Приклад 7. Про чисте серце

Олександр Сергійович Жабенко, м. Житомир, Україна

/24 червня 2017 р./

Св. пророк Давид каже: “Серце чисте сотвори в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму” (Псалом 50:12).

Відомо, що тут вжито слово “бара” — “творити з нічого”, яке вживається, коли Господь творить світ з нічого, нове, якого не було раніше.

Як навчають поважні люди, це означає, що немає у серці людини, яка грішить, чистоти, усе воно пошкоджене.

Господь Ісус Христос каже: “Син Людський не має, де і голови прихилити” (Матвія 8:20), — тобто у наших серцях, коли ми грішимо, не знаходиться чистого місця для Христа, тому Він не має, де голови прихилити. Як про це ж сказано в молитві до святого Причастя: “Не маєш у мені достойного місця, де голову прихилити”.

Також Ісус Христос говорить: “Невже й досі ви не розумієте? Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть? А те, що виходить із уст, виходить із серця — воно опоганює людину. Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага. Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людину” (Матвія 15:1620).

І в іншому місці Христос каже: “Відійдіть від мене усі, хто чинить беззаконня, Я ніколи не знав вас” (Матвія 7:23). Якби ми знали Христа, а краще сказати, Він знав нас, то ми б не чинили беззаконня і не грішили. А якщо ж чинимо, то Він не знав нас аж досі.

Перша заповідь каже: “Полюби Господа Бога твого усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і усіма силами твоїми” (Марка 12:30, Матвія 22:37, Повторення 6:5). Якщо все серце наповнює любов, то не може її не бути в усій душі, усіх силах і розумі, вона наповнює душу, наповнює сили людини — душевні і тілесні, наповнює і розум, через який може виливатися на інших, щоб усі “прийшли до пізнання істини і спасіння”, згідно слів апостола про Бога, Який того бажає. Різний порядок в цих місцях каже про взаємопроникнення того, що є в серці, в душі, в розумі та силах людини.

Чисте серце — чиста і душа, і сили, і розум. А не чистим є серце — такими ж є і вони.

Все ж серце передує духові у згаданому вірші псалма. Серце більш тілесне, ніж дух людини, та вони обоє визначають спрямованість людини, її рухи та дії [див.:

Серце, будучи найбільш тілесним осередком особистості, в усіх цих місцях має першість, тобто називається і згадується першим. Про нього потрібно дбати в першу чергу.

Бачимо, що любов до Бога очищає серце. І якщо знаходиться в серці чисте місце для Христа, для Бога, то воно — серце — виконує Його волю, воно стає чистим, новим, оновлюється, і тоді людина стає близькою до Бога. Якщо є в твоєму серці любов до Бога, то воно тягнеться до неї, очищається дією Божою. Якщо ж не дбає людина про чистоту сердечну, то немає у ній любові до Бога.

Згадаймо притчу про сіяча (Матвія 13:1-23) та її пояснення Христом. Отже, Господь прагне посіяти в наших серцях чистоту, щоб вона принесла плід.

Господи, сотвори з нічого чисте серце у мені та нехай буде воно місцем Твого спокою, місцем, де живе Твій мир. Амінь.

Слава Отцю, Сину і Святому Духу навіки. Амінь.

Google Sites

Report abuse