Додаток до наказу від 23.08.2023 № 29
Інструкція
з безпеки життєдіяльності № 05-БЖ первинного інструктажу для учнів під час занять в кабінеті хімії
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Інструкція первинного інструктажу з безпеки життєдіяльності учнів поширюється на всіх учнів КЗ «ЛІЦЕЙ №3» під час освітнього процесу в кабінеті хімії.
2. До проведення робіт допускаються учні, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з безпеки життєдіяльності при роботі в кабінеті хімії. Ці знання періодично перевіряють, закріплюють.
3. Первинний інструктаж з учнями проводить завідуючий кабінетом, класний керівник з записом у журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності.
4. Сумлінно дотримуйтесь Правил для учнів Харківської гімназії №144, правил особистої гігієни і санітарних норм на робочому місці.
5. Не дозволяється приносити до школи речі, які не використовуються на уроках: предмети, що колються та ріжуться, сірники, запальнички, аерозольні балони, вибухонебезпечні предмети, різко пахучі парфуми, хімічні речовини та інше.
6. Під час перерви забороняється бігати, штовхатися поблизу вікон, кидатися будь – якими предметами, битися чи порушувати порядок якимось іншим способом.
7. Користуватися мобільними телефонами можна на перерві, а на початку уроку його слід виключити.
8. Олівці, ручки, лінійки та інші навчальні речі використовувати на уроках тільки за призначенням.
9. Входити в кабінет хімії учні можуть тільки з дозволу вчителя чи лаборанта.
10. Якщо на столах стоять хімічні реактиви, то заходити в кабінет необхідно обережно, по-одному; портфелі, рюкзаки тощо опустити вниз.
11. Забороняється брати хімічні реактиви та обладнання, що стоять на столі в учителя або учнів без дозволу вчителя чи лаборанта.
12. Учні повинні виконувати лише ту роботу, яку доручив учитель.
13. У кабінеті дозволяється проводити експерименти тільки з дозволу вчителя і тільки передбачені програмою.
13. Доступ учнів до місця де зберігаються реактиви забороняється.
14. Вхід стороннім особам до кабінету під час практичних занять забороняється.
ІІ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
1. Звільніть робоче місце від зайвих предметів і матеріалів.
2. Не користуйтесь несправними меблями чи обладнанням.
3. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
4. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням.
5. Під час виконання хімічних дослідів необхідно одягнути халат, застебнути його на всі ґудзики, волосся прибрати.
6. При виконанні практичних робот перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання. Чітко визначте порядок і правила безпечного проведення досліду.
ІІІ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
1. Виконуйте тільки ту роботу, яку доручив учитель.
2. Забороняється вставати з свого робочого місця, ходити по кабінету під час занять без дозволу вчителя (лаборанта).
3. Для виконання завдання користуйтеся посудом, приладами та реактивами, які видає вчитель. Брати посуд, реактиви з інших столів не дозволяється.
4. Перед тим як взяти реактив, необхідний для досліду, прочитайте етикетку на тарі (банці або склянці), щоб попередити помилку.
5. Не беріть реактиви незахищеними руками. Використовуйте для цього фарфорові ложечки, совочки та шпателі.
6. Не пробуйте хімічні речовини на смак, адже будь-яка з них тією чи іншою мірою отруйна.
7. Про всі випадки розливання рідин або розсипання твердих реактивів необхідно повідомити вчителя або лаборанта.
8. Уразі виявлення несправностей у роботі обладнання (приладах, установках), електромережі, водопроводу тощо необхідно припинити роботу і повідомити вчителя.
9. Самостійно прибирати будь-які реактиви, розбитий скляний посуд не дозволяється.
10. Під час роботи в кабінеті хімії не пийте води і не вживайте їжу.
11. Забороняється виходити з приміщення під час заняття без дозволу учителя.
ІV. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
1. Прибирання робочих місць після закінчення занять виконуйте за вказівкою вчителя.
2. Приведіть в порядок робоче місце, приберіть сміття.
3. Не залишайте робоче місце без дозволу вчителя.
4. Після закінчення практичної роботи помийте руки з милом, зніміть халат.
5. Під час перерв дотримуйтесь загальношкільних правил поведінки, пересувайтесь спокійно без різких рухів.
