Рекомендації батькам дітей з аутизмом, які під час війни перебувають вдома:

1. Провітрюйте кімнати по можливості кожну годину.

2. Зробіть одну кімнату дуже прохолодною 17-18 градусів. Де дитина може малювати, переливати воду, пересипати крупи, перекладати ґудзики, збирати конструктор.

3. Приймайте ванну або душ 3-4 разів в день.

4. Дозвольте дитині через годину стрибати на дивані, або ліжку до 1 хв.

5. Дорослі гойдайте дитину, по типу «гамака», 5-6 разів на день.

6. Давайте нюхати різні аромати від парфумів до спецій, але з обережністю 1-2 запахи.

7. Зробіть солоне тісто для гри у форми.

8. Вдягайте за добу різний одяг від 3-5 видів матеріалу та ваги.

9. Не забувайте про улюблені смаколики -«підкріплення».

10. Обмежуйте перегляд мультфільмів, щоб не спровокувати зорове перевантаження.

11. Міцно та часто обіймайте дітей.

ЯК ПІДТРИМАТИ ТА ЗАСПОКОЇТИ ДИТИНУ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ

Усі ми перебуваємо в абсолютно нових умовах життя, природно відчуваємо страх та паніку - особливо діти, дехто почувається розгубленим.

Зараз надзвичайно важливо підтримувати одне одного, вміти заспокоїти людей, які знаходяться поруч, насамперед дітей.

Тому ми зібрали поради психологів щодо того, як дитина реагує на кризову ситуацію залежно від віку, як надати їй психологічну підтримку під час війни та кілька корисних ресурсів, куди можна звернутися за психологічною допомогою - читайте на нашому сайті: https://bit.ly/3Iw5z3p

Щиро дякуємо професіоналам-психологам, які допомагають батькам та дітям зберігати впевненість і спокій у ці складні часи.

При панічній атаці

* Рука на живіт, приблизно 3 пальці нижче сонячного сплетіння, простукати.

* Потерти кінчик носа.

* Надавити не сильно на очні яблука з двох боків.

" Якщо є де лягти, лягайте на спину і зробіть рухи ногами, як на велосипедні.

* Дихання - одною рукою накрити губи (рука, як човник), інша рука - на животі. Видих - рука йде вниз до грудей, вдих - підіймається до рота.

* Допомагає ще вода із содою - гаряча вода, чайна ложка соди. Зробити один-два ковтки, більше не треба.

* Змащувати губи, полоскати рот водою.

* Витягувати якомога далі язика - ніби намагаючись торкнутись грудної клітини.

* Подивитись вправо (не повертаючи голови) - якомога далі, тримати секунд 15-20, перевести погляд прямо, потім подивитись вліво - якомога далі, потім знову прямо.

* Розтерти тіло.

* Точка паніки - між безіменним пальцем та мізинцем.

* Покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються.

* Розтерти руки.

Істерика, яка НЕ дитяча: як реагувати, що робити і що НЕ робити

Ми звикли говорити про істерику в руслі дитячої поведінки. Актуальність цього явища в період війни не зменшується і заслуговує окремого допису.

Проте, істерика як реакція дорослих на обставини, в яких ми зараз живемо, зустрічається досить часто. І теж потребує розуміння алгоритму дій у випадку перебування поруч з людиною, у якої ми спостерігаємо таку поведінку.

Істерика як гостра реакція на стрес - емоційний сплеск, активна поведінкова реакція.

Істерика може супроводжуватися: емоційними вигуками, впертою відмовою від взаємодії, плачем, криками, нехтуванням, гнівною лайкою, опором або протестом на спроби заспокоєння, а в деяких випадках і ударами та іншим фізичним насиллям. Так як це демонстративна поведінка, то відбувається за наявності «глядачів».

Істерика - це одна з реакцій, якими наша психіка реагує на екстремальні обставини.

Водночас, істерика надзвичайно енергозатратна, тому людина, звісно, потребує періоду відновлення.

Важливо пам’ятати, що істерична реакція володіє властивістю «заражати» інших.

📌Як допомогти людині в істериці?

☑️1. Постарайтеся ізолювати «глядачів», адже чим менша аудиторія спостерігачів, тим швидше істерика припиниться.

☑️2. Постарайтеся сфокусувати увагу людини на собі.

☑️3. Якщо ізолювати людину від спостерігачів не вдається - станьте найбільш уважним слухачем. Слухайте, кивайте, погоджуйтеся.

☑️4. Можна спробувати зробити щось неочікуване: хлопнути в долоні, крикнути щось гучно.

