Józef Turkiewicz

Про Юзефа Туркевича з книги Ю. Грайнера "Виробництво калійних солей в Польщі" 

...Ці плани, зокрема плани внутрішнього механічного обладнання, є результатом майже 10-місячної роботи і були розроблені на основі досвіду роботи солеварень Крайового відділу в Бохні та Величці, якими керували Владислав Остахович та Юзеф Туркевич. Для реалізації цих планів були встановлені письмові та особисті контакти з численними заводами, крім того, інженер Остахович сім разів проходив тривале професійне стажування в Німеччині, інженер Туркевич - двічі, д-р Мізєвич - один раз. 

.....Після обговорення цих пропозицій було вирішено якнайшвидше провести експертизу розроблених планів механічного обладнаня експертами, призначеними кожною з груп засновників Товариства, а потім залучити гірничого інженера з величської соляної копальні інженера Юзефа Туркевича як технічного управителя копальні в Калуші, тимчасово, на один рік, і звернутися до Міністерства фінансів з проханням про відпустку на один рік, ...

...Дирекція є виконавчим органом. Директором товариства призначено пана Лагоцінського Адама, а директором шахти - інженера Юзефа Туркевича; ...

...Незважаючи на те, що виробництво продукції було призупинено, збитки шахті в Калуші на початку світової війни були невеликі, оскільки обмежилися лише підпалом складу та незначного машинного обладнання, тому вже в лютому 1915 р. почалися спроби отримати дозвіл на повернення до Калуша для керівника інженера Туркевича, який перебував у вимушеній евакуації. ...

.....У тому, що шахту взагалі вдалося врятувати, багато в чому заслуга її безпосереднього керівника інженера Юзефа Туркевича, який, незважаючи на всі небезпеки, що загрожували і шахті і йому, не покидав свого робочого місця – скільки міг і не був примушений робити так- і пережив все українське вторгнення, в Калуші, захищаючи і рятуючи добро Товариства і країни. Він не припиняв намаганнь до технічного і гірничого вдосконалення шахти, до прогресу гірничих робіт під землею, про що свідчить той факт, що, незважаючи на всі труднощі, якщо в 1917 році було 191 м головного штреку, то до кінця 1919 року було вже 366 м, що зважаючи на умови праці на той час було великим досягненням. У цій штольні стабільно просувалися через поклади калійної солі однакової якості. Оскільки інженер Туркевич мав великі труднощі з паливом через брак вугілля, він запропонував перейти на нафтове паливо вже в 1919 році, а далі подав пропозицію створити при шахті окреме бурове відділення для пошуку газів, що дозволить Товариству ще більше знизити собівартість продукції. Причиною до такого висновку інженера Туркевич був той факт, що раніше в Калуші вже знаходили гази, які при великій кількості добування дозволяли навіть жителям Калуша використовувати їх для газового опалення. Це відділення було відкрито, і почалося буріння...

....У той час нинішній делегат Наглядової ради для управління підприємством доктор С.Мізєвич був призначений генеральним директором Спілки, а інженер Юзеф Туркевич, звільнений з державної посади, був остаточно призначений керуючим шахти в Калуші за довіреністю в Спілці. Наприкінці 1920 року останній увійшов до керівництва товариства як технічний директор, залишивши керівництво шахтою в Калуші інженеру Станіславу Герману ...

Вищеназвані спроби отримати дозвіл на повернення до Калуша для керівника інженера Туркевича. Лист підписав Адам Лагоцінський.

Про Юзефа Туркевича на сторінці Genealogia Haczów 

inż. Józef Turkiewicz - ur. 18.03.1871 Haczów  - zm. 26.11.1924 Przemyśl, s. Jan i Katarzyna Badowska

Po ukończeniu Gimnazjum w Jaśle, studiuje w latach 1890-1894 w Akademii Górniczej w Leoben kończąc wydziały: górniczy i hutniczy. Po szeregu podróży do Ameryki osiada w Kałuszu, gdzie miał wielkie zasługi w odkrywaniu i eksploatacji kainitu i innych soli. Zmarł w Przemyślu 19.11.1924 roku.