Поради батькам
Ви вирішили, що все-таки вашій дитині необхідна музична освіта. Це дуже гарно! Залишилася всього лише дрібничка - на чому маля буде вчитися грати? Добре, якщо чадо з дитинства мріяло бити маленькими ручками по клавішах піаніно . А якщо ні? Ось Вам декілька рекомендацій.
Перш за все, ви повинні знати про навантаження для дитини. Якщо вона мріяла стати великим піаністом, то працювати тоді доведеться не менше двох годин. Кожен день! А далі більше. Тобто дитина протягом цього часу буде сидіти на стільці. Якщо це духовий інструмент - то не більше години на день. Так як музиканту постійно активно доводиться дихати, то іноді може запаморочитися голова.
За медичними показаннями, якщо у Вашої дитини астма або проблеми з диханням, то немає нічого краще духового відділу - флейта, саксофон, труба, кларнет, валторна - все що завгодно! Тут вашій дитині спочатку запропонують почати вчитися на невеликій дерев'яній або пластмасовій блок-флейті. Цей етап єдиний для всіх духових. Тут пізнаються ази нотної грамоти, мелодії і що найголовніше - розвивається дихання! Є багато випадків, коли хвороба відступала під завзятістю і працьовитістю дитини через два-три роки занять. Тут завжди (за винятком валторни - іноді) потрібно стояти і тримати правильну поставу. За цим постійно стежитиме викладач.
Якщо є проблеми з опорно - руховим апаратом та координацією рухів, то краще - ударні інструменти. Тут навчать не тільки «бити паличками» по барабану, але також в обов'язкову програму входить ксилофон. Пам'ятаєте, продається такий невеликий інструмент для дітей? Це міні-копія. Є величезний інструмент з дерев'яних перекладин, по яким треба легенько бити. Доводиться постійно рухати руками, стежити за ритмом і своїми рухами, щоб просто палички не зачепилися одна за одну.
У першу чергу, ви будете проходити з вашою дитиною співбесіду у викладачів. Дитині дадуть кілька найпростіших завдань, щоб визначити, чи є у неї слух, почуття ритму. Тобто, дитина відвернеться, викладач буде грати різні ноти на фортепіано і просити дитину заспівати їх. Потім награє певний простий ритм, і дитина повинна буде його проплескати у долоні. Нічого складного, але після такого невеликого прослуховування викладач скаже Вам про талановитість Вашої дитини, про те, чи має вона музичний слух. Але ж думка педагога не є істина в останній інстанції - все це досить відносно.
Обов'язково зверніть увагу на викладача як особистість. Ознайомтеся з ним, поспілкуйтеся. Адже саме він буде проводити дуже багато часу з вашою дитиною, і він повинен бути хорошим психологом і педагогом. Посидьте на заняттях з іншими дітьми, подивіться на методи викладання. Бувають випадки, коли викладачі б'ють дітей по руках, відстукували ритм по голові дитини, кричать на нього, якщо у нього щось не виходить. Такий викладач не потрібен вашої дитині…
Дитина в музичній школі може вчитися за скороченою і за повною програмою. Все залежить від набору. Є семирічки, є п'ятирічки. Перший варіант краще - тому що навантаження не таке сильне, програма майже така ж, тільки триває довше за часом. Це буде краще для дитини. Якщо Ви не хочете, щоб дитина витрачала занадто багато часу, то можна вибрати скорочений варіант, але він, як правило, не найвдаліший в плані подальшого зростання. Не забувайте, що в музичній школі багато факультативних заходів - оркестри, вокальні ансамблі. Вони беруть участь у різних конкурсах, виїжджають з виступами за кордон.
Під час випускного року перед такими малюками постає закономірне питання про те, ким бути далі. І тут вже, звичайно, вирішувати дитині. Якщо вона не бачить свого життя без музики, та весь час навчання постійно підбирає мелодії, то Вам треба серйозно поговорити з дитиною про її подальше життя.
Звичайно, є люди, які дотримуються думки, що музикою на хліб не заробиш, що потрібно щось більш серйозне, щоб не залишитися голодним на вулиці і не грати в переході. Загрожувати дитині такими страшними картинами не варто - потрібно зважити всі за і проти. Якщо дитина не дуже талановита, не вигравала конкурси, її не особливо хвалили в школі, то немає сенсу йти по музичній стезі далі. Адже за сім років навчання дитина вже цілком може виявити свою талановитість.
Будьте реалістичні, та не забувайте про майбутнє своєї дитини!
Кожна дитина - це багатогранний діамант , який обов'язково заграє усіма барвами веселки коли потрапить до рук майстра.
" Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнку, фантазії, творчості".
Дитина має артистичні здібності
Якщо:
З легкістю спілкується з іншими дітьми і дорослими.
З великим бажанням виступає перед аудиторією.
Вміє добре викладати свої думки.
Прагне викликати емоційні реакції у інших, коли із захопленням щось розповідає.
Часто виражає свої почуття мімікою, жестами, рухами.
Змінює тональність і вираження голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку розповідає.
Легко копіює чиїсь пози, вираз обличчя і тому подібне.
Пластично і органічно рухається.
