Число іменників

У початкових класах учні здобули елементарні поняття про однину й множину. Вони усвідомили, що однина означає один предмет, а множина - більше одного предмета. Засвоєння цих понять було організовано на словах, що мають співвідносні форми однини й множини.

У 6 класі опрацювання числа іменників пов’язуємо з розкриттям значення «збірності», уточнюємо поняття «однина» й «множина».

Під час вивчення теми учні усвідомлюють, що співвідносність форм однини й множини не завжди властива іменникам. Тому доводимо учням, щоб вони не ототожнювали граматичне число з кількістю предметів, бо форми однини мають не лише назви одиничних речей, але й назви одиничних речей, але й назви предметів, які мисляться без відношення до рахунку,

наприклад: назви абстрактних і збірних понять, речовини, матеріалу (вуглець, граніт, латунь), почуттів (біль, страх) тощо.

Отже, категорія однини може означати не лише один предмет, а й сукупність однорідних предметів чи живих істот, що уявляються нам як неподільне ціле (молодь, селянство, учительство). З іншого боку, форми однини вказують на цільність, неподільність предметів в іменниках на означення якостей, властивостей (дорожнеча, краса, спритність), маси, матеріалу (мед, молоко, сметана, сталь) тощо. Такі іменники мають лише форму однини.

Поняття множини не завжди збігаються з уявленням про багато предметів, бо цією граматичною формою можна показати й зовсім небагато предметів, наприклад: два, три, один предмет: одні двері, одні обценьки.

Вивчення числа іменників у 6 класі розпочинаємо з повторення того, що учні вивчили в початкових класах. Звертаємо увагу на те, що форми множини мають яскраво виражену граматичну форму - закінчення -и, -і, -ї, -а, -я, закріпивши це достатнім лексичним матеріалом. Виділивши відмінкові закінчення називного множини й закріпивши цей матеріал, звертаємо увагу учнів на те, що в окремих іменниках називний відмінок однини повністю збігається з називним відмінком множини. Такі омонімічні форми учні можуть запам’ятати шляхом зіставлення однотипних словосполучень, наприклад:

Аналізуючи аналогічні приклади, учні повинні розрізняти буквену подібність і граматичну неоднорідність цих слів, глибоко розуміючи їх смислове значення.

Досвід роботи багатьох учителів та наші дослідження стверджують, що учні відчувають значні труднощі в засвоєнні іменників, що мають лише форму однини.

У процесі вивчення числа іменників тренуємо учнів не лише в граматичному, а й у смисловому аналізі таких лексем. З цією метою учні спочатку знайомляться з теоретичним матеріалом підручника, а потім аналізують лексичний матеріал рекомендованої таблиці.

У процесі аналізу слів доходимо висновку, що більшість цих іменників має абстрактний характер, що всі вони не мають форми множини. Одночасно пропонуємо учням записати окремі слова відповідної семантичної групи іменників, навести власні приклади, розкрити значення окремих слів, ввести їх у речення та словосполучення, придумати до окремих лексем антоніми, синоніми та з’ясувати правопис окремих слів.

Значні труднощі відчувають учні при засвоєнні збірних іменників. Допомагає в усуненні цих перешкод прийом зіставлення слів: громадянин - громадянство; жінка - жіноцтво; селянин - селянство; студент - студентство; сусід - сусідство.

Після аналізу цієї таблиці закріплюємо з учнями правило, що іменники на означення назв речовини, матеріалу чи якоїсь маси можуть мати форму множини при визначенні виду та сортів.

Аґрус, виконання, вугілля, глибина, глина, доброта, жовтизна, змагання, кінь, кіннота, колектив, лінія, лічба, Марс, машкара, місто, море, морква, нафта, піднесення, пісок, птахівництво, радість, рільництво, халва, хоробрість, цемент, цукор, чай, янтар.

Борошно, бурячиння, вишняк, вогкість, вудиння, глибінь, горіння, горох, капуста, краса, маневрування, ожина, правота, пшениця, раптовість, рідня, селянство, синява, сіль, скиглення, скрипіння, татарва, тютюн, фарфор, цемент, час, часник.

Під час аналізу таблиці за послідовністю лексичних груп учні доповнюють її своїми прикладами, записують у зошит, окремі слова вводять у речення й словосполучення, розкривають семантику окремих лексем. Звертаємо увагу 6-класників на те, що іменники з формами лише множини характеризуються наявністю закінчень -и, -і, -ї, -а, -я в називному відмінку. Ці закінчення учні підкреслюють.

Для закріплення опрацьованого матеріалу пропонуємо школярам назвати іменники, що мають лише форму множини, на означення

1) ігор (городки, жмурки, схованки, шахи, шашки);

2) проміжків часу (будні, жнива, канікули, роковини, сутінки);

3) багаторазового повторення дії (заробітки, перегони, посиденьки, походеньки, проводи турботи) тощо.

Учні записують ці слова на дошці і в зошиті, виділяють закінчення, з’ясовують смислове значення ряду слів і встановлюють, що іменники з формами лише множини роду не мають.

Будні, веселощі, вила, ворота, вуса, гордощі, городки, граблі, жмурки, заздрощі, канікули, кліщі, лижі, ніздрі, ножиці, носилки, окуляри, пестощі, пустощі, роковини, схованки, хитрощі, шахи, шашки.

1) Без рук, без ніг, а по тичині в’ється (горох).

2) Влітку виростає, восени опадає (листя).

3) Два кінці, двоє кілець, посередині цвяшок (ножиці).

4) Два скельця, три дужки - на ніс і на вушка (окуляри).

5) Дві дощечки, дві сестри несуть мене з гори (лижі).

6) Сидить вона на городі вся в латках (капуста).

7) Улітку відпочивають, узимку дітей катають (сани).

8) Хто входить і виходить, той першим нам руку подає, ми стоїмо завжди при вході, нас у хаті кілька є (двері).

9) Шкір має сім, а сльози випускає всім (цибуля).

10) Я кругленька, червоненька, з хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть і до столу подають (редиска).

1) Було стільки надії, стільки планів, і все те розвіялось, як дим (Ю. Збанацький).

2) Де-не-де покажеться невеликий дубовий лісок, а далі тягнеться незміряна оком рівна просторінь одного поля (Н. Кобринська).

3) Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Б. Грінченко).

4) Леліє даль, волога і блакитна (М. Бажан).

5) На долині видно якусь темну будівлю з колодок (І. Нечуй-Левицький).

6) Перед ними за Дніпром з'явилась чарівнича, невимовно чудова панорама Києва (І. Нечуй-Левицький).