Embedded Files
Вивчаючи правопис відмінкових закінчень іменників ІІ відміни, пригадуємо, як визначається рід іменників, повторюємо питання відмінків, установлюємо в пам’яті, які іменники належать до живих і неживих предметів; тренуємося в розрізненні смислового значення іменників на означення мір, ігор, танців, збірних, просторових, абстрактних понять, назв речовини, матеріалу, явищ природи, почуття людини тощо; установлюємо різницю між прийменником та префіксом; пригадуємо, що таке суфікс; повторюємо м’які, тверді, шиплячі приголосні.
У практичній роботі над засвоєнням правопису відмінкових закінчень педагоги знають, що найбільшу трудність для учнів становлять різні закінчення в родовому, давальному, орудному й місцевих відмінках однини. Така строкатість відмінкових закінчень іменників залежить не лише від приналежності їх до певної групи, а й від різноманітних смислових значень слів, що входять у склад цієї граматичної категорії: у деяких іменниках в окремих відмінках наявність неоднакових флексій означає різне смислове значення цих слів. Часто можна спостерігати, що 6-класники відмінюють іменники мішаної групи та нерідко й м’якої за зразками твердої чи навпаки. Іноді плутають і відміни.
Тому організовуємо вивчення правопису відмінкових закінчень у тісному зв’язку з роботою над словом. Без усвідомлення смислового значення багатьох слів учень вагатиметься в написанні закінчення. Тому не обмежуємося лише відмінюванням іменників, а й приділяємо час на різні лексичні вправи, які допоможуть учневі зрозуміти закономірності вживання певного закінчення в тому чи іншому відмінку.
Для вивчення цієї теми учень повинен насамперед ознайомитися із системою відмінкових закінчень, а потім перейти до ґрунтовного засвоєння ускладнених явищ правопису.
РОДОВИЙ ВІДМІНОК
Важко засвоюють учні наявність двох відмінкових закінчень у родовому відмінку однини - а (- я) та - у (- ю).
Закінчення - а, - я мають іменники, коли означають
1. Назви осіб, звань, посад, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища: капітана, пана, професора, студента, хлопця, декана, учня, композитора, бондаря, школяра, робітника, батька, учителя; Дмитра, Івана; Вітра, Ліса, Мороза, Тумана, Діда Мороза.
2. Назви тварин, квітів і дерев: бобра, ведмедя, вовка, вола, коня, пса; гладіолуса, нарциса, тюльпана; горіха, дуба, евкаліпта, клена, осокора, ясеня.
3. Назви чітко окреслених предметів: барабана, гірчичника, замка, ключа, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща, портфеля, рояля, стільця, стола́ (столу)
Але: пластиру, трону.
4. Назви населених пунктів: Берліна, Бомбея, Відня, Житомира, Ізмаїла, Києва, Лісабона, Лондона, Луцька, Львова, Миргорода, Нью-Йорка, Парижа, Харкова.
5. Географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та з суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Дніпра, Дністра́, Дінця, Ірпеня, Іртиша́, Каракоїна, Колгуєва, Орла́, Пирятина, Пскова, Псла, Сиваша, Тетерева.
6. Назви мір довжини, ваги, одиниць енергії й напруги: акра, байта, відсотка, вольта, гала, гектара, грама, джоуля, карата, кілограма, кілометра, літра, центнера
7. Назви часу, місяців і днів тижня: вівторка, грудня, дня, жовтня, місяця, понеділка, тижня, четверга.
8. Назви грошових знаків та числові назви: гроша, десятка, долара, карбованця, мільйона, реала, фунта, червінця шилінга.
Але: віку, кварталу, року, ранку, часу;
9. Зменшені форми на -к: ліска, ставка́, майданчика
10. Назви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, комбайна, кузова, мотора, мотоцикла, поршня, трактора.
Але: агрегату.
11. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: акута, апострофа, атома, дефіса, еркера, карниза, катода, квадрата, конуса, номера, портика, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа.
Але: ізотопу.
12. Українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника.
13. Частини тіла, органи: зап’ястка, зуба, кишківника, нігтя, пальця, рота, хребта, шлунка, язика.
Але: мозку, попереку, стравоходу.
