Епізод 3

В цьому епізоді  я показую розміщену в архіві ТЕСП  переписку з державними органами відносно збільшення робочого тиждня до 56 годин і запровадження безперервної роботи на підприємстві. Безперервна робота означає не роботу в нашому сьогоднішньому розумінні роботи в три зміни.  До цього часу підприємство зупиняється на ніч, в неділю і в свята. І в переписці йдеться мова, з метою зменшення втрат при зупинці,  запровадити роботу в неділю і в свята. 

При порівнянні стає зрозумілим, що як кількість проданих Спілкою продуктів стало зростає, так одночасно і зростає також імпорт німецьких калійних солей, значить вітчизняна продукція, незважаючи на свій ріст, не в стані задовольнити зростаючий попит.

Спілка, бажаючи збільшити свою продукцію, в квітні 1929 року подала широко обгрунтоване прохання, представляючи заклади Спілки, як заклади безперервної роботи, продовжити час роботи до 56 годин на тиждень, а Високе Міністерство, резолюцією від 30 квітня 1929 року № 1192/ Р.І. надало Спілці, як закладу з безперервною роботою, право на продовження до 56 годин робочого тижня наступним категоріям працівників:

- 120 робітникам, зайнятим власне на виробництві хлористого калію, тобто на розчиненні, фільтрації, вакуумуванні,охолодженні і сушці;

- 35 робітників, зайнятих на змішуванні і на головному складі при розміщення готового продукту;

- 36 робітників, зайнятих на обслуговуванні парових котлів і парових машин;

- 18 робітників, зайнятих на механічних і ремонтних верстатах, як ремонтники;

Для розуміння, чи міг той дозвіл суттєво допомогти Спілці, чи очевидно могло то спричинити до збільшення продукції, так сильно необхідної для краю, при одночасному витрачанню лишніх коштів, Спілка повинна представити схему принаймі організації закладів концентраційних, їх окремі відділи і спосіб переробки сировини, для вказання зв’язків окремих відділів і затрат праці, які перериваються для обов’язкових відпочинків.

Концентраційний заклад складається з наступних відділів:

1) млинів, які перемелюють біля 600-1000 тонн сировини для того закладу. Для обслуговування млинів, транспортерів і перекидавачів необхідною є обслуга 27-36 чоловік на добу;

2) відділення розчинення, в якому знаходиться біля 500м³ гарячого лугу з температурою біля 100ºС, вміщуючого на 1м³ біля 210-220 грам хлористого калію. Крім того знаходиться в збірниках біля 300-400 тонн відходів в насиченому гарячому лузі.

Наслідком зупинки роботи закладу, тобто не провадження подальшого процесу розчинення від суботи 24 години до понеділка 6 рано, разом 30 годин роботи, або внаслідок любої іншої перерви, настає сильне охолодження апаратів і знаходжених в них розчинів, що приводить до виділення з них кристалічного хлористого калію в кількості 30кг на 1м³, або в сумі 500х30=15000кг, потім змішування викристалізованого хлористого калію з осадом в збірниках і осадження на трубопроводах, звідки його в подальшому процесі вибрати неможливо, і внаслідок того стає втраченим безповоротньо. Річна втрата з тих причин, без врахування свят, за саму перерву недільну біля 15х52 неділі — 780 тонн хлористого калію. При повторній зупинці закладу, уникаючи перерахованих втрат хлориду, необхідно повторно нагріти до температури біля 70ºС-100ºС, причому тільки в тому відділі необхідно від 30 до 40 тонн пари, а також відповідної кількості енергії електричної і робочої для поновного запуску в режимі “холостого ходу”.

3) відділення освітлення, яке очищає луг з розчинного відділення від глини в спеціальному апараті ємністю 450м³. Наслідком зупинки роботи відділу розчинення стається також зупинка відділу.

Так як в апараті знаходиться, як вище вказано, 450м³ гарячого насищеного розчину, який, хоча апарат є добре ізольований, охолоджується, з причини затримання роботи на 30 годин на 10ºС, що стає причиною причиною тут подальшої кристалізації хлористого калію, який перемішується з глинами(намулом) безповоротньо в кількості 5 тонн, що складає знову на рік 5х52=260 тонн 100%- ого хлористого калію. Крім того і тут запуску і нагріву вказаних 450м³ потрібна буде відповідна кількість тонн пари і енергії електричної та робочої для холостого ходу.

Решту остальних відділів, тобто вакуумний, холодильний і сушка вимагають для запуску також, але меншої відповідної кількості, енергії при холостому ході. Такий холостий хід, який триває 3-10годин, в залежності від забивки апаратів і трубопроводів шламом і закристалізованої солі, спричиняє також затримку відбору сировини до розчинення 20-30 тонн на годину, що в готовому хлористому калію складає 4-? тонн 100%-ого хлориду, який могли би отримати.

Враховуючи в середньому 5 годин втрати кожної неділі, на зупинку і пуск закладу, вийде, що втрата на 30 годинний простій виросте ще на 5х5=25 тонн 100% хлористого калію, що дає щорічно, при самій тількі недільній зупинці, 25х53=1300 тонн 100%-ого хлористого калію.

Беручи до уваги наведені обставини, загальні втрати

100%-ого хлористого калію, внаслідок роботи закладу з перервами, виносить в сумі щорічно 780+260+1300=2 340 тонн 100%-ого хлористого калію. При застосуванні низько-процентної сировини до суміші хлористого калію, який продається 22% у відношенні 1:8 — втрати для польського сільського господарства виносять................11 060 тонн щорічно, які могли би бути продані в Німеччину і в тим самим понизити польський державний торговельний баланс.

