Епізод 4
Страйк 1930 року.
2 вересня 1930
В Міністерство промисловості і торгівлі
Департамент Гірночо-Металургійний
Директору Інженеру Юліану Цибульському
Варшава, вул.Електоральна 2
В зв’язку з необхідністю зупинки концентраційного закладу від 22 вересня поточного року а також необхідністю зупинки роботи копальні в Калуші на довший період часу, про що на останньому засідання Наглядової Ради Спілки докладав — Уряд Копальні в Калуші оголосив в день 30 звільнення з роботи на день 22 вересня поточного року для всього колективу. В Стебнику — завдячуючи можливості працювати на склад — застосували тільки часткове звільнення.
У відповідь на те — не чекаючи на інструкції центральних робітничих профспілок, не пробуючи вести перемовини зі Спілкою — робітники на зібранню, яке відбулось в Калуші 31 поточного місяця, ультимативно відкинувши оголошення, об’явили що у випадку відмови зі сторони Спілки, починають у понеділок тобто 1/ІХ. поточного року в 12-й годині страйк.
На той ультиматум Уряд Спілки повідомив робітників, що чекає на їх делегацію для провадження перемовин у Львові 2/ІХ. Поточного року. Робітники, серед яких перевагу взяли радикальні елементи, вибрали однак Комітет страйковий, пропозицію Спілки відносно початку переговорів відкинули і розпочали страйк в Калуші 1/ІХ. о 12-й годині, а в Стебнику демонстраційний страйк від ранку 1/ІХ. поточного року.
В Калуші об’єдналися обидва угрупувань робітників як P.P.S. так і
(ПРОДОВЖЕННЯ ЛИСТА ВІДСУТНЄ)
4 вересня 1930
по страйку в Калуші
До Міністерства праці і соціального забезпечення
у Варшаві
Внаслідок звернення Високого Міністерства до Господарчого Крайового Банку у Варшаві від 2 вересня поточного року — позволимо собі навести повний виклад причин заявленої і попередженої Спілкою зупинки роботи від 20 вересня поточного року на копальні Калуш і обмеження роботи з 1 вересня поточного року на копальні Стебник.
Як відомо оголошення того розпорядження викликало гострий страйк обслуги калуської копальні, з залишенням робочих місць обслуги насосів, котлів, електростанції, охорони і т.д.
Розпорядження Спілки спричинено труднощами збуту і врешті — з технічних поглядів, про які буде нижче — буде нова зупинка виробництва копальні Калуш терміном на два місяці. Труднощі зі збутом спричинені двома причинами: одна з них поглиблюючуюся криза в сільському господарстві з підстав різкого спадання цін на коренеплоди, втрата бажання застосовувати штучні добрива в сільському господарстві. Друга причина гостра демпінгова боротьба, об’явлена нашому виробництву німецьким калійним виробництвом, об’єднаним в Калісиндикат в Берліні.
Візьмемо першу причину. Уже в час осінніх поставок штучних добрив в минулому році, період від 1 травня до 31 жовтня 1929року зазначився досить сильною, зрештою невеликою, митною тарифною ставкою, складаючою зазвичай 1,5 злотого за 100 кг солі імпортної, також відкриттям контор продажі в Польщі, завданням яких є перш за все пошук клієнтів у західних воєводствах.
Імпорт німецької солі склав — згідно відомостей Головного Управління Статистики, на кінець липня поточного року: 2 621 тонн 40%-ї солі, що дорівнює 5 242 тонн 20% вітчизняної солі. У вересні поточного року, як у місяці найсильнішого споживацького попиту, імпорт виніс оціночно (поки відповідні цифри ще не опубліковані Головним Статистичним Управлінням) біля 3 000 тонн 40% солі, що дорівнює 6 000 тонн калійної солі вітчизняного походження, з вмістом К2О. Разом тоді імпорт на кінець серпня, в перерахунку на втчизняний продукт, складе понад 11 000 тонн. Той лишній імпорт, який викликаний недостатнім митним захистом — спричинив нагромадження великих запасів продукції в наших складах і мусить рахуватися за основну причину тих розпоряджень Спілки, викликаних з технічних труднощей, які викликали таку гостру реакцію нашого робітничого колективу.
