Розділ VIII Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.

Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.

Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.

Є два види фізичного примусу:  такий, що позбавляє особу, до якої застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд (наприклад, зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості тощо); спрямований на те, щоб психологічно зламати особу та змусити її вчинити протиправне діяння (наприклад, мордування, катування тощо).

У разі застосування фізичного примусу, який повністю виключає  можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.

У разі, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.

 Довідково. Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).

У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.

 Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.

Наприклад:  погроза вчинення стосовно особи фізичного насильства; застосування або погроза застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб;  знищення або погроза знищення майна, що належить особі, його рідним або близьким;  погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці.

Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України), а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.

Наприклад, не є кримінально протиправним діянням надання доступу до каси касиром, якому погрожує вбивством озброєний грабіжник. Однак, за вчинення крадіжки у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем сім’ї, наприклад, відсутністю харчів, доведеться понести кримінальну відповідальність. При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.

Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності

У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального  правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).

Деякі випадки застосування фізичного або психічного примусу передбачені законом як нальних правопорушень, наприклад, статтями 377, 398, 405 КК України.

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Історія буковинки, на жаль, не унікальна. Марина та Роберто, який є громадянином Італії, одружилися у 2014 році у невеличкому місті Роццано, що у провінції Мілан. Але дуже швидко італійська казка перетворилася на фільм жахів. Жила сім’я досить бідно. Грошей ледь вистачало на утримання житла. Доводилося економити на всьому – на продуктах, гарячій воді, опаленні…

Імпульсивний Роберто частенько піднімав руку на свою дружину. А після народження сина почав зривати свою злість й на маленькому Антоніо. Марина зверталася до корпусу карабінерів регіону Ломбардія з приводу нанесення чоловіком їй та дитині тілесних ушкоджень. Марина розповіла жахливі подробиці свого сімейного життя. Одного разу під час купання сина закінчилася гаряча вода, і вона попросила чоловіка включити бойлер. Але той не відповів, тому жінка повторила своє прохання. І Роберто, не проронивши ані слова, увійшов до ванної кімнати і дав їй ляпаса. Декілька разів, коли батько та син залишалися наодинці, дитина «випадково» отримували травми – розбитий ніс, синці під оком, на руках.

Початок судових баталій

Жінка твердо вирішила розлучитися з чоловіком. Почався процес з розірвання шлюбу, який у Італії дуже складний та довгий. Згідно з рішеннями італійського суду у 2019 році був встановлений порядок спілкування матері та батька з дитиною – мати отримала право на зустрічі з Антоніо почергово у вихідні дні.

Однак чоловік продовжував знущався над ними, як фізично, так і морально. Тому у вересні 2020 року Марина разом з сином повернулася до України. Чоловік подав до суду позов про повернення малолітнього сина з України до Італії. Аргументи – він не надавав дозволу на вивіз хлопчика із Італії та побоюється за його добробут в Україні.

У листопаді 2020 року до Міністерства юстиції України як Центрального органу з виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року через Центральний орган Італійської Республіки надійшла заява Роберто про сприяння поверненню дитини до Італійської Республіки. Марина надала офіційні пояснення, що вона з дитиною не має наміру повертатися в Італійську Республіку найближчим часом.

Між тим, у березні 2021 року рішенням суду загальної юрисдикції міста Павія (Італійська Республіка) шлюб між Мариною та Роберто розірвано. Італійський суд передав маленького Антоніо під одноосібну опіку батькові, визначив місце проживання дитини з батьком та зобов’язав Марину негайно повернути сина Робертові.

Цивільна справа за позовом Роберта до Марини про забезпечення повернення малолітньої дитини до Італійської Республіки розглядалася у Вижницькому районному суді Чернівецької області. Адвокат і мати дитини надали письмові заперечення, в яких вказали, що хлопчик є громадянином України, який на законних підставах в’їхав в Україну разом зі своєю матір’ю, громадянкою України.

Життя Антоніо в Україні

Майже рік 7-річний Антоніо живе в Україні, разом зі своєю мамою та дідусем. Дитина прижилась у своєму новому середовищі, має сталі сімейні зв`язки – крім матері, є ще дідусь, інші родичі сім`ї. У будинку хлопчик має свою кімнату, обладнану місцем для навчання і відпочинку. Дитина забезпечена всім необхідним для нормального життя та розвитку.

Антоніо навчається у школі, де вивчає українську мову та культуру. Якщо на початку відчувався невеликий мовний бар`єр, то потім він майже зник. Тепер хлопчик практично вільно спілкується з родичами, знайомими, має друзів-однолітків. Хлопчику надається необхідна кваліфікована медична допомога у сімейного лікаря, він регулярно проходить профілактичні огляди.

Марина переконана, що повернення Антоніо в Італію, до його батька, становить ризик для його фізичного та психічного здоров’я, може створити для дитини нетерпиму обстановку.

Тому рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області в задоволенні позову громадянина Італії Роберто про забезпечення повернення малолітньої дитини до Італійської Республіки відмовлено.

Коментує адвокат Ігор Стадник:

За яких обставин суд має право відмовити у поверненні дитини до місця постійного проживання?

У Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року визначено вичерпний перелік таких обставин:

якщо під час розгляду справи суд виявить, що заявник фактично не здійснював права піклування на момент переміщення або утримування

заявник дав згоду на переміщення або утримання, або згодом дав мовчазну згоду на переміщення або утримання

існує серйозний ризик того, що повернення поставить дитину під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку

з моменту переміщення минуло більше року і дитина прижилася у новому середовищі

повернення дитини не допускається основними принципами запитуваної держави в галузі захисту прав людини й основних свобод (стаття 20)

Мовчазна згода: як це розуміти?

Про мовчазну згоду можуть свідчити відсутність заперечення піклувальника проти переміщення або утримання дитини в іншій країні протягом усього часу до звернення із заявою про повернення дитини.

Що саме може свідчити про те, що дитина прижилася у новому середовищі?

Про це можуть свідчити такі факти: дитина відвідує дошкільний навчальний заклад – садок, відвідує різноманітні гуртки, за дитиною здійснюється медичний догляд, у дитини є свої друзі, захоплення, дитина має сталі сімейні зв’язки, зміна мови спілкування та інші факти, які свідчать, що дитина вважає своє місце проживання постійним, комфортним і місцем проживання своєї родини тощо.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

    Документацію із землеустрою мають право розробляти (та, відповідно, договір потрібно укласти) з організацією, у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або з ФОПом – сертифікованим інженером-землевпорядником.

Документація розробляється у строк , встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати 6 місяців з моменту укладення договору.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови, що власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

    Етап 2. Затвердження проєкту місцевою радою

Власник ділянки повинен подати розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки до, відповідно, сільської, селищної, міської ради. Затвердження документації щодо земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту, здійснюється районною державною адміністрацією.

     При погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено законом;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження такого проєкту та зміну цільового призначення ділянки.

Підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відмова у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

     Етап 3. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру

Якщо рішення про затвердження проєкту землеустрою прийняте, потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Для цього документація із землеустрою подається Державному кадастровому реєстратору через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет.

Внесення до земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки здійснюється безоплатно. Відомості про нове цільове призначення земельної ділянки відображаються в Державному земельному кадастрі. Після внесення змін власник може приступити до використання ділянки за новим цільовим призначенням.

Законодавством передбачаються певні обмеження щодо зміни цільового призначення окремих земель, зокрема щодо особливо цінних земель.

Водночас, із 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

____

Більше про земельні правовідносини читайте у буклетах та листівках системи безоплатної правової допомоги за цим посиланням https://bit.ly/39S29Z2

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

         Не бажаючи залишитись без пенсії, пан Олександр вирішив звернутись за допомогою до фахівців системи безоплатної правової допомоги.

Вивчивши матеріали та документи надані клієнтом, начальник Вільшанського бюро правової допомоги Голованівський місцевий центр з надання БВПД Анастасія Повар виявила, що дійсно виникли певні неузгодженості у документі, що посвідчує його особу. В дипломі пана Олександра у прізвищі зроблено помилку, на російській мові написано «Цы…ко» замість «Ци…ко». Заявник написав листа до учбового закладу, з проханням внести зміни до прізвища без звернення до суду. На свій лист клієнт отримав відмову, мотивовану неможливістю внесення виправлень в диплом.

        Також, у році пан Олександр змінив своє прізвище на прізвище матері, але в довідках з архівного фонду, які були надані для підтвердження стажу пана Олександра, виявилось, що окрім зміни прізвища кадровий працівник змінив заявнику і по батькові.

Анастасія Повар підготувала позовну заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.Вільшанський районний суд Кіровоградської області позов пана Олександра задовольнив у повному обсязі.

Коментує начальник Вільшанського бюро правової допомоги Анастасія Повар:

       Для виправлення помилки у правовстановлюючому документі існують два шляхи:

Перший – позасудовий порядок, коли особа, яка виявила невідповідність у правовстановлюючому документі звертається до підприємства, установи, організації, яка видала відповідний правовстановлюючий документ, з проханням виправити виявлену в ньому помилку.

Другий – у разі, якщо підприємство, установа, організація, яка видала цей документ, не може виправити допущену в ньому помилку або така установа ліквідована та архівні документи не збереглися, громадянин має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місце і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті здійснюється в судовому порядку (п.6 ч.1ст. 315 ЦПК України).

З судовим рішенням по даній справі можна ознайомитись тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98692251

Більше кейсів системи БПД тут https://bit.ly/35YQ57A

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Щодо безоплатної вторинної правової допомоги, то тут серед клієнтів переважають чоловіки. Від них надійшло понад 33,4 тис. звернень (54%), у той час як від жінок – понад 28,6 тис. (46%).

Що ж до видів послуг БВПД, то жінки найчастіше потребують допомоги в складанні процесуальних документів (48,2%), в той час як чоловіки найбільше потребують допомоги в захисті у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях (72,2%), представництві інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та перед іншими особами (56,1%).

Детальніше - на нашому сайті: https://bit.ly/3D53UyP

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

   Який досвід напрацьований у сфері захисту прав землевласників та землекористувачів, як побудована співпраця з представниками територіальних громад, з якими питаннями найчастіше звертаються громадяни до центрів безоплатної вторинної правової допомоги та реальні життєві історії захисту клієнтів дізнались учасники престуру, який відбувся 11-12 жовтня на Кіровоградщині.

