Відмінювання іменників І відміни
Завдання 1. Диктант-завдання.
Переписуючи, поставте іменники, що в дужках, у потрібному відмінку, назвіть його; укажіть іменники І відміни.
СТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ
Ще до початку (світ) коли не було ні (небо), ні (земля), а лише синє море, посеред того (море) стояло велике дерево.
На ньому дереві була золота кора, перлова роса, і сиділи на ньому дивовижні птахи. Дехто каже, що то були два голуби, а дехто - що сивий сокіл. Серед гілля того дерева роїлися бджоли, у його (коріння) жили всілякі тварини, на (гілки) знайшли притулок птахи.
З дерева капала роса, а із цієї (роса) утворювались озера, річки та криниці.
Але сумним був світ без людського (гомін). І тоді бог зробив з (глина) (першочоловік). Однак глина - мертва.
Щоб оживити (людина), бог схилився до неї й просто в уста вдихнув життя.
Народний міф
Завдання 2. Диктант-завдання.
Записати загадки, а в дужках - відгадки. Іменники підкреслити; визначити відміну й відмінок; виділити закінчення.
1) Біжить, біжить - не вибіжить, Тече, тече - не витече. (Річка)
2) Коли нема - мене чекають. Коли прийду - усі тікають. (Дощ)
3) Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила - сонце закрила. (Хмара)
4) Ліз карасик через перелазик та в воду - плюсь! (Кухоль)
5) Маю жовтий вусок, Запашний колосок. Буде в мене мука й паляниця м'яка. (Пшениця)
6) На сонечко я схожий і сонечко люблю, до нього повертаю голівоньку свою. (Соняшник)
7) Ой за лісом, за пралісом золота паляничка печеться. (Сонце)
8) Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. (Рукавиця)
9) Стоїть при дорозі на одній нозі, і шапочку має, а нікого не вітає. (Гриб)
10) У зеленім кожушку, костяній сорочечці я росту собі в ліску, - всім зірвати хочеться. (Горіх)
11) Хто малюнок на вікні за ніч намалював мені? (Мороз)
12) "Що це? Що це? - всі кричать. - Білі мухи он летять!" (Сніг)
Завдання 3. Диктант-завдання.
З поданими словами скласти речення.
Коровай, кутя, лелека, медівник, намисто, обжинки, пампушка, папороть, рута, сватання, узвар, ярмарок.
Словничок.
КОРОВА́Й. Великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, який печуть на весілля.
КУТЯ́. Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща.
ЛЕЛЕ́КА. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами.
МЕДІВНИ́К. Медовий коржик.
НАМИ́СТО. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї.
ОБЖИ́НКИ. Закінчення, останній день жнив і свято з цієї нагоди.
ПАМПУ́ШКА. Невелика кругла булочка з пшеничної, житньої або гречаної муки.
ПА́ПОРОТЬ. Спорова безквіткова трав'яниста рослина з великим, дуже розсіченим листям, що росте в тінистих сирих місцях.
РУ́ТА. Багаторічна напівкущова або трав'яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію; використовується в медицині та парфумерії.
СВА́ТАННЯ. Одна з частин традиційного весілля, під час якої вирішується питання про шлюб.
УЗВА́Р. Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот.
Я́РМАРОК. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів.
Завдання 4. Вибірковий диктант.
Виписати іменники І та ІІ відміни.
Коровай - обрядовий хліб, поширений серед багатьох слов’янських народів. Але для української обрядової традиції він, як символ, має особливе значення, використовується в численних обрядах.
Особливе значення коровай має у весіллі. Недарма про людей , наділених особливим почуттям власної гідності, казали: Сидить, як коровай на весіллі. Весільну паляницю й зараз випікають із кращої муки, із розчинного тіста на маслі, яйцях. Зверху оздоблюють виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, качечками, квіточками тощо. А ще прикрашають барвінком, ягодами, калиною, червоними стрічками.
Ще й досі при виготовленні короваю дотримуються звичаїв, що йдуть з глибокої давнини.
З книги «Українська минувшина»
Картки для індивідуальної роботи
Картка №1
Записати в таблицю по 10 слів кожної відміни.
Картка № 2
Виписати іменники й розібрати їх як частину мови.
Переддень Різдва - Святий вечір - припадав на піст. Але незважаючи на це вечерю називали багатою Кутею, бо на стіл слід було подати аж 12 страв, обов’язковою серед яких була кутя. На Правобережжі її готували з пшениці, а на сході - з ячменю та заправляли тертим маком, горіхами й узваром.