Наше підприємство передбачало ті труднощі і старалося збільшити експорт тієї кількості продукції, яка по причинах шкідливого імпорту, а також сільськогосподарського кризису не могла бути розміщена на вітчизняному ринку. Ситуація експортова викликала одначе багато складностей. Одна з основних труднощей є велика віддаль джерел вітчизняної продукції від бази експортної для ринків: скандінавськог і англійського, тобто портів в Гдині і в Гданську (1015 км). Другу складність становила необхідність
повільного впровадження митного тарифу — в залагоджені якого Міністерство Зв’язку відмовило, ставлячи тим самим справи експортові до балтійських країн і Англії під знак питання.
В зв’язку з загрозою переповнення наших складів і передбачаючи подальші труднощі збуту на вітчизняному ринку, через брак достатнього митного захисту і слабих прогнозів експортових, спричинених відсутністю пільг на тарифи перевезень — змушені піддати ревізія наші програми на майбутнє. Виявилося, що у разі підтримання продукції на дотих часовому рівні, вже в кінці жовтня мусить наступити повна зупинка виробництва через нестачу місця для розміщення продукції. Так як продажа могла би початися в другій половині грудня — виникали побоювання що станемо перед необхідністю зупинки фабрики хлористого калію в місяцях пізньої осені і зими, тобто в в той період, в який обладнання фабрики - в результаті умов кліматичних — могло би у випадку зупинки отримати значні покодженняю Для того також вирішили не переносити критичний пункт на місяць вересень, щоб дати можливість робітникам зайнятись сезонними польовими роботами( копання картоплі і буряків) а також виходячи з висновку, що той важкий час безробіття легше тривати для робітників в осінніх місяцях, ніж зимою.
Так уявляємо собі зазвичай стан справ, підкреслюючи причини, які змусили Спілку до таких, далеко йдучих рішень.
4 вересня 1930
В Міністерство промисловості і торгівлі
Директору Інженеру Юліану Цибульському
Варшава, вул.Електоральна 2
В доповнення до мого звіту про страйк в наших закладах в Калуші від дня 2 поточного місяця — повідомляю, що від вчора тривають переговори з робітничими делегатами. Наразі не досягли вони позитивних результатів, так як робітники вимагають від нас відкликання оголошення про звільнення з роботи.
Від сьогоднішнього дня переговори будуть продовжуватись дальше, за участю Окружного інспектора праці, як посередника.
Колектив робітникі в Калуші покинув всі робочі місця, також станції насосів, котлів і електростанцію, внаслідок чого копальня є під загрозою затоплення водою, а з другої сторони пожежі, яка в зв’язку з акцією саботажу U.O.W є найгрізнішою небезпекою. Також рішуче готовий — якщо сьогодні не досягнемо порозуміння з робітничими делегатами — розпорядитися негайно запустити калуські заклади, включаючи котельні, електростанцію і насосну станцію під військовою охороною.
З повагою.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
5 вересня 1930
В Міністерство промисловості і торгівлі
Директору Інженеру Юліану Цибульському
Варшава
Вчора конференція, проведена при участі представника Окружної Інспекції Праці, привела до позитивних наслідків, в результаті чого робітники сьогодні повернулись до роботи.
Страйковий рух в Калуші, тоді як Стебник і Голинь працювали нормально, вибухнув перш за все на тлі агітації робітників саліни, які мають великий вплив в організації Центральної Спілки Гірняків Польщі, що прагнуть до зупинки варильні в Калуші.
Робітники погодились на зменшення часу праці під час зменшення випуску продукції від 20 вересня поточного року на період до трьох місяців, а також прийняли до відома, що у вересні, а частково в першій половині жовтня звільнимо всіх лишніх працівників, між ними також і салінарних, зменшуючи чисельність колективу на приблизно 900 чоловік.
Є переконаний, що в найближчих тижнях, по мірі реалізації програми зменшення, будемо мали ще клопоти з робітниками, однак повернення до праці в останніх днях відгрузочного сезону був для нас дуже бажаним.
