Відмінювання іменників І відміни

Завдання 1. Диктант-завдання.

Переписуючи, поставте іменники, що в дужках, у потрібному відмінку, назвіть його; укажіть іменники І відміни.

СТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ

Ще до початку (світ) коли не було ні (небо), ні (земля), а лише синє море, посеред того (море) стояло велике дерево.

На ньому дереві була золота кора, перлова роса, і сиділи на ньому дивовижні птахи. Дехто каже, що то були два голуби, а дехто - що сивий сокіл. Серед гілля того дерева роїлися бджоли, у його (коріння) жили всілякі тварини, на (гілки) знайшли притулок птахи.

З дерева капала роса, а із цієї (роса) утворювались озера, річки та криниці.

Але сумним був світ без людського (гомін). І тоді бог зробив з (глина) (першочоловік). Однак глина - мертва.

Щоб оживити (людина), бог схилився до неї й просто в уста вдихнув життя.

Народний міф

Завдання 2. Диктант-завдання.

Записати загадки, а в дужках - відгадки. Іменники підкреслити; визначити відміну й відмінок; виділити закінчення.

1) Біжить, біжить - не вибіжить, Тече, тече - не витече. (Річка)

2) Коли нема - мене чекають. Коли прийду - усі тікають. (Дощ)

3) Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила - сонце закрила. (Хмара)

4) Ліз карасик через перелазик та в воду - плюсь! (Кухоль)

5) Маю жовтий вусок, Запашний колосок. Буде в мене мука й паляниця м'яка. (Пшениця)

6) На сонечко я схожий і сонечко люблю, до нього повертаю голівоньку свою. (Соняшник)

7) Ой за лісом, за пралісом золота паляничка печеться. (Сонце)

8) Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту окремо. (Рукавиця)

9) Стоїть при дорозі на одній нозі, і шапочку має, а нікого не вітає. (Гриб)

10) У зеленім кожушку, костяній сорочечці я росту собі в ліску, - всім зірвати хочеться. (Горіх)

11) Хто малюнок на вікні за ніч намалював мені? (Мороз)

12) "Що це? Що це? - всі кричать. - Білі мухи он летять!" (Сніг)

Завдання 3. Диктант-завдання.

З поданими словами скласти речення.

Коровай, кутя, лелека, медівник, намисто, обжинки, пампушка, папороть, рута, сватання, узвар, ярмарок.

Словничок.

КОРОВА́Й. Великий круглий пухкий хліб із прикрасами з тіста, який печуть на весілля.

КУТЯ́. Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща.

ЛЕЛЕ́КА. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами.

МЕДІВНИ́К. Медовий коржик.

НАМИ́СТО. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї.

ОБЖИ́НКИ. Закінчення, останній день жнив і свято з цієї нагоди.

ПАМПУ́ШКА. Невелика кругла булочка з пшеничної, житньої або гречаної муки.

ПА́ПОРОТЬ. Спорова безквіткова трав'яниста рослина з великим, дуже розсіченим листям, що росте в тінистих сирих місцях.

РУ́ТА. Багаторічна напівкущова або трав'яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію; використовується в медицині та парфумерії.

СВА́ТАННЯ. Одна з частин традиційного весілля, під час якої вирішується питання про шлюб.

УЗВА́Р. Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот.

Я́РМАРОК. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів.

Завдання 4. Вибірковий диктант.

Виписати іменники І та ІІ відміни.

Коровай - обрядовий хліб, поширений серед багатьох слов’янських народів. Але для української обрядової традиції він, як символ, має особливе значення, використовується в численних обрядах.

Особливе значення коровай має у весіллі. Недарма про людей , наділених особливим почуттям власної гідності, казали: Сидить, як коровай на весіллі. Весільну паляницю й зараз випікають із кращої муки, із розчинного тіста на маслі, яйцях. Зверху оздоблюють виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, качечками, квіточками тощо. А ще прикрашають барвінком, ягодами, калиною, червоними стрічками.

Ще й досі при виготовленні короваю дотримуються звичаїв, що йдуть з глибокої давнини.

З книги «Українська минувшина»

Картки для індивідуальної роботи

Картка №1

Записати в таблицю по 10 слів кожної відміни.

Картка № 2

Виписати іменники й розібрати їх як частину мови.

Переддень Різдва - Святий вечір - припадав на піст. Але незважаючи на це вечерю називали багатою Кутею, бо на стіл слід було подати аж 12 страв, обов’язковою серед яких була кутя. На Правобережжі її готували з пшениці, а на сході - з ячменю та заправляли тертим маком, горіхами й узваром.