Відмінювання іменників І відміни

Вивчення правопису відмінкових закінчень іменників першої відміни організовуємо на широкому лексичному рівні. По-перше, використовуємо найпоширеніші в мовній практиці слова, у яких учні допускають орфографічні й орфоепічні помилки. По-друге, добираємо словник, на основі якого учні змогли б повторити правопис складних орфограм і закріпити виучувану тему. По-третє, широко використовуємо абстрактну лексику, що дає змогу удосконалювати навички правопису відмінкових закінчень та одночасно закріплювати опрацьовані підтеми іменника. По-четверте, зіставляємо іменники, що мають однотипні закінчення в однині й множині.

У процесі вивчення цієї теми учні натрапляють на значні труднощі. Якщо їх завчасно не усунути, то не можна позбутися грубих правописних помилок у роботах учнів. Коротко зупинимося на їх з’ясуванні.

1. Іноді учні в давальному та місцевому відмінках однини слова з кінцевими приголосними основи г, к, х перед і НЕ ЧЕРГУЮТЬ з приголосними з, ц, с.

2. ЗМІШУВАННЯ закінчень мішаної групи іменників з твердою в орудному відмінку однини. Замість кручею, межею, сажею, учні пишуть кручою, межою, сажою. Такі помилки частіше зустрічаються при написанні словосполучення: прикметник вищого й найвищого ступеня з іменниками першої відміни мішаної групи (найбільшою грушею, найважчою задачею, найкращою площею). Під впливом закінчень іменників чи прикметників, коли в учнів послаблюється контроль морфологічної свідомості, вони пишуть найкращою площою, найкращею площею.

3. Вживання закінчень -ів у родовому відмінку множини в тих іменниках, які мають чисту основу (пісень, стаєнь, черешень - піснів, стайнів, черешнів), та в іменниках, що мають закінчення -ей у родовому множини, наприклад: мишей, свиней, сімей, статей.

4. ЗМІШУВАННЯ написання давального відмінка множини з місцевим із прийменником по, наприклад: по кручах, по межах.

5. Плутаються закінчення іменників кличної форми (Ніне й Ніно, Оксана й Оксано).

Опрацьовуючи кличний відмінок, учні усвідомлюють, що іменники в цій формі мають різні закінчення. Це пояснюється приналежністю слів до певної групи та наявністю відтінку пестливості в окремих іменниках. Для цієї мети рекомендуємо використати таблицю.

Для подолання зазначених помилок і збагачення активного словника учнів пропонуємо такі вправи.

Арія, арфа, балерина, бандура, береза, валторна, гітара, декорація, держава, драма, дримба, земля, мелодія, небезпека, опера, перестановка, площа, рампа, реалізація, реклама, репетиція, свекруха, світлиця, територія, технологія

Амазонка, Антарктида, бандура, вулиця, географія, зарядка, затока, зона, кампанія, карикатура, кімната, клітина, куріпка, ластівка, мова, панна, Прип’ять, притока, причина, прокурорка, рівнина, сова, справа, статуя, суддя, тихоня, тиша, тундра, ущелина, хвоя.

Вівця, горила, горниця, зарплата, зброя, ілюстрація, квітконіжка, лівша, міхоноша, недуга, остача, поліція, порожнеча, протоплазма, пума, розсада, рука, середина, сівба, сім’я, справа, фаланга, хмара, шкода, школа.

Австралія, Азія, афіша, бібліотека, Вижниця, висота, галерея, Говерла, граматика, долина, загадка, заява, критика, Ольвія, посада, пряжа, птиця, п’ятірка, свічка, симпатія, Скіфія, тернина, Троя, форма.

Авіація, безпека, Британія, вібрація, господиня, дорожнеча, економіка, зрада, ідея, інструкція, інформація, киянка, низина, новизна, Орина, перемога, правда, пропозиція, система, суперечка, сфера, татарка, тиша, хвороба, ширма.

Буря, воля, дія, економіка, незгода, нероба, нудьга, обіцянка, отара, робота, скорбота, суддя, суперечка, техніка, турбота, учителька, фабрика, фізика, хуртовина.

Аж голова загула, багато вітру в голові, важити головою, гадка влізла в голову, голова йде обертом, голову повісив, давати голову на відруб, з хворої голови на здорову, є лій у голові, ручаюся головою, утратити голову, як сніг на голову.

Перемога, земля, площа.

1) Вона стукала віком, брязкала ключами, викидала одежу, що лежала зверху в скрині (І. Нечуй-Левицький).

2) Дзвінка дівоча пісня, сердечна та тужлива, лунає десь у зелених горах (М. Коцюбинський).

3) Заревіла престрашенна буря, шумить під небесами (Г. Квітка-Основ’яненко).

4) Іде молода листоноша.. Із чорної сумки на боці біліють газети й листи (В. Сосюра).

5) І рогоза росте в безводній суші (Словник Грінченка).

6) Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Панас Мирний).

7) Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем (Т. Шевченко)

Валя, вечеря, Даша, долівка, земля, Іванка, Інна Віталіївна, їжа, Килина, Марія Миколаївна, Надія Іллівна, нива, праця, продавчиня, сестра, Соня, Таня, хата.

Вежа, вельможа, втома, Галя, голова, груша, дівчина, Ілля, компанія, лівша, межа, міхоноша, позиція, потуга, рілля, річка, робота, сиворакша, Соломія, спека, сусіда, трава.

Прийменник на: ворожіння, гуща; гомін, площа; дорога, станція; килим, лава; орел, круча; піна, хвиля; прапор, вежа; слід, земля; сукня, Марічка.

Прийменник над: верба, дорога; граки, рілля; місяць, груша; пара, їжа; роздуми, стаття; сонце, круча.

Буря, відмінниця, громада, група, дівчата, долоня, друкарня, земля, змія, зоря, каша, колія, круча, купа, левада, легеня, мережа, основа, площа, рада, рука, свиня, сім’я, скирта, стаття, суддя, тесля, хата.

Окремі іменники І відміни у формі родового відмінка множини мають паралельні форми: із закінченням -ів та нульовим:

Це іменники баб - бабів;

губ - губів;

легень - легенів;

хат - хатів.

Із цими словами складіть речення.

1) Багато хвиль, бачу жінок, знаю робітниць, зустрічаю сестер, пісні дівчат;

2) беру книжки, ідуть юрби, пишу статті, рву груші;

3) доглядаю свиней і свині, доїмо корів і корови, жену гусей і гуси, пасу овець і вівці.

1) Вітри безжально рвали тендітне вбрання на берізці (І. Цюпа).

2) Дівчата співають і славлять весну (Ю. Яновський).

3) За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць (З. Тулуб).

4) Молоденька швидка сарна утікає в холодок (Є. Гребінка).

5) По дорозі громадяться коло нього хлопці й дівчата (О. Ковінька).

6) Уже нишпорять по лісі ватаги хлопчаків (А. Шиян).

7) У хаті видно хоч голки збирай (І. Цюпа).

8) Холодна стрімка вода бадьорила дівочу кров (К. Гордієнко).

9) Час летить, як швидкі хмари на небі (І. Нечуй-Левицький).

10) Через тиждень на гілочці з’явилися бруньки (І. Цюпа).

Квіти - невід’ємна окраса нашого життя. Їх дарують друзям в урочисті дні, демонструють на виставках, вирощують у садах, парках, ними прикрашують житло. Усі знають вишукані конвалії, ніжний ряст, золотаві зірочки, гусячі цибульки, білі ромашки, сині волошки, гордовиті півонії, духмяні грона білої акації, рожеві голівки конюшини та багато-багато інших.