З якими великими числами вам доводилося зустрічатися у житті?
Які, на вашу думку, проблеми можуть виникати в комп’ютері у процесі оброблення великих чисел?
Теоретичні відомості
У науці, техніці, побуті зустрічаються великі числа, тобто числа, що містять велику кількість розрядів, наприклад 20, 100 і більше (приклад 1). У математиці великі числа (а також досить малі) часто записують в експоненціальній формі, тобто з використанням мантиси і порядку (приклад 2).
Нормалізованими називають числа, у яких кома розміщується праворуч після першої значущої цифри. У мові Python числа в експоненціальній формі записують так: замість числа 10 вказується велика буква E або мала буква e, а після букви — степінь. Знак множення не вказу-
ється, а замість коми ставиться крапка. Наприклад, 1.496E11 або 1.496e11.
У сучасних мовах програмування суттєвих проблем роботи з досить великими або досить малими числами майже не існує. Але слід враховувати, що математичні операції над великими або досить малими числами виконуються повільніше, ніж операції над невеликими числами. У мові Python фактично не існує обмежень на довжину цілих (тип int) і дійсних (тип float) чисел (приклад 3).
Отже, результат операції над цілими або дійсними числами подається в експоненціальній формі, якщо результат має досить велике або досить мале значення, і навпаки — у звичайній формі, якщо результат операції має не досить велике або не досить мале значення.
Нагадаємо, що для використання функцій необхідно на початку програмного коду підключити цю бібліотеку за допомогою команди import math. Функція викликається за допомогою команди math.<ім’я функції>(x), де х — це будь-яке число, змінна або вираз. Функція повертає значення, яке можна вивести на екран, присвоїти іншій змінній або використати у виразі.