Юзеф Грайнер

Юзеф Грайнер, народився 25.11.1894 року в м.Тарнів.

По закінченню 4-х класової загальної школи у Велічці, навчався в середній гімназії в Кракові.

Навчання праву розпочав в Ягеллонському університеті в Кракові і закінчив в Львівському університеті імені Яна Казимира.

Служив в армії, Legion Polski II Korpus Wschodzie. Брав участь в Канівській битві, де попав в німецький полон. (https://pl.wikipedia.org/wiki/Bitwa_pod_Kaniowem)

Нагороджений Хрестом Хоробрих (пол. «Krzyż Walecznych» повна назва пол. «Krzyż Walecznym na Polu Chwały»). З військової служби звільнився в чині капітана з посади начальника управління зв’язку 6-ї армії.

Після звільнення з військової служби працював керівником філії Towarzystwo Kontynentalne dla Handlu Żelazem, KERN і SKA в Бориславі, в Податковій Палаті м.Львів.

З 13.12.1923 року почав працювати в Товаристві Експлуатації Солей Поташових на посадах касира, секретаря уряду копальні і керівника адміністративного відділу, представника і керівника відділу продаж.

Юзеф Грайнер. Виробництво калійних солей в Польщі

https://fbc.pionier.net.pl/details/nn3vbSc

Вступ до книжки

Вся ця робота складається з моїх статей і доповідей. Перші були опубліковані в різний час у сільськогосподарських журналах і журналах про добрива, другі - прочитані для членів екскурсій на калійні шахти або на запрошення організацій і в цій роботі зазнали певних змін, пов'язаних з компонуванням всього, або з доповненнями з більш ранніх періодів.

У цьому творі читач зіткнеться з питаннями з різних галузей, що стосуються калійної галузі в цілому, і цілком слушно запитає: як можна обговорювати особливу тему, наприклад, гірничодобувну, якщо ти не професіонал? Відповім просто: я не належав і не належу до людей, які, окрім звичайного «відробленя» своєї роботи, не цікавляться іншими напрямками місця роботи в цілому. Навпаки, я вважав це своїм головним обов'язок якомога детальніше ознайомитись повністю з місцем роботи, і мені завжди було цікаво. Щодо гірничих питань і тому подібних, то я пропрацював чотири з половиною роки в адміністрації калуської копальні, тож тим більше мені доводилося висвітлювати – звичайно, у загальних рисах і доступно для тих, хто не готовий до спеціальних питань – усі питання, пов’язані з виробництвом, переробкою і навіть хімією калійних солей.

Якщо я все ж таки допустив якісь неточності, а вони, безумовно, є, я не сумніваюся, що мене пробачать усі фахівці калійної галузі, тому що, можливо, ці неточності не будуть такими, щоб принципово ввести в оману людей, які читають цю роботу.

Питання історію виникнення калійної промисловості в Польщі я не знайшов у жодному виданні надто широко, і це питання захоплювало мене з першої хвилини моєї роботи на підприємстві, тим більше, що цілий ряд дуже цікавих деталей - поданих в усних оповіданнях - з часом губляться, і в цьому питанню я отримав пригоршню таких деталей, а крім того, я мав змогу скористатися документами Товариства Експлуатації Солей Поташових, чим завдячую Директору Людвіку Гороху, який не тільки не скупився на них, а й вказував на них і спонукав до опрацюваня. Більше того, люб’язно дозволив мені дослівно процитувати Свої думки, метою яких було підняти й покращити сферу торгівлі калійними добривами в Польщі. За все це я йому теж щиро дякую.

Ю.Г.

Сторінки з особової справи службовця Товариства Юзефа Грайнера

В альбомі  "Obrona Lwowa w obrazach współczesnych" (https://www.sbc.org.pl/publication/20398) є групова фотографія DOWÓDZTWO FRONTU GALICYJSKO-WOŁYNSKIEGO - КОМАНДУВАННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИМ ФРОНТОМ. Серед фотографій офіцерів є фотографія  Ppor. Greiner Józef, adj. szefa łączn. - підпоручика Юзефа Грайнера, ад'ютанта начальника управління зв'язку.

Після того, як я переклав фрагменти книжки “Greiner Józef. Przemysł potasowy w Polsce. Lwów, 1938 r.”, я знайшов  переклад на українську, зроблений в 1989 році вчителем історії Брошнівської середньої школи Косарем Ігором Романовичем. Текст перекладу виставляю тут. Переклад починається з третього розділу.

                                                                                        Косар Ігор Романович (19.01.24р. - 18.12.98р.)

Потім виявилось, що цей скорочений переклад в 1990 році був опублікований в шести номерах газети Калуського виробничого об'єднання "Хлорвініл"