Embedded Files
У шкільному підручнику з української мови іменники на означення живих і неживих предметів розрізняються на основі смислової ознаки, тобто залежно від того, що вони означають. Якщо означають людей і тварин, то відповідають на питання хто? Усі інші назви предметів відповідають на питання що?
Ніби все просто. І все ж трудність у вивченні цієї теми полягає в тому, що зустрічається ряд випадків, що суперечать вище зазначеним правилам.
Граматичне вираження істот і неживих предметів у словах-омонімах визначається за смисловою ознакою їх у контексті:
бик (тварина й підпора для моста),
винищувач (особа й літак),
Глухів (місто й прізвище),
Орел (місто й птах),
Юпітер (ім’я і планета).
Назви творів за прізвищем героїв зберігають граматичну форму назви істот: читав «Кармелюка», «Кобзаря», «Робінзона Крузо».
Вивчення цієї теми розпочинаємо з узагальнення відомого про категорію живих і неживих предметів з початкових класів. У 6 класі лише поглиблюємо цей матеріал на ускладненому лексичному матеріалі. З цією метою використовуємо таблиці.
У прикладах таблиці ми вмістили термінологічну лексику, слова на означення маси, матеріалу, багато абстрактних назв. Ми сподіваємося, що це дасть змогу поглибити знання учнів, потренуватися в розкритті смислового значення деяких слів, з’ясувати їх правопис.
Система тренувальних вправ.
Вправа 1. Згрупувати іменники:
1) слова, що означають назви живих предметів;
2) слова, що означають назви неживих предметів.
Акціонування, альтернатива, аудіопірати, блокбастер, відношення, відстань, глухар, десяток, експерт, зав’язь, землетрус, кити, клімат, клітина, коренеплід, крокодил, куниця, майданівець, мореплавець, морж, пабліситі, півострів, радикал, розсада, сайгак, снігомір, спонсор, третина, турист, тюлень, червонохрестівець, ягуар.
Вправа 2. Іменники І відміни поставити в родовому, й знахідному відмінках множини й виділити закінчення. Зробити висновки.
Антилопа, Берегиня, галка, дільниця, жінка, затока, зона, зоря, куниця, липа, лисиця, миша, модрина, папуга, рука, синиця, смерека, стежка, тайга, тундра.
Аналізуючи наведений словник, з’ясовуємо непослідовність граматичного вираження іменників на означення назв тварин (бачу дільниць і дільниці, куниць і куниці), у наступній колективній роботі класу розширяємо активний словник учнів новими іменниками.
Вправа 3. Іменники ІІ відміни поставити в родовому та знахідному відмінках однини й множини, виділити закінчення. Зробити висновки.
Аґрус, атомник, батько, бобер, відмінник, гейзер, гібрид, дільник, захисник, квадрат, кит, клімат, майдан, морж, олень, передовик, пінгвін, сайгак, товариш, тропік, турист.
Тут же з’ясовуємо й невідповідність граматичного принципу з семантичним в іменниках на означення назв тварин у відмінках множини (китів і кити, моржів і моржі).
Вправа 4. Прочитайте речення.
Визначте іменники - назви неістот.
1) А над самою водою верба похилилась (Т. Шевченко).
2) Льодові гори, або айсберги, ..являють собою уламки криги льодовиків, що спускаються з прибережних гір у море (З підручника).
3) Між нас поставила ти альтернативу: або я мушу виконати рівний твоєму геройський вчинок, або.. зректись тебе! (О. Кобилянська)
4) Не треба воску, я не Одіссей (Л. Костенко).
У нього вотчина аж біля Прилук укупі з братом, брат господарює, а він служить у війську (Г. Квітка-Основ’яненко
Вправа 5. Спишіть речення. Позначте іменники - назви істот і неістот.
1) Далеко, на самому крайнебі, паслися гуртиком гіллясторогі олені, зебри та антилопи (О. Гончар).
2) Дід Кияшко неквапливо брав карту до рук, підносив її до самих очей і, зітхнувши, проголошував: «Валет пік» (Ю. Збанацький).
3) Друзі , співаючи пісню, прямували до галявини, та раптом зупинилися (А. Шиян)..
4) По голих крутих скелях лише добрі альпіністи могли проходити (П. Воронько).
5) Слов'яни вшановували домовиків, лісовиків, водяників (З підручника).
Вправа 6. Спишіть текст. Визначте синтаксичну роль іменників - назв істот.
1) Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою (І. Франко).
2) Дедал начебто створював такі статуї, що вони здавалися живими (А. Коваль).
3) Ось одна грушка підкотилася до самих ніг (М. Стельмах).
4) Садочок собі зростив; у тому садкові понасаджував аґрусу та порічок на грядках (Марко Вовчок).
5) Товсті граби, берести, дуби, клени стояли, ніби густо наставлені стовпи, з зеленою покрівлею зверху (І. Нечуй-Левицький).
Вправа 7. Спишіть слова. Підкресліть у кожному рядку «зайве» слово.
1) Дівчина, зграя, соловейко, тато.
2) Батько, крига, обличчя, палець.
3) Гроза, мама, мороз, серце.
4) Адмірал, курка, настрій, рак.
Page updated
Google Sites
Report abuse