Про легкий тягар і любе ярмо

(с) Олександр Сергійович Жабенко

Житомир, Україна

/08 травня 2015 р./

Господь Ісус Христос каже: "Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, - і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, - і знайдете спокій душам своїм. Бо ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!" (Матфея 11:28-30).

Що означають ці слова?

Багато свідків дають розуміти ці слова так, що саме Христос є джерелом смирення та тихості (кротості) для нас. Дивись на Христа, а Він дивиться на Своє серце -- а воно тихе і покірливе, смиренне -- і ти дивись на Його ж серце -- і будь смиренний чи смиренна як і Христос. Чи бачиш у самому цьому русі упокорення? Пониження?

А як пізнати Христове смирення хоча б у малій мірі? Як дати Йому увійти у своє життя?

Одна з дивовижних, з першого погляду ознак, це... "легкість тягара" і "любість, бажаність ярма". Хто з вас хоче бути в неволі? А хто хоче носити тягарі, які не здатні "накачати м’язи", бо самі є духовними? Кажуть, "рани прикрашають чоловіка, але не душевні". Хто хоче в такому разі носити тягар, який не робить сильнішим, на противагу до фізичного навантаження в міру? Тягар, який не дає силу. Він не стане легшим з часом. І не зробить тебе "духовно сильнішим, могутнішим, дужим".

Натомість, цей тягар Є легким. Ця неволя Є бажаною і любою. Це їх суттєва, істинна, Господня ознака. Про те можна багато сказати, і це роблять. Легкий тягар, бо Господній, тобто Господь його несе в тобі. Легкий, бо виконуючи заповіді Христові, в першу чергу про убогість духу та смирення, лагідність, не відчуваєш важкості їх ні трохи. Любий, бо ти охочіше бажатимеш Божої волі, ніж своєї. Своєї ж будеш віддалятися, і вона наче дим розвіється. Тому і любе те ярмо, бо виконуючи Божу волю, будеш в повній мірі жити. Не своєю волею, але Божою.

Доки здається людині, що то не так, що їй "важко і не хочеться", доти вона не навчилася у Христа.

Слава Тобі, Христе, з Отцем і Святим Духом навіки! Амінь.