    У Громадському офісі Сергій Ющишин, заступник директора Координаційного центру презентував результати діяльності системи надання безоплатної правової допомоги та соціологічного опитування «Готовність землевласників та землекористувачів до впровадження земельної реформи».

    Опитування проводилось на всій території України серед 1000 респондентів, клієнтів системи безоплатної правової допомоги, за сприянням проєкту «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», що впроваджується Світовим банком та фінансується Євросоюзом.

Директори центрів з надання БВПД Кіровоградщини розповіли про роботу центрів, детальніше зупинилися на питаннях захисту прав громадян у сфері земельних правовідносин.

«У зв’язку з проведенням земельної реформи та впровадженням ринку землі в Україні, у землевласників та землекористувачів з’являються все більше земельних питань, з якими вони звертаються до місцевих центрів та бюро правової допомоги. Адже своєчасне звернення до юристів дозволяє уникнути багатьох проблем та розв’язати спірні питання між сторонами у позасудовий спосіб», – підкреслив Леонід Кропліс, директор Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській області.

Кіровоградська область є аграрно-промисловим регіоном. 82,7% території області знаходиться під сільськогосподарськими угіддями (2032,3 тис. га), що на 13 % більше від середнього показника по Україні. Населення області складає 933 209 чоловік і більше половини з них є власниками земельних ділянок.

Після проведення адміністративно-територіальної реформи в Кіровоградській області 415 рад утворили 49 сільських, селищних, міських територіальних громад.

Досвідом організації виїзних консультувань поділилась Ольга Рибак, директорка Голованівського центру з надання БВПД.

«Організація виїзного прийому громадян розпочинається з підготовки плану виїздів на місяць. Планування виїздів відбувається з урахуванням потреби, віддаленості населеного пункту, періодичності виїздів. Орієнтовний час та місце зустрічі та типові правові проблеми громади узгоджуються з посадовими особами місцевого самоврядування. Виїзні прийоми громадян відбуваються за місцем роботи або проживання громадян у приміщеннях рад, старостатів, бібліотечних філій, клубах», – повідомила Ольга Рибак.

За період роботи  з 1 липня 2015 року по 31 серпня 2021 року до місцевих центрів звернулися  7040 осіб з питань земельних правовідносин, з них у 2021 році – 1336. Найпоширенішими правовими питаннями із земельних правовідносин є:

·         порядок виділення земельної ділянки для ведення ОСГ;

·         внесення змін до договору оренди земельної ділянки;

·         усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою;

·         присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру;

·         оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Кількість проведених правопросвітницьких заходів та діючих консультаційних пунктів щороку зростає. За 2020 – 2021 роки юристи провели  422 правопросвітницьких заходів, пов’язаних із земельною реформою.

Також важливим пунктом престуру став тренінг щодо особливостей інформаційного висвітлення  реалізації земельної реформи  в Україні. Під час тренінгу журналісти обговорили з головним юридичним радником Проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Павлом Кулиничем, який виступав тренером, практичні аспекти висвітлення земельної реформи. Наприкінці тренінгу всі представники ЗМІ отримали сертифікат.

Як надається правовий захист землевласникам та землекористувачам, які найпоширеніші юридичні кейси захисту прав громадян із земельних питань розповіли юристи Кропивницького місцевого центру з надання БВПД, який став наступною зупинкою для учасників престуру.

Екскурсію центром провів директор Станіслав Березніченко.

У підпорядкуванні Кропивницького місцевого центру з надання БВПД знаходиться 5 бюро правової допомоги: Долинське, Компаніївське, Новгородківське, Новомиргородське та Устинівське.

Юристи центру забезпечують роботу 185 консультаційних пунктів доступу до системи безоплатної правової допомоги.

«Мешканці сіл не знають про свої права та як їх захистити. Зокрема, запровадження земельної реформи та відкриття ринку землі передбачає безліч питань у сфері земельних правовідносин як у власників землі, так і у фахівців органів місцевого самоврядування. Тому виїзне консультування фахівці місцевих центрів поєднують з правопросвітництвом задля підвищення правової спроможності населення», – розповів під час екскурсії центром Станіслав Березніченко.

Другий день престуру «Надання безоплатної правової допомоги у сфері земельних відносин» розпочався з відвідування Приютівської територіальної громади, де учасників престуру зустрів голова громади Андрій Коломійцев.

Юристи Олександрійського місцевого центру спільно з Андрієм Коломійцевим розповіли учасникам престуру про взаємодію місцевого центру з територіальною громадою. Така співпраця полягає в наданні юридичних консультацій мешканцям громади шляхом утворення консультаційного пункту та безпосередньо при проведенні правопросвітницьких заходів.

Значна кількість проведених заходів фахівцями місцевого центру стосувалась роз’яснення норм земельного законодавства в рамках проєкту «Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство».

Під час спілкування з представниками ЗМІ, голова громади Андрій Коломійцев, розповів, що до складу громади входять 13 населених пунктів. Особливу увагу акцентував на питаннях земельної реформи, які стосуються приватизації земель комунальної власності.

