Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М.І Цвєтаєвої "Книжки в червоній палітурці" Дедлайн 01.04.

Тема: Про улюблені книжки, про улюблене заняття – читання.

Ідея: світ дитинства та світ Книги — це один гармонійний та щасливий світ, а світ дорослих контрастує з ними, тому що вони більше не вірять в реальність світу Книги.

Головна думка: на думку автора, віра в живе слово Книги і робить дитину чистою, сміливою та щасливою. Герої найкращих творів світової дитячої літератури стали для багатьох хлопчиків і дівчаток різних країн та епох не тільки найкращими друзями, а й провідниками у неповторний світ, де завжди сяє сонце, де панують щастя, радість і завжди звучить дитячий дзвінкий сміх!

Ліричний герой: доросла людина "Из рая детского житья...". Рай — щось далеке та невимовно прекрасне. Дитинство залишилось у минулому ліричної героїні. Вона остаточно прощається з дитинством. Доросла героїня розуміє, що щастя, радість залишились у далекому дитинстві й ніколи не повернуться, в дорослому житті немає місця фантазії, літературні герої ніколи більше не оживуть. У дорослому житті багато зла та несправедливості, з гіркотою героїня говорить про те, що єдині, хто не зрадить, — це улюблені з дитинства книги, що робили її щасливою.

Сюжет вірша:

розповідає про маленьку авторку, одержимою книгами, і сюжетами творів Марка Твена. Дух ліричної героїні захоплювали напружені сцени, такі як розв'язка роману "Принц і жебрак", момент в печері з Томом і Беккі з "Тома Сойєра". Калейдоскопом ці сюжети миготять у міру прочитання вірша. Своє твір Марина Цвєтаєва закінчує, використовуючи урочисті звернення до славу дитинству і книгам - "про золоті часи", "про золоті імена". Вірш перетворюється в гімн, в оду літературі і юним рокам.

Художні засоби:

епітети: «золоті часи», «потертому палітурці», «манірною вдови»,

уособлення: «тремтять вогники»,

вигуки: «мені страшно!», «Боже!»

риторичне питання: «... чому серед червоних книг знову за лампою не заснути б?».

Образи. Книги, музика, Мама, Гріг, Шумана, Кюї, Діоген, Том, Беккі, Гек, Принц, Жебрак,

Характеристика ліричної героїні за строфами вірша

І строфа. З самих перших рядків вірша ми дізнаємося, що дитинство ліричної героїні було для неї справжнім раєм, тому що саме тоді вона отримала найвище блаженство та насолоду, справжнє щастя – можливість читати книги. Книги є найвірнішими її друзями. Незважаючи на те, що вони мають затерту червону палітурку(адже їх не один раз тримали в руках і не один раз перечитували), для ліричної героїні вони надзвичайно цікаві.

ІІ строфа. Як тільки дули вивчені уроки, лірична героїня швидко сідала читати. Із короткого діалогу з матір`ю ми дізнаємось про те, що мати спокійно і суворо нагадувала дівчині, що вже пізно і треба відпочити від читання. Проте героїня просить матір дати їй ще трохи часу на читання, адже їй ще треба прочитати всього лише 10 стрічок. Та на щастя дівчинки матір часто забувала про те, що наказувала.

ІІІ строфа. І лірична героїня часто допізна читала книги, незважаючи на заборону. Чому ж мати часто забувала? Мабуть тому, що і сама була чимось дуже захоплена. Вона виконувала надзвичайно чарівні музичні твори композиторів: Грига, Шумана, Кюї. Ця чудова музика створювала в домі ліричної героїні атмосферу затишку, того дитячого раю, в якому вона могла спокійно поринути в цей надзвичайно цікавий світ книг.

IV строфа. Ліричн героїня з захопленням читає книгу Матка Твена «Пригоди Тома Сойєра»,переживає разом з головним героєм твору – хлопчиком Томом його небезпечні вилазки, його зустріч з індіанцем Джо та його перше кохання до дівчини Беркі.

V строфа. Вона знайомиться з іншим героєм – Геком Фіном і дізнається про те, що його намагається виховувати праведна тітка – вдова Дуглас. Та хлопчина тікає від неї у пошуках пригод і ховається у бочку з-під цукру, як Діоген.

VI строфа. Надзвичайно цікаві враження ліричної героїні і від прочитаної книги «Принц і Жебрак». Вона переживає разом з героями твору ті життєві зміни і події, які з ними відбуваються. Особливо її вражає, як Принц водночас став жебраком і що з ним відбувається у світі бідних.

VII строфа. Залишивши на мить своїх героїв, лірична героїня поринає у світ своїх почуттів. Проте швидко знову бажає читати книги.

VIII строфа. І для ліричної героїні знову настає золота пора. Золотими вона називає і імена своїх найулюбленіших героїв: Гека Фіна, Тома Сойєра, Принца, Жебрака, тому що вони є найкращими її ідеалами, героями сміливими та чистими серцями.