9 клас

02-03.04.2020

М. В. Гоголь. Петербурзький етап життя і творчості письменника. «Ревізор». Творча історія п’єси.

Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду:

«Чи ще живі, чи здорові

Всі родичі гарбузові?»

— Саме так Гоголь звертався до присутніх, коли, запрошений у гості в Петербурзі чи Москві, хотів дізнатись, чи є тут його земляки. Хто він — український чи російський письменник? Що вирувало в ньому, приховане і не зрозуміле не тільки стороннім, а й самому Гоголеві? реаліст він чи романтик на літературній мапі ХІХ ст.? життя цієї людини оповите таємницями, які не вдалося розгадати й донині, навіть містикою. Деякі з цих питань ми з’‎ясовуватимемо сьогодні та на наступних уроках. Як ви вже здогадалися, сьогодні ми згадаємо добре відомого вам із попередніх класів письменника

— Миколу Васильовича Гоголя — та його твори.

У Петербурзі перед Гоголем відкрилося нове життя зі своїми болючими проблемами. У листі до матері він писав: «Петербург мне показался вовсе не таким, как я думал». Гоголь побачив у Петербурзі суворі обставини життя «маленьких», простих людей. Захисту і допомоги їм не було звідки чекати. Усі негаразди існування «маленької людини» Гоголь відчув на власному досвіді. «Заботы и вечные беспокойства, — писав він у квітні 1830 р., — тягчат меня всеми неразлучными с ними неприятностями. Я не понимаю, как я до сих пор с ума не сошёл. После бесконечных исканий мне удалось, наконец, сыскать место, очень однако незавидное».

Пізніше Гоголь писав: «Я терпел в жизни строгую нужду, не был богат и не имел никаких связей, но умел гордо презирать одно и не искать другого». Гоголь сподівався на літературний труд, святе мистецтво. Ще в Ніжині він написав романтичну поему «Ганц Кюхельгартен». 1829 року Г оголь опублікував власним коштом своє творіння під псевдонімом «В. Алов». Критики відгукнулись про поему негативно. Автор, забравши з крамниць усі екземпляри твору, знищив їх. У похмурому казенному Петербурзі Гоголь згадував рідну сонячну Україну.

Так виник задум «Вечорів на хуторі біля Диканьки» — книги, у якій втілено його мрію про красиве, вільне життя людини. через рік у журналі «Вітчизняні записки» з’‎явилася повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечорів...». Романтична спрямованість, опоетизованість життя надавали творам Миколи Васильовича особливого колориту. Критики високо оцінили її. Особливо дорогим автору був відгук О. С. Пушкіна. Узагалі Пушкін відіграв важливу роль у творчому житті Гоголя (зокрема, підказав ідею написання «Ревізора» та «Мертвих душ»). Микола Васильович вважав його другом, зразком для наслідування. Друзями для нього стали також А. А. Дельвіг, В. А. Жуковський, П. О. Плетньов. Гоголь став популярним, ним та його творами захоплювались читачі, критики, відомі літератори.

Туга за батьківщиною, за мальовничою Україною змусила М. Гоголя наприкінці 1833 р. клопотати про місце професора історії в Київському університеті Св. Володимира. Спонукала до цього ще й дружба з М. О. Максимовичем, професором-земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором Київського університету. «Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір’‎їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілком нових про сам край!» — переповнювався творчими планами письменник. «Туди! Туди! До Києва! Там, або навколо нього, звершалися діяння віковічності нашої. Багато можна буде зробити добра»,— писав він про свої сподівання Максимовичу. У цей же час він працював над книгами «Арабески», «Миргород» (1835).

Пушкін клопотав про надання Гоголеві кафедри загальної історії. Проте питання про призначення до Києва так і не було розв’‎язане. Це не завадило Миколі Васильовичу відвідувати Київ, гуляти його вулицями, оглядати Андріївську церкву й Києво- Печерську лавру. Після перебування в Києві Гоголь переробив «Тараса Бульбу». Тепер він остаточно пориває з педагогічною діяльністю: «Вже не дитячі думки, не обмежене коло моїх знань, а високі, сповнені істини й жахливої величі думки хвилювали мене». Гоголь розпочав роботу над другим томом «Мертвих душ».