Любить і розуміє значення красивого одягу, вбрання для створення образу .
ДИТИНА МАЄ МУЗИЧНІ ЗДІБНОСТІ
Якщо:
Впізнає мелодії.
Почувши музику, із задоволення підспівує або поспішає танцювати під неї.
При співі або грі вкладає у виконання почуття і емоції.
Розуміє і може описати словами характер і настрій музики.
Самостійно наспівує почуті мелодії.
Швидко і легко повторює ритм і мелодію.
Вигадує власні мелодії.
Навчився або вчиться грати на якому-небудь музичному інструменті.
Має музичні переваги щодо вибору діяльності.
НЕ ОБМЕЖУЙТЕ розвиток дитини надто ранньою хореографічною спеціалізацією. Коли дитині 3-5 років, ви не можете передбачити, чи схоче вона стати артистом балету.
НЕ ОЧІЙКУЙТЕ від занять хореографією швидкого зовнішнього результату. Правильно оцінюйте психофізіологічні можливості дитини. Наслідком занять має бути поступовий розвиток її здібностей.
НЕ СМИКАЙТЕ дитину під час занять, якщо вам здається, що вона порушує дисципліну або неточно повторює рухи за педагогом. Поважайте її творчість, не руйнуйте радісну, безпечну атмосферу заняття.
НЕ ВВАЖАЙТЕ свого малюка «жахливою дитиною». Ваша донька або син – це маленьке диво.
Музика - дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніший і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей усього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити.
Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Покровитель музики Орфей був цілителем, а Ескулап ~ бог медицини в давніх греків, визнавався музикантом.
Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою. Дослідження педагогів та психологів переконливо підтверджують, що музика охоплює ранні сфери психіки людини: сенсорику, моторику, емоції. А тому її вплив на загальний психічний розвиток особистості досить істотний (ідеться про творчість, духовність, інтелект). Оскільки ж емоційні здібності мають емоційно – рухову природу, вони проявляються дуже рано й становлять основу для всебічного розвитку малюка, насамперед забезпечуючи формування початкових елементів пізнавальної активності.
Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищаючи серце від образи, жорстокості і лютості. Музичне мистецтво впливає на душу людини, її почуття і розум. «Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпне джерело вираження там, де мова замовкає.» (Е Гофман) Ми захоплюємося людиною, яка вміє щедрою рукою посіяти зернятко гармонії в душі дітей засобами музики. Щасливий той педагог, котрий може розмовляти з душею дитини завдяки мистецтву. Людина, якій дано відчувати тонкий світ і відтворювати його в звуках – щаслива.
Перша зустріч із музикою має відбутися ще в череві матері, де вона буде лунати поряд із биттям найдорожчого серця і в теплому всесвіті любові розповідатиме про мудру красу великого світу.
Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. Використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей.
Сучасні музичний керівник і вихователь під час музичної діяльності орієнтуються загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагаються його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Здається, пошук такого репертуару підпорядковується гуманній меті — оновленню змісту музично-театралізованих розваг, свят, музичних занять. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Через такі реалії дітей позбавляють спілкування зі значною кількістю музичних творів, виявляється незадіяним величезний виховний потенціал мистецтва!
Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром? Чи є такий варіант рішення, який може стати оптимальним для сьогодення?
Насамперед вважаємо, що програмовий репертуар варто збагачувати додатковим і розцінювати це загалом як позитив для музичного розвитку дітей. Усебічний досвід — педагогічний, експериментальний, науковий — підказує, що потужним резервом для встановлення бажаного балансу може стати активне запровадження програмового репертуару (переважно такого, що не обирається до свят і розваг) вихователем і навіть помічником вихователя у повсякденну життєдіяльність дітей. Зауважимо, не лише у процес занять із різних позамузичних видів діяльностей, а й протягом усього дня і щоденно.
Вихователеві варто започатковувати таку традицію в роботі з дітьми, починаючи з груп раннього віку. Наприклад, співати в побуті пісні, за допомогою яких повсякденні повторювані дії (миття рук, одягання, підготовка до прогулянки тощо) стануть для дітей привабливими ритуалами [13]. Доречними тут стануть пісні: «Ведмедик іде на прогулянку» і «Ведмедик прийшов з прогулянки» (сл. С. Макшанцевої, муз. А. Філіпенка); «Весело крокуємо» (сл. О. Коробко, муз. М. Раухвергера); «Ми навчилися ходить» (сл. Є. Макшанцевої, муз. Л. Дичко); «Всі малята люблять митись» (сл. Т. Бабаджан, муз. Т. Попатенко) тощо.
Слова останньої з названих пісень свідчать самі за себе:
1. Буль, буль, буль, дзюрчить водиця,
Всі малята люблять митись.
Ось так, гарно як, гарно як.
2. Руки з милом вимивали,
Щічки й ніс не забували.
Ось так, гарно як, дуже гарно як.
3. Не лінились вимить вуха,
Потім витертись досуха.
Ось так, гарно як, гарно як.
3. Ми помились, хоч маленькі.
Он які тепер чистенькі.
Ось так, гарно як, дуже гарно як.