Важливо! Будьте обачні, якщо Ви вирішили зробити щось спрямоване безпосередньо на людину (дати ляпас, облити водою, потрусити і т.п). Це може трактуватися нею як небезпека і реакція може бути відповідною.

☑️5. Звертайтеся до людини по імені.

☑️6. Намагайтеся говорити менше. Якщо говорите, то робіть це впевненим тоном та використовуйте прості фрази: «Випий води», «Вмийся».

☑️7. Гарно спрацьовує техніка контролю дій: випий ковток води ➡️ вдих ➡️ видих ➡️ ковток води ➡️ вдих ➡️ видих і т.д.

☑️8. Якщо не «підживлювати» істерику, вона поступово почне йти на спад.

☑️9. Після істерики наступає занепад сил. Потурбуйтеся про можливість людини відновитися.

📌Як допомогти самому собі в істериці?

В такому стані це досить важко, адже в цей момент людина знаходиться у надзвичайно гострому емоційному вибуху і погано розуміє, що відбувається.

☑️1. Якщо у Вас виникла думка, як зупинити істерику - це перший крок.

☑️2. Важливо ізолюватися від «глядачів». В ідеалі, залишитися наодинці.

☑️3. Вмийтеся холодною водою. Це допоможе прийти до тями.

☑️4. Виконайте дихальну техніку: вдих ➡️ затримка дихання на 1-2 секунди ➡️ повільний видих ➡️ затримка ➡️ вдих ➡️ затримка ➡️ видих і т.д. до моменту заспокоєння.

❌ Що НЕ варто робити при істериці?

⛔️Повторюся… Варто бути надзвичайно обережними, якщо Ви вирішили здійснювати несподівані дії, які спрямовані безпосередньо на людину в істериці. Вони можуть сприйнятися як небезпечні. Реакція може бути відповідною.

⛔️ Не варто вступати в активний діалог відносно висловлювань людини. Істерична реакція не дозволяє об’єктивно оцінювати ситуацію.

⛔️ Не сперечайтеся з людиною в істериці. Це лише «підживлює» реакцію.

⛔️ Не сприймайте таку поведінку як цілеспрямовану. Найчастіше, це неконтрольований, несвідомий процес.

⛔️ Не варто використовувати шаблонні фрази: «Заспокойся», «Все буде добре», «Візьми себе в руки», «Не ний», «Так не можна» і т.п. Вони не допомагають, а, навпаки, можуть провокувати гострі реакції.

Істерика - це нормальна реакція на ненормальну ситуацію. Проте може бути руйнівною. Тоді важливо знати, як можна допомогти.

Бережіть себе!

Батьки, просимо Вас підтримувати вихователів, довіряти їм, бути чуйними, толерантними, виявляти взаємоповагу. Беззаперечно, що сьогодні найперше завдання це захист та збереження життя дитини. На скільки це можливо дбайте про режим дня дитини, про доступ до їжі та води. Але не забувайте про розвиток і освіту. Не відкладайте це на потім. Знаходьте час і місце розповісти/прочитати казку, історію, оповідання; вчіть вірші напам’ять; переглядайте разом мультфільми; опрацьовуйте разом матеріали різноманітних освітніх платформ (багато з них відкрили доступ до своїх матеріалів на безкоштовній основі); надавайте значення дитячим справам; розмовляйте зі своєю дитиною; розмірковуйте, припускайте, мрійте, фантазуйте про все на світі; грайте разом. Все це допомагає дитини відчувати себе у безпеці. Звертайтеся за консультацією, підказкою, порадою до вихователів вашої дитини, до методиста, психолога та всіх фахівців дитячого садка, який відвідує ваша дитина. Шукайте можливості взаємопідтримки.

Переконані, що кожен з вихователів залюбки озброїть вас розвивальним контентом, як тільки Ви озвучите власну готовність взаємодіяти з дитиною. Більш того, зробить це грамотно, врахує можливості та потенціал саме вашої дитини. Допоможе підібрати/вибрати те, що буде цікавим, підходити саме вашій дитині. Будьте на зв’язку!

До уваги батьків!

Важливі поради щодо подолання гострої психологічної травми у дитини.

Матеріали підготовлено на основі лекції Анопрієнко Олени Василівни - кандидатки психологічних наук, зав. центру медико-психологічної, соціально-реабілітаційної допомоги дітям НДСЛ Охматдит в рамках проєкту «Кризова психологічна допомога дітям, які пережили психотравмуючі події війни».