Embedded Files
Альбом репродукцій картин польського художника Фелікса Вигжива́льського (пол. Feliks Michał Wygrzywalski). В альбомі 10 репродукцій з Калуша і 6 репродукцій зі Стебника.
Займаючись виробничою діяльністю і реалізацією виробленої продукції, підприємство ТЕСП, як і кожний виробник, приділяло уваги рекламній і просвітницькій діяльності. Причому така діяльність підприємства була особливо важливою, виходячи з кризи 20-х років, економічних воєн із зарубіжними виробниками калійних добрив. З цими цілями Товариство видавало календар польського землероба, “Калійний щоквартальник”, просвітницькі брошурки. Перший номер щоквартальника починався зверненням редакції до читачів:
“Ми часто зустрічаємося з явищем, яке є ілюстрацією старого польського прислів’я «Чуже хвалиш, а свого не знаєш», яке полягає в тому, що навіть освічені хлібороби дуже мало обізнані в питаннях калійної галузі. Наприклад, нам довелося поспілкуватися з фермерами з вищою освітою, для яких новина про те, що в Польщі виробляють калійну сіль 40%, стала відкриттям. Ми часто зустрічали фермерів, особливо старшого покоління, які знали про Штасфурт більше, ніж про Калуш, не кажучи вже про фермерів-практиків без спеціальних знань, які часто запитували нас, чи видобувають у нас суперфосфат. Можливо багато в чому наша вина, що ми недостатньо інформували сільськогосподарське суспільство про наше виробництво та продукцію. Щоб заповнити цю прогалину, ми вирішили видавати “Калійний щоквартальник”, де буде інформація про все, що стосується як виробництва, так і споживання калійних добрив. Будемо подавати інформацію про наші шахти та їхню роботу, статистичні дані про продажі в окремі сезони, ціни на калійні добрива та будь-яку інформацію щодо використання калійних добрив, яка може зацікавити сільськогосподарський світ. Будемо вдячні нашим шановним читачам за цінні коментарі щодо того, чи вважають вони доцільним наше видання та які зміни чи доповнення варто внести”.
В 1926 році ТЕСП закінчувало будівництво збагачувальної фабрики, почало пуско-налагоджувальні роботи. Будівництво такої фабрики було значною подією в польській промисловості і щоб заявити про цю подію країні і світу, серед іншого, Товариство запросило і замовило серію картин у польського художника Фелікса Міхала Вигживальського (Feliks Michał Wygrzywalski)
Чому саме його? На той час це був відомий художник, проживав у Львові. Малював портрети, приморські пейзажі, краєвиди з Італії та України. Займався декоративним настінним живописом. У дослідниці його творчої біографії Моніки Новаковської можна прочитати, що “… він досяг міжнародного успіху своїми картинами на соціальні теми, натхненні подіями революції 1905 року, які шокували Європу: робітничі страйки та заворушення, часто криваво придушені. Експресивний “Страйк”, написаний олією на полотні 1905 році, напевно, справляв велике враження на сучасників художника — натуралістично зображений натовп розлючених робітників із красномовними обличчями й жестами — твір із сильним емоційним зарядом”.[1]
В мережі можна знайти копію цієї картини, яка зберігається в Музеї Незалежності у Варшаві (Muzeum Niepodległości w Warszawie”
Krzysztof Bąkała Izabela Mościcka. Katalog wystawy pod redakcją. Tadeusza Skoczka. http://archiwum.muzeum-niepodleglosci.pl/wp-content/uploads/2020/12/Slawe-nam-znaczono-stworzyc-01.pdf
В ті ж роки художник спроектував та виготовив алегоричні розписи будинку Львівської торгово-промислової палати, які мали втілити на стінах залу цілий символічний цикл, що демонстрував би поступ людини та найважливіші моменти її життя. По одній стіні Фелікс Вигживальський зобразив передумови успіху (“Сила” (“Бій з кентавром”), “Праця”, “Витривалість” (“Сизиф”), а на другій – наслідки, що отримує людина (“Срібло” (“Оборотний капітал”), “Фортуна”, “Золото” (“Основний капітал”).
Фелікс Вигживальський. Праця. https://localhistory.org.ua/texts/statti/torgovo-promislova-palata-u-lvovi-arkhitektura-mistetstvo-novatsiia/
Фелікс Міхал Вигживальський. Ескізи до поліхромних картин у Торгово-промисловій палаті у Львові.
Центральна частина триптиха: “Фортуна”, ліворуч: “Перемінний капітал”, праворуч: “Постійний капітал”.
Центральна, найбільша частина триптиха під назвою “Фортуна” зображує кількох оголених чоловіків різного віку, які з величезними зусиллями витягують сітку на берег, а молода, струнка, оголена дівчина стоїть на кулі — втіленні Фортуни. Сонячне світло золотить воду та хмари в сіро-блакитному небі. Бічні частини триптиха схожі: коронований чоловік у червоному поясі, втілення Капіталу, оточений оголеними жінками, що кружляють навколо нього, уособлюючи стихії та людські пристрасті. Золоті монети — оборотний капітал — падають крізь пальці витягнутих рук чоловіка з лівого боку триптиха; основний капітал представлений прозорою кулею, яку тримає чоловік з правого боку.https://lwow.home.pl/galeria/galeria.html
Втім надалі така тема в творчості художника відсутня. Хіба що, як відмічає дослідниця, серед морської теми “Вигживальського також цікавить соціальна тематика, яка помітна в численних образах рибалок, які тягнуть сіті, веслують кораблі чи борються з морем, які художник малює під час літніх подорожей до Неаполітанської затоки. Варто зазначити, що незважаючи на багаторазові композиційні розташування, герої завжди індивідуалізовані”.[1]
Тим не менше Фелікса Вигживальського запрошують, він відвідує Калуш і Стебник і результатом цих відвідин є серія картин, які ТЕСП видає альбомом. Альбом надрукований в друкарському закладі Піллерів, свого часу – найпотужніше друкарське підприємство Львова, містить передмову відомого журналіста Станіслава Василевського (Stanisław Wasylewski) і 16 репродукцій картин — 10 з Калуша і 6 з Стебника.
Калуш та Стебник
(переклад Оксани Бігун)
Треба опуститись глибоко під поверхню землі, на другий або третій горизонти шахти, і там, серед посвистів вітру, що віє в штольнях, з ліхтариком пробігти крутим тунелем, щоб зустрітись віч-на-віч з скарбом, яким в такій кількості володіє тільки Німеччина і Франція. Це неповторне диво, джерело державної виробничої могутності, талісман самодостатку: рожеві, сапфірові бурульки каїніту. Це світ калійних солей, що створювали і створюють економічну могутність Німеччини. Їх гігантські поклади маємо в Польщі вздовж Карпатського Підгір’я, які тільки двома вікнами дивляться на світ: Калуш і Стебник - дві близькі столиці королівства калійних солей. Воно відкриває нам скарби Сезаму при вмінні добувати, робить чудеса в землеробстві при вмінні використання. При застосуванні калійних солей, подвоюється продуктивність зернових, примножується врожай буряків і картоплі, калійні солі застосовуються в різних галузях промисловості, вони є основою хімічного виробництва, із загрозою якого нам ще прийдеться познайомитись. І подумати тільки що донедавна на цьому місці були тільки дві патріархальні солеварні! Насправді тече ще і сьогодні по старому солянка до варильних чанів. Але не вона є найважливіша, не на ній зосереджені найважливіші роботи, не вона робить Калуш і Стебник очима нашого народного господарства. Сьогоднішня робота і виробництво обох шахт у порівнянні з минулим калійним виробництвом, це як старосвітський диліжанс до автомобіля, чи провінційний двір до авіаційного ангару. Заледве шість років минуло від того, коли розпочався ритм сучасної праці, а вже з радістю спостерігає на її плоди Польща.
Калуш - чудова майстерня шахтарського і фабричного виробництва, оснащена найновішими, невідомими для дилетанта, благословенними для землероба, секретами техніки. Майстерня сконцентрована в гігантських млинах, сортувальнях і турбогенераторах для перероблення гірничої породи на ефективну, найсприятливішу для землеробства калійну сіль.
Стебник, на перший погляд, більше резиденція ніж шахта, що видобуває без труднощів 500 т каїніту на добу, чудові fusculum заховані в клумбах квітів та шпалерах дерев, garden-mine, шахта в квітнику, подібно як на Заході міста-квітники.
Калуш і Стебник - два магічні слова, значення яких ми самі починаємо розуміти, дві предивні місцевості, до котрих, як до Мекки, тягнуться іноземці зі своїм капіталом. Вони є оберегом Польської промисловості. Ці дві єдині шахти - це кузні, в яких кується і гартується економічна незалежність. На їх фронтонах можна було б написати гасло, яке було на прапорах костюшківських косинерів: “Живемо і захищаємо!
Станіслав Василевський
В Книзі почесних гостей чи Книзі відвідувачів підприємства ТЕСП, яка зберігається в музеї історії і трудової слави ТОВ “Карпатнафтохім”, 09.07.1926 року Фелікс Вигживальський та Станіслав Василевський зробили запис .
Пуско-налагоджувальні роботи збагачувальної фабрики після монтажу йшли важко, приходилось переробляти, міняти і виправляти деяке обладнання і тільки в 1927 році фабрику запустили. 12 травня 1927 року було урочисте відкриття фабрики і тоді був наступний приїзд до Калуша художника Фелікса Вигживальського. Цього разу він в Книзі почесних гостей оформив сторінку присвячену відкриттю фабрики. На тій сторінці малюнок, зроблений художником, а також підписи міністра сільського господарства Кароля Незабитовського, міністр розвитку сільського господарства Вітольда Станевіча та Станіславського воєводи Владислава Корсака.
Для календаря польського землероба, виданому Товариством в 1927 році, Фелікс Вигживальський робить два портрети — портрет президента Польщі Ігнація Мосцицького і портрет тодішнього міністра економіки, промисловості та торгівлі Еугеніуша Квятковського.
Дві роботи Фелікса Вигживальського Товариство використовувало в рекламі своєї продукції. Чи були ці роботи зроблені саме з такими цілями — важко сказати. Одну з них також використовувала на своїх акціях Fabrykа Produktów Chemicznych „Liban” S.A., яка виробляла штучні добрива.
З часом Фелікс Міхал Вигживальський пішов у забуття. Тільки сьогодні польські колекціонери все більше цінують роботи львівського художника, які, як пише дослідниця Моніка Новаковська “сьогодні є хорошим вкладенням капіталу, запрошенням у прекрасний, часто казковий світ арабських і морських історій та елегантних жінок, але також важливим внеском у дослідження польського довоєнного мистецтво, яке ще приховує багато цікавинок і невідомого”.[1] Місцезнаходження багатьох його робіт невідоме і іноді вони випливають і дорого продаються на аукціонах. Так в наш час на аукціоні продавались дві роботи художника, можливо одна зроблена очевидно під час виконання замовлення ТЕСПу або в калуській або в стебницькій шахті і яка з якихось причин до альбому не увійшла.