З наведеного вище стану справ стає ясно, що концентраційний заклад вимагає негайного продовження часу праці до 56 годин, або в противному разі наступали матеріальні втрати не тільки Спілки, але і загальні матеріальні втрати державні, визвані недостатнім використанням виробничих можливостей.

З тих же причин слушно Високе Міністерство призвало листом персонал концентраційного закладу до продовження часу праці до 56 годин на тиждень.

Однак згода та неможлива через то, що Спілці для підтримування закладу концентраційного в безперервній роботі, одночасно необхідно отримати згоду на безперервну роботу тих відділів підприємства, які тісно зв’язані з роботою концентраційного закладу і без праці яких утримання роботи концентраційного закладу неможливе.

В деталях, щоб утримати концентраційний заклад в безперервній роботі, обов’язковим є одночасне отримання згоди на безперервну роботу, тобто згода на продовження роботи до 56 годин робочого тижня для наступних робіт:

1) приготування добування сировини в копальні так, щоб при безперервній роботі концентраційного закладу, копальня під землею могла поставляти також без перерви необхідну для концентраційного закладу виробітку;

2) для перевезення виробітки від самої копальні до млинів і закладу;

3) для обслуги соляного млина;

4) для підсадкових робіт.

Для вияснення відмічається, скільки на протязі тижня виробляється і може виробитися сировини, щоб заклад мав її в достатній кількості і на неділю та на свята. Так як розташування, тобто співвідношення будівель з погляду технічного не дозволяє складування сировини, в зв’язку з цим повинно доставлятися напряму з копальні до закладу концентраційного. Якщо концентраційний заклад потім має працювати безперервно то і певна частина копальні, яка доставляє закладу сировину, повинна мати дозвіл на роботу в середньому до 56 годин на тиждень

З цієї причини обов’язковим є підтримання безперервної роботи для привезення сировини від копальні до концентраційного закладу, а також безперервна робота соляних млинів, поскільки сировина з копальні, перед тим як буде далі віддана на переробку в концентраційному закладі, мусить бути попередньо перемелена на соляних млинах, звідки ефективно доставляється до концентраційного закладу.

Врешті кінцевим є отримання дозволу на 56 годинний робочий тиждень для так званих “підсадкових” робіт. В частності копальня по видобутку сировини змушена простір, отриманий при видобутку мінералів, заповнити, в противному випадку окремі комори обваляться. Для таких цілей служать так звані “рідкі підсадки”, отримані по закінченню процесу розчинення виробітки в концентраційному закладі. Підсадка рідка, тобто осад вилугований(глина), повинна бути повернена не тільки для робіт підсадкових до копальні, але також з тих причин, що якби залишилась в концентраційному закладі на весь час перерви, наприклад на неділю чи свято — то спричинило би її затвердження в збірниках і трубопроводах і після перерви ті глини необхідно видаляти, так як наприклад сьогодні в понеділок після недільної перерви, концентраційний заклад знову в понеділок не зміг би працювати, змушений спочатку здійснити копітке очищення трубопроводів і збірників від затверділих осадів.

З того всього стану справ виникає, що окремі відділи виробництва калійної солі є так взаємно від себе залежні, що простій виробництва в одному відділі спричиняє одночасно примусову зупинку в других виробничих відділах.

Підсумовуючи вище викладене, Спілка просить Міністерство

про додатковий дозвіл на право продовження робочого часу в середньому до 56 годин на тиждень для наступних категорій працівників:

36 робітників зайнятих на підсадкових роботах (замулення відходами з концентраційного закладу);

24 робітників зайнятих на обслуговуванні соляних млинів;

24 конюхів, обслуговуючих стайні під землею і фірманів при копальняних возах;

15 робітників підсадкових;

93 грузчиків виробітки на вози;

48 робітників-помічників при загрузці;

разом 240 робітників

Так як основний дозвіл на провадження безперервної роботи концентраційного закладу Спілка отримала, Спілка цілком впевнена, що Міністерство дозволить також на працю по 56 годин в робочий тиждень для названих 240 робітників, без чого неможливо собі уявити впровадження безперервної роботи на концентраційному закладі.

Введення на концентраційному закладі безперервної роботи необхідно визнати господарчою необхідністю, тільки тоді, крім отримання певної кількості концентрату від 56-годинної роботи, одночасно уникнеться тих втрат, які завжди спричиняються зупинкою концентраційного закладу і тим самим збільшиться здатність по переробці закладів Спілки і автоматично на ту саму кількість зменшиться імпорт німецької солі, оскільки сьогодні продукція Спілки не покриває повністю вітчизняних потреб.

Для мотивації сьогоднішнього подання, Спілка долучає оригінал свідчення Гірничого Окружного Уряду в Станіславі L.6417/29 від 14 поточного місяця, в якому Уряд Гірничий стверджує, що для впровадження безперервної роботи концентраційного закладу необхідним є продовження часу праці до 56 годин на тиждень, мінімально для 462 робітників, тобто для 222 робітників, для яких праці Міністерством вже дозволена листом L.1192/Р.І. від 30/ІV.1929р. і для 240 робітників, дозвіл на яких в постійній роботі Спілка просить.