Гендерна рівність в Україні та країнах Європи

Гендерна рівність — це можливість для людей будь-якої статі вільно обирати кар’єру, релігію, спосіб життя тощо. Права, можливості та доступ до суспільства не має залежати від статі та гендеру.

Глобально ця концепція передбачає усунення всіх соціальних бар’єрів, які заважають проявитися як особистості.

Ситуацію в галузі гендерних відносин прийнято оцінювати за допомогою Індексу гендерної нерівності. Вперше Індекс був представлений Секретаріатом Всесвітнього економічного форуму в Женеві в 2010 році і використовувався Організацією Об’єднаних націй в доповіді про людський розвиток з 2010 року.

Індекс гендерної нерівності (англ. Gender Inequality Index) — інтегральний показник, який відображає нерівність у можливостях досягнень між чоловіками і жінками в трьох вимірах: репродуктивне здоров’я, розширення прав і можливостей, а також на ринку праці – економічна активність жінок та чоловіків.

За роки незалежності Україна більше ніж вдвічі покращила ситуацію з Індексом гендерної нерівності: в 1991 році він становив 0,472, а в 2021 році – 0,200, з такими показниками Україна посідає 35 місце у світі за значенням показника гендерної рівності.

Важливо розуміти, що прагнення до гендерної рівності потрібне не тільки для гармонії в суспільстві, реалізації потенціалу всіх людей незалежно від статі, а ще це дає великі можливості для сталого економічного розвитку країни.

ПРО РЕГІОНАЛЬНУ ЦІЛЬОВУ СОЦІАЛЬНУ ПРОГРАМУ РОЗВИТКУ СІМЕЙНОЇ ТА ГЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ НА 2023 – 2027 РОКИ 

Сьогодні в Україні присвячується багато уваги гендерним питанням у різних сферах нашого повсякденного життя — політика, економіка, бізнес тощо. У той же час фундамент формування особистості закладається як у родинних відносинах, так і у освітянських закладах.  

Акцент у вихованні та навчанні школярів ставиться на розвиток тих чи інших здібностей незалежно від статі дитини. Завдання гендерного виховання полягає в тому, щоб навчити дітей поважати думку інших, сприймати один одного як рівноправного співрозмовника. Завдання вчителів — пояснити, що кожен учень чи учениця мають рівні можливості, а вибір майбутньої професії залежить лише від здібностей, навчання та прагнення людини, а не від того, хлопець це чи дівчина. А ще — навчити дитину протистояти насиллю, знати свої права, а також знати, куди звертатися по допомогу, якщо ці права порушуються. Це називається міжпредметними зв’язками. І цим займаються у кз "Ліцей" не тільки вчителі, а й практичний психолог, педагог-організатор, завуч з виховної роботи, класні керівники тощо.

На тему гендерної рівності у закладі проводиться багато так званих тижнів і місяців. Із Міністерства надходять листи щодо проведення правового тижня із гендерної тематики. Заклад розробляє план проведення заходу. Це — виставки, малюнки, тренінги, вікторини на різні теми:"Рівні права — рівні можливості«, «Торгівля людьми», «Ненасильницькі способи спілкування», «Жорстоке поводження», «Булінг».Навчають дітей медіації, неконфліктним засобам спілкування. Потім медіаторами виступають як дівчата, так і хлопці. Це такі практичні заняття, коли діти самі, без втручання педагога чи психолога, сідають у коло і вирішують ті чи інші конфліктні ситуації так, як їх навчили. Така практика набула чималої популярності.

Ще сьогодні серед ліцеїстів середніх класів дуже популярні ігри гендерної спрямованості. Це коли деякі телевізійні шоу діти пристосовують до свого шкільного життя. Наприклад, шоу «Хто зверху»(була проведена14.02.2020р., перемогу отримала команда дівчат), коли команда хлопців та команда дівчат змагаються на інтелектуальному рівні. Дуже популярна гра, де головний акцент на тому, що всі ми розумні, маємо однакові права і можемо бути краще обізнаними в тому чи іншому питанні.

Дітям це дуже цікаво, тому що сучасно, модно і вони відчувають себе у центрі уваги. Такі ігри не тільки повчальні у плані розвитку дітей, а й спрямовані на виховання гендерної чутливості.

Процес впровадження гендерної рівності у КЗ "Ліцей"проводиться не тільки з дітьми, а з усіма учасниками освітнього процесу — вчителями, батьками і ліцеїстами. Тому дуже багато різноманітних заходів проводяться з батьками. Наприклад, класні керівники проводять на батьківських зборах інформ-дайджест "Школу психологічних знань". Вони відбуваються в ігровій формі з елементами тренінгу. Спочатку батькам надається невеличка теоретична частина, як вирішувати конфліктні ситуації на побутовому рівні, а потім проходять практичні заняття. Такі ігри користуються популярністю у батьків, яким, звісно, не байдужа власна дитина. 

У рамках Нової української школи у початкових класах впроваджується проект «Культура добросусідства». Коли ранок у класі  починається з веселого спілкування, коли кожен може розповісти про свій минулий день, або висловити враження про якусь подію з власного життя. Учні знають, що можуть висловити вголос свої почуття чи думки. Ніхто їх за це не осудить і не буде насміхатися. Це — абсолютно новий підхід до навчально-виховного процесу.