З другої половини 1830-х рр. подальший розквіт таланту М. Гоголя пов’‎язаний із його драматургією. Етапною навіть в історії театру стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836). Незабаром після прем’‎єри п’‎єси М. Гоголь виїхав на досить тривалий час за кордон. Він відвідав Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. 1842 року вийшла друком знаменита поема-роман «Мертві душі».

Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків себе. Прямим підтвердженням тому було видання «Вибраних місць із листування з друзями» (1847). 1848 року письменник повернувся на батьківщину, невтомно працював над другим томом «Мертвих душ». Та свої корективи внесла тяжка хвороба. Одного вечора Гоголь змусив слугу запалити комин — і спалив свої рукописи.

Не стало М. В. Гоголя 1852 р. Спочатку письменника поховали на кладовищі Свято-Данилівського монастиря, а 1931-го останки письменника перепоховали на Новодівочому кладовищі в Москві.

Тема п’‎єси М. Гоголя «Ревізор» — зображення життя чиновництва в сучасній авторові Росії шляхом показу комедійних, сатиричних ситуацій та характерів у маленькому провінційному містечку. Чиновництво зображене як втілення лицемірства, заздрості, хабарництва, жорстокості, неуцтва та невігластва.

Жанр твору М. Гоголя «Ревізор» визначають як соціальну сатиричну комедію, тому що автор порушує в ній важливу суспільну проблему громадянського служіння й показує істинне обличчя державних чиновників, «слуг царя та народу». П’‎єса пронизана сатиричним пафосом, у ній цінні не тільки комічні ситуації, а й сатиричні характери героїв.

М. В. Гоголь. Ревізор. Образи чиновників

Домашнє завдання.

Підготувати портфоліо Хлєстакова (обов’‎язково використати цитати), створити асоціативний колаж

09.04.2020

М. В. Гоголь. Ревізор. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту й жанру п’‎єси

Перегляд фіналу комедії «Ревізор» в екранізаціях 1952, 1996 років

Який з фіналів найадекватніше відтворює авторський текст? Чому ви так вважаєте? Які нюанси у вирішення розв’‎язки додає кожна режисерсько-акторська інтерпретація?

- Хто з виконавців ролі городничого найкраще передав міру його потрясіння? Подумайте, цей персонаж постає перед читачем (глядачем) у кінці п’‎єси смішним чи страшним? Аргументуйте відповідь.

- Яку роль відіграє останній монолог городничого? Виділіть у ньому ключові слова. Що є причиною обурення городничого? Чого найбільше боїться чиновник з «грішками»?

Доведіть, що «Ревізор» - це реалістична комедія. Як абсурдність розвитку сюжетної лінії пов’‎язана із авторським задумом твору? У чому полягає її узагальнюючий характер?

- Наскільки актуальною залишається комедія М.В. Гоголя «Ревізор» в сьогоденні?

10.04.2020

М. В. Гоголь. «Шинель».

13-17.04.2020

Тема: Михайло Опанасович Булгаков (1891-1940) "Собаче серце". Українські сторінки життя і творчості М.О.Булгакова. М.О.Булгаков і влада, трагедія митця.

Переглянути фільм "Гении и злодеи. Михаил Булгаков"
Ознайомитись із буктрейлером за повістю М.Булгакова "Собаче серце".
Прочитати твір М.Булгакова "Собаче серце"

Історія розвитку суспільства – це історія проб та помилок, соціальних потрясінь та геніальних відкриттів. Розум людини, як і його фантазія, не мають кордонів. Але людина не може претендувати на роль Бога. Порушення законів природи часто має трагічні наслідки.

Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати творчість великого письменника ХХ століття М. Булгакова – повість «Собаче серце», в основі якого знаходиться експеримент відомого вченого. Ми повинні з вами зрозуміти моральну сутність цього експерименту та його наслідки.

Повість «Собаче серце» М. Булгакова написана у 1925 році, але опублікована тільки в 1987 році, це шедевр булгаковської сатири. Давайте згадаємо, що ми називаємо сатирою?

Сатира - (від лат. satira, від satura - суміш, усяка всячина) - різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного - суспільних явищ, людських вад тощо.

Гумор - художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді.

Жанр – фантастика, сатиричний памфлет

Основний конфлікт повісті – між професором Преображенським та його витвором – Шариковим.

Словникова робота. (запишіть в зошити)

Експеримент –науковий дослід

Євгеніка – наука про «покращення людської породи», спиралася на висновки генетики 20-х років ХХ століття.

