ПРИВІТ, МІЙ ДРУЖЕ! МИ ВЖЕ БАГАТО ЗНАЄМО ПРО ОБРОБКУ НАРОДНОЇ МУЗИКИ. АЛЕ ІСНУЄ РУХ В МУЗИЧНОМУ ВИКОНАВСТВІ, ЯКИЙ СТАВИТЬ СВОЇМ ЗАВДАННЯМ ДОСТОВІРНЕ, ТОЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ МУЗИКИ МИНУЛОГО. СЬОГОДНІ МИ ПОСЛУХАЄМО ОРИГІНАЛЬНУ АВТЕНТИЧНУ МУЗИКУ І ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ТВОРЧІСТЬ КОЛЕКТИВІВ, ЯКІ В НАШ ЧАС ЇЇ ВИКОНУЮТЬ.

Чи знайоме вам поняття «автентичне виконавство»? 

Автентичне виконавство, автентизм (від) пізньолатин. authenticus — справжній, достовірний)—рух у музичному виконавстві, що ставить своїм завданням максимально точне відтворення звучання музики, минулого і відповідність сучасного виконання оригінальним, історичним уявленням.

Автентичне виконання передбачає обізнаність музиканта в усіх аспектах музичної практики та теорії того періоду і тієї країни, де і коли була написана музика. У західних країнах це явище має назву історично інформоване виконавство.

Дуже важко відтворити оригінальне звучання тих інструментів. які вийшли з ужитку, наприклад, віоли да гамба , барокової скрипки, поздовжньої флейти, клавесина, клавікорда, фісгармонії тощо. Щоб відтворити манеру народного виконання, музиканти-автентисти здійснюють експедиції по селах, записують давні народні пісні, шукаючи носіїв народних традицій переважно серед людей похилого віку.

Непідробний інтерес до автентичного звучання української музики проявляв М. Лисенко, який організовував концерти кобзаря Остапа Вересая.

Наприкінці 1970-х років навколо українських ентузіастів та любителів старовинної музики А. Шпакова (лютня) та С. Крутикова (клавесин, блокфлейти) згуртувався колектив однодумців, який прагнув наблизитися до автентичності у виконавстві.

У 1980-90-х роках активну творчу діяльність вів ансамбль «Silva Rerum» («Лісове життя») під орудою Т. Трегуб. З 1990- х років автентичне виконання старовинної музики пропагує Н. Свириденко.

У наш час численні фестивалі та конкурси автентичного виконавства продовжують традиції відтворення оригінальної народної музики 

Українська народна пісня «Летіла зозуля через мою хату» у виконанні гурту «Древо»

У XX столітті до українського фольклору зверталися численні професійні та аматорські гурти України.

Так, 1922 року був організований перший Оркестр українських народних інструментів, 1939 — Гуцульський ансамбль пісні і танцю, 1943 — народний хор ім. Г. Вірьовки, 1951 — Ансамбль танцю України.

У 2000-х роках в Україні зароджуються фестивалі етнічної музики «Країна мрій», «Шешори», «Берегиня» та інші, де народна музика звучить як в автентичному виконанні, так і в різноманітних обробках. Серед сучасних гуртів автентичного співу — «Божичі», «Володар», «Буття» тощо.

Етнічні мотиви у своїй творчості використовують гурти «Тартак», «Воплі Відоплясова» («ВВ»), «Мандри», «Гайдамаки», «Очеретяний кіт»; оригінальне нашарування етнічних елементів пропонує гурт «Даха Браха».

До фольклорної музики можна віднести і сучасний напрям рок- музики — фолк-рок.

Цей музичний напрямок сформувався наприкінці 50-х — на початку 60-х років XX століття. Найбільша популярність фолк- року припала на середину 60-х років, коли на сцені з’явилися Річі Хейвенс, Джоні Мітчелл, Мелані, а також найрізноманітніші групи, що використовувати у своїх композиціях елемента народної музики.

В Україні проводиться ряд фестивалів рок-музики, на яких звучить фолк-рок. Це «Тарас Бульба», «Рок-екзистенція». «Рок Січ», «Чайка», «Мазепа-фест», «Славське Рок», молодіжні фестивалі «Нівроку», «Фортеця», «Гніздо» та інші. 

Фолк-рок (англ. Folk rock — народний рок) — напрямок музики року, «електрифікований» варіант поєднання фольклору з роком, що виник після Другої світової війни у США та мав значний вплив на подальший розвиток музики року.

https://www.youtube.com/

https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=01352da05627