Візит в смт Головківка став наступною зупинкою престуру «Надання безоплатної правової допомоги у сфері земельних відносин». Зустрів учасників керівник агрохолдінгу «АгроВіста» Павло Фесюк.

Як розповів учасникам престуру Павло Фесюк, підприємствами агрохолдингу  «АгроВіста» обробляється 80 тис. га орної землі в Олександрійському, Петрівському, Знам’янському, Світловодському та Новоукраїнському районах Кіровоградської області.

Група спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшника, ріпаку, цукрового буряка. Тваринницька галузь компанії включає в себе виробництво свинини, яловичини, молока.

Під час підсумкової пресконференції директор Олександрійського місцевого центру з надання БВПД Анатолій Руденко розповів про ключові результати роботи центру. Зокрема зауважив, що на території юрисдикції Олександрійського місцевого центру діють 34 консультаційні пункти доступу до  безоплатної правової допомоги. Завдяки такому напрямку роботи фахівці системи БПД мають можливість консультувати клієнтів в різних місцях, що виключає необхідність виїзду особи, яка потребує правового вирішення питання, за межі міста чи села.

«Важливе значення під час реалізації Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство» займає земельне правопросвітництво. Як реалізувати мешканцям віддалених сіл та селищ регіону свої права в сфері земельних правовідносин розповідають наші юристи під час роботи консультаційних пунктів та проведення правопросвітницьких заходів. Такий напрям діяльності допомагає та вирішує спори клієнтів, які звертаються до наших фахівців», – зазначив  Анатолій Руденко.

Представники ЗМІ мали можливість ознайомитись із реальними життєвими історіями клієнтів, яким допомогли вирішити їхні проблемні питання фахівці системи БПД.

«Після смерті мого чоловіка залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки. Під час вирішення питання з переоформленням документів, на мене був накладений адміністративний штраф за самовільне зайняття цієї ж земельної ділянки. Не погодившись з постановою про накладення адміністративного стягнення, я звернулася до фахівців Олександрійського місцевого центру, де мені призначили адвоката Аллу Кошеленко. Завдяки її старанням, постанова про накладення адміністративного стягнення була скасована судом, а я не понесла відповідальності за правопорушення, якого не скоювала», – розповіла пані Світлана, клієнтка центру. 

Клієнтка пані Дарія повідомила свою історію співпраці з центром: «Я звернулась до Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проблемою, яка полягала в тому, що у мене є пай, який мені залишили мої батьки розміром 5 га. В 2015 році я переоформила пай та вирішила його здати в довготривалу оренду місцевому фермеру. Після укладання договору, фермер мені пообіцяв щороку сплачувати кошти, однак сплатив лише за перший рік користування землею. В подальшому він телефонної слухавки від мене не брав та кошти за оренду не сплачував.  У центрі мені призначили адвоката, який в суді відстояв мої інтереси. Суд виніс рішення – стягнути кошти з фермера та розірвати договір оренди земельної ділянки».

 Про престур – з перших вуст:

 «Питання землі досить важливі на сьогоднішній день, ми мусимо інформувати наших читачів. Я приїхав, щоб отримати відповіді на питання, які стосуються земельної реформи, щоб поширити їх серед читачів. Хочу сказати, що я не пошкодував, що приїхав, адже я отримав відповіді на свої запитання по землі, які мене цікавили. А також я відкрив для себе місто Кропивницький та місто Олександрія. Сам престур, з точки зору організації, добре продуманий, програма насичена, враховані інтереси гостей, але найбільше сподобалась привітність людей, які нас приймають: без напруги, фахово, добре, щиросердно. Хочеться приїхати ще раз», – поділився враженнями редактор газети «Вечірнє місто» Едуард Залуський.

Відігнати думки про тимчасове безробіття і відсутність коштів допомагало лише те, що підприємство мало здійснити розрахунок при звільненні – трохи більше 10 тисяч гривень. На якийсь час у пошуку роботи цього б вистачило. Жінка написала заяву із проханням виплатити вихідну допомогу при звільненні. Але гроші так і не надійшли.

Біда не приходить одна: незабаром після цього пані Олена потрапила до лікарні з інсультом… Без грошей і можливості найближчим часом повернутися на роботу було дуже важко морально. У 2020 році жінка набралася сил, щоб знову спробувати добитися правди: у 2020 році вона ще раз звернулася до підприємства із заявою про виплату заборгованих грошей. Марно: ані відповіді від керівництва, ані грошей вона не дочекалася.

Тоді пані Олена вирішила з допомогою фахівців системи безоплатної правової допомогли захистити свої законні права й повернути заборговані кошти. Вона звернулася до Вінницький місцевий центр з надання БВПД. Адвокат Олександр Івасик, який співпрацює з системою БПД, отримав доручення для захисту інтересів пані Олени в суді. І рівно через рік плідної роботи захисника, у липні 2021 року, клієнтка отримала довгоочікуване рішення суду.