Закінчення -у, -ю мають іменники, коли вони означають:
1. Назви збірних понять: акорду, ансамблю, атласу, батальйону, вишняку, гаю, дуету, загалу, капіталу, каравану, каталогу, квартету, кодексу, колективу, комплексу, лісу, люду, народу, оркестру, парку, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тому, тріумвірату, хору.
Але: бестселера, гуртка, кросворда, некролога, табуна, циркуляра, щоденника.
2. Назви речовини, маси, матеріалу: азоту, асфальту, бензину, борщу, водню, гасу, граніту, каменю, квасу, кисню, льоду, меду, пігменту, піску, сиру, спирту, толю, фугасу, цементу, цукру.
Але: хліба
3. Географічні назви: Алтаю, Амуру, Бугу, Донбасу, Дону, Дунаю, Ірану, Кавказу, Китаю, Криму, Криту, Нілу, Сибіру,
4. Назви ігор і танців: альпінізму, баскетболу, біатлону, бобслею, боксу, вальсу, волейболу, галопу, картингу, краков'яку, менуету, міньйону, полонезу, слалому, танку, танцю, тенісу, футболу, хокею.
Але: аркана, гопака, козачка, тропака.
5. Назви явища природи: вітру, вогню, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу, припливу, селю, снігопаду, снігу, холоду.
Але: буруна.
6. Назви кущових і трав'янистих рослин і сорти плодових дерев: барбарису, барвінку, бузку, буркуну, глоду, гороху, звіробою, кальвілю, кропу, мокрецю, молочаю, наливу, очерету, пасльону, ренету, ренклоду, чагарнику, щавлю, цикорію, ромену, ячменю.
Але: бамбука, банана, вівса, куща, чагаря.
7. Слова із значенням місця, простору: абзацу, байраку, краю, лиману, лісу, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, списку, степу, уривку, фронту, яру.
Але: горба, берега, острова, пагорба, провулка, пустиря, хребта, хутора, шпиля.
+ Зменшені форми на - к: ліска, лужка, майданчика, ставка.
8. Назви абстрактних понять: винятку, миру, моменту, принципу, прогресу, світогляду.
9. Літературознавчі терміни: альманаху, гімну, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, роману, синтаксису, стилю, сюжету, фейлетону.
10. Назви почуттів і хвороб: болю, гніву, грипу, жалю, катару, кашлю, коклюшу, кору, нежитю, отиту, СНІДу, сорому, стоматиту, страху, тонзиліту, тифу.
11. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і: авралу, бігу, варіанту, виду, винятку, галасу, дисонансу, догмату, достатку, експорту, звуку, ідеалу, інтересу, іспиту, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лиску, ляпасу, мажору, максимуму, мінімуму, міражу, писку, піку, піруету, принципу, прогресу, рейсу, ремонту, ритму, роду, руху, складу, сорту, спорту, способу, стану, толку, фрахту, хисту, ходу, шумую
Але: ляпанця, паса, парадокса, пікніка, прочухана, ривка, рівня, стрибка, стусана, тягаря, феєрверка, фокуса, хабара.
12. Назви будівель, споруд, приміщень, установ, закладів, організацій та їх частин: відділу, водограю, вокзалу, ганку, даху, деканату, заводу, залу, замку, інституту, каналу, клубу, Колізею, комітету, кооперативу, коридору, магазину, мезоніну, молу, метрополітену, палацу, партеру, пасажу, поверху, театру, технікуму, сараю, тину, універмагу, факультету, шинку, штабу.
Але: акведука, ангара, бліндажа, відділка, гаража, еркера, карниза, Кремля, куреня, млина, портика, пташника, хліва, фонтана (бо в більшості наголос падає на закінчення).
13. Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі: аналізу, аудиту, дивіденду, імпульсу, лакмусу, синтезу, ферменту.
14. Назви складних безсуфіксних слів: живопису, трубопроводу
15. Префіксальні іменники (крім назв істот): вибою, опуху, прибою, прибутку, сувою, успіху
16. Політичні, суспільні, громадські, мистецькі та інші формації, течії, напрямки із суфіксами - ізм, - изм: абстракціонізму, мперіалізму, комунізму, кубізму, лібералізму, нацизму, популізму,
Слід виділити для окремого засвоєння слова, що в родовому відмінку однини можуть мати подвійне закінчення:
байрака - байраку;
без стида - без стиду;
борта - борту;
двора - двору;
моста - до мосту;
полка - полку;
стола - столу.
