Видавнича справа
Kalendarz Rolnika Polskiego na rok 1929
Войцех Коссак (Wojciech Kossak)
Польський художник
https://pl.wikipedia.org/wiki/Antoni_Procaj%C5%82owicz
Antoni Stanisław Procajłowicz (ur. 10 maja 1876 w Rodatyczach, zm. 13 lipca 1949 w Krakowie) – polski malarz, ilustrator książek, twórca grafik i plakatów, tworzący w stylu secesji.
Życiorys
Studiował w Szkole Sztuk Pięknych w Krakowie u Floriana Cynka, Leona Wyczółkowskiego, Jana Stanisławskiego i Jacka Malczewskiego. Podczas studiów zaangażował się w ilustrowanie periodyku "Młodość", który był wydawany od końca 1898 przez ogólnoakademickie stowarzyszenie kształcącej się młodzieży postępowej "Zjednoczenie". Po 1903 był ilustratorem Kalendarza Robotniczego, który był traktowany jako jedyny kalendarz o wartości artystycznej. We wrześniu 1914 wstąpił w szeregi Legionów Polskich, został przydzielony do Biura Techniczno-Bojowego Departamentu Wojskowego Naczelnego Komitetu Narodowego, a następnie Centralnego Biura Wydawnictw NKN i w Warsztatach Legionów Polskich. Po kryzysie przysięgowym został internowany w obozie w Witkowicach, gdzie współwięźniowie wybrali go na polskiego komendanta obozu. W marcu 1918 zaprojektował odznakę dla więzionych w obozie witkowickim.
Był współzałożycielem towarzystwa Polska Sztuka Stosowana oraz członkiem ugrupowania Krąg (1948-1949). Projektował ilustracje dla czasopisma Chimera.
Dwubarwna odbitka cynkograficzna na ark. 9,2x7,3 cm. Skrzyżowane młoty w wieńcu wśród zboża. Kompozycja Antoniego Procajłowicza (sygn. na płycie monogramem A.P.) z 1927. Towarzystwo powstało w 1913 we Lwowie, w 1920 przekształciło się w spółkę akcyjną. Zgromadzony księgozbiór w 1927 liczył 629 tomów gł. z zakresu górnictwa.
Twórczość
Do dzieł Procajłowicza należą m.in.:
polichromia w neoromańskim kościele pw. NMP w Kołaczkowicach z 1900[1]
polichromia w kościele św. Elżbiety w Jutrosinie z ok. 1910[2]
secesyjne polichromie w kościele św. Wojciecha w Poznaniu z 1912[3]
polichromia w kościele św. Wawrzyńca w Kamieńcu z 1913[4]
Przypisy
↑ Łęcki 1996 ↓, s. 384. ↑ Łęcki 1996 ↓, s. 407. ↑ Łęcki 1996 ↓, s. 80. ↑ Paweł Anders: Grodzisk Wielkopolski. Poznań: Wydawnictwo WBP, 1995, s. 56-57. ISBN 83-85811-26-5.
Bibliografia
Włodzimierz Łęcki: Wielkopolska. Warszawa: Sport i Turystyka, 1996. ISBN 83-7079-589-7.
M. Markiewicz: Grupa Krąg. W: A. Wojciechowski (red.): Polskie życie artystyczne w latach 1945–1960. Wrocław – Warszawa – Kraków: 1992, s. 33–34.
Wacława Milewska, Maria Zientara: Sztuka Legionów Polskich i jej twórcy, 1914-1918. Wydawnictwo Arkady, 1999. ISBN 83-7188-350-1.
M. Wallis: Secesja. Wyd. II. Warszawa: Wydawnictwo Arkady, 1974.
Linki zewnętrzne
Książki z ilustracjami Antoniego Procajłowicza w bibliotece Polona
На початку жовтня 2023 року мені друзі купили і привезли оригінал екслібрису технічної бібліотеки ТЕСП, куплений в краківському антикварному магазині. Це кольорова, розміром 9х7,2см, цинкотипія, виготовлена орієнтовно в 1927 році польським художником Антонієм Станіславом Прокайловичем (Antoni Stanisław Procajłowicz). В магазині їх кілька, продавались по 30 злотих від квітня. Моя покупка була перша і після покупки продавець поставив в мережі ціну 45 злотих. Цей екслібрис можна знайти в кількох колекціях а ще я бачив його в давній праці учениці гімназії Д. Півторак “Регіональна специфіка промисловості Калуша (дорадянський період): історико-соціологічний аспект”. Там наведена фотографія виданої в Берліні кишенькової книжки гірника зі штампом бібліотеки копальні Стебник і екслібрисом бібліотеки ТЕСП. Фотографія неякісна але про джерело фотографії я допитатись не зміг. І уже в статті Д.Півторак, розміщеній в журналі “Пам'ятки України: історія та культура” № 11 за 2012 рік під назвою “Ремісниче виробництво Калуша”, де використовувалася та учнівська праця автора, та фотографія відсутня. Очевидно Д. Півторак не знає джерела тієї фотографії. Може бути що вона сама, випадково, побачила або їй хтось дав то фото і то могла бути книжка, яка продавалась на якомусь аукціоні. Сама книжка є в мережі, але бібліотечна, якщо продавалась, то давно продалась або її зняли з аукціону і найти оригінальне фото вже неможливо.
(Цинкографія (цинкотип, цинкотипія) - це давній різновид високого друку, особливістю якого є те, що друкарська форма виготовляється з цинку за технологіями, що застосовуються в офорті. Але друкуючи елементи не заглиблені, як в офорті, а лежать на поверхні, заглиблюються за допомогою травлення пробільні місця форми. Природньо це вид високого друку, як то лінорит, або дереворит, але технологічно за способом виготовлення друкарської форми та способом друку він близький до офорту)
