Іменники ІІ відміни

Іменники ІІ відміни найпродуктивніші в системі цієї граматичної категорії. Вони найуживаніші в мові, мають багатогранні семантичні можливості і є невичерпним джерелом поповнення словника учнів. У зв’язку з тим, що іменники цієї відміни містять у своєму складі багато слів на означення уявних понять, планомірне збагачення активного лексичного складу учнів такими словами сприяє й розвитку абстрактного мислення, і повніше розкриває абстрактне розуміння граматичної предметності.

Багато смислових значень, об’єднаних у невеличку кількість граматичних законів та правил правопису відмінкових закінчень, і становить основну трудність при вивченні цієї граматичної категорії.

Успішне вивчення та закріплення іменників ІІ відміни може бути при умові систематичного збагачення активного словника учнів різноманітними семантичними групами іменників. Надаємо перевагу тим словам, засвоєння яких сприятиме глибокому усвідомленню найскладніших граматичних явищ та правопису відмінкових закінчень іменників. Без цього учні не зможуть свідомо розібратися в складній системі їх відмінювання. Одночасно поповнювати активний словник учнів лексемами, що лише форму однини й множини, у цілому працювати над засвоєнням лексичного багатства мови.

Успішно розв’язати порушені питання можна при умові ґрунтовного засвоєння іменникових груп. Для цього треба, щоб учень зміг розрізняти за зовнішньо подібними формами різні граматичні категорії, наприклад столяр і школяр, гектар і писар, футляр і газетяр тощо. Усвідомлювати граматичну специфіку таких слів учень зможе розкриттям їх смислового значення.

6-класники вже знають, які іменники належать до ІІ відміни, уміють розрізняти основи з кінцевим твердим та м’яким приголосним, з кінцевим шиплячим тощо. Новим для них є поділ іменників на групи.

Вивчення цієї теми можна організовувати кількома шляхами.

1. Учні ознайомлюються з матеріалом підручника, а потім закріплюють окремо кожну групу, підбираючи словник із вправ підручника, ЗМІ, мережі «Інтернет».

2. Після ознайомлення з правилами за підручником 6-класники розподіляють слова за групами, використовуючи лексичний матеріал вибіркового, зорового, словникового диктантів.

3. Учитель спочатку знайомить учнів з кожним правилом, учні ж придумують слова, які записують на дошці і в зошитах.

4. Можна використати для цієї мети таблицю чи створити її в процесі вивчення матеріалу.

5. Іноді роботу корисно організовувати так: рекомендувати учням записати слова. Якщо ж вони знайомилися з правилами за підручником, виконується розподіл слів за групами.

Кожен з цих прийомів вимагає широкого використання лексичного матеріалу, застосування підручника, групування однотипних граматичних явищ, що допомагає свідомо розуміти зміст виучуваного правила.

Наводимо лексичний матеріал, який рекомендуємо використати під час вивчення цієї теми.

Аналізуючи словник, періодично розкриваємо смислове значення слів, наприклад:

квас, мед, ситро - означають назву речовини, масу;

вітер, дощ, мороз - означають назву явищ природи;

кілограм, метр, тонна - назви міри;

радість, страх, сум - назва стану, почуття.

Цим ми підготовляємо учнів до свідомого сприймання правопису відмінкових закінчень однини.

6-класникам важко визначити групи іменників із суфіксами -ар, -ир. Слова з цими афіксами належать до твердої та м’якої груп. У шкільному підручнику сказано: «Іменники II відміни на -яр, у яких при відмінюванні наголос переходить з -яр на закінчення, належать до мішаної групи (школяр - школяра, газетяр - газетяра)', інші - до твердої (муляр - муляра)»[1].

[1] Заболотний О.В. Українська мова : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. — К. : Генеза, 2014. — 256 с.

Рекомендовані прийоми на розрізнення груп у словах із суфіксами -ар, -ир доповнюємо правилом, яке допомагає визначити групу в цих іменниках на основі відмінкових закінчень, а саме:

1) якщо іменники з суфіксами -ар, -ир мають закінчення в родовому відмінку однини -а, орудному - - ом, а в називному множини - - и, то вони належать до твердої групи, наприклад: гектар - гектара - гектаром - гектари;

2) коли слова з цими суфіксами в родовому відмінку закінчуються на - я, в орудному - на -ем, а в називному множини - - і, то вони належать до м’якої групи, наприклад: книгар - книгаря - книгарем - книгарі.

Подаємо слова з суфіксами -ар, -ир, які доцільно використовувати для тренувальних вправ під час вивчення іменника та інших частин мови.

Потребують певного уточнення іменники твердої й мішаної груп із суфіксом - яр. У такому разі розкриття смислового значення слова допоможе усунути помилкове визначення груп цих іменників. Іменники мішаної групи з суфіксом - яр означають лише назви людей за їх професією, причому такі іменники завжди мають наголос на суфіксі, наприклад: вапнЯр, вуглЯр, газетЯр, гуслЯр, каменЯр, котлЯр, теслЯр, школЯр.

До твердої групи належать лише поодинокі назви людей за їх професією, що мають суфікс - яр, але наголос у таких словах на основі (мУляр, стОляр) та інші назви, частина з них іншомовного походження (бакаляр, мадяр, футляр).

Закріплення іменникових груп цієї відміни проводимо на вправах шкільних підручників.

З метою систематичного повторення іменників ІІ відміни на наступних уроках та під час опрацювання інших граматичних тем використовуємо ряд лексичних вправ.

Вікно, вітер, водоспад, зерно, клас, перо, промінь, світанок, сніп, сон, стіл.

Бібліотекар, бондар, бунтар, варвар, вівчар, господар, гусляр, гяур, двір, директор, друкар, зброяр, звір, інспектор, командир, кочегар, лектор, мир, поштар, секретар, снігур, столяр, сухар, театр, тесляр, тротуар, ювіляр.

Буквар - букваря, букварем; вівчар - вівчаря, вівчарем; друкар - друкаря, друкарем; екзаменатор - екзаменатора, екзаменатором; муляр - муляра, муляром; пунктир - пунктиру, пунктиром; смоляр - смоляра, смолярем; чоботар - чоботаря, чоботарем; школяр - школяра, школярем; ювіляр - ювіляра, ювіляром; явір - явора, явором.