«Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Широта представлення народного життя. Вихід героя за рамки родинного кола. Духовний злам Чіпки. Робота з текстом 1, 4 частин роману 

 Вітаю, друзі! 

 І.Франко писав: «Хіба ревуть воли…» - перший «роман з народного життя», тут «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито соціальну діяльність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Отже, Панас Мирний та Іван Білик училися мудрості у свого народу. Доказом цьому є й те, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» рясно пересипаний народними приказками і прислів'ями, й те, що одне з них стало назвою твору, й те, що думки і настрої народу автор передав через своїх персонажів.

 Соціально-психологічний роман як основний жанр європейської реалістичної літератури ХІХ ст. досяг свого розквіту у творчості О.Бальзака, Стендаля, Г.Флобера, Ф.Достоєвського та ін.   Першим соціально-психологічним романом в українській літературі став твір Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», надрукований М.Драгомановим у Женеві в 1880 році.

    Визначальні риси цього жанру такі: зображення людини у складних формах життєвого процесу, багатолінійність сюжету, що охоплює долі багатьох персонажів, а звідси й великий обсяг. Завдання автора соціально-психологічного-роману – розкрити психологію людської особистості разом з аналізом тогочасного суспільства. Суспільно значущі події та процеси передаються в такому творі шляхом розкриття психології дійових осіб, їх думок, прагнень, переживань.

    Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вражає масштабністю зображення дійсності, змалюванням широкої галереї персонажів, які представляють різні класи та стани українського суспільства і кріпосницької доби, і пореформених років. Новаторство твору Панаса Мирного та Івана Білика виявилося не тільки в соціальному вмотивуванні поведінки персонажів, а й у тонкому психологічному аналізі найпотаємніших порухів людської душі. Отже, роман, в якому аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини називається соціально-психологічним.

Особливості роману:

- зображення великого й складного кола подій та явищ суспільного й побутового життя певного історичного періоду;

- тривалий час дії;

- основних дійових осіб до десяти (більше);

- відтворення складних шляхів розвитку образів – персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством;

- значна сюжетна розгалуженість (крім головної лінії, можуть бути три і більше побічних, що розвиваються паралельно, схрещуються і переплітаються, становлячи єдине ціле);

- докладні описи (портрети, пейзажі, інтер'єри тощо);

- докладність розповіді про події та персонажів;

- прозова форма (крім, роману у віршах);

- великий обсяг (дилогія, трилогія, тетралогія).

Головна тема – розкриття всієї складності соціальних причин, що породили стихійного протестанта, визначили характер гнівного бунтаря і месника за кривди, які терпить народ від зграї гнобителів.

 Ідея роману:  гибель людей (кращих), які гинуть як жертви соціальної несправедливості – стають «пропащою силою» (друга назва роману). У романі викрито залишки кріпацтва, показано цілковиту безправність селянства та тяжке життя бідноти в місті.

 У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний та Іван Рудченко прагнули розв’язати цілу низку проблем:

·       добра і зла;

·       кріпацької неволі (цьому підпорядкована вся система образів-персонажів);

·       «пропащої сили» (Чіпка та Максим);

·       народної моралі (більшість персонажів);

·       батьків і дітей (зіставлення таких персонажів: Мотря – Чіпка, Максим – його батьки; Галя – її батьки);

·       землі й достатку (Чіпка, Грицько);

·       кохання й сімейного щастя (Галя, Христя) 

 Варто підкреслити, що жодна з цих проблем не є локальною, незалежно від того, яка кількість персонажів утягнута в їх вир. Кожну проблему автори розглядають масштабно, в контексті всього твору.

   Сюжет роману розгортається у двох напрямках. Перший – зображення картин життя і боротьби     головного героя – Чіпки. Другий – змалювання життя Максима, солдатчини, морального занепаду героя.

Центральна проблема – проблема «пропащої сили».

Роман має 4 частини та підрозділи.

Дякую за увагу! Все буде Україна!