Іменники IV відміни

До ІV відміни належить незначна частина іменників середнього роду із закінченням -а, -я, що означають назви малих щодо віку істот або дрібної речі. Формальними ознаками ці слова подібні до іменників жіночого роду на -а, -я. Саме ця схожість і є причиною змішування учнями родових ознак, відміни. Тому треба, по-перше, домогтися усвідомлення учнями смислового значення цих слів. По-друге, необхідно вказати шестикласникам на формальну ознаку іменників ІV відміни: вони завжди при відмінюванні в усіх відмінках множини та непрямих відмінках однини, крім знахідного й орудного, приймають суфікси -ен-, -ат-, -ят-.

Керуючись цими ознаками, учні рідше змішуватимуть іменники ІV відміни зі словами другої.

Правопис відмінкових закінчень ІV відміни не викликає утруднень в учнів. Зупиняємося лише на уточненні правопису відмінкових закінчень родового, знахідного й орудного однини. Правило про те, що

іменники із суфіксом -ат-, (-ят-) в родовому однини мають закінчення -и: коліщати, лошати, теляти, собачати;

із суфіксом -ен- - закінчення -і: імені, племені.

Ці правила учні інколи змішують. А тому, крім відмінювання іменників, потрібно слова імені, племені неодноразово використовувати в різних текстах та лексичних вправах, щоб учні добре запам’ятали відмінкову форму цих слів.

В орудному й родовому відмінках однини іменники ім’я, плем’я мають паралельну форму: іменем - ім’ям, племенем - плем’ям; імені - ім’я, племені - плем’я. Ці особливості правопису додатково закріплюємо на уроках.

Звертаємо увагу учнів на відсутність суфіксів в орудному однини. З цією метою пропонуємо шестикласникам поставити в орудному відмінку однини такі іменники: галченя, горня, горобеня, гуся, дитинча, зайченя, кача, коліща, курча, ластів’я, лоша, мавпеня, маля, немовля, оленя, орля, собача, цуценя.

Бджола, Варвара, вершина, гадюченя, горобеня, грифеня, гуся, ґедзеня, джмеля, жабеня, жученя, зайча, зірочка, зубреня, їжача, кача, козеня, коліща, корма, кошеня, курча, ластів’я, немовля, маля, межа, огорожа, одежа, орля, перукарня, плем’я, порося, птиця, рогожа, собача, сова, сорока, стерня, суша, теля, тетеря, троянда, фея, хвиля, цариця, цегельня, цуценя, ягня.

Вранці першими прокидалися пташки, сміялися, умивалися й вітали велике рожеве сонце з добрим ранком. А маленькі пташенята висували з гніздечок тоненькі, як сірнички, дзьобики.

Дівчинці дуже цікаво придивлятися до всього. Вона бігала по лісу, підіймалася над деревами й побачила багато такого, чого раніше не помічала. І малесеньких тендітних пташенят, захованих у гніздечках, і рудих кумедних лисенят у норі, і пухнастих білченят на великій ялині. У лісі було повно мешканців. Дівчинка знайомилась з усіма, і їй було весело.

За Оксаною Іваненко

1) Ластівка своїх (малята) годує, береже, доглядає, поки крила їм відростуть (О. Гончар).

2) Лелеченята були ненаситні — скільки їм не носили їжі — усе витягують дзьобики, усе їсти просять (Ю, Збанацький).

3) Ліплять гнізда ластівки, ластівки-будівники.. Подивіться, скільки хат для майбутніх (ластів'ята)! (Г. Бойко).

4) Молоде орля, та вище старого літає! (Народна творчість)

5) На плесі раптом зашуміла вода, ніби туди хто висипав з лантуха пампушки. Сів табунець (качата) (О. Досвітній)

6) Розмова невеличких (хлоп'ята) зразу всіх дорослих розбудила (Панас Мирний).

7) Спогади її наполоханими (зайчата) кидаються врозтіч (М. Стельмах).

8) У відкритих, добре прогріваних водоймах, молоді жабенята зустрічаються з кінця липня (з підручника).

Ведмежа, вороненя, галченя, голуб’я, дівча, жабеня, зайча, ім’я, коліща, курча, левеня, лисеня, лоша, немовля, ноженя, орля, плем’я, порося, рученя, теля, тім’я, хлопченя, хлоп’я, чаєня, ягня.