Подільське управління капітального будівництва міністерства оборони України має сплатити на користь пані Олени:

10 тисяч 580 гривень – вихідна допомога при звільненні;

230 тисяч 600 гривень – середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 2017 року по 2021, оскільки роботодавець здійснив триваюче правопорушення;

5 тисяч 000 гривень – моральна шкода.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3xB8Ecc

Ознайомитися з рішенням по справі можна за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98266717

Перевіркa відпoвіднocті влacникa земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення прoвoдитьcя oргaнoм, щo здійcнює держaвний кoнтрoль зa викoриcтaнням тa oхoрoнoю земель.

Хтo мoже нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення

Нaбувaти прaвo влacнocті нa земельні ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення можуть:

грoмaдяни Укрaїни;

юридичні ocoби Укрaїни, cтвoрені і зaрееcтрoвaні зa зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми (aкціoнерaми, членaми) яких є тільки грoмaдяни Укрaїни тa/aбo держaвa, тa/aбo теритoріaльні грoмaди;

теритoріaльні грoмaди;

держaвa.

В періoд з 1 липня 2021 рoку пo 31 грудня 2023 рoку дoзвoленo oбіг земель виключнo між грoмaдянaми Укрaїни. В цей періoд відчуження земель cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення привaтнoї влacнocті дoзвoленo між грoмaдянaми Укрaїни з рoзрaхунку не більше 100 гa.

Як здійcнюєтьcя вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa

Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для фізичнoї ocoби відбувaєтьcя зa дoкументaми, щo підтверджують грoмaдянcтвo Укрaїни (пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни; пacпoрт грoмaдянинa Укрaїни для виїзду зa кoрдoн; тимчacoве пocвідчення грoмaдянинa Укрaїни; диплoмaтичний пacпoрт; cлужбoвий пacпoрт; пocвідчення ocoби мoрякa; пocвідчення членa екіпaжу; пocвідчення ocoби нa пoвернення в Укрaїну).

Вcтaнoвлення ocoби нaбувaчa для юридичнoї ocoби здійcнюєтьcя з метoю перевірки утвoрення і реєcтрaції тaкoї ocoби згіднo з зaкoнoдaвcтвoм Укрaїни, учacникaми aбo кінцевими бенефіціaрними влacникaми якoї є грoмaдяни Укрaїни. Ця перевіркa відбувaєтьcя і зa cтруктурoю влacнocті, зa фoрмoю тa зміcтoм, визнaченими відпoвіднo дo зaкoнoдaвcтвa, тa зa відoмocтями Єдинoгo держaвнoгo рееcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб - підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь.

Вaжливo Для вcтaнoвлення кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa нoтaріуc впрaві викoриcтoвувaти дaні, щo міcтятьcя в oфіційних дoкументaх, oфіційних тa інших джерелaх.

Для перевірки юридичнoї ocoби - нaбувaчa нoтaріуc зoбoв’язaний:

уcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa (шляхoм витребувaння відoмocтей прo cтруктуру влacнocті від юридичної особи і викoриcтaння відoмocтей, щo міcтятьcя в Єдинoму держaвнoму реєcтрі юридичних ocіб, фізичних ocіб - підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь) або факт його відсутності;

oтримaти відoмocті, щo дaють змoгу вcтaнoвити кінцевoгo бенефіціaрнoгo влacникa.

Під чac перевірки нoтaріуcoм, aбo упoвнoвaженим oргaнoм здійcнюєтьcя пoшук взaємoзв’язків між юридичними ocoбaми тa їх зacнoвникaми, кінцевими бенефіціaрними влacникaми з метою визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Oдним з вaжливих крoків є перевіркa нoтaріуcoм земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення віднocнo:

фaкту виділення земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення зa рaхунoк земельнoї чacтки (пaю) тa її рoзтaшувaння cтocoвнo держaвнoгo кoрдoну Укрaїни;

визнaчення зaгaльнoї плoщі земельних ділянoк cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення у влacнocті грoмaдянинa Укрaїни тa юридичнoї ocoби, учacникoм (aкціoнерoм, членoм) aбo кінцевим бенефіціaрним влacникoм якoї він є.

Щo є результaтoм перевірки

Піcля прoведення перевірки зa її результaтaми нoтaріуc cклaдaє прoтoкoл прoведення перевірки нaбувaчa відповідно до встановленої Порядком фoрми.

Прoтoкoл мaє міcтити нacтупні дaні:

дaту cклaдення тa нoмер прoтoкoлу;

нaзву прaвoчину, зa пocвідченням якoгo звернувcя нaбувaч;

відoмocті прo нaбувaчa, визнaчені у пункті 5 Пoрядку;

кaдacтрoвий нoмер земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення, якa нaлежить нaбувaчу тa/aбo юридичній ocoбі привaтнoгo прaвa, учacникoм (членoм, aкціoнерoм) якoї є нaбувaч, зa відoмocтями Держaвнoгo земельнoгo кaдacтру, Держaвнoгo реєcтру речoвих прaв нa нерухoме мaйнo, Єдинoгo держaвнoгo реєcтру юридичних ocіб, фізичних ocіб - підприємців тa грoмaдcьких фoрмувaнь;

відoмocті прo відпoвідніcть чи невідпoвідніcть нaбувaчa вимoгaм, визнaченим cтaттею 130 Земельнoгo кoдекcу Укрaїни;

інфoрмaцію прo зупинення дії, cпрямoвaнoї нa нaбуття у влacніcть земельнoї ділянки cільcькoгocпoдaрcькoгo признaчення;

влacне ім’я, прізвище нoтaріуca, щo прoвів перевірку нaбувaчa.