На конкретних прикладах показуємо учням, як в окремих словах уживання різних закінчень стає причиною зміни їх смислового значення, наприклад:
акта (документу) - акту (процесу, дії);
вала (машини) - валу (насипаного із землі);
каменя (одного) - каменю (матеріалу, маси);
листа (написаного) - листу (на дереві);
листопада (місяця) - листопаду (осінньої пори);
папера (документа) - паперу (матеріалу).
Після вивчення правил приділяємо максимум уваги 6-класників на розрізнення закінчень - а (- я), - у (- ю) в родовому відмінку однини в різних семантичних групах іменників.
Пропонуємо систему завдань для засвоєння відмінкових закінчень родового відмінка однини.
Система тренувальних вправ.
Вправа 1. Визначити рід, групу, усно пояснити смислове значення кожного слова, потім записати у формі родового відмінка однини, з’ясувавши правопис закінчень та виділених слів.
Автомобіль, брат, вальс, вівторок, вітер, вовк, волейбол, гопак, горб, грам, гусак, день, директор, Дніпро, документ, Донець, інженер, комбайн, костюм, край, курінь, Львів, льох, місяць, м’яч, обрій, осокір, слухач, студент, тиждень, трактор, урвище, учень, хокей, центнер, щастя, явище.
Вправа 2. Усно пояснити смислове значення кожного слова, визначити рід, групу іменників, потім поставити їх у родовому відмінку однини й з’ясувати правопис відмінкових закінчень. Виділені слова усно увести в речення в родовому відмінку однини з одним із цих прийменників: без, біля, для, доза, після.
Грудень, Дедал, Дніпро, життя, знаряддя, інструмент, керівник, Київ, кілограм, краков’як, липень, метр, орел, півень, Петро, пір’я, племінник, поле, селезень, середовище, стрілець, Талос, учень, футбол, червінець.
Вправа 3. Усно пояснити смислове значення кожного слова, визначити рід, групу іменників, потім поставити їх у родовому відмінку однини й з’ясувати правопис відмінкових закінчень. Далі зазначити, які з цих іменників не мають форми множини.
Біль, Василь, вид, відчай, віск, вітер, вогонь, гай, гнів, горох, град, грім, день, дідусь, жар, жовтень, звичай, іменинник, капітал, квас, клуб, комітет, край, луг, мед, обрій, пісок, пляж, ремонт, рід, рік, ряд, світ, сік, смартфон, степ, страх, хлопець, холод, чай, яр, ячмінь.
Вправа 4. Усно пояснити смислове значення кожного слова, визначити рід, групу іменників, потім поставити їх у родовому відмінку однини й з’ясувати правопис відмінкових закінчень. До виділених слів дібрати антоніми.
Азот, біг, бур’ян, вал, водогін, галас, голос, гурт, дід, Дністер, дощ, друг, Дунай, інститут, Кавказ, Київ, кисень, кінець, крок, лан, ліс, майдан, мороз, народ, обрій, порох, родич, сніг, спорт, суходіл, сюрприз, трубопровід, успіх, хід, хор, Цейлон, Чернігів, штаб, шум, щавель.
Вправа 5. Пояснити смислове значення слів-термінів, визначити їх рід, групу, усно поставити в родовому відмінку однини, з’ясувавши правопис відмінкових закінчень.
Біблос, Вавилон, Дамаск, Ефес, Єрихон, Єрусалим, Коринф, Мемфіс, Мілет, Пірей, Пловдив, Халеб, Херсонес (древні міста); Аристотель, Гектор, Гефес, Дарій, Еврипід, Осіріс, Прометей, Ясон (древні герої, видатні діячі); анероїд, водоспад, гейзер, горизонт, додаток, дріб, екватор, знаменник, каньйон, лось, материк, меридіан, морж, носоріг, оазис, означення, олень, пінгвін, планшет, плато, плоскогір’я, префікс, скорпіон, схрещування, тропік.