Еволюція – розвиток

Слово вчителя. Після виходу повісті та її екранізації виникло таке поняття як «шариківщина». Шариков пишається низьким походженням, своєю неосвіченістю, оскільки лише це високо його піднімає над тими, хто виділяється розумом, духом. На його думку, таких як професор Преображенський потрібно втоптати в бруд для того, щоб Шариков міг піднятися над ними. Нелюдська сутність шарикових завжди вичікує слушного моменту. Коли він настає, такі істоти перетворюються на монстрів, щоб вхопити свою здобич. Таке їхнє справжнє обличчя. У них усе святе й високе перетворюється на свою протилежність. Найстрашніше, що таким людям вдалося домогтися чималої влади. Вони готові освічених культурних людей перетворити на стадо своїми антигуманними методами (пресингу, залякування, насилля), щоб легше було ними управляти. Прикладів шариківщини, на жаль, достатньо і сьогодні. Усі людські почуття у них витісняє інстинкт самозбереження.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Цитатна характеристика професора Преображенського (3-5 цитат)

ТЕМА : КОНФЛІКТ НАТОВПУ, МАСОВОЇ СВІДОМОСТІ ТА ІНТЕЛЕКТУ, КУЛЬТУРИ. ПЕРСОНАЖІ-ДВІЙНИКИ (ШАРІКОВ - ШВОНДЕР)

1. ЗАПИШІТЬ ТЕМУ УРОКУ В РОБОЧІ ЗОШИТИ

2. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ (УСНО)

- Опишіть, яким було життя пса Шарика на початку повісті?

- Як пес показує свою вдячність професору Преображенському за їжу?

- Як поводить себе Шарик у квартирі професора?

- Який орган Клима Чугункіна пересаджує професор Шарику?

- Який результат дала операція?

- Чи на такий результат розраховував професор?

- Як Шарик стає Шариковим?

- Які перші слова вимовляє Шарик?

- Що приносить у дім професора Шариков?

- Чому Шариков знаходить собі саме таку роботу? Що залишилося в нього від собаки?

- Як Шариков вчиняє з професором?

- Чи міг Шариков бути іншим?

- Який ми можемо зробити висновок?

Пес стає людиною, але його вчинки визначають гени, отримані від п’яниці й хама Клима Чугункіна: «…у нього вже не собаче, а саме людське серце. І саме паршиве із всіх, які існують у природі!». Контраст між інтелектуальним початком, втіленим в інтелігентних людях, фізіологах Преображенському й Борментале, і темними інстинктами «гомункула» Шарикова (з низьким, скошеним чолом) настільки разючий, що створює не тільки комічний, гротескний ефект, але й офарблює в трагічні тони

Ми з вами побачили результат експерименту професора Преображенського, який нічого доброго не приніс. Людина не може брати на себе роль Творця і грубо вмішуватися в природу. Шариков приносить у дім і в життя професора розруху. Але в повісті революція – це теж експеримент. Швондер – це представник нової генерації, який вийшов із пролетаріату і став «господарем життя».

Логічна формула двох експериментів: ЗАПИШІТЬ!!!

Шарик → Шариков → розруха в домі професора

Пролетаріат → хазяїн життя → розруха в країні

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ ШАРИКОВА ( зошит)

27.04.-01.05.2020

РМ (п) ТЕМА ДИСГАРМОНІЇ, ДОВЕДЕНОЇ ДО АБСУРДУ ЧЕРЕЗ ВТРУЧАННЯ ЛЮДИНИ В ЗАКОНИ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА (ЗА ПОВІСТЮ "СОБАЧЕ СЕРЦЕ"

1. Запишіть тему уроку в зошити

2. Слово вчителя. Сюжет повісті «Собаче серце» заснований на принципах наукової фантастики. У той же час це одне з тих творів, які наважувалися бути «справжніми» і зачіпати події. М. А. Булгаков написав його як відгук на культурно-соціальну ситуацію в радянській Росії 1920-х років. Автор зачіпає не тільки питання революції, долю інтелігенції на її тлі і розвиток нової влади, але також проблему моральності. Питання добра і зла, злочину і покарання, відповідальність за свої діяння і долі людей завжди хвилювали російських письменників.

У повісті «Собаче серце» зіставляються різні соціальні верстви і розглядається їх взаємодія. З одного боку, це інтелігенція в особі професора Преображенського, якого доктор Борменталь, без перебільшення називає світилом сучасної медицини. А з іншого боку – це «нове суспільство» в особі голови домкома Швондера і пройдисвіта Шарикова, якого сам професор і породив в ході помилкового експерименту. Цей експеримент виявився важливим і небезпечним одночасно. Перетворивши бродячого пса в людини з придатками колишнього кримінальника, професор не здогадувався, чим це може обернутися.