Прoтoкoл підпиcуєтьcя нoтaріуcoм тa cкріплюєтьcя йoгo печaткoю, вигoтoвляєтьcя не менше ніж у двoх примірникaх, oдин з яких зaлишaєтьcя у cпрaвaх нoтaріуca, a другий передaєтьcя нaбувaчу.

Детальніше читайте за посиланням https://bit.ly/36NseGX

#БПД #правова_допомога

На цьому «розбіжності» не закінчилися: у жінки-боржниці інакше звати чоловіка та не збігається серія, номер паспорта і реєстраційний номер облікової карти платника податків. Зрештою з’ясувалося, що в Одесі живе повна тезка пані Надії, яка не сплатила за спожиті комунальні послуги, і це саме з неї постачальник намагався стягнути заборгованість.

На якому етапі судочинства сталася помилка і чому було ухвалено судовий наказ стосовно пані Надії, її не дуже цікавило. Єдине, чого жінка хотіла – щоб все скоріше владналося

Роман Непочатов склав заяву до суду про скасування судового наказу. До заяви додали копію паспорта з відміткою про зареєстроване місце проживання, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (на підтвердження того, що пані Надія не є власницею квартири), довідку з Відділу РАЦС та інші документи, які могли підтвердити, що пані Надію та жінку-боржницю об’єднують лише прізвище, ім’я та по батькові».

Суд розглянув заяву та прийшов до висновку, що жінка, яка уклала договір про надання комунальних послуг та не виконала його умови, в результаті чого утворилася заборгованість і пані Надія – різні люди. Суд скасував судовий наказ та звільнив пані Надію від сплати заборгованості за житлово – комунальні послуги.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/2TDKqzV

Більше кейсів системи БПД тут https://bit.ly/35YQ57A

Довідково:

Судовий наказ – це особлива форма судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів. Законодавцем встановлено вичерпний перелік вимог, за результатами розгляду яких може бути видано судовий наказ:

про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення;

про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину;

про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи – підприємця про стягнення заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Усі ці вимоги повинні бути обґрунтовані і підтверджені письмовими документами.

А як бути із заборгованістю? Хто її має сплачувати?

Заборгованість має сплатити лише особа, яка уклала договір. Якщо вона не зробить цього добровільно – обслуговуюча компанія має право звернутися до суду в порядку загального позовного провадження із позовом про стягнення заборгованості за спожиті послуги.

У який термін потрібно звернутися до суду про скасування судового наказу?

Боржник має право звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення копії цього наказу та документів, які були додані до неї. Заява подається до цього ж суду, який видав судовий наказ.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 . Етап − виготовлення технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

З переліком сертифікованих інженерів-землевпорядників можна ознайомитися у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників:

https://data.gov.ua/.../f5e3730e-0196-452a-8d43-746825e4dfbb

Процес виготовлення технічної документації передбачає виїзд інженера-геодезиста зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За результатами вищевказаних робіт замовнику видається:

технічна документація на земельну ділянку;

диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

. Етап – реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Для цього необхідно звернутись до державного кадастрового реєстратора з такими

документами:

заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2015 року № 1051;

технічною документацією у паперовій та електронній формі;

електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр»;

документом, який підтверджує повноваження представника діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Процес державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не може перевищувати 14 днів з моменту подачі документів та є безоплатною послугою для громадянина. Після вказаної державної реєстрації замовник отримує витяг з Державного земельного кадастру, який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки.

. Етап − отримання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Для подачі відповідного клопотання треба додати:

розроблену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

витяг з Державного земельного кадастру.

. Етап − реєстрація права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік − 230 грн).

Для цього необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням земельної ділянки або до нотаріуса з такими документами:

заявою встановленої форми;

копіями документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків (під час подання необхідно пред’явити оригінали таких документів);

рішенням відповідного органу про передачу земельної ділянки у власність;

витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

документом, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;

документом, який підтверджує повноваження представника діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор видає заявнику витяг про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, на якій розташований приватний житловий будинок.

Детальніше - за посиланням https://bit.ly/3kXnnLP

#БПД #правова_допомога

Зміст права на безоплатну правову допомогу та порядок його реалізації визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу», який був прийнятий 2 липня 2011 року. З 1 січня 2013 року безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) надається у кримінальних справах Регіональним центром БВПД у Кіровоградській області. З 1 липня 2015 року, у цивільних та адміністративних справах забезпечують надання правової допомоги місцеві центри, яких на території області три: Голованівський місцевий центр з надання БВПД, Олександрійський місцевий центр з надання БВПД та Кропивницький місцевий центр з надання БВПД, а також з 2016 року 18 бюро правової допомоги.