Вправа 6. Усно визначити рід, групу, розподілити слова за таблицею та з’ясувати правопис відмінкових закінчень. Виділені слова усно ввести в речення в родовому відмінку однини з одним із прийменників: без, біля, від, серед.
Асфальт, барвінок, батальйон, Бориспіль, галченятко, гомін, гончар, граніт, дзьобик, Дніпро, запис, Зевс, каштан, кашовар, клоччя, кошик, крик, луг, Ніл, обід, оркестр, очерет, персонаж, писар, пісок, плугатар, Памір, Поділ, пушкар, ремонт, світ, світогляд, секретар, скляр, спорт, стриж, сузір’я, сухар, сучок, хліб, хор, шелест, шматок.
Вправа 7. Запишіть іменники у три колонки (тверда, м’яка й мішана групи).
Бібліотекар, бондар, бунтар, варвар, вівчар, господар, гусляр, гяур, двір, директор, зброяр, звір, інспектор, командир, кочегар, лектор, мир, поштар, секретар, снігур, столяр, сухар, театр, тесляр, тротуар, ювіляр.
Вправа 8. Прочитайте. За відмінковим закінченням визначте групу іменників на -р. Ті, що викликали у вас сумніви й труднощі, запишіть.
Буквар - букваря, букварем; вівчар - вівчаря, вівчарем; друкар - друкаря, друкарем; екзаменатор - екзаменатора, екзаменатором; муляр, муляра, муляром; пунктир - пунктиру, пунктиром; ювіляр - смоляр - смоляра, смолярем; чоботар - чоботаря, чоботарем; школяр - школяра, школярем; ювіляра, ювіляром; явір - явора, явором.
Вправа 9. Поставте подані іменники в родовому відмінку однини.
Агроном, атом, біль, будинок, вівторок, вітер, вовк, гектар, Дмитро, завод, інститут, Київ, коридор, косинус, луг, майдан, очерет, оркестр, параграф, Париж, пісок, поле, роман, Савченко, село, січень, стіл, теніс, трамвай, учень, футбол, ячмінь.
Вправа 10. Прочитайте. Розкрийте зміст речень. Перепишіть, розкриваючи дужки, закінчення виділіть.
1) А в поточині вода журчить та мечеться з (камінь) на камінь (Марко Черемшина).
2) Біля (потічок) горобці пили воду (Г. Тютюнник).
3) До (обід) корабель неначе вдруге народився: блищав вимитими бортами, сяяв палубою (Д. Ткач).
4) Ой поїхав козаченько до свого (двір) (Народна творчість).
5) По дитині плачучи, Церера слізьми доповняла плин (струмок) (переклад М. Лукаша).
6) Це вже, напевно, літо почалось чи тільки зачерпнуло молодої води з (потік) (В. Стус).
7) Як і завжди, не сумуючи, весело дзюрчить нижче (ставок) невтомний струмок (М. Стельмах)
Вправа 11. Складіть словосполучення за зразком, поставивши друге слово у формі родового відмінка однини. Поставте питання до залежного слова. Виділіть його закінчення.
Вікна, будинок; дні, тиждень; завдання, вчитель; зупинка, трамвай; листок, альбом; обличчя, дядько; порада, батько; приміщення, вокзал; слово, поет; стіни, завод; сторінки, роман; струмені, дощ.
ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК
Правопис закінчень давального відмінка однини не викликає труднощів. Звертаємо увагу, що всі іменники середнього роду на означення неживих предметів та всі без винятку іменники - прізвища на - ов, - ев, - єв, - ів, - ин, - ін, - їв - , - ич, - ук, - юк, - ак, - як - у давальному відмінку однини мають закінчення - у чи - ю залежно від їх групи.
З цією метою рекомендуємо використати вправи.
Вправа 1. Поставити іменники у формі давального відмінка однини, визначити рід, групу й пояснити правопис відмінкових закінчень і правопис виділених слів.
Олень, пейзаж, пір’я, планшет, плече, плоскогір’я, подвір’я, поле, поліно, слухач, снігомір, соловей, сторіччя, сховище, ткач, трамвай, урожай, школяр, яблучко.
Вправа 2. Іменники поставити у формі орудного відмінка однини і з’ясувати правопис відмінкових закінчень.
