План виховної роботи

26.10.2023 відбулося засідання шкільного методичного об'єднання класних керівників, на якому розглядалися наступні питання:

1. Аналіз результативності виховної роботи за вересень - жовтень і завдання класних керівників  по здійсненню виховання здобувачів освіти у 2023/2024 навчальному році   .

2. Огляд літератури, директивних і нормативних документів, інструктивно-методичних матеріалів із питань планування і організації виховної роботи у   закладах освіти у 2023/2024 навчальному році.

3. Ознайомлення класних керівників із планом роботи ШМО класних керівників  на 2023/2024 навчальний рік.               

4. Про стан організації роботи з профілактики дитячого травматизму, охорони життя і здоров’я дітей в умовах воєнного стану.  Про організацію та проведення інструктажів з БЖ учнів.

5. Про організацію роботи з батьками в сучасних умовах.

7. Психологічна підтримка у виховній роботі в умовах війни.

8. Презентація роботи ЛУР (Ліцейської учнівської республіки)

План виховної роботи

                                          ВИХОВНА РОБОТА В КОНЦЕПЦІЇ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА» 

 Концепція «Нова українська школа» передбачає тривимірну модель випускника закладу загальної середньої освіти:

 Модель випускника закладу загальної середньої освіти: ОСОБИСТІСТЬ - ІННОВАТОР - ПАТРІОТ.

Триєдина модель випускника, що запропонована концепцією, має сприйматись у якості центральної мети виховної роботи. Як видно з моделі випускника, основне навантаження щодо реалізації поставленої мети припадає саме на виховну  діяльність.

Виходячи з поставленої мети виховної роботи необхідно окреслити організаційні принципи, за допомогою яких треба реалізувати та досягти втілення тривимірної моделі випускника школи:

- Створення весеооплюючого виховного простору;

- Наскрізний процес виховання;

- Особистий приклад учителя.

1. Згідно з концепцією «Нова українська школа» наскрізний процес виховання передбачає перехід від окремих заходів з моралі до втілення виховного процесу під час урочної діяльності. Тобто, виховний вплив на особистість дитини має відбуватись через кожну навчальну дисципліну. Зрозуміло, що окремі предмети мають різний потенціал для здійснення виховного впливу. Але в цьому аспекті на перший план виступає саме професіоналізм учителя - предметника. Правильно підготовлені завдання та правильна подача навчального матеріалу дозволяють активізувати виховний вплив.

2. Особистий приклад учителя займає чи не центральну частину виховного процесу НУШ. Досягти виховного впливу можливо лише за умови, коли центральний меседж уроку чи виховного заходу підкріплюється практичними діями або, принаймні, дії не розходяться зі словами. Якщо вчитель протягом уроку здійснював планомірний виховний вплив щодо формування культури поведінки на дорозі, а після уроку вчитель сам порушує правила дорожнього руху, у дітей виникає когнітивний дисонанс, який зрештою може мати зворотний виховний ефект. Учитель має бути прикладом завжди, не тільки на уроці, але й під час перерв і позаурочних заходів.

3. Створення всеохоплюючого виховного простору. До виховного простору НУШ є декілька умов. По-перше, він повинен відповідати умові всеохоплення; по-друге, виховний простір НУШ має бути Наскрізний процес виховання Особистий приклад учителя Створення всеохоплюючого виховного простору систематичним і постійно діючим.

Наразі говорять про п’ять основних принципів виховної роботи в НУШ:

1. У концепції НУШ передбачено виховання на загальнолюдських цінностях і патріотизмі. Дітей мають привчати до відповідальності, поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини,  екологічної культури, доброти, милосердя, толерантності, терпимості, шанобливого ставлення до сім’ї. Хтось вважає, що звучить усе це дещо абстрактно, але то від оскоми до красивих слів. Насправді ж опитуваннями, психологічним тестуванням, різними іншими методами можна виміряти рівень свободи, довіри, безпеки у школі. Це саме і буде орієнтація на результат, а не на процес. Якщо вдасться створити атмосферу, сповнену свободи, довіри та безпеки, це добре пасуватиме сучасним активним, незалежним дітям, дозволить їм без сором’язливості проявити свої творчі здібності.

2. Виховну програму варто ухвалювати спільно з батьками, а різні тематичні акції краще базувати на дитячій ініціативі, ідеях.

3. Прищеплювати цінності гуманізму найкраще через конкретні дії. Загалом це притаманно НУШ: менше слів — більше дії. Допомога конкретній людині важитиме для дитини значно більше, ніж слова.

4. Звісно, дисциплінарні прочуханки, публічна критика із залученням однокласників — це не виховні моменти, припустимі в НУШ. Навіть обговорення оцінок відтепер ведеться лише зі школярем і його батьками, а не в класі чи на батьківських зборах.

5. Шкільне виховання має стати не «каральним». Замість «не можна вчиняти інакше» має стати «так було б ефективно».

Завдання школи — указувати й аналізувати орієнтири, підказувати, як учинки та цінності людини впливають на інших та на її життя, а також створювати психологічно комфортну атмосферу. І тоді новим освітнім простором називатимемо не лише дизайн класів і сучасне обладнання, а й середовище, яке виховує успішну та щасливу людину. Також дуже важливим у розбудові НУШ є створення безпечного середовища. Діти повинні відчувати себе в школі комфортно та почуватись у безпеці. Шкільне середовище має сприяти не тільки фізичній безпеці, але й психологічній. Наразі проблемам булінгу та його різноманітним варіаціям присвячено достатньо багато публікацій і досліджень, проте тільки спільними зусиллями педагогів, батьків, учнів та громади школа стане простором, позбавленим насильства. Це повинно стати наріжним каменем розбудови шкільного середовища.