В. Винниченко – громадський і політичний діяч. Загальна характеристика творчості

Уважно передивіться відеоматеріал. Користуючись  навчальним відео, доповніть речення : 

1.Володимир Винниченко — справжній патріот України, тому що…

2. Володимир Винниченко — письменник світового рівня, тому що…

3. Сучасні письменники повинні вчитися у Володимира Винниченка…

Прихід Володимира Виниченка в українську літературу був дійсно тріумфальним. Про це свідчать уже відомі нам відгуки Івана Франка та Михайла Коцюбинського про його перші оповіданння: " Кого у нас читають,  про кого йдуть розмови, як тільки інтереси сходяться на літературі? Кого купують?"

Тож ім'я молодого таланту відразу стало поряд з іменами найвидатніших митців. Усього творча спадщина письменника складається з 14 романів, близько 100 оповідань, 14  п'єс і великої кількості статей.

Не всі твори сприймалися однозначно. Наприклад, після виходу новели "Момент" автору дорікали за оспівування "вільного кохання".З цим твердженням можна погодитися лише частково: витвір письменника - захоплена молитва красі світу, безмежна вдячність серця за радість існування, гімн перед страшним і прекрасним ликом Бога кохання.Світ природи вабить своєю гармонією,посилюючи відчуття недосконалості світу людського.

Неореалізм — стильова течія в українській літературі початку ХХ ст. (Її ще називають соціально-психологічним, романтичним, імпресіоністичним або лірико-психологічним реалізмом). Для неореалістів промовиста деталь значить більше, ніж розгорнутий за всіма правилами реалістичного письма сюжет. 

Визначальні риси неореалізму:

·         у творах поглиблений психологізм, на який скеровується вся увага;

·         неореаліст заглиблюється у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення його як людини, пізнання її ірраціональної сутності незалежно від суспільного оточення;

·         внутрішні психологічні чи зовнішні соціальні суперечності у творах цього стилю виступають (переважно на підтекстовому рівні) як вияви понадчасового, метафізичного конфлікту добра і зла, світла й темряви;

·         зазвичай автори не пропонують читачам простих, однозначних вирішень психологічних колізій, намагаються зрозуміти й об’єктивно подати позицію кожної зі сторін досліджуваного конфлікту.