Продовження ІІ

https://sketchfab.com/3d-models/bohrhammer-schnittmodell-ecbf956870fd46a3b96082bceacb4ab3

Висота залізної вежі на стволу становить 28,70 м, рахуючи до осі канатних шківів, які розташовані на одному рівні.

Для підйому клітей використовується двоциліндровий паровий двигун потужністю 450 к.с. Швидкість виймання матеріалу становить 10 м/сек.

У безпосередній близькості до стволу збудовано розмелювальну установку, яка складається з трьох незалежних млинових агрегатів, кожен з яких подрібнює сиру руду в кілька послідовних операцій.

Переробна потужність цих млинових агрегатів наступна:

млин № 1 - 20 т/год.

,, ,, 2 - 25 ,,

,, ,, 3 - 50 ,,

Крім власної сировини, що видобувається з шахти “Сильвін”, млини також подрібнюють видобутий матеріал, який доставляється вагонетками з Голиня. Потім сировина, подрібнена до зерен необхідного діаметру, транспортується конвеєрними стрічками до соляного складу або на сусідню з ним збагачувальну фабрику, де переробляється на хлорид калію, що містить близько 50% чистого оксиду калію.

Залишок від цього процесу, який в основному містить відокремлені глини, зливається з фільтратом і використовується як рідка закладка для заповнення камер після видобутих сирих солей. Вилуговувальні розчини відкачуються з кар'єру і знову використовуються для збагачення.

Сховище солі, довжиною 150 м. шириною близько 24 м, має залізобетонні стіни та дерев'яний каркасний дах і може вмістити до 20 000 тонн збагачуваної продукції, включаючи концентрат.

Завантажувальний конвеєр, який доставляє розмелений продукт або концентрат з млинів, проходить по ганку під дахом складу, звідки пересувний перекидний візок вивантажує матеріал в склад. Вивантаження продукції зі складу здійснюється за допомогою так званих “скреперів”(“драпачок”), які згрібають матеріал на складі на гумову стрічку в підвальному приміщенні. Стрічка подає продукт до елеваторів, які вивантажують його безпосередньо в невеликі бункери з червячними завантажувальними пристроями.

Для виробництва сумішей добривних використовується млин, встановлений поруч зі складом. Шахта має розгалужену вантажну станцію, яка з'єднана з національною залізницею власною гілкою довжиною 3,7 км. Для розвантаження видобутого матеріалу, який транспортується з Голиня, використовується спеціальна рампа, звідки електричний підйомник піднімає вантажівки на рівень перекидання. Для маневрування вагонів використовуються три власні локомотиви.

На шахті є дві котельні: нова, запущена в 1931 році, і стара, що непрацює і є в резерві. У новій котельні встановлено два водотрубних котла системи Döebler з поверхнею нагріву 350 м² кожен. Котли працюють на вугільному пилу і виробляють пару до 420°С при тиску 23 атм, яка живить турбіну. Для приводу інших парових машин, в основному вантажопідйомних, компресорів і старої запасної турбіни, пара знижується до 13 атм. Значної кількості пари також потребує завод з виробництва хлористого калію.

У старій котельні встановлено три котли системи “Гарбе” (“Garbe”), кожен з яких має площу обігріву 250 м.кв. кожен. Groszek використовується як паливо. Котли виробляють пару під тиском 13 атм, яка потім нагрівається до 300°C. Електроенергія виробляється турбогенератором потужністю 2100 кВт, у вигляді змінного струму напругою 3000 вольт.

Ekogroszek – nazwa handlowa określająca paliwo stałe produkowane z węgla kamiennego lub brunatnego przeznaczone do produkcji energii cieplnej w kotłach retortowych. https://pl.wikipedia.org/wiki/Ekogroszek

Цей струм перетворюється в трансформаторах на струм напругою 15 000 вольт, яка призначена для Голиня, і на струм 500 вольт для приводу двигунів на поверхні в Калуші і для підсадкових насосів під землею, а також на струм 220 вольт для освітлення.

У старому машинному залі, який виконує роль резервного, встановлено турбогенератор потужністю 1200 кВт і генерує 500 вольт електроенергії.

Для приводу бурильних молотів служить паровий компресор продуктивністю 40 м³/хв. всмоктуваного повітря.

Шахта Голинь.

