"Сила, яку не зламати": у Світловодську відбулася закрита зустріч із захисником Маріуполя Ігорем Сошнєвим.
Захід у Центральній міській бібліотеці приурочили до загальнонаціонального Дня вшанування пам’яті захисників і захисниць України, які загинули, були страчені чи закатовані у російському полоні. Громада мала за велику честь особисто зустрітися з нашим земляком Ігорем Миколайовичем Сошнєвим, який пройшов крізь горнило війни, витримав два роки російського полону й став для міста живим прикладом незламності, мужності та людської гідності. На заході також були присутні військовослужбовці, які брали участь у бойових діях.
Подія розпочалася з урочистого виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання, під час якої присутні вшанували пам'ять усіх полеглих воїнів і закатованих у російському полоні українців.
Особливо зворушливим моментом заходу став показ фрагмента всесвітньо відомого документального фільму «20 днів у Маріуполі», удостоєного премії «Оскар». Саме в цих кадрах присутні побачили Ігоря Сошнєва під час виконання бойових завдань у блокадному Маріуполі. Цей епізод ще раз нагадав, що за кожною історією війни стоять реальні люди, їхня мужність і жертовність.
Під час оборони Маріуполя Ігор Миколайович проходив службу у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України. Він перебував у самому епіцентрі бойових дій, допомагаючи рятувати поранених військових і цивільних у Маріупольській міській лікарні №2. Також захисник брав безпосередню участь в евакуації жінок із пологового будинку, ризикуючи власним життям заради порятунку інших. За мужність, відвагу та незламність він відзначений державними й військовими нагородами, серед яких почесна відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України «За незламність».
Після героїчної оборони міста на воїна чекало ще одне надзвичайно тяжке випробування — два роки російського полону, у тому числі перебування в Оленівці. Попри нелюдські умови, фізичний і психологічний тиск, повну ізоляцію та постійну невідомість, він не скорився ворогу. Його сила духу, віра та любов до рідних допомогли вистояти й повернутися додому, де нині він поступово адаптується до цивільного життя.
Організатором цієї надважливої зустрічі виступила директорка Комунального закладу «Світловодська міська централізована бібліотечна система» (КЗ «Світловодська МЦБС») Юлія Похілова. Завдяки її ініціативі захід пройшов у безпечній, затишній та глибоко емоційній атмосфері. Провела зустріч і налаштувала присутніх на щиру розмову талановита ведуча Поліна Полонська, яка зуміла тонко й з великою повагою розкрити історію нашого земляка.
Під час зустрічі Ігор Миколайович щиро поділився спогадами про пережите в Маріуполі. Він розповів, що часу на страх тоді не було — усі працювали, думаючи лише про порятунок людей. Згадуючи полон, захисник зазначив, що найважчим було жити в постійній невідомості, однак віра, внутрішня стійкість і думки про родину не дозволили йому втратити надію.
Повернувшись до цивільного життя, ветеран звернувся до присутніх із простими, але надзвичайно важливими словами: берегти рідних, цінувати кожен прожитий день і не відкладати на потім слова любові та вдячності.
Особливо глибоко в серцях присутніх відгукнулися його слова:
«Не відкладайте на потім слова "люблю", "дякую", "бережи себе". Треба берегти один одного і не боятися бути людьми».
Не менш сильним стало й визначення незламності, яке прозвучало від самого захисника:
«Незламність — це не означає, що тобі не страшно або тобі не важко. Це коли тобі важко, але ти все одно продовжуєш триматися. Це коли ти не втрачаєш віру, пам’ятаєш, заради кого борешся, і продовжуєш йти вперед, навіть коли здається, що сил уже немає».
Наприкінці заходу від імені КЗ «Світловодська МЦБС» та всієї Світловодської громади Ігорю Миколайовичу вручили квіти як символ щирої вдячності за його мужність і самопожертву. Завершилася подія відповідно до державного церемоніалу — спільним фотографуванням на згадку та фінальним виконанням Державного Гімну України.
Подвиг нашого земляка назавжди вписаний в історію незламності Світловодської громади та всієї України. Його історія — це історія сили, віри й любові до Батьківщини, яка надихає кожного з нас.
Слава Україні! Героям Слава!
