комунікаційних навичок дитини підвищує її шанси стати впевненою, незалежною та успішною дорослою людиною. Ефективні комунікаційні навички дозволяють дітям висловлювати свої потреби та побажання, розвивати соціальні стосунки.
· Заохочуйте свою дитину висловлювати власні ідеї, почуття, думки та погляди, а самі активно слухайте. У сім'ї обговорюйте події під час споживання їжі, поїздок на машині, прогулянок або перед сном.
· Слухайте свою дитину. Вставляйте кілька слів, щоб підбадьорити, заохотити до спілкування. Коли навички активного слухання моделюються вдома, дитина, швидше за все, буде повторювати їх під час свого спілкування з іншими.
· Заохочуйте свою дитину ставити запитання.
· Давайте своїй дитині можливість спілкуватися з різноманітними людьми: сусідами, членами родини, меншими дітьми чи професіоналами.
· Для тренування комунікацій в різноманітних ситуаціях використовуйте рольові ігри.
Стимулюйте дружні стосунки
Дітям з особливими потребами можуть знадобитися підтримка та заохочення до встановлення дружніх стосунків. Взаємодіючи з іншими людьми, діти вчаться вирішувати свої власні конфлікти, розуміти суспільні рамки, здобувати повагу інших та розвивати чуттєвість до унікальних потреб оточуючих. А для цього:
· Обговорюйте елементи дружби – повагу, довіру, задоволення, прийняття.
· Заохочуйте дітей запрошувати їх друзів до себе додому.
· Запросіть друга Вашої дитини на якусь сімейну подію.
· Запропонуйте гуртки, до яких може приєднатися Ваша дитина – часто дружба виникає на гуртках, де в дітей є спільні інтереси.
· Заохочуйте дитину ставити питання та демонструвати інтерес щодо оточуючих.