Feliks Michał Wygrzywalski (Polska)
W KOPALNI
obraz, olej, płótno - 55.3 cm x 65.5 cm
Okres: 1900 - 1950
https://galeria.agraart.pl/autor/317/feliks-michal-wygrzywalski/12/3
Feliks Michał Wygrzywalski (Polska)
W KOPALNI, 1918
obraz, olej, sklejka - 36.5 cm x 50.5 cm
Okres: 1900 - 1950
To był może najciekawszy obraz z grupy poloników na aukcji w Historia Auctionshaus. Feliks Michał Wygrzywalski był artystą, który podejmował mało popularne w sztuce trudne tematy społeczne, zwłaszcza ciężkej pracy fizycznej. W wielu zwykle niedatowanych pracach malarskich sam występował jako model. Osobą przy piecu hutniczym jest właśnie on; podobnie pchał wózek z węglem na pracy poniżej pokazanej – były też i inne o podobnycm charakterze. Praca z aukcji była dla konesera twórczości tego artysty. https://polishartcorner.com/2024/01/30/feliks-michal-wygrzywalski-1875-1944-33/
Втім скоріш за все ці роботи зроблені у вугільній копальні і про те, що художник відвідував і вугільні копальні свідчить його картина “Копанка (в копальні)”, „Biedaszyby (w kopalni)”, яка зберігається в Музеї металургії в Хожуві (Muzeum Hutnictwa w Chorzowie). Дату і місце створення картини в Музеї не вказано, немає довіри і до дат картин, що продавались на аукціоні. На одній власник чи аукціоністи поставили дату 1918, на другій просто стоїть 1990-1950. Схожа картина зберігається в Німецькому гірничому музеї у Бохумі (Deutsches Bergbau-Museum Bochum) і там вона датована 1919 роком.
Фелікс Вигживальський “Копанка (в копальні)”, „Biedaszyby (w kopalni)”. Музей металургії в Хожуві.
Biedaszyb – wyrobisko udostępniające węgiel zalegający tuż pod powierzchnią ziemi, podobne do sztolni lub szybu, pędzone dziko, tj. bez wiedzy władz górniczych. (Nazwa powstała w okre sie silnego bezrobocia w Polsce (ok.1930), kiedy biedaszyby stanowiły źródło dochodu bezrobotnych górników). SŁOWNIK GÓRNICZY autor: inżynier górniczy Stanisław Gisman; wydawnictwo: Instytut Węglowy Katowice / 1949. -шахта, що отримує доступ до вугілля, що лежить трохи нижче поверхні землі, подібна до штольні або шахти, яка пробивається дико,тобто без відома гірничодобувних органів. (Назва виникла в період високого безробіття в Польщі (близько 1930 року), коли “biedaszyby” були джерелом доходу для безробітних шахтарів.) Для перекладу на українську в цьому випадку найкраще підходить ко́панка (від копа́ти — рити) — термін на позначення якогось об’єкту, що виник у результаті копання. У вуглепромислових регіонах набув такого значення — це покинута шахта, на якій ведеться нелегальне видобування вугілля, або просто нелегальна копальня.
Фелікс Вигживальський.
Німецький гірничий музеї у Бохумі. ( https://westfalen.museum-digital.de/object/13806 )
Дослідникам творчості Фелікса Вигживальського треба ще попрацювати над правильним датуванням його творів. Наприклад упорядники каталогу давньої виставки до STULECIE POLSKIEGO RUCHU ROBOTNICZEGO картину, чи скоріше етюд до вищезгаданої картини Фелікса Вигживальського “Страйк”, датують 1928 роком. Тоді ж як сама картина завжди датувалась 1905 роком.
Не відоме сьогодні і місцезнаходження тих робіт, які використались для альбому. В 2008 році одна з них продавалась на аукціоні.
Ну і травні цього року підприємству ТЕСП 110 років. До цієї дати калуський Клуб колекціонерів видав конверт, в оформленні якого використана репродукція з альбому Фелікса Вигживальського.
P.S.
Минулого року Альбом репродукцій Фелікса Вигживальського дорого продавався в Польщі на аукціоні. До Дня міста Стебника те унікальне видання “Kałusz-Stebnik” привіз поляк Marek Gorstka. Місяць тому він побачив переписку, жваве обговорення у ФБ та велике бажання стебничан придбати для майбутнього музею Солі книжку у власниці, яка проживає недалеко від нього. Марек придбав книгу і 26 серпня привіз в Стебник.
Page updated
Google Sites
Report abuse