Загалом робота досвідчених педагогів із дітьми раннього віку переконливо доводить, що найвпливовіші засоби виховання й організації життєдіяльності малюків — емоційні, серед яких найпершими є музика, спілкування, рухи, гра, іграшка. Багато хто з вихователів пересвідчився в успішності, правомірності, доцільності використання засобів музичної діяльності в педагогічній повсякденній роботі, скористався орієнтовним плануванням із нещодавніх публікацій. Упевнена, збагачуючи повсякдення дітей музикою, піснею, вихователь поступово стане помічати дивовижне враження від свого доречного співу, помітить «економію» часу на вправлянні дітей у певному режимному процесі, побачить, як охоче йому підспівують малюки і вже самостійно беруться за певну справу, відчує теплоту спілкування з дітьми, підмітить поновлення сил дітей і емоційного настрою в процесі забави, хороводу тощо.
Щоб підібрати музичний твір для дошкільників, необхідно враховувати головне - музичний геній не повинен залишити до себе байдужим. Мова краси зрозуміла людям різного віку, тому не потрібно відбирати твори за критерієм доступності дітям. Дорослі поняття "легко" і "важко" діти не сприймають. Мистецтво, яке не захоплює, не може виховати яскраву особистість. Тому необхідно звернутися до всесвітнього джерела людської культури: музичної класики. Час - справедливий критик. Він відсіяв усе незначне, безталанне, сіре і доніс із століття в століття справжні шедеври мистецтва. Музика має нести красу. І малюків, як і все доросле людство, вражають звуки музики А. Моцарта, А. Вівальді, Л. Бетховена, П. Чайковського, І. Баха, Ф. Шопена. Геніальна музика має вдосконалений гармонійний склад і володіє великою силою натхнення. Але вміти сприймати музику - це справжній талант уяви. Яким має бути слухання, щоб музика викликала естетичну насолоду?
По-перше, музику треба використовувати так часто, щоб вона увійшла в життя дітей і була впізнавана ними. В основі естетичної насолоди музикою лежить уява. Вона допомагає викласти музичну структуру, побачити і відчути її настільки, щоб очікувати улюблену музичну фразу. Збіг очікування добре значимого і улюбленого фрагмента з реальним розвитком музичної фрази і створює почуття задоволення.
По-друге, під час слухання музики дошкільниками необхідно враховувати психологічні особливості дітей, їхню надзвичайну емоційну чутливість і здатність до чуттєвого сприйняття. Дошкільникам легше, ніж дорослим, побачити кольори музики, відчути її духмяність, смак, настрій. Тому зустріч із музикою їм може подарувати Цілий букет відчутті в.
По-третє, щире слухання завжди викликає бажання "увійти" в музику, злитися з нею в єдине ціле. Емоційність дошкільників наполягає на тому, щоби вдячні слухачі не пасивно сприймали, а діяли під музику: створювали хореографічну фантазію, перетворювали пензлик на диригентську паличку і дарували їй танець у повітрі, заплющували очі і на "внутрішньому екрані" бачили музику, малювали під її звуки. Щоб дитина почула музику, вона повинна відкрити себе для музичних переживань і мати змогу виразити їх.
Під звуки "Сумної пісеньки" П.І. Чайковського діти перетворюються на дерева і прощаються зі своїм листям. Сумні, сповнені глибокої любові звуки наповнюють світлим сумом гілки дерев, роблять їхні рухи мелодійно-пластичними і лагідними. "Музика допомагає увійти в образ, відчути настрій природи". Під музику А. Вівальді "Пори року" діти заплющують очі і бачать кольори музики. Ця вправа допомагає дітям встановити зв'язок між музикою і кольорами, явищами природи, її настроєм.
Під час малювання музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості.
Музика допоможе розвинути уяву дитини, подарує їй творчі крила і з натхненням покличе маленького художника до створення краси.
РОЛЬ МУЗИКИ У ЖИТТІ ЗДО:
Музичне виховання дошкільнят здійснюється не тільки під час занять, свят, розваг, але і в години дозвілля, самостійних ігор, під час прогулянок, ранкової гімнастики і т. д.
Включення музики в повсякденне життя дітей в умовах дитячого садка повинно визначатися умілим та чітким керівництвом вихователя, який, враховуючи цілі та завдання виховання, а також схильності, інтереси дітей та їх можливості, самостійно і за допомогою музичного керівника підбирає музичний репертуар, припускаючи включення його в різноманітні моменти життя дитини.
Вихователю необхідно так організувати життя дітей у групі, щоб вона стала яскравіше, різноманітніше, щоб знання, отримані дітьми у процесі навчання на музичних заняттях, різноманітні враження від навколишнього могли бути самостійно ними застосовані. З цією метою вихователь заздалегідь продумує можливі варіанти використання музики в повсякденному житті дітей, домагаючись природного, невимушеного її включення в дитячу діяльність.
Розглянемо деяке використання музики під час ігор дітей, на прогулянках, в години дозвілля, в умовах різних занять, пов'язаних з художньою діяльністю дітей.
Музика в години дозвілля.
Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.
У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.
Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.
У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.
Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.
У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.
