Про престол

Олександр Сергійович Жабенко

м. Житомир, Україна

/22 лютого 2015 р./

olexandr576@yahoo.com

Наводжу варіант твору "Про престол", опублікований на сторінці ВК від 26 липня 2014 р.:

Подивімося на вірш пісні Божої Матері "Величає душа моя Господа". Ось три його варіанти перекладу, подані в стовпчики:

(Луки 1:52).

Бачимо, що Господь (йдеться про Нього) не зрушує престоли сильних, а скидає їх самих з них. Що то за престоли? Можна то зрозуміти образно. Уявіть себе на престолі. Що відчуваєте? Впевненість? Силу? Міць? Опору? Підставу? Владу? Велич? Щось, що дає... Престоли Господь не нищить, лише скидає з них людей. Це важливо, щоб зрозуміти, що і в розумі смиренних є "престоли", і перед їх очима є "престоли", є опори. Смирення не є апатією і нечутливістю до усього високого, величного, сильного, могутнього серед людей. Та опорою смиренних є Господь, і лише Він. Він же є і Піднесенням, Підвищенням. Та смиренні не на цих "престолах", не "зверху". Щодо смиренних і покірних — про них нічого стороннього не сказано, лише те, що їх піднімає Господь. Отже, звідси бачимо, як вчитися смиренню. Смиренна людина в розумі і серці не на жодному "престолі", хоча вони і є. Вона не має "опори", крім Вивищуючого Господа. Господь і смиренна людина. І більше нічого.

Слава Отцю і Сину і Святому Духові навіки!. Амінь.