Embedded Files
Бароко і рококо в українському мистецтві
Бароко – це стилістичний напрям в європейському мистецтві XVI-XVIII століть, започаткований в Італії. Основні його риси: підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. В Україні під впливом козацтва, його визвольного руху та союзу з православною церквою, яку воно взяло під свій захист, наприкінці XVI - початку XVII сторіч народжується українське бароко. Українське бароко відбилося в архітектурі, живописі, літературі, скульптурі та театрі України того часу.
Українське бароко XVII ст. часто називають "козацьким", оскільки в культурі потужно виявилися козацький дух, козацький характер, козацькі смаки. Крім того, чимало шедеврів архітектури і живопису були створені на замовлення козацької старшини. Героями літературних і живописних творів ставали вже не ченці, а політичні і культурні діячі - гетьмани, козацькі вожді, братчики, герої походів, меценати.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ.
За бажанням переглянь фільм "Українське бароко"
Зароджується барокова архітектура, а в синтезі з нею й інші мистецтва, на початку XVII століття у Львові (костьол бернардинів 1600 p., єзуїтів 1613-1670 pp.).
Барокова церква Святого Андрія (Андріїська) в Києві.
Входить до складу Національного заповідника «Софія Київська». Діючий храм Української автокефальної православної церкви. В храмі проводяться екскурсії, а також щоденні богослужіння, хрещення та вінчання.
Збудована в 1747–1762 роках за проектом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви.
Однокупольний храм з п'ятиглавим завершенням має форму хреста (31,5-22,7 м), в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру. До храму з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи.
Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з 8 кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундаменти церкви.
Навколо церкви — балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу й Дніпра.
На будівництво церкви витратили 23 500 штук цегли, 28 970 пудів цвяхів; на позолоту верхів — 1590 книжок і 20 аркушів листового золота.
Скануй QR-код та переглянь відео "Андріївська церква"
Крім цієї роботи, в Києві є ще одна споруда авторства Ф.-Б. Растреллі — Маріїнський палац.
Собор був побудований у стилі пізнього бароко. Його довжина — 54, а ширина — 40 метрів. Величний купол вінчає його. Велика тераса-галерея з трьох сторін обрамляє храм. Над центральним входом собору — ікона Успіння Божої Матері.
У соборі дві Лаврські святині: Зцілююча Стопа Божої Матері та її чудотворна ікона.
Перебудови
Українська барокова архітектура розвивалася не тільки завдяки новому будівництву, а й через надання храмам княжої доби рис нового художнього напряму – так, наприклад, сталося сталося підчас реставрації Софійського собору, Михайлівського монастиря, ансамблю Києво-Печерської лаври та Успенського собору в Чернігові. Численні будівлі та давньоруські храми 12-13 ст. були перебудовані в 17-18 ст., відтак набули нового вигляду і стали яскравими зразками бароко.
Ансамбль Києво-Печерської лаври
Основний архітектурний ансамбль монастиря сформувався в XII столітті, однак надалі майже всі будинки перебудовувалися, реконструювалися. Сучасні побудовані переважно в XVII-XVIII століттях. З XII століття збереглася тільки Троїцька надбрамна церква, однак також зі змінами. Спочатку вона була побудована грецькими зодчими, а в розписуванні церкви брав участь преподобний Аліпій, що поклав початок новому стилю іконопису.
1073 року було закладено Успенський собор - головний храм монастиря й першу його кам’яну будову. Встояв він і татаро-монгольські навали, і пожежі, що неодноразово спопеляли монастир, але 1941 року собор було зруйновано німецькою армією. Від нього лишилися тільки законсервовані руїни під декоративним павільйоном. Поруч із руїнами відбудований новий Успенський собор — копія зруйнованого.
Поруч із собором стоїть найвища будова монастиря —Велика лаврська дзвіниця, побудована 1731-1745 років за проектом видатного архітектора И.Т. Шеделя. Висота дзвіниці — 96,5 метра, вона складається з чотирьох склепінних ярусів. Товщина стін першого ярусу досягає восьми метрів, а фундамент іде під землю на сім метрів. На вершині дзвіниці встановлено годинник із курантами, що відбивають щогодини й кожні 15 хвилин грають мелодію. Дзвіниця відкрита для відвідування.
Єлецький Успенський монастир у Чернігові
Єлецький Успенський монастир у Чернігові
один з найдавніших монастирів в Україні. Архітектурний ансамбль монастиря розташовано на підвищеному правому березі річки Десна, між давнім Чернігівським дитинцем (територія сучасного Валу) і Троїцько-Іллінським монастирем. Разом з пам'ятками архітектури, які там збереглися, він утворює історичну панораму Чернігова.
Широковідома за багатьма літературними джерелами легенда свідчить, що засновано Успенський монастир ще в середині XI століття князем Святославом Ярославичем у зв'язку з появою 3 лютого (або 6 листопада) 1060 року на одній з ялин в цій місцевості ікони Божої Матері. Згідно з тим же переказом, в монастирі у 1069 р. деякий час перебував «батько руського чернецтва» Антоній Печерський.
Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря
Дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря
пам'ятка архітектури в стилі українського бароко, дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві. Є одним з найважливіших елементів ансамблю монастиря й архітектурного образу Верхнього міста в цілому. Триярусна дзвіниця збудована у 1716—1720 роках . До XX століття вона зазнала лише незначних перебудов, які майже не вплинули на її вигляд. Була розібрана у 1934—1936 роках задля спорудження на місці Михайлівського монастиря нового Урядового центру.
Після розібрання від дзвіниці залишилася частина південної стіни першого ярусу. Споруда була відновлена у первісних формах та вигляді у 1998 році, із включенням до неї збереженої частини. На першому ярусі відновленої дзвіниці відкритий музей історії монастиря. Дзвіниця має загальну висоту 48,28 метрів.
БАРОКО В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
Риси бароко яскраво виявилися у пластичному мистецтві, яке набуло найбільшого розвитку на західноукраїнських землях. Скульптурам і рельєфам, що виготовляли з різних матеріалів (мармуру, металу, каменю, дерева), притаманні декоративно- театральні композиції, а також ефекти освітлення.
1.Опрацюй в підручнику параграф 22.
2. Дай відповіді на питання в кінці параграфа (письмово в зошиті) .
3. Творча робота. Створи фотоколаж , присвячений архітектурі Україні, доповни його ілюстраціями споруд у стилі бароко і рококо. (не забудь підписувати кожну світлину: назва споруди, автор, місто, де знаходиться споруда)
БАЖАЮ УСПІХУ!
Page updated
Google Sites
Report abuse