Мотивація – один із ключових моментів успішності дослідницької діяльності.

• Дослідницька діяльність будується за концентричним принципом: до одного і того ж об'єкту повертаються багато разів, додаючи до відомих знань і умінь – нові.

• Важливою вимогою під час проведення експериментування є безпека об'єкта для дітей.

• Випадкові експерименти підготовки не вимагають: підготовкою слугує постійна самоосвіта за розділами біології, географії, краєзнавства тощо.

• Вихователь має бути психологічно готовим до систематичного розглядання у природі нового і цікавого.

• Підготовка до проведення запланованих спостережень і експериментів починається з визначення вихователем дидактичних задач.

• Експериментування від випадку до випадку набагато небезпечніше, ніж систематичне проведення дослідів.

• Експериментування будується від принципу «Від простого – до складного».

• Педагог має у кожний конкретний момент усвідомлювати рівень сформованості у дітей необхідних навиків і не перевищувати їх реальних можливостей при виконанні експериментальних дій.

• Усі незнайомі складні процедури засвоюються у такій послідовності:

- дію показує педагог;

- дію повторює або показує хто-небудь із дітей (при чому той, хто може помилитися);

- інколи помилку свідомо робить вихователь, це надає можливість сконцентрувати увагу на вірогідність помилки;

- дії здійснюють усі разом у повільному темпі (педагог має можливість проконтролювати роботу кожної дитини);

- дію повторює дитина, яка не припуститься помилки;

- дія стає знайомою, і діти здійснюють її у звичайному темпі.

• Педагог має гарно знати індивідуальні особливості дітей, уміти прогнозувати їх поведінку у тій чи іншій ситуації.

• Один із факторів, що провокують дисциплінарні порушення, є гіперопіка зі сторони дорослого і вимоги тиші і порядку.

• Для успішного керівництва експериментальною діяльністю від педагога вимагається уміння бачити весь колектив і розподіляти увагу між окремими дітьми.