«Система безоплатної правової допомоги стала одним із найуспішніших соціальних проєктів. Про права та їх захист юристи центрів інформують у школах, соціальних закладах, засобах масової інформації, у відділках поліції, колоніях. Для клієнтів, які не мають грошей винайняти адвоката, звернення до центрів чи бюро правової допомоги – це шанс відстояти свої порушені права», – наголосив Леонід Кропліс, директор Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській області.

За роки роботи Регіональний центр БВПД у Кіровоградській області видав понад 18129 доручень про призначення адвоката за рахунок держави для здійснення захисту всім затриманим, а також підозрюваним, обвинуваченим у кримінальному процесі.

Три місцеві центри з надання БВПД прийняли 11786 рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах. Також місцеві центри зареєстрували 91412 звернень клієнтів для отримання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, допомоги у складенні заяв, скарг та інших документів правового характеру.

«Право на безоплатну правничу допомогу передбачено національним законодавством, а також закріплено у низці міжнародних забов’язань України. Основним завданням місцевих центрів є забезпечення рівного доступу до безоплатної первинної правової допомоги, а також надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, в тому числі свідкам та потерпілим у кримінальних провадженнях. З метою посилення правової спроможності громадян, центри співпрацюють з органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, соціальними службами», – повідомила Олена Шишкарьова, заступниця директора центру.

Активне правопросвітництво створює доступність до якісних правових послуг і покращує доступ до правосуддя для вразливих груп населення. За роки роботи юристи центрів та бюро правової допомоги провели понад 5491 правопросвітницький захід.

«Реалізуючи правопросвітницький напрям роботи, юристи центрів навчають громадян як захищати свої права, адже гідне життя людей залежить від того, наскільки вони знають свої права. Під час правопросвітиницьких заходів, юристи зіштовхуються з безліччю життєвих питань, які важливі для громадян. Якщо не навчити людей вчасно розв’язувати ці правові питання, з часом вони можуть перетворитись на складні проблеми. Тому задля уникнення проблем, громадяни повинні знати про можливість звернення до центрів безоплатної правової допомоги», – прокоментувала Ольга Салоїд, начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва.

З метою підвищення рівня правосвідомості та правової культури серед дітей, юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Кіровоградщини систематично проводять правопросвітницькі заходи спільно з громадськими активістами, представниками поліції, бібліотекарями, педагогами, психологами. У форматі правових задач та вікторин фахівці аналізують типові ситуації порушення прав дітей, які траплялися у реальному житті та пропонують алгоритм захисту.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid 

місце: Бардашевська Інеса, 30.06.2012 року народження, с. Репужинці, Заставнівський р-н, Чернівецька обл., конкурсна робота «Щасливе дитинство без булінгу» – 178 вподобань

місце: Кагерманова Діана, 16.06.2014 року народження, с. Грузьке, Кролевецький р-н, Сумська обл., конкурсна робота «Мої долоньки проти булінгу!» – 176 вподобань

місце: Тімофєєв Тимур, 03.12.2012 року народження, с. Суботці, Знам’янський р-н, Кіровоградська обл., конкурсна робота «Стоп булінг!» – 48 вподобань

Переможці середньої групи (віком від 9 до 13 років):

місце: Марченко Діана, 31.01.2011 року народження, м. Трускавець, Львівська обл., конкурсна робота «Я проти булінгу!» – 440 вподобань

місце: Мошкіна Ганна, 07.05.2008 року народження, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., конкурсна робота «Стоп! Скажи насильству ні!» – 218 вподобань

місце: Олійник Максим, 16.11.2008 року народження, м. Вінниця, конкурсна робота «Стоп булінг!» – 185 вподобань

Переможці старшої групи (віком від 14 до 17 років):

місце: Поладич Сніжана, 15.03.2005 року народження, м. Кролевець, Сумська обл., конкурсна робота «Я проти насилля!» – 257 вподобань

місце: Тягушева Єлизавета, 19.02.2005 року народження, м. Миколаїв, конкурсна робота «Stop Bullying!» – 174 вподобання

місце: Губарик Валентин, 05.02.2004 року народження, с. Цир, Любешівський р-н, Волинська обл., конкурсна робота «Не руйнуйте мій світ…» – 54 вподобання

Лавренюк Юлія, 31.10.2004 року народження, м. Ковель, Волинська обл., конкурсна робота «Стоп булінг!» – 54 вподобання

Щиро дякуємо усім учасникам конкурсу та нашому «народному журі» за небайдужість та участь у конкурсі! Окрема подяка дорослим, які підтримали дітей.

Детальніше читайте на нашому сайті: https://bit.ly/3oUz5Xk

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

За період реалізації проєкту місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги надано правову допомогу із земельних питань понад 63,5 тис. клієнтів. Від них зареєстровано понад 72 тис. звернень. З них 56 тис. – щодо надання консультацій та роз’яснень. Більшість консультацій – 45 тис. – надано письмово.

У 10 областях, у яких оцінювався проєкт у 2020 році, організовано роботу понад 2,7 тис. дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до БПД. Під час таких виїзних консультувань понад 8 тис. осіб отримали правові консультації та роз’яснення щодо земельних правовідносин. Окрім того, понад 700 осіб отримали БППД під час онлайн-консультувань через Skype, Zoom, телефоном тощо.

