АйзекАзімов народився 1920 року в містечку Петровичі під Смоленськом. Його сім’я виїхала до США, коли хлопчикові було три роки. Навчався в Нью-Йоркській школі. У 1929 році до рук йому потрапив один із випусків першого в світі журналу наукової фантастики, який заснував американський письменник Х. Гернсбек. Це й стало причиною захоплення подорожами у часі і просторі на все життя.
Невдовзі А. Азімов сам став писати науково-фантастичні оповідання. Перше з них «Космічна спіраль» не було надруковане, але це не засмутило письменника. Журнал «Емейзінгсторіз» опублікував його повість «Покинуті на Весті».
Азімов наполегливо займався наукою. У 1941 році здобув знання магістра хімії, а з 1946 року почав читати лекції в Колумбійському університеті. В цей же час продовжує писати науково-фантастичні твори. В 1948 році здобув ступінь доктора наук та був запрошений до Гарвардського університету, де в 1955 році зайняв посаду професора. Мав 14 почесних наукових ступенів різних університетів світу. Як зізнавався письменник, він багато чого зміг досягти завдяки працелюбству, наполегливості та любові до свого фаху. До речі, Артур Кларк, відомий англійський фантаст, жартував щодо надзвичайної працездатності Азімова: « У нього 4 електричні машинки, і він може друкувати одразу чотири книги двома руками й двома ногами…»
Але всесвітню славу принесли йому саме науково-фантастичні твори. За своє життя А. Азімов створив їх аж понад 500! Цікаво, що автор оповідань про космічні подорожі сам боявся літати, тому численні міжнародні премії йому вручали прямо в квартирі. Він був домосідом, проте здійснив безліч уявних мандрівок у часі і просторі, вирвавшись за межі галактики, побував у таких віддалених світах, про які мільйони людей не сміють і думати. Найвідоміші його твори – цикл оповідань «Я, робот», романи «Кінець вічності», «Самі боги», « Стальні печери», «Оголене серце». У своїх творах він показує, як земляни почали заселяти інші планети, навчилися спілкуватись з неземними істотами. Застерігає людство від грандіозних космічних катастроф. Автор закликає до розвитку не лише науки і техніки, а й самої людини, щоб вона сама визначала свою долю. У своїх висловлюваннях Азімов підкреслював важливість наукової фантастики:« …я впевнений, що наукова фантастика – це одна із ланок, яка допомагає об’єднати людство».
Помер письменник у 1996 році у Нью-Йорку.
Фантастика (з грецької – мистецтво уявляти) – специфічний метод художнього відтворення життя, в якому образ (об’єкт, світ, подія) побудований за принципом надприродного, незвичайного, нереального, хоча він і не виключає повністю елементів дійсності. Фантастичні образи цілком залежать від уяви автора і є засобом вираження його думок, ідей, прагнень.
Науково-фантастична література – один із різновидів фантастики, що виник на межі ХІХ-ХХ ст. в епоху науково-технічної революції, та відрізняється вищим рівнем науковості і меншою часткою елементів казковості, чарівності. Головне тут – використання досягнень науки, поєднання наукової гіпотези і нестримної уяви автора.
Основні теми науково-фантастичної літератури:
- існування паралельних світів;
- рух людини в часі ( політ у майбутнє, повернення у минуле );
- подорож до зірок, інших планет;
- зустріч з істотами з інших світів, планет, які ставляться до землян вороже
або по-дружньому;
- вторгнення біологічних роботів на Землю тощо.
Основні риси наукової фантастики:
- осмислення протиріч розвитку науки і техніки та їх впливу на суспільство;
- нереальність художнього світу, образів, ситуацій;
- опис вигаданих науково-технічних відкриттів;
- художній прогноз майбутнього людини та всієї земної цивілізації.
АйзекАзімов мріяв про моральне відродження людства, про велич людини. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати не надто гарне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, автор показує нам ті проблеми, що хвилюють людство вже дуже давно.
Роздумуючи про людину і людство загалом та його майбутнє існування, Азімов розповідає про Галактику, в якій півтори тисяч заселених планет, а заселенню наступних не видно кінця. Земля є своєрідним інтелектуальним ринком для всієї Галактики, кузнею фахівців. Вона експортує стрічки освіти для спеціалістів низької кваліфікації, а також висококваліфікованих спеціалістів на інші планети. Ті ж, у свою чергу, дають Землі сировину, необхідну для розвитку її економіки. Головні засади цивілізації майбутнього – це науково-технічний прогрес та інтелектуальне керівництво суспільством, яке спрямоване на максимальне розкриття й використання на благо всього людства здібностей і можливостей кожної планети.
Фантастичні припущення – лише згусток того, з чим ми зустрічаємося сьогодні або можемо зіткнутися завтра. Сполучаючи правдоподібність з вигадкою, автор твору примушує нас замислитися про серйозні речі, побачити звичне і буденне під новим кутом.
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=635
1.На яке число і місяць була призначена Олімпіада?
2.Ким мріяв стати Джордж, коли йому виповниться 18 років?
3.Чому Джордж хотів отримати саме цей фах?
4.Скільки братів та сестер було у Джорджа?
5.Чому повернення на землю не заохочувалось?
6.Які стосунки були між Джорджем та Тревіліяном?
7.Ким був батько Джорджа?
8.Який фах міг отримати Джордж після перевірки?
9.Чому Джордж не міг отримати освіту?
10.Хто за професією Еленфорд?
11.Чим постійно займався Омейні?
12.Як називався інтернат у якому перебував Джордж і Омейні?
Відповіді запишіть у зошит, сфотографуйте, та надішліть на Вайбер або ел.пошту.