Повість «Собаче серце» була написана в 1925 році і була останньою сатиричної повістю письменника. У цей період якраз зароджувався соціалізм і М. А. Булгаков у своїй повісті торкнувся виникли в суспільстві проблеми. Цей період він бачив як експеримент, під час якого руйнувалися старі ідеали, на яких здавна трималася царська Росія, і створювався новий революційно налаштоване суспільство з такими елементами як Шариков, Швондер. Вони не любили інтелігенцію і намагалися всілякі з ними боротися шляхом нацьковування, доносів і навіть насильства. Вони проявляли неповагу до будь-яких матеріальних і духовних цінностей в своєму прагненні побудувати справедливе, комуністичне суспільство.

В основі повісті «Собаче серце» також лежить експеримент, в ході якого професор Преображенський, видатний хірург і світило медицини, перетворює собаку в людини. Незважаючи на те, що в минулому безпритульний пес Шарик зовні починає бути схожим на людину, веде він себе як істота з задатками вічно голодного, приниженого пса і алкоголіка, кримінальника Клима Чугункина, чиї органи йому були пересаджені. Як тільки професор не пильнував перевиховати нового громадянина, нічого не виходило. Тоді на нього встигає вплинути новий голова будинкового комітету – товариш Швондер. Він дає Шарику, тепер уже Поліграф Поліграфович Шарикову, почитати Енгельса, «нашпиговують» ідеями про будівництво соціалізму, а також наполягає, щоб професор прописав нового мешканця.

В основу сюжетних подій у добутку було покладено реальне протиріччя. Професор Преображенський, фізіолог зі світовим ім’ям, відкрив таємницю гіпофіза – придатка мозку. Операція, що учений проробив над псом, пересадивши в його мозок людський гіпофіз, дала несподівані результати. Шарік не тільки придбав людський вигляд, але йому передалися в генах у спадщину всі риси характеру й особливості натури Клима Чугункіна, двадцяти п’яти років, п’яниці, злодія.

Місце дії «Собачого серця» Булгаков переносить у Москву, на Пречистенку. Реальна, навіть натуралістична Москва, передана через сприйняття Шаріка – бездомного пса-дворняги, «знаючого» життя зсередини, у її непривабливому виді. Москва часів непу: із шикарними ресторанами, «їдальні нормального харчування службовців Центральної Ради Народного Господарства», де варять щі «зі смердючої солонини». Москва, де живуть «пролетарі», «товариші» і «добродії». Революція лише спотворила вигляд древньої столиці: вивернула навиворіт її особняки, її дохідні будинки (як, наприклад, Калабухівський будинок, де живе герой повісті).

Один з головних героїв повісті, професор Преображенський, всесвітньо відомий учений і лікар, належить до таким «ущільненим» і витісняють поступово з життя. Його поки не торкають – популярність захищає. Але до нього вже навідувалися представники домоуправління, піклуючись про долю пролетаріату: чи не занадто більша розкіш оперувати в операційній, їсти в їдальні, спати в спальні; цілком достатньо з’єднати оглядову й кабінет, їдальню й спальню.

Розруха, зруйнувати… Ідея руйнування старого світу, звичайно, народилася в головах, і головах мислячих, освічених, причому задовго до появи голови домкому Швондера і його команди. Поряд із цією проблемою перебудови суспільства, проблемою того, що принесла революція в життя людини, з’являється проблема формування нової радянської людини.

«Дика» людина Шарік випробовує вплив слова. Він стає об’єктом словесних атак Швондера, що захищає інтереси Шарікова «як трудівника».

«Собаче серце» - двосерійний чорно-білий, а також копія, тонована під сепію, художній телефільм Володимира Бортка. Це телевізійна екранізація однойменного твору Михайла Булгакова. 20 листопада 1988 року в ефірі Центрального телебачення відбувся перший показ.

Режисер Володимир Бортко розповідав: «На роль Шарикова претендувало вісім артистів, зокрема і улюблений мій актор та друг Микола Караченцов. Але Володимир Толоконніков, якого ми виявили в Алма-Аті, покорив мене повністю». Роль професора Преображенського зіграв Євгеній Євстигнєєв.

