БАЛКА, и, жін. Яр з пологими схилами.
БАЛКА, и, жін. Дерев'яна колода або залізний брус, що є основою перекриття, настилу (стелі, підлоги і т. ін.).
БЛАВАТ, у, чол. Волошка.
БРОСТЬ, і, жін. Листкові або квіткові бруньки.
ГЕЙЗЕР, а, чол. Гаряче джерело вулканічного походження, що періодично фонтанує.
ГЛУХАР, я, чол. Великий птах з родини тетеревових; глухий тетерев.
ЗБІЖЖЯ, я, сер. Рослини та зерно хлібних злаків.
КАБАЛЬЄРО, невідм., чол. В іспаномовних країнах: ввічливе звертання до чоловіків.
КЛОЧЧЯ, я, сер. Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель.
КУНИЦЯ, і, жін. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним пушистим хутром.
ЛАНДО́, невідм., сер., заст. Карета з відкидним верхом на чотири місця.
ЛЕМІНГ, а, чол. Дрібний північний звірок-гризун з довгою буро-жовтою плямистою шерстю; полярна миша.
МАНТО́, невідм., сер. Широке жіноче пальто, переважно хутряне.
МАРАБУ́, невідм., чол. Великий тропічний птах родини лелекових із пишним пір'ям, що використовується для оздоблення головних уборів, одягу.
МОДРИНА, и, жін. Рослина родини соснових з м'якою хвоєю, що на зиму опадає.
НЕХВОРОЩ, і, жін. Різновид полину.
ПЕРЕ́ВЕ́СЛО, і, сер. Джгут із скрученої соломи для перев'язування снопів.
САЙГАК, а, чол. Ссавець групи антилоп.
СМЕРЕ́КА, и, жін. Багаторічне вічнозелене хвойне дерево з конусоподібною кроною; ялина звичайна.
ЦИМБАЛИ, ів, мн. Старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу трапецоїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками.