Олександр Сергійович Жабенко
м. Житомир, Україна
Господь Ісус Христос запевняє: "Коли будете мати віру, як гірчичне зерно, скажете цій горі: Перейди звідси туди! - і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого. [І все, що попросите в молитві з вірою, - одержите]" (Матфея 17:20; 21:21-22). В Євангелії від Марка: "Коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, - і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, - то так і буде йому" (Марка 11:23).
У більш ранньому творі роздумував на близьку тему, та зараз хочу зупинитися глибше на питанні про розмір гірчичного зерна і відношення його до віри. Господь у одній з притч про Царство Боже уподібнює його до цього зерна: "Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла, та й посіяла на своєму полі; воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках" (Матвія 13:31-32).
Про це зерно багато є міркувань серед тлумачів Писання і вірних, та чому саме "найменше з усіх зерен" Господь порівнює з вірою?
Виходить так, що є віра, як зерно гірчичне, а є ще більша віра. Христос не ставить "верхньої межі" стосовно величини віри, натомість говорить про її дієвість.
Стан, коли віра недієва, Господь називає маловір'ям: наприклад, коли апостоли не змогли винати біса, коли Петро через сумніви почав тонути, йдучи по воді, тощо. Та якщо зерно гірчиці найменше з усіх зерен, то "мала", "менша" віра може бути не такою, як те зерно. Вона взагалі не може бути порівняна з зерном, вона буде меншою за усяке зерно.
Тобто вона, ось та "мала" і недієва віра, не має властивостей зерна, в першу чергу вона не виростає в дерево.
Слава Отцю, і Синові, і Святому Духові навіки. Амінь.