До створення фільму долучився і бард Юлій Кім: він написав пісню «Суворі роки минають», частівки, які виконує Шариков («…подходи, буржуй, глазик выколю») та марш червоноармійців («Белая гвардия наголову разбита, а Красную армию никто не разобьёт!»). Фільм має 7 нагород на різних фестивалях кіно.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Написати твір-мініатюру, користуючись поданим планом

ПЛАН

1. У чому ви вбачаєте попередження автора повісті «Собаче серце» М. Булгакова?

2. Над чим ми повинні з вами замислитися?

3. Як ви ставитеся до клонування?

4. Чи потрібно штучно фабрикувати людей, втручатися в процеси життя?

5. Чи обмежується експеримент операцією професора Преображенського?

6. Що таке розруха в розумінні професора? А в вашому розумінні?

7. Чи актуальна повість сьогодні?

ТЕМА: РЕЙ ДУГЛАС БРЕДБЕРІ. "451* ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ". ТРИВОГА ЗА МАЙБУТНЄ СУСПІЛЬСТВА В РОМАНІ-АНТИУТОПІЇ

1. ЗАПИШІТЬ ТЕМУ УРОКУ В ЗОШИТИ

2. ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО "ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ Р. БРЕДБЕРІ"

ОПРАЦЮЙТЕ ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА ( у зошиті)

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Домашнє завдання

ЧИТАТИ ТВІР

ТЕМА УРОКУ: Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві. (Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом»)

1. Переглянути буктрейлер "451 градус за Фаренгейтом" Рея Бредбері" за посиланням:

2. Виписати цитати до образу Монтега, Кларіси, Мілред

04-08.05.2020

Частина 1.

Частина 2.

Частина 3.

11-15.05.2020

Завдання:

Що таке бестселер?

- Сформулюйте тему твору. (Розповідь про зворушливе справжнє кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Він заради нього пішов на конфлікт з родиною, а вона пожертвувала своєю мрією).

Отже, у творі описана історія кохання юнака і дівчини. І немає в цій книзі ніякої вульгарності і немає зайвої сентиментальності, просто любов, ніжність, надії і взаємна підтримка двох люблячих людей. Ця любов допомагає їм пройти через сварки з батьками, класові відмінності, бідність, але .. виявляється безсила перед смертельною хворобою дівчини.

- Чим можна пояснити таку шалену популярність твору? (Простота сюжету. Історія близька для всіх. Схематичність образів, які схожі на всіх і на кожного. Проста мова. Відсутність натуралізму. Актуальність тематики.)

- Назвіть проблематику твору (Батьки і діти, життя і смерть, щире віддане кохання, проблема морального вибору).

- Доведіть, що сюжет твору дуже простий. (Вони зустрілися випадково - майбутній юрист, один з кращих в Гарварді, і студентка музичного коледжу, примхлива і взагалі дуже вже розумна для дівчини. Вони познайомилися, закохалися, одружилися, стали жити. Іноді сварилися. Мріяли про дітей, але життя розсудило інакше. Звичайна історія. Вічна як світ).

- Схарактеризуйте образи головних героїв, використавши прийом «Кола Вена».

- Я ви гадаєте, чи змогло б щось, окрім смерті, розлучити Олівера і Дженніфер? (Ні, вони занадто кохали один одного. Могли заради один одного пожертвувати найважливішими речами у своєму житті. Всі негаразди, які випадали на їхню долю, вони долали разом. Підтримували один одного. І знали, що кохання - це коли не треба говорити «пробач»).

18-22.05.2020

Незважаючи на трагічний кінець, ця книга змусить повірити в реальну любов. Ця книга як приклад того ЯК треба любити і ЩО робити з цією любов'ю. Коли скептики говорять, що ідеальних пар не буває, бо це романтичний міф, смію заперечити, що в житті такі пари є. Хоч і не такі яскраві, як у літературі чи в кінематографі, бо життя - це все-таки не література, воно складніше й заплутаніше за найскладніший роман. Тому сучасні Ромео і Джульєтти, Олівери та Дженні ходять серед нас, ревнують, страждають і переживають великі пристрасті. Та їхні пристрасті недоступні для сторонніх очей, як усе глибоко інтимне, сховане від чужих поглядів.

Як і будь-яка книга, цей твір навчає нас цінувати своє життя, ловити в ньому кожну мить, кожну секунду проживати із задоволенням та з користю. Бо інакше, може бути занадто пізно щось сказати, зробити, запропонувати...