Батько, буряк, викладач, гарбуз, дудар, завдання, законодавець, корж, кріп, кубло, кут, літо, мак, масло, огірок, сонце, соняшник, творець, трамвай, час, чоботар.
Вправа 3. Пояснити правопис наведених слів, а потім усно поставити у формі орудного відмінка однини й виділити голосом закінчення.
Безголів’я, безодня, беззаконня, безлісся, безхліб’я, громовиця, життя, збіжжя, збільшення, земля, зілля, Ілля, колосся, клоччя, крапля, мотуззя, піддашшя, призначення, рілля, роздоріжжя, ряботиння, стаття, суддя, чергування, щастя.
Вправа 4. З’ясувати чергування приголосних у словах, а потім записати слова в орудному відмінку однини й підкреслити закінчення.
Боягузтво, братство, горох, дворушник, мірошник, місяць, молодецтво, пальчик, парубоцтво, соняшник, студентство, товариство, ткацтво, хлопчик.
Вправа 5. Прочитайте текст, дайте йому назву. Перепишіть. За якою ознакою ви визначите написання слів? Виділіть закінчення. Визначте відміну, групу, відмінок і число цих слів.
Додаткове завдання: поставте наголос у виділених словах; назвіть у тексті спонукальне речення.
Перед півдн.. розпогодилося - піднялася райдуга: одним кінц.. коромисла оперлася на далекий ліс, а другий закинула на берег річки. Повітря наповнилося блакитним, прозорим сяйв.. . Усі навколо були зачаровані незвичайним видовищ.. . У народі кажуть про пізню осінню райдугу: вона до добра, до радості. Хай же вона обдарує всіх щаст.., успіх.., мирним житт..!
З газети
Вправа 6. Подані іменники поставити у формі орудного відмінка однини. Запишіть їх у три колонки: тверда, м’яка й мішана групи.
Додаткове завдання: вкажіть, у яких словах відбулося чергування голосних у коренях?
Вівторок, воротар, жаль, жовтень, календар, каменяр, кварц, кінь, комар, комбайнер, край, матч, мир, місяць, мороз, м’яч, олень, плач, плече, плющ, професор, рій, ряд, школяр.
МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК
Різноманітність відмінкових закінчень у місцевому відмінку однини вимагає від учителя вдумливого підходу викладання теми. З цією метою, по-перше, повторюємо матеріал про назви істот і неживих предметів, про рід, уточнюємо, які іменники належать до тієї чи іншої групи, учні тренуються розрізняти групи іменників із суфіксами -ар, -ир, -яр; по-друге, добираємо різноманітний лексичний матеріал для тренування й спостереження; по-третє, зіставляємо й порівнюємо з давальним відмінком однини, указавши на подібність закінчень і на відмінність смислових значень.
Так, іменники, що стоять у місцевому відмінку, мають при собі один із прийменників (на, о, по, при, у (в) й означають час і місце дії. Наприклад:
Працював у полі.
Подія відбувалася в лютому.
Буду о п’ятій годині.
Іменники в давальному відмінку завжди бувають без прийменників і означають особу чи предмет, над яким відбувається певна дія, а при безособових дієсловах означають особу, яка переживає той чи інший стан. Наприклад:
Хлопчикові здавалось.
У бою Андрієві любо відчувати плече друга.
Повідомляємо учням і про те, що окремі іменники можуть мати закінчення -у, -ю та -і, -ї, наприклад:
у гаю і в гаї;
на торгу і в торзі;
на ставу і в ставі;
у краю і в краї;
по морю й по морі;
у часопису й у часописі;
у літопису й у літописі.
Для тренувальних вправ добираємо ряд слів з кінцевим основи г, к, х, що чергуються із з, ц, с перед закінченням - і, наприклад:
берег - на березі;
бік - у боці;
вік - у віці;
льох - у льосі;
плуг - у плузі;
ріг - на розі;
рух - у русі.
Для закріплення правопису відмінкових закінчень місцевого відмінка однини в системі уроків пропонуємо використати такі лексичні вправи.
Вправа 1. Визначити рід, відміну, групу в цих словах, а потім поставити їх у формі місцевого відмінка однини, пояснити правопис відмінкових закінчень.
