Про жорстокосердя і сльози

Олександр Сергійович Жабенко

м. Житомир, Україна

/01 травня 2015 р./

olexandr576@yahoo.com

І ще Христос каже: "То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було." (Матфея 19:8).

Писання ще каже: "Водні потоки - цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує" (Приповістей 21:1). Буває так, що людина часто не діє вільно, а натомість її "тягне" щось, і вона залежить у своїх діях від тієї сили. Це відоме визначення страсті, про яке говорять відомі проповідники. Це і є перша ознака жорстокосердя. Та останнє включає ще перебування серця у гріхові. Воно чи вже раніше дало згоду на гріх, чи схильне до гріха в силу своєї неочищеності. Для людини у такому стані серце її відкрите для гріха і вона схильна грішити, хоча може свідомо з тим боротися. Це ще називається для серця "рабством гріхові". Такий стан невластивий людині як творінню Божому за Його задумом (чому йдеться про "владу над людиною", а не "владу людини над"), натомість властивий людині після гріхопадіння. Своїми силами вона не може перемогти той стан, якщо не визволить її Господь. Найперше ж дає Господь таку здатність людині у Святому Хрещенні, про що свідчать багато богословів.

Цар Давид просить Бога: "Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!" (Псалом 139:23-24). Коли людина бачить і усвідомлює такий стан, то має звернутися до Бога, щоб Він Єдиний її зцілив. І так доти, доки Господь не зцілить за Своєю благою волею.

Ще цьому допомагають сльози, як ліки. Христос каже: "Блаженні засмучені (ті, що плачуть), бо вони будуть утішені" (Матфея 5:4). І ще Писання про силу сліз для боротьби за чистоту серця каже Писання: "Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливості до покаяння, хоч його із слізьми шукав" (Євреїв 12:17). Бачите, навіть сльози тоді не допомогли, тобто беззаперечно сила їх велика для боротьби з гріхом. Йдеться про те, що як свідчить блж. Августин та ін., як говорить Церква, людина не може своїми силами "увійти в Царство небесне", визволитися від жорстокосердя і гріха загалом, та Господь те робить Своєю милістю. Тому про сльози можна так думати, що є сльози від людини, коли вона бореться проти гріха, та після того може ще легко падати, є ж сльози воістину блаженні - дар Божий для перемоги над гріхом, які дарують перемогу над гріхом і втіху. Та і перші Господь утішає, укріплюючи для боротьби з гріхом.

Слава Тобі, Боже, Надія наша, слава Тобі!