Про зарозумілість

Олександр Сергійович Жабенко

м. Житомир, Україна

/01 травня 2015 р./

olexandr576@yahoo.com

Зарозумілість - це впевненість у своїй неправильній, помилковій думці, викликана довірливістю до власної правоти. Реальність є іншою, ніж та думка, впевненість у тій думці приводить до недосконалого життя, тому варто завжди пам’ятати, що дійсність, світ, який нас оточує, в тому числі люди і Сам Господь, переважно (часто настільки вагомо, що можна навіть про ту рішучу відмінність навіть не здогадуватися) є іншими, ніж ми собі думаємо. Це спонукає завжди відкривати очі до доброго.

Господь Ісус Христос каже учням: "Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах, щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!" (Марка 4:11-12). Тобто ті люди тією чи іншою мірою зарозумілі: вони задоволені своєю думкою про те, на що дивляться чи що слухають, натомість насправді те є іншим, тому вони не бачать і не чують, а отже, не навертаються і не уздоровлюються від Господа. Можна їм справді співчувати. Хто ж пізнає свою зарозумілість, той навертається і буде уздоровлений Господом: "Хто приходить до Мене, того Я не вижену геть", - каже Христос (Івана 6:37).

Дивіться також твір Про слухання.

Також цікавим буде твір Про жорстокосердя і сльози.

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!