Домашнє завдання.

Скласти рецензію на твір Е. Сігела «Історія одного кохання».

Завдання творчого характеру (за вибором і бажанням учнів):

- Написати есе «Кохання - коли не треба говорити «пробач».

- Підібрати музичне тло для історії Олівера і Дженні. Прокоментувати вибір мелодії.

- Використовуючи певний символ, малюнок, колір тощо, створити асоціативний портрет одного із персонажів твору (за вибором); прокоментувати свій вибір.

25-29.05.2020

Підсумкова контрольна робота із зарубіжної літератури

за матеріалами, вивченими у 9 класі

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Як називалися філософи і письменники ХVІІІ століття?

а) ученими; б) просвітителями; в) мислителями; г) учителями.

2. Кому присвятив свою «Книгу Пісень» Генріх Гейне?

а) матері; б) сусідці Бетті; в) кузині Амалії; г) сестрі Марії.

3. Коли народився Й. – В. Гете?

а)1849 р.; б) 1749 р.; в) 1487 р.; г) 1659 р.

4. Яка основна тема І ч. роману «Мандри Гуллівера»?

а) безплідність науки, відірваність від життя; б) страшна сила влади;

в) ницість і безглуздя суспільних порядків; г) романтика почуттів.

5. Яка історія створення оди «До радості» Ф. Шиллера?

а)твір написано в атмосфері кохання і радості;

б) твір написано в зв’язку зі своїм одруженням;

в) оду написано в період. коли поет отримав роботу;

г) ода написана на замовлення

6. Кому Мазепа розповідає пригоду зі своєї молодості?

а) Карлу ХІІ; б) Петру І; в) Пилипу Орлику; г) коханій.

7. Який зв'язок має Бальзак з Україною?

а)Бальзак приїжджав до друзів; а) Бальзак лікувався в Україні;

в)Бальзак одружився з мешканкою України; б) батько Бальзака з України.

8. Яким перевіреним способом…місцеві чиновники «здобувають прихильність» Хлестакова?

а) показують свою роботу; б) ведуть з ним мудрі бесіди;

в) дають хабарі;г) співають для нього.

9. Яка головна думка драми Г. Ібсена «Ляльковий дім»?

а) ставлення матері до дітей; б) небажання віддавати позичені гроші;

в) роль жінки в суспільстві; г) стосунки між подругами.

10. Про який час йдеться у романі Р. Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»?

а) минуле Риму; б) сьогодення Африки;

в) минуле слов’ян; г) майбутнє світу.

11. Записати визначення понять фабула, романтизм, реалізм.

Установитивідповідності: «Автор- країна, де народився митець»

1. Джордж Байрон;

2. Оноре де Бальзак;

3. Михайло Лермонтов;

4. Микола Гоголь;

5. Генрік Ібсен;

6. Бернард Шоу;

7. Рей Бредбері.

1. Росія;

2. Німеччина;

3. Франція;

4. Норвегія;

5. Ірландія;

6. Англія

Установити відповідності: «Твір - автор»

1. Ода «До радості»;

2. Роман у віршах «Євгеній Онегін»;

3. Поезія «Я мить чудову пам’ятаю»;

4. Повість «Гобсек»;

5. Повість «Шинель»;

6. П’єса «Ляльковий дім»;

7. П’єса «Пігмаліон»;

8. Роман «451 градус за Фаренгейтом».

1. Й. – В. Гете;

2. Генріх Гейне;

3. Джордж Байрон;

4. Оноре де Бальзак;

5. Олександр Пушкін;

6. Михайло Лермонтов;

7. Микола Гоголь;

8. Генрік Ібсен;

9. Бернард Шоу;

10. Рей Бредбері.

Написати твір-роздум на одну з тем:

- «Чи роблять гроші людину щасливою?» (за повістю О. де Бальзака «Гобсек»),

або

- «Актуальність роману Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» сьогодні.

9 клас

13-17.04.2020

Тема: Михайло Опанасович Булгаков (1891-1940) "Собаче серце". Українські сторінки життя і творчості М.О.Булгакова. М.О.Булгаков і влада, трагедія митця.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

27.04.-01.05.2020

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Домашнє завдання

ЧИТАТИ ТВІР

04-08.05.2020

11-15.05.2020

18-22.05.2020

Домашнє завдання.

25-29.05.2020

Рекомендованої літератури