З повагою.
5 вересня 1930 року
звіт про причини
і поводи страйку
Ясновельможому Пану Директору
Доктору Мар’яну Чечлінському
Варшава, вул.Королівська 5
Посилаючись на сьогоднішню розмову з ясновельможим панем Директором — присилаю в додаток інформаційний звіт про причини і мотиви страйку колективів наших закладів в Калуші.
Звіт присилаю в кількох екземплярах, надіючись що Господарчий Крайовий Банк буде запитаний через ряд Міністерств і осіб в тих власне справах.
Просимо ясновельможого пана прийняти вираз високої поваги.
4 додатки
рекомендований Генерал Платовський
Інформаційний звіт
про мотиви і причини страйку колективу робітників в копальні солі поташової в Калуші
Оголошене Спілкою Акційною Експлуатації Солей Поташових зменшення продукції калуських підприємств і зменшення праці в стебницькій копальні — викликало серед робітничих колективів в Калуші зрозумілу реакцію, яка завдячуючи агітації радикальних елементів допровадила до вибуху 1/ІХ.1930 р. гострого страйку. Від того моменту однак, коли в результаті втручання Уряду Спілки почалися переговори з центральними владами професійних спілок — настало заспокоєння і укладання протоколу з ліквідації суперечки 4/ІХ, а 5/ІХ повернення працівників на робочі місця.
Розпорядження Спілки визване труднощами, які мають своє джерело з двох причин: одна з тих причин є різке подіння попиту на калійні добрива, яке виникло через важке становище землеробства і зниження рентабельності застосовуваних добрив через сильну депресію цін на коренеплоди.
Вже в осінньому сезоні поставок штучних добрив в минулому році, тобто в часі від 1 травня до 1 жовтня 1929 року, зазначилось сильне падіння попиту на допоміжні добрива. В той період Спілка розмістила на вітчизняному ринку 50 000 тонн солей поташових , тобто на 7 000 тонн менше ніж в аналогічному періоді 1928 року.
У весняному сезоні 1929/30, тобто в період від 1 листопада до кінця квітня, падіння споживання допоміжних добрив на вітчизняному ринку посилилось в подальшому і досягло — згідно публікації Головного Статистичного Управління — 48,81%. То падіння відбулось ще в час зарубіжного, перш за все в імпорті німецьких солей поташових і не завдало шкоди вітчизняній продукції.
В той період існувала ще тимчасово відмінена заборона на ембарго з німецькою калійною промисловістю, імпорт безпошлинний контрольований був Міністерством сільського господарства, яке впустило до Польщі без мита в той час німецькі солі поташові, коли вітчизняна продукція була повністю розпродана.
В окресі осінніх поставок поточного року наслідки сільськогосподарського кризису відбилися на кон’юктурі збуту виробництва добрив значно гостріше. Головна причина того є перехід більшої частини сільськогосподарських виробництв в західних воєводствах Речі посполитої на систему екстенсивного господарювання і відмова, або значне зменшення застосування помічних добрив. На вітчизняній продукції калійних добрив той спадок використання у воєводствах Шльонському, Познаньському і Поморському відбився особливо сильно, тоді ж як ті воєводства були головними споживачами калійних добрив. Як сильно вищеназвані труднощі відбилися на продажі наших продуктів в осінньому сезоні поточного року найкраще свідчать нижчевказані цифри:
По день 5/11 запланували продаж в кількості 59 000 тонн
а продали тільки ................................................32 000 тонн
До тих гострих проявів сільськогосподарського кризису додалась ще війна, яку проводить німецьке калійне виробництво зі Спілкою Акціонерною Солей Поташових за польський ринок. Німці відшкодовують відносно невеликі митні тарифи складаючі 1,5 злотих від 100 кг солі поташової перш за все у воєводствах західних, фрахтово корисно розташованих до німецьких копалень.
Причина тієї війни з німецьким Kalisindikat є відмова Спілки Акціонерної Солей Поташових щодо приєднання польського виробника до Німецько-Французської Калійної Угоди під умовою впровадження відповідного підвищення цін, на яке наше виробництво не могло погодитись, з погляду загальногосподарчих.