Берег, вулкан, гарбуз, город, Дніпро, жир, кінець, компас, край, кущ, ледар, літо, мох, око, орієнтування, плече, пліт, подвір’я, порт, рів, світ, серце, тин, тропік, цукор, шум.
Вправа 2. Зі словами браконьєр, важіль, дубок, звірятко, квас, кінець, клей, пір’я, порох, сильце, стовбурець, товар усно складіть речення, у якому б ці слова стояли в місцевому відмінку однини, з’ясуйте правопис.
Вправа 3. Скласти речення з наведеними нижче іменниками, поставивши їх у місцевому відмінку з одним із прийменників: на, по, в (у).
Бархан, вимагач, вогонь, гурток, дим, звір, колесо, літопис, льодовик, моретрус, обличчя, оповідач, парашут, перешийок, повстання, проводир, степ, схід, торг, туман, хребет.
Вправа 4. З’ясувати правопис слів, а потім усно поставити їх у формі місцевого відмінка й голосом виділити закінчення.
Велетень, вітер, депутат, джерело, квітень, кип’ятильник, перець, південь, пшоно, ряд, село, серце, слівце, сміх, степ, телефон, торф’яник, узбіччя, учень, цвіт, черевик, човен, чоловік, шелест, шовк.
Вправа 5. Поставте іменники у формі місцевого відмінка однини. Закінчення позначте графічно.
Додаткове завдання: з виділеними іменниками у формі місцевого відмінка складіть словосполучення й уведіть їх у речення; визначте синтаксичну роль іменників.
Бір, віл, гай, дитинство, дубняк, затінок, Іваненко, інститут, місто, місток, насіння, озеро, оповідання, пагорб, поле, ранок, сніг, сонце, спокій, хлібороб, хлопець, хутір, чагарник, шлях, ягнятко, Яків.
КЛИЧНИЙ ВІДМІННОК
Вправа 1. Прочитайте речення. Випишіть іменники ІІ відміни в кличному відмінку, виділіть закінчення, позначте його. Чому в реченні ця форма виділяються певними розділовими знаками?
1) Дякую, дякую, похреснику, за таку гарну колядку!
2) Зайчику, зайчику, на тобі окрайчика!
3) Із краю кураю пташок викликаю: «Летіть, жайворонки, до нашої сторонки».
4) Отож, внуче, запам’ятай: якщо на Стрітення мороз буває, - то на гарне літо.
5) Томаше, чи не зміг би ти продати мені воскову свічку?
6) Хлопці, сьогодні вночі папороть цвістиме!
Василь Скуратівський. «Білояр».
Вправа 2. Поставте подані іменники в кличному відмінку. Запишіть у дві колонки.
Андрій Васильович, брат, голуб, Грицько, Івась, інженер, козак, край, лев, Левко Григорович, Петро, поет, поле, поріг, птах, розум, сік, сіяч, скрипаль, соловейко, сон, Степан, Юрій Іванович.
МНОЖИНА
У процесі вивчення відмінювання іменників у множині звертаємо увагу на правопис відмінюваних закінчень називного, родового та знахідного відмінків. Інші відмінки не викликають утруднень, правопис їх легко засвоюється учнями. Опрацьовуючи цей матеріал, уточнюємо, що деякі іменники чоловічого й середнього роду відходять від усталеної системи відмінювання й мають інші чи подвійні закінчення в називному та родовому множини.
Так, іменники вуса, рукави мають і паралельну форму вуси, рукави.
Іменники твердої групи звір, комар у називному відмінку множини приймають закінчення - і.
В окремих випадках зміна закінчення слова стає причиною й зміни його лексичного значення, наприклад: хліба (збіжжя) й хліби (спечені з борошна); ґрунта (ділянка) й ґрунти (ґатунки землі).
Закінчення - і замість - а, - я мають деякі іменники середнього роду: око - очі, плече - плечі.
Більше відхилень зустрічаємо в родовому множини. Так, окремі іменники чоловічого роду замість закінчень - ів, - їв мають чисту основу (городян, данців, киян, харків’ян).
Іменники середнього роду іноді мають закінчення - ей (очей, плечей) та більше - ів, - їв (морів, полів, почуттів, прислів’їв, узгір’їв).
Потребують додаткового уточнення іменники із суфіксами -анин, -янин, -ин, -ан, -ян, які втрачають повністю або частково ці суфікси в називному та родовому відмінках множини, наприклад:
болгарин - болгари - болгар;
громадянин - громадяни - громадян;
міщанин - міщани - міщан.
Опрацювання знахідного відмінка пов’язуємо з повторенням про назви істот та неживих предметів, зазначаємо про відхилення граматичного вираження категорії істот у назвах деяких тварин:
годую коні й коней;
ловлю окуні й окунів;
пасу воли й волів.
Ґрунтовному засвоєнню цих відмінків сприяють різноманітні вправи, зразки їх подають шкільні підручники. Ефективними, на наш погляд, є такі завдання.
Вправа 1. Визначити групи іменників, потім поставити їх у формі називного, родового й знахідного відмінків множини, пояснити правопис відмінкових закінчень. Завдання виконати за таблицею.
Акрополь, базар, гай, Дедал, дерево, знахар, ключ, комар, корж, кришталь, куб, кущ, заєць, ліс, луг, Матвій, море, мур, озеро, око, оповідання, острів, поле, прізвище, свердло, серце, хлопець, яйце.
Вправа 2. Іменники поставити у формі називного й родового відмінків множини, з’ясувати правопис відмінкових закінчень. До виділених слів дібрати іменники жіночого роду.
Болгарин, боярин, відкриття, вухо, гість, громадянин, ґрунт, дідусь, грузин, діло, здоров’я, киянин, кінь, море, односелець, око, осетин, парижанин, плече, подвір’я, подолянин, поздоровлення, поле, полтавець, прислів’я, рік, селянин, статок, узгір’я, українець, харків’янин, хліб, щастя
Вправа 3. Визначити відміну, групу наведених іменників, потім, поставивши їх у формі родового й знахідного відмінків однини й множини, з’ясувати відмінкові закінчення, усно дібрати до них синонімів.
Алфавіт (азбука), архітектор (будівник, зодчий), бій (баталія, битва, побоїще, січа), велетень (гігант, титан), вишкребок (недоріка, нікчема), вишник (вишнина, вишняк), вияв (вираження, прояв), виярок (вибалок, видолинок), гість (відвідувач), друг (побратим, приятель, товариш), міст (віадук, понтон), неприятель (ворог, недруг, противник), нещастя (біда, горе), тореадор (матадор), холод (мороз).
Вправа 4. Іменники поставити у формі орудного відмінка однини та називного й родового множини, якщо вони мають форму множини; пояснити правопис відмінкових закінчень, до виділених слів усно дібрати антоніми.
Бандурист, безлюддя, вереск, весілля, відношення, ворог, вухо, гусляр, дерево, життя, зазнайство, ім’я, інструктаж, кухар, лікар, море, напарник, народження, острів, океан, продавець, сало, світло, серце, слово, чоботар.
Вправа 5. З наведеними словами скласти словосполучення так, щоб вони в однині й множині мали однаковий звуковий склад. Визначити відміну, групу та смислові відтінки цих слів.
Взірець:
відпочивав біля моря і моря омивають материки;
даємо хлопцеві й на хлопцеві картата сорочка.
Військо, вікно, гасло, гирло, джерело, кобзар, лікар, море, поле, робітник, русло, серце, скорпіон, соловей, яструб.
Вправа 6. Перепишіть, підкресліть іменники ІІ відміни у формі називного відмінка множини, виділіть закінчення.
1) Зеленіють жит.. . І волошки у полі синіють (В. Сосюра).
2) Напрочуд грають кобзар.., кипить шпарке весілля (П. грабовський).
3) Ніякі благ.. не втримають людину там, де вона зустрічає байдужість, недовіру, грубість (П. Інгульський).
4) Пролітають мимо них чагар.. й дубини, ліс.., села, хутор.. (С. Руданський).
5) Ти знаєш: усі наші достатк.. прийшли з чумацтва (М. Стельмах).
6) Траплялися тінисті га.. й неглибокі балки (З. Тулуб).
7) У близьких од Києва землях навстріч княжні дзвонили дзвон.. (П. Загребельний).
8) Уже не знали яничар.. респекту перед великим візиром (Р. Іваничук).
Page updated
Google Sites
Report abuse