Третьою і найновішою калійною шахтою в Польщі є шахта "Голинь", яка розташована за вісім з половиною кілометрів по прямій лінії на захід від міста Калуш. Шахта була заснована в першу чергу для розробки багатого родовища сильвініту, яке залягає на невеликій глибині і містить матеріал із середнім вмістом понад 20% оксиду калію. Залягання пласта регулярне, його нахил змінюється від 25 до 40°, а потужність коливається від 3 до 12 метрів. На виходах поклад доходить до 40 м нижче поверхні землі і в цих місцях є найбагатшим. У напрямку нахилу поступово виклинюється. Крім того, у безпосередній близькості та безпосередньо на території шахти було пробурено ще кілька пластів, переважно сильвінітового характеру. Шахта має два стволи: виїмковий, круглий, діаметром 4,7 м, в бетонному обмуруванні, заглиблений на 202 м, і мурований вентиляційний ствол, також круглий, діаметром 3 м; глибина цього ствола - 64 м.

У шахті заплановано три рівні: вентиляційний, на глибині 60 м, перший видобувний рівень, на глибині 138 м, та другий видобувний рівень, на глибині 198 м.

Наразі завершено лише вентиляційний та перший гірничий вибої. Оскільки підшиб’я першого рівня потрапило у більш слабкі шари покрівлі, його довелося обмурувати, так само як і частину основного поперечного перерізу. Галереї у відпрацьованому стані не потребують кріплення. Завдяки регулярному заляганню покладу, умови для видобутку надзвичайно сприятливі. Вибухові шпури буряться за допомогою електричних обертальних бурових машин Siemens та пневмоперфораторів Flottmann. З огляду на невелику протяжність шахти, транспортування видобутого матеріалу по штреках поки що здійснюється вручну в залізних вагонетках вантажопідйомністю 1250 кг солі. Шахта обладнана рухомими платформами і автоматичним блокуванням візків.

Шахтні кліті двоповерхові, розраховані на дві вагонетки на кожному поверсі, мають похиле дно, завдяки чому вагонетки виїжджають автоматично. Підйом кліток здійснюється за допомогою електричної вантажопідйомної машини змінного струму з електродвигуном потужністю 420 кВт і редукторним приводом. Машина має автоматичні гальма та автоматичні вимикачі. Сигналізація на шахті акустична і звукова, влаштована за сучасними принципами. Швидкість, з якою рухається кліть, як з рудою, так і з людьми, становить 5 метрів на секунду, таким чином, вантажопідйомність шахти за восьмигодинний робочий день, при будь-якому видобутку з рівня 2, становить до 1100 тонн, а при двозмінній роботі протягом місяця - до 55 000 тонн на місяць. Попередня максимізація вантажопідйомної техніки в Голині була зроблена навмисно, а саме через сезонний характер роботи калійних шахт, яка повинна бути організована таким чином, щоб мати можливість видобувати великі обсяги солі за короткий проміжок часу в разі раптового попиту.

Висота залізної шахтної вежі 33,8 м, рахуючи від головки рейки до осі верхнього канатного шківа. Планується два надшиб’я ствола: нижнє надшиб’є, на рівні 1,2 м і верхнє на висоті 14,15 м над головкою рейки. Поки що обладнано лише нижнє надшиб’є. На шахті відсутня будь-яка збагачувальна фабрика.

На шахті немає ніякого розмелювального обладнання, і видобутий матеріал перевозиться у вагонах, в яких його піднімали по шахті, до міста Калуш, де він подрібнюється на тамтешніх млинах.

Шахта має власну залізничну під'їзну колію довжиною 8,8 км, яка з'єднує шахту Голинь безпосередньо з шахтою Kалуш.

Електроенергія, необхідна для приведення в рух машин і механічного обладнання, постачається Калуською електростанцією.

Цей струм, напругою 15 000 кВ, трансформується в трансформаторі потужністю 800 кВт на струм 380/220 вольт.

Шахта “Стебник”.

Запаси калійних солей у Стебнику дуже значні. Поклади тут відносяться здебільшого до сульфатного типу, де переважають каїніти, які до цього часу складали основу видобутку шахти. Солі лангбейніту видобуваються лише в невеликих кількостях для медичних та експериментальних цілей. Гірничі дослідження, проведені останнім часом на шахті "Стебник", показали, що калійні солі залягають тут на великій площі в дуже сприятливих гірничо-технічних умовах, в багатьох місцях виходять майже безпосередньо на поверхню, а в деяких місцях простягаються далеко вглиб ґрунту. На даний час пласти калійних солей знаходяться в процесі відновлення, залягають відносно неглибоко, найбільша глибина гірничих виробок не перевищує 210 м.

Шахта "Стебник" має два стволи - видобувний “Кюбек”(„Kübeck“) і вентиляційний “Ларіш”(„Larisch“), розташовані на відстані менше трьохсот метрів один від одного по прямій лінії. Ці шахти спочатку використовувалися виключно для подачі і видобутку розсолу, виробленого на підземних вилуговуваннях, для потреб місцевого заводу харчової солі. Обидві шахти, які мають прямокутний поперечний переріз, повністю обшиті деревом і знаходяться на глибині близько 150 метрів від поверхні землі. Шахта має три основні та два допоміжні рівні, а саме:

Рівень I основний на глибині 90 м.

,, II ,, ,, 120 ,,

,, ІІІ ,, ,, 150 ,,

,, IV допоміжний 180 ,,

,, V ,, ,, 210 ,,

Перший рівень слугує виключно вентиляційним, другий і третій - видобувними, а допоміжні четвертий і п'ятий рівні, які знаходяться під стволами, слугують для відпрацювання глибших частин родовища. Наразі видобуток зосереджений виключно на третьому рівні. Обидві шахти з'єднані між собою на першому, другому і третьому рівнях.

Незважаючи на певну нерівномірність залягання пластів, які утворюють серію сідловин і улоговин з виснаженнями як у падінні, так і в поздовжньому напрямку, умови для видобутку в цілому добрі.

Покрівля лави дуже міцна, товщина швів значна, а ухил такий, що відпрацьований на вибої матеріал сповзає прямо в галерею.

Тому й продуктивність висока, незважаючи на те, що на шахті, окрім пневмобурів і кількох лебідок, також з пневмоприводом, немає іншого сучасного механізованого обладнання під землею.

Для перевезення вийнятого матеріалу використовуються дерев'яні візки вантажопідйомністю 750 кг солі. Шахтні кліті одноповерхові та вміщують по одному візку.

Швидкість підйому становить 5 м за секунду, тому продуктивність шахти - до 250 тонн за восьмигодинну добу. Наразі нормальний місячний видобуток стебницької шахти, яка працює у дві зміни, не перевищує 12 500 тонн.

Для подрібнення сировини є млин продуктивністю 35 тонн на годину, де матеріал подрібнюється в дві послідовні операції в продукт з діаметром зерен 0 - 5 мм, придатний для безпосереднього використання в якості штучного добрива. Подрібнена таким чином сировина може бути відокремлена в млині на спеціальному ситі з діаметром отворів 0,5 мм, так званий "пильний каїніт", який використовується для боротьби з бур'янами.

Для зберігання готового каїніту в міжсезоння або в разі тимчасової нестачі вагонів на руднику є залізобетонний склад місткістю близько 14 000 тонн.

Транспортування видобутого матеріалу від млина до складу відбувається по гумовому конвеєру, що проходить над дахом складу, звідки він вивантажується в склад за допомогою рухомого перекидного візка. Для навантаження готової руди у вагони використовуються три механічні шнеки, кожен продуктивністю 25 тонн на годину, два з яких розташовані на складі, а третій - безпосередньо на фабриці.

Для приводу машин і механічного обладнання використовується електроенергія і, в меншій мірі, пара. Шахта не має власної електростанції і отримує 15 000 вольт електроенергії від електростанції компанії "Малопольська" у Бориславі. Цей струм перетворюється на шахті в трансформаторі потужністю 250 кВт на струм 380/220 вольт і використовується для живлення поверхневих електродвигунів та освітлення.

Пара під тиском 8 атм подається котельнею, яка має п'ять невеликих паровозних котлів з площею обігріву 60 м² кожен. Вироблена пара не нагрівається, а використовується безпосередньо для витягувальної машини, одного компресора та розсільного насоса. Природний газ з Дашави, що містить приблизно 94% CH4, використовується як паливо і подається в шахту по трубопроводу 5.

Для приводу перфораторів і підземних лебідок використовуються два компресори - паровий і електричний, що дають сумарно 27 м³ стисненого повітря на хвилину. Шахта має власну під'їзну колію широкої колії, яка з'єднує шахту зі станцією Стебник Дрогобицько-Трускавецької залізниці.

• Виробництво кухонної солі