Олександр Сергійович Жабенко, м. Житомир, Україна
11 травня 2017 р.
Господь Ісус Христос каже: "42 А хто спокусить одного з малих цих, що вірують в Мене, тому краще було б, якби повісили йому жорно млинове на шию і кинули його в море.
43 І якщо рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,
44 де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає.
45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,
46 де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає.
47 І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,
48 де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає.
49 Бо кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.
50 Сіль - добра річ; Коли ж сіль не солоною буде, чим її виправити? Майте сіль у собі, майте й мир між собою."
(Марка 9: 42-50).
У більш ранньому творі
я писав про парність та спосіб, як боротися зі спокусами згідно слів Христа.
А ось зараз ще раз хочу звернути увагу на слова Христові "краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної, де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає" (та аналогічні конструкції в попередніх віршах і паралельному місці в Євангелії від Матфея 5: 29-30).
Тут бачимо відразу кілька протиставлень:
Кожне з них важливе і наводить на певні додаткові думки.
Але спершу, чому "краще тобі"?
Це мотивуючі слова, у них захована спонука до того, щоб перемогти спокусу осмислено, розумно і навіть мудро, а не несвідомо. Людина має пізнати, що це краще для неї. Пізнати, а часто також і засвідчити те.
Спочатку зазначу, що згідно слів Христа, при спокусі людина втрачає. Принаймні одне око, а може і все тіло, свою свободу. А людина, яка спокушає, знаходиться у гіршому становищі -- образ млинового жорна, який тягне за собою і топить в морі, подалі від спокушуваної людини, і думка, що краще бути цілком відкиненим, ніж спокушати, справді говорить, що "Горе світові від спокус".
Далі чому "краще", а не просто "добре"? "Добре тобі..." і далі по тексту. Адже добрим є бути у Царстві Божому, хіба не так?
Але не так добре, бо з одним оком. Тут не йдеться про каліцтво і пошкодження в Царстві Божому, але про певну вагому відчутну втрату: людина, яка втрачає око, руку чи ногу, уже не буде такою, як була досі, так подібно і боротьба зі спокусою не залишиться забутою. Ступінь порівняння вживається в Євангелії часто в контексті напруження, певної боротьби. Пригадайте, "хто більший у Цартсві Божому" -- питання та відповідь на нього виникло під час суперечки апостолів, також і під час прохання матері синів Заведеєвих. У цьому місці також присутня боротьба, і Господь знову вживає вищий ступінь порівняння прислівника. "Краще", а не просто "добре". "Краще", а не "найкраще", бо найкраще увійти з обома очима в Царство Боже, нічого не втративши. Найкраще перемогти спокусу, нічого не втративши, подібно як Христос переміг спокуси диявола в пустелі. Але через нашу неміч, Господь каже про краще, а не найкраще.
Коли борешся зі спокусою, то міркуй у вищих ступенях порівняння, а не в основному чи найвищому. Ще, думаю, можна і так сказати, що найкраще при спокусі не знайдеш, а ось краще -- саме ось і є можливість шукати і знайти. Та нехтувати кращим, прагнучи лише найкращого, буде неправильним, бо ми не є найкращими, водночас таким є Господь.
Далі зупинюся на третьому протиставленні.
Парадоксально і важливо, що Бог тут не згадується, так само, як і інші люди. Згадується Боже Царство і місце мук. Тобто певне "середовище", щось скоріше предметне, ніж особистісне. Здавалося б, перемігши спокуси, маєш зустріти Бога, піддавшись їм -- зустріти бісів, але не зовсім так.
Є певний невидимий "крок" від Божого Царства до Бога і від гріха до бісів. Тут є непряма вказівка на справжню молитву, спілкування з Богом, під час якого спокус немає. Вони всі відступають.
Щоб і нам "у світлі Христовому побачити те світло", попросимо Господа Ісуса, Йому ж слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом навіки віків. Амінь.