6. Під час провітрювання, вологого прибирання необхідно вийти з приміщення. Заходити до класної кімнати чи кабінету дозволяється після повного висихання підлоги.
V. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ
1. У разі виявлення несправностей у роботі обладнання (приладах, установках), електромережі, водопроводу тощо необхідно припинити роботу і повідомити вчителя чи лаборанта.
2. В разі виникнення пожежі необхідно терміново повідомити вчителя, або зателефонувати за номером 101.
3. При евакуації з закладу дотримуватися дисципліни, не панікувати, не відлучатися від учителя.
4. У разі травмування або недомаганні необхідно терміново повідомити вчителя, лаборанта.
5. При опіках хімічними речовинами попечене місце слід поливати сильним струменем води протягом 10-15 хвилин, а потім накласти на нього пов´язку, змочену розчином соди чи розчином кислоти.
6. У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно приступити до надання першої долікарської допомоги: проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця, негайно викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.
РОЗРОБЛЕНО
Заступник директора з НВР Ольга УСТИМЧУК
Додаток до наказу від 23.08.2023 № 29
Інструкція
з безпеки життєдіяльності № 01-Х під час підготовки та проведення лабораторних та практичних робіт з хімії
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Усі учні під час проведення практичних занять у кабінеті хімії повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту (халатами, гумовими рукавицями та ін.) за діючими нормами, що передбачені для працівників хімічних лабораторій, відповідно до ДНАОП 0.00 - 4.26-96 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту». Відповідальність з забезпечення засобами індивідуального захисту учнів і працівників у кабінеті хімії несе керівник освітнього закладу.
2. Спецодяг і засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в шафах, спеціально призначених для цієї мети.
3. Вхід стороннім особам до кабінету хімії під час проведення практикних занять забороняється.
4. Доступ учнів до місць зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений.
5. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати потреби для уроку, який проводиться.
ІІ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
1. Перед початком практичних занять у кабінеті хімії перевіряють справність усього обладнання, газової мережі, роботу вентиляції тощо. У разі виявлення якихось несправностей, що можуть створити підвищену
небезпечність, робота в кабінеті хімії не виконується доти, доки не усунуть цих несправностей.
2. Користуючись якими-небудь речовинами для дослідів, треба уважно прочитати етикетку на склянці або іншій тарі, в якій зберігаються реактиви, щоб запобігти помилок, що можуть призвести до нещасних випадків.
3. Перед початком роботи на парті учня повинні бути зошит, ручка, інструкція з виконання роботи та реактиви. Учні повинні ознайомитись з правилами техніки безпеки під час хімічних дослідів.
III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, проводять тільки у витяжній шафі із справно діючою вентиляцією.
2. Установлені у витяжній шафі прилади, в яких проводять досліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, обгороджують (з боку стулок шафи) захисним екраном з органічного скла. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.
3. Забороняється брати реактиви незахищеними руками. Для цього використовують фарфорові ложки, шпателі або совочки.
4. Насипати або наливати реактиви треба на столі.
5. Просипаний або вилитий випадково реактив зсипати або зливати назад у тару до основної кількості реактивів не дозволяється.
6. Для нейтралізації пролитих на стіл чи на підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії повинні стояти склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими речовинами (соди та оцтової кислоти).
7. Визначаючи речовину за запахом, не можна нахилятись над горлом посудини і сильно вдихати пару і газ, що виділяється. Для цього треба легким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до
носа і вдихати обережно.
8. Закріплювати посуд у тримачах штатива потрібно обережно, обертаючи посуд навколо осі, поки не відчується невелике утруднення в обертанні.
9. Під час нагрівання рідин не можна заглядати в посудину згори, бо в разі можливого викидання нагрітої речовини можуть бути нещасні випадки.
10. Забороняється тримати вогне - і вибухонебезпечні речовини поблизу відкритого вогню і сильно нагрітих предметів.
11. Забороняється залишати без нагляду запалені газові пальники й спиртівки, а також увімкнені електронагрівальні прилади.
12. Під час роботи з легкозаймистими, вогне - і вибухонебезпечними реактивами не слід носити одяг із синтетичних або змішаних тканин, бо в разі спалахування ці тканини не горять, а плавляться, пристають до
шкіри, спричиняючи важкі опіки.
IV. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
1. Після закінчення роботи треба негайно вимкнути електроприлади, закрити газові й водопровідні крани.
2. Не можна виливати в раковину залишки кислот, лугів, сульфуровмісних сполук, вогненебезпечних рідин, а також розчини, утворені в результаті досліду. Ці речовини треба зливати в призначені для цієї мети
склянки.
3. Щоб запобігти засміченню каналізації, не можна кидати в раковину папір, пісок та інші тверді речовини.
4. Після закінчення роботи учні повинні одержані в результаті дослідів речовини злити у відповідний посуд, помити руки з милом, прибрати робочий стіл і здати його вчителю.
V. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
1. У випадку аварії (розбився прилад, склянка з агресивною рідиною), коли починають виділятися у значній кількості отруйні гази і пари, треба негайно вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступити до ліквідації аварійного стану, застосовуючи протигаз та інші захист засоби.
2. Металеві калій і натрій, що загорілися, треба гасити порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або за допомогою азбестової ковдри. Забороняється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону.
3. Якщо під час аварії будуть розлиті органічні розчинники в кількості понад 0,05 л, то необхідно:
негайно вивести учнів з приміщення;
погасити в приміщенні всі пальники та вимкнути електричні прилади; зачинити двері, відчинити вікна або кватирки;
розлиту рідину засипати піском або тирсою, за допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;
припинити провітрювання приміщення тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
під час прибирання треба користуватись захисними окулярами й гумовими рукавицями.
4. Якщо виявляться якісь несправності у використовуваних вамприладах, установках, недоброякісність посуду, негайно припиніть роботу і повідомте вчителя.
5. У випадку виникнення пожежі потрібно негайно повідомити за телефоном 101, звільнити приміщення, в міру можливостей вжити заходів
з ліквідації пожежі, використовуючи всі засоби пожежогасіння, які є в
кабінеті.
6. При короткому замиканні струму необхідно обезживити розподільник-щит, звільнити приміщення, повідомити дирекцію школи.
7. При травмуванні учня потрібно надати першу медичну допомогу, а при необхідності викликати швидку допомогу за телефоном 103.
РОЗРОБЛЕНО
Заступник директора з НВР Ольга УСТИМЧУК
Додаток до наказу від 23.08.2023 № 29
Інструкція
з безпеки життєдіяльності № 02 – Х з дотримання правил пожежної безпеки в кабінеті хімії
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дана інструкція передбачає профілактичні протипожежні заходи і дії на випадок виникнення зайняття або пожежі.
1.2. Відповідальність за забезпечення безпечних умов праці та навчання несе адміністрація школи.
1.3. Відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки в кабінеті хімії покладається на зав. кабінетом, вчителя хімії.
ІІ. ВИМОГИ З ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФФІЛАКТИЧНИХ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ В КАБІНЕТІ ХІМІЇ
2.1. Обов'язковими є наявність документації, яка забезпечує організацію практичних заходів, і дотримання правил пожежної безпеки в кабінеті хімії.
2.2. З метою пожежної безпеки кабінет хімії повинен бути оснащений первинними засобами пожежогасіння:
- запас води при відсутності водопроводу;
- не менш двох пінних вогнегасників ВВП-10 або вуглекислотний ВВ-2 та порошковий ВП-2(3);
- азбестова або шерстяна ковдра розміром 2×2 метра;
- короб із сухим піском V = 0,05 м3.
2.3. Електрична проводка, арматура (розетки, вимикачі, світильники) повинні бути змонтовані на вогнетривкій основі. При найменшому виявленні іскріння, нагріву ізоляції електропроводки й інших теплових виявів електричного струму енергія в кабінеті хімії повинна бути відключена на головному щиті негайно.
2.4. Акт комісії про готовність кабінету хімії до експлуатації в умовах відсутності води.
2.5. Перед проведенням практичних робіт із використанням горючих речовин учні повинні отримати інструкції з дотримання правил пожежної безпеки.
2.6. Первинний посуд з легкозаймистими речовинами (лужні метали, етанол, кальцій карбід, ацетон, діетиловий ефір, толуол, циклогексан, ізобутан, сірка, фосфор червоний, калій перманганат, нітрати калію і натрію, концентрована нітратна кислота ρ=1,42) повинні розміщуватись в переносній металевій шафі з верхнім розміщенням кришки. Ящик повинен бути пофарбований у світлий колір.
2.7. Вибухові й легкозаймисті речовини й суміші вносити в приміщення ЗАКЛАДУ забороняється!
2.8.Приміщення кабінету хімії має перебувати в чистоті.
ІІІ. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ДОСЛІДІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН
3.1. До вогненебезпечних відносяться всі горючі речовини і суміші, в тому числі вибухові і вибухонебезпечні. За ступенем небезпеки вогненебезпечні речовини діляться на три групи: самозапальні, легкозаймисті, що важко запалюються. Показниками небезпеки є: температура запалення, температура спалаху й здатність речовини утворювати з повітря вибухову суміш. Використовувати самозапальні суміші в школі забороняється!
3.2. Найбільш небезпечні в пожежному відношенні наступні демонстраційні досліди:
- горіння термітної суміші;
- розгонка нафти з метою отримання більш легких фракцій;
- крекінг гасу;
- отримання етилену, його горіння,
- взаємодія бензолу з бромом;
- отримання нітробензолу;
- термічний розклад кам'яного вугілля.
3.3. Не можна залишати прилади для проведення дослідів без спостережень навіть на короткий час!
IV. ВИМОГИ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПО ЗАКІНЧЕННІ ЗАНЯТЬ
4.1. Усі використані реактиви мають бути поставлені на свої місця.
4.2. Усі електроприлади й освітлення необхідно відключити.
V. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИНЕКНЕННІ ЗАГОРАННЯ АБО ПОЖЕЖІ
5.1. При виникненні локального зайняття в кабінеті хімії його негайно ліквідують:
- легкозаймисті, горючі речовини слід гасити піском, вогнестійкою тканиною, порошковим вогнегасником;
- електропроводку можна гасити вуглекислотним вогнегасником ВВ-3;
- загоряння у витяжній шафі ліквідується будь-якими засобами після вимкнення вентилятора.
5.2. При виникненні пожежі:
- викликається пожежна охорона команду по телефону 101, приймаються заходи щодо ліквідації осередку вогню і повідомляється адміністрація школи про пожежу;
- вчитель вимикає електроенергію, освітлення;
- виносяться з лаборантської ящик з легкозаймистими речовинами, приводяться у готовність первинні засоби гасіння пожежі;
- вчитель проводить евакуацію учнів з кабінету і здійснює переперевірку повної евакуації;
- в зимовий час учні розміщуються у вестибюлі закладу, в літній – у шкільному дворі;
- організовується припинення доступу в приміщення, що горить;
- відповідальні вказують прибулим представникам пожежної охорони шляхи до вогнища в приміщенні, а також особливості об’єкта.
РОЗРОБЛЕНО
Заступник директора з НВР Ольга УСТИМЧУК
Додаток до наказу від 23.08.2023 № 29
Інструкція
з безпеки життєдіяльності № 03 - Х правила електробезпеки
в кабінеті хімії
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Поводження з електроприладами в кабінетах хімії потребує великої обережності й безумовного виконання правил електробезпеки.
1.2 У кабінеті хімії треба використовувати електронагрівальне та інше електричне обладнання тільки заводського виготовлення та закритого типу. При експлуатації керуватися паспортом та інструкцією заводу-виготовлювача.
1.3 Усі електронагрівальні прилади під час їх експлуатації повинні мати достатню теплоізоляцію знизу із боку стін. Як теплоізоляцію можна використати керамічні плити, аркушевий азбест та інші негорючі матеріали з малою теплопровідністю.
1.4 Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона також перевіряє захисне заземлення, електропроводку і загальний стан електромережі.
1.5 Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робочих місць забороняється.
1.6 Подачу струму через загальний рубильник до робочих місць і вимикання його після закінчення робіт виконує тільки вчитель або особа, яка обслуговує електромережу закладу.
1.7 Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебувати під струмом на час проведення дослідів.
1.8 Після закінчення експериментів подача струму негайно припиняється. Шафи з розподільними щитами замикають на замок.
II. ЕЛЕКТРИЧНА МЕРЕЖА
Електропроводка, встановлення електрообладнання та приладів у кабінеті хімії повинні відповідати вимогам діючих Правил улаштування електроустановок (ПЕУ). Крім того:
1. Усі доступні для доторкування електротехнічні пристрої надійно ізолюють.
2. Вмикати в мережу електроприлади потужністю до 800 Вт можна через штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної мережі. Потужніші нагрівачі та інші прилади необхідно приєднувати до рубильників (закритого типу) або розподільних щитів.
3. Розподільні щити вміщують у шафах, виготовлених з незгораючих матеріалів.
4. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у місцях, які зручні для спостереження і обслуговування.
5. Заземлення електрообладнання треба виконувати за інструкцією з техніки безпеки під час експлуатації електроустановок до 1000 В у школах та інших закладах освіти.
6. Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету хімії повинно здійснюватися одним загальним рубильником.
7. Розетки для вмикання електронагрівальних та інших приладів розміщують на торцевому боці робочого стола або на стіні біля робочого місця.
8. Для живлення переносних електроприймачів потрібно застосовувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній оболонці.
9. Не дозволяється підвішувати проводи на цвяхах, пропускати їх крізь отвори у стінах, у стулках витяжних шаф, приладах тощо без ізоляційних трубок; залишати незахищеними в місцях, де вони можуть бути пошкоджені; залишати без ізоляції оголені проводи; приєднувати проводи один до одного скручуванням; користуватися несправними штепсельними з'єднаннями, перемикачами тощо.
10. У разі загоряння електропроводки необхідно негайно вимкнути електроустановку, а полум'я гасити тільки піском або вуглекислотним вогнегасником, а при необхідності викликати пожежну службу за телефоном 101.
РОЗРОБЛЕНО
Заступник директора з НВР Ольга УСТИМЧУК
Додаток до наказу від 23.08.2023 № 29
Інструкція
з безпеки життєдіяльності № 04 - Х надання першої медичної допомоги потерпілим в кабінеті хімії
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Під час проведення практичних занять у кабінеті хімії можливі нещасні випадки (отруєння, хімічні й термічні опіки, травми осколками скла і т. д.). Слід пам'ятати, що чим швидше буде подано допомогу потерпілому, тим менше буде поганих наслідків.
У кабінеті хімії повинна бути аптечка з набором медикаментів і перев'язувальних засобів.
В аптечці повинна бути інструкція щодо надання першої-медичної допомоги.
II. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННЯХ
Карбон (II) оксидом
Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, слабкість, блювання, шум у вухах, судороги і втрата свідомості.
Перша допомога: потерпілого негайно вивести на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з додаванням 5%-ї вуглекислоти (СО2). Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками. У разі потреби робити штучне дихання до прибуття лікаря.
Сірководнем (дигідрогенсульфідом)
Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, нудота, загальна слабкість. У деяких випадках може настати раптова смерть внаслідок ураження дихальних шляхів.
Перша допомога: потерпілому треба забезпечити доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з додаванням 5-7%-ї вуглекислоти.
Оксидами нітрогену
Ознаки отруєння: оксиди нітрогену діють насамперед на слизову оболонку і дихальні шляхи, потім зумовлюють подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудоту і блювання. Отруєння оксидами нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждають захворюванням серця.
Перша допомога: потерпілому дати дихати чистим киснем. У зв'язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати всяких зусиль, потрібен повний спокій. Не допускати охолодження тіла.
Хлором
Ознаки отруєння: хлор має сильну подразнювальну дію на верхні дихальні шляхи. Кашель при тривалій дії посилюється і може завершитися спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання.
Навіть при короткочасній дії хлору можливе набрякання легень.
Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем. Зігрівати потерпілого грілками.
Бромом
Ознаки отруєння: бром уражає дихальні шляхи, подібно до отруєння хлором, зумовлює ще сильніше ураження очей і слизових оболонок. Потрапляючи на шкіру, спричиняє сильні опіки.
Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря. Якщо він не втратив свідомості, слід застосувати інгаляцію (вдихання водяної пари з додаванням аміаку) і полоскання горла розчином питної соди.
Сульфур (IV) оксидом
Ознаки отруєння: сильно подразнює слизові оболонки, спричиняє кашель і чхання.
Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою натрій гідрокарбонату 2%.
Амоніаком
Ознаки отруєння: сильно діє на слизові оболонки, спричиняє сльозотечу і запалення очей, сильний кашель, жар у горлі. Крім того, у потерпілого з'являються нудота і приступи задишки.
Перша допомога: у разі отруєння дати потерпілому випити велику кількість води з добавлянням до неї оцтової або лимонної кислоти, викликати блювання, дати молоко, яєчний білок; при отруєнні внаслідок вдихання амоніаку вивести потерпілого на свіже повітря і дати йому вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.
Отруйними органічними рідинами
Якщо в організм потрапили отруйні органічні рідини: ацетон, формалін, метиловий, аміловий спирти, анілін тощо, необхідно викликати блювання, а потім дати молоко і яєчний білок.
Карбон дисульфідом
Потерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати нашатирний спирт, дати 15-20 ефірно-валеріанових крапель з водою, валідол, напоїти міцним солодким чаєм.
Натрій фторидом
Забезпечити потерпілому повний спокій, напоїти молоком з яєчним білком або дати вапнисту воду.
Сульфатною кислотою
Дати потерпілому проковтнути кусочок льоду і покласти лід на живіт, прополоскати рот 1%-им розчином калій перманганату або 2%-им розчином питної соди, молоко, яєчний білок, розчин крохмалю.
Ртуттю
Ртуть металева при прийманні всередину навіть у порівняно великих кількостях не спричиняє отруєння, проте небезпечними є пари ртуті, її солі.
Ознаки отруєння: металевий присмак у роті. Слинотеча. Пекучий біль у стравоході, нудота.
Перша допомога: негайно викликати блювання, давати хворому молоко, яєчний білок (краще суміш білка з молоком). Добре також дати хворому активоване вугілля у воді або магній гідроксид. Викликати лікаря.
III. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ
Під час роботи в кабінетах хімії найбільш імовірними є термічні й хімічні опіки.
Причиною термічних опіків є доторкування голими руками до розпечених або дуже нагрітих частин лабораторного обладнання.
Хімічні опіки є результатом дії на шкіру різних хімічних речовин: кислот, лугів, деяких органічних сполук тощо.
З кислот найнебезпечнішими є концентровані нітратна й фторидна кислоти, що спричиняють дуже болючі пошкодження, які довго не заживають.
При термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов'язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином калій перманганату, брильянтової зелені, розчином йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран. При важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.
У разі одержання хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної води протягом 15-20 хв., забороняється обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають розчином питної соди з масовою часткою натрій гідрокарбонату 2% (при попаданні кислоти) або розчином оцтової чи лимонної кислоти з масовими частками за речовинами 1-2% (при попаданні лугу), ополіскують водою і накладають марлеву пов'язку з риванолом або фурациліном.
При опіках під час роботи з металевим натрієм, а також фосфором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речовини, а потім промити великою кількістю води.
IV. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПОРАНЕННІ
Надаючи першу допомогу при пораненні (поріз склом тощо), необхідно виконувати такі правила:
1. Той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а якщо це зробити неможливо - змазати пальці йодною настойкою. Доторкатися до самої рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.
2. Очищати рану механічно можна тільки з використанням стерильного пінцету або стерильної марлі.
3. Після очищення змазати поверхню шкіри навколо рани йодною спиртовою настойкою, накласти марлеву пов'язку.
4. Якщо поріз невеликий, то присипати його білим стрептоцидом або порошком іншого сульфаніламідного препарату, покрити стерильною марлею і забинтувати.
5. При серйозному порізі й сильній кровотечі викликати лікаря. До його приходу накласти джгут вище рани, покрити рану стерильною марлею.
6. При пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом; виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навкруги, але ні в якому разі не з глибини рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настойкою або розчином брильянтової зелені, перев'язують і звертаються до лікаря.
РОЗРОБЛЕНО
Заступник директора з НВР Ольга УСТИМЧУК