Імпорт німецької солі в кінці липня — по даних Головного Статистичного Управління: 2 621 тонна 40% калійної солі, що рівне 5 242 тоннам 20% вітчизняної солі. Імпорт в серпні місяці винесе по попереднім оцінкам (відповідні цифри ще не опубліковані Гол. Стат. Упр.) біля 3 000 тонн 40% солі, що рівне 6 000 тоннам вітчизняної солі. Об’єднаний тоді імпорт до кінця серпня поточного року винесе - в перерахунку на рівновартісний вітчизняний продукт — біля 11 000 тонн.
Необхідно твердо наголосити, що якби того лишнього імпорту не було — калуські заклади мали би можливість до розміщення — не дивлячись на сільськогосподарський кризис — всієї своєї продукції, внаслідок чого повністю би відпала необхідність затримання продукції в тих закладах на такий довгий період.
Той імпорт був визваний відсутністю достатнього митного захисту, який Міністерство Промисловості і Торгівлі не могло в той час впровадити через складності законодавчого характеру і який може бути впроваджений декретом Пана Президента. Підвищення поз.89 польського митного тарифу повинна складати щонайменше 8 злотих за 100 кг калійної солі, тоді ж як менша ставка в цілому буде компенсована — для цілей демпінгованої боротьби — німецькій промисловості.
Оцінюючи великі труднощі в збуті на вітчизняному ринку, з погляду на сільськогосподарську кризу і на відсутність достатнього митного захисту в боротьбі з німецької калійною промисловістю — Спілка Акціонерна Солей Поташових наполегливо намагалася розмістити певні партії своєї продукції на зарубіжних ринках. Кардинальною умовою для реалізації тих планів було б застосування транспортних пільг на перевезення калуських калійних добрив з копальні до Гданська, або Гдині, віддаль та виносить 1 015 км. Спілка насправді отримала від Міністерства Сполучень пільговий тариф на перевезення калійних добрив до Гдині і Гданська, тільки тариф той закінчився в кінці серпня і Міністерство Сполучень не погодилось на його пролонгацію на подальший термін.
В зв’язку з закінченням розміщення наших продуктів на зарубіжних ринках, які з погляду на свій хімічний склад відхиляються від стандартів марок, застосовуваних в сільському господарстві калійних добрив, а також з погляду на боротьбу з Французсько-Німецькою Калійною Угодою — Спілка змушена клопотати про застосування експортної премії (доплати) в розмірі 6 злотих за тонну. Обеспечення вищеназванною доплатою Міністерство Фінансів отримає з поступлень від мита на імпорт калійної солі. В цей спосіб могли би на демпінг німецький відповісти демпінгом на зарубіжних ринках, таких як Чехословакія, країни скандінавські і Англія, витрати на який поніс би повністю німецький Kalisindikat, оплачуючи опосередковано польські митні тарифи.
На жаль до сьогодні — по причинах формальної природи — експортові доплати не впроваджені.
Не маючи митного захисту і не володіючи експортовими можливостями через нестачу відповідних пільгових а також доплат експортових — підприємство змушене піддати грунтовній ревізії свій виробичий план на майбутнє. Ревізія плану показала, що при стані складу калуських закладів в розмірі 9 106 тонн непроданої по п’ятий день поточного місяця продукції — ємність того складу, яка виносить 18 000 тонн, вичерпана була б повністю до кінця жовтня, через що в той термін мала б наступити зупинка закладів і випуску продукції. Намагаючись однак дати можливість робітникам зайнятись на сезонних польових роботах, таких як копання картоплі і буряків, також бажаючи пересунути період безробіття на осінні місяці а не на місяці зимові, вирішено на призупинку калуських закладів з 20-ого вересня. Призупинка продукції буде орієнтовно тривати від 20 вересня до 15 листопада в залежності від умов збуту, а особливо перш за все від набуття митного захисту, якщо йде мова про вітчизняний ринок, від застосування пільгових тарифів на перевезення і доплат експортних коли йдеться про зарубіжний ринок.
