Рядок є одним з основних типів убудованих у мову Python об’єктів, які мають загальну назву послідовність. Рядки можуть застосовуватися для подання символів, слів, фрагментів тексту. Вони можуть також використовуватися для збереження двійкових значень байтів.
З рядковим типом даних ви зустрічалися багаторазово. Які операції доводилося вам виконувати над рядками?
Основні відомості про рядки й операції над ними
Рядок у мові Python є незмінним типом даних. Це означає, що змінювати символи в рядку не можна. Наприклад, спроба замінити в рядку "принтер" букву «и» на букву «о» призведе до появи повідомлення про синтаксичну помилку. Для змінення вмісту рядка застосовуються спеціальні засоби. Основним типом рядків є str, який застосовується для роботи з текстовими даними у коді ASCII. Саме цей тип розглядатимемо далі. Мова Python містить значну кількість спеціальних символів. Найчастіше застосовуються символи \n (переведення рядка) і \r (повернення каретки).
Щоб символ виводився в тому самому вигляді, його слід екранувати: поставити перед ним слеш (\) (приклад 1).
Основні операції над рядками:
• звернення до символу рядка;
• виділення фрагмента рядка;
• об’єднання двох рядків.
Для роботи з рядками у мові Python є потужний набір засобів: операції, функції, методи й модулі, які в повному обсязі не завжди використовують і професійні програмісти. Розглянемо ті з них, що є основними та застосовуються найчастіше. Для об’єднання двох рядків в один слід між ним розмістити слеш, або взяти їх у лапки, або використати конкатенацію всередині дужок (приклад 2).
Розглянемо основні операції над рядками.
• Звернення до символу рядка потребує зазначення імені рядка та у квадратних дужках його індекса (нумерація починається з нуля):
• Виділення фрагмента рядка виконується за допомогою операції: ім’я рядка [початок: кінець: крок]
Як бачимо, усі параметри тут є необов’язковими. За замовчуванням вони мають такі значення: початок — 0, кінець — номер індекса останнього символу, крок, що дорівнює одиниці:
• Об’єднання двох рядків реалізується за допомогою оператора конкатенації (+):
У програмуванні терміном "пропуск" (whitespace) називаються такі недруковані символи, як пробіли, табуляції та символи кінця рядка. Пропуски структурують текст, щоб коритсувачеві було зручніше читати його.
Для включення у текст позиції табуляції викоритстовується комбінація символів \t.
Розриви додаються за допомогою комбінації символів \n.
Увага! Під час роботи з комп'ютером дотримуйтеся вимог безпеки життєдіяльності та санітарно-гігієнічних норм.