👩🏫 "Коротка пам’ятка для педагогів, які працюють із дітьми під час війни".
9 правил
Попри жахливу війну в Україні, багато педагогів і далі проводять неформальні заняття, щоби відволікти дітей. І школи вже поволі повертаються до дистанційного навчання.
Саме зараз наше завдання – допомогти дітям повернути, створити хоч невеликий простір безпеки. Багато хто з них досі перебувають у стані шоку. Ми не можемо припустити, що стане тригером для травматичних реакцій, тому наші уважність, емпатійність, почуття такту та відчуття опори дуже важливі.
ПОРАДИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
1️⃣Турбуємось про себе і намагаємось не починати роботу без ресурсу.
💪 Якщо нам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.
2️⃣Наше завдання – створити безпечний простір, у якому б дитина відчула близькість – “я з тобою”.
💛 Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.
3️⃣Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, починати роботу можна буде лише у співпраці з психологом.
❕ Цю роботу можна буде проводити лише після фази стабілізації – зміцнення та відчуття безпеки.
4️⃣Не можна використовувати в іграх чи під час занять метафори, образи літаків тощо. Це може травмувати дітей, які були під обстрілами. У роботі спираємося на метафори та образи дому, землі, веселки, води.
⛅ Навіть образ неба зараз не даватиме дітям стійкості, для багатьох - це джерело небезпеки. Будь ласка, зважайте на це, плануючи свої зустрічі з дошкільниками.
5️⃣Якщо в роботі плануєте створювати щось із частин, наприклад кубиків, пам’ятайте: якщо деталі руйнуватимуться, це може нагадувати дітям зруйнований будинок. Діти самі можуть обрати таку гру – тоді для них це буде помічне.
🎵 До того ж будьте уважні до звуків, що використовуються в супроводі.
6️⃣Не пропонуйте дітям жодних образів воєнної техніки. Приймається лише той варіант, коли вони самі хочуть намалювати, виліпити чи обговорити це.
🦸 Натомість працюйте над образами сили та стійкості й частіше просіть дитину намалювати, зобразити те, що є її силою.
7️⃣Пам’ятайте, що ми проводимо зустрічі для того, щоби дати дітям стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і близьких.
💥 Уявіть, що ви працюєте з дитиною з Харкова, яка раніше сиділа у бомбосховищі. Усі розмови про війну для неї зараз – додаткове травмування. Будь ласка, зважайте на це.
8️⃣Для дитини, яка пережила втрату, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт “час лікує”, “у всьому є й хороший бік”, “подивися, який тут є хороший варіант для тебе”. Ці слова некоректні та неетичні.
💬 Дітям важливо почути: “Те, що ти пережив – жахлива трагедія, це жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь твоїми мужністю та силою. Попри таке горе, ти справляєшся, як справжній герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити”.
9️⃣Якщо дитина починає говорити, що б вона не говорила, ми її слухаємо й не перебиваємо! Киваємо, підтримуємо й наприкінці робимо акцент на тому, що навіть слухати – це дуже важко. Далі можна сказати: “Але я бачу, який ти сильний і як ти справляєшся”.
🙅♀️ Проте не давайте порад, поки вас не попросили про це.