Детальніше про підсумки першого року дії проєкту читайте на нашому сайті: https://bit.ly/3f2DxjL

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

інші обставини, що мають істотне значення.

Доказами зміни матеріального стану платника та одержувача аліментів можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, медичні довідки, висновки лікарів, додаткові витрати на утримання непрацездатних батьків та будь-які інші документи, які можуть підтверджувати зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.

Якщо погіршився стан здоров’я саме дитини, то доцільніше буде звернутись до суду з позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Стаття 185 Сімейного кодексу України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого відповідна вимога не була подана, зобов’язані () брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Для їх підтвердження у Вас в наявності повинні бути докази понесених витрат.

Це можуть бути чеки, квитанції, рекомендації, виписки з лікарні, консультаційні висновки спеціалістів щодо поставленого діагнозу дитини тощо. Заявляючи додаткові витрати, Ви в будь-якому випадку повинні їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Доказова база є дуже важливою, так як через брак доказів і неналежну аргументацію сум грошових коштів, які Ви зазначите, суд може відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначаємо, що стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір додаткових витрат завжди встановлюється у твердій грошовій сумі. Відсоток або частка від заробітку в цій категорії справ не застосовуються. В переважній більшості випадків суди стягують з другого з батьків половину від понесених позивачем додаткових витрат на дитину.

Детальніше читайте за лінком https://bit.ly/3fbGBsI

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Максимальне покарання за цією статтею передбачає обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Під час досудового розслідування прокурор запропонував Миколі взяти участь у проєкті «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», що реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги.

Що може передбачати участь у програмі та чим завершилася ця історія — читайте за посиланням: https://cutt.ly/qbTfh5l

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

#Медіація

експлуатація таких транспортних засобів здійснюється особами, відповідальність яких застрахована;

відсутні травмовані (загиблі) люди;

у водіїв є взаємна згода щодо обставин скоєння ДТП;

у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У такому разі водії транспортних засобів після складення повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. Також водій, що спричинив ДТП звільняється від адміністративної відповідальності, а постраждала сторона має змогу швидше отримати страхову виплату за шкоду, заподіяну її майну. Водночас, розмір такого страхового відшкодування потерпілому є обмеженим та становить максимум 50 000 гривень.

Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків, у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування чи відмовою у його виплаті, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства у суді. Не зважаючи на досить значну кількість справ даної категорії, у судів все ж таки відсутній єдиний підхід до їх вирішення.

Водночас, правові позиції Верховного Суду у справах, пов’язаних зі страховими правовідносинами, застосовуються судами всіх інстанцій при розгляді справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з урахуванням законодавства про страхування. Тому, звертаючись до суду за позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, з метою вибору ефективного способу захисту цивільних прав слід взяти до уваги судову практику, зокрема враховувати правові позиції Верховного Суду щодо розгляду цієї категорії справ.

Детальніше читайте за посиланням https://bit.ly/2SJMS7j

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

За умови успішного засвоєння навчальної програми здобувач освіти має право на отримання документа про освіту встановленого зразка, у тому числі з відзнакою, та нагородження золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» та срібною медаллю «За досягнення у навчанні». Оцінювання навчальних здобутків учня здійснюється у школі, а у який саме спосіб це відбуватиметься, обирає заклад освіти, про що зазначається в індивідуальному навчальному плані.

Як змінити форму навчання на індивідуальну?

Для зарахування чи переведення на індивідуальну форму навчання здобувачі освіти (у разі досягнення повноліття) або їх батьки звертаються до навчального закладу з відповідною заявою. Заяву про зарахування на екстернат може особисто подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення в супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.

За необхідності та залежно від особистих обставин і обраної форми індивідуального навчання документально підтверджуються підстави для навчання на відповідній формі (екстернаті або педагогічного патронажу). Це можуть бути довідки про стан здоров’я, перебування під вартою або засудження, про статус біженця тощо. Іноземці та особи без громадянства повинні додатково надати копію документа, що підтверджує законність перебування в Україні.

Детальніше читайте за лінком https://www.legalaid.gov.ua/.../yak-perevesty-dytynu-na.../

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

умови, що передбачають зміни в витратах позичальника за кредитним договором, окрім процентної ставки (наприклад, умови щодо зміни розміру щомісячної комісії за користування кредитом);

вимоги відносно сплати позичальником непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості послуги) у разі невиконання ним своїх зобов’язань за кредитним договором (вартістю послуги при наданні кредиту рахуватиметься сума процентів за весь строк користування кредитом).

Умови кредитного договору не підлягають зміні в односторонньому порядку (частина сьома статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»). Для того, щоб внести зміни за ініціативою кредитодавця, йому необхідно направити позичальнику пропозицію щодо зміни умов кредитного договору. Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов кредитного договору оформлюються у тому самому порядку, в якому оформлений сам договір, тобто письмово – окремою угодою між сторонами.

У разі виявлення порушення умов договору кредитодавцем позичальник вправі звернутися до Національного банку України, оскільки саме він здійснює державне регулювання та нагляд у сфері споживчого кредитування, чи суду. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Чи можливо розірвати кредитний договір?

Так, частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, або рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Детальніше читайте за посиланням https://bit.ly/3ov4bF2

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid