Рок-музика виникла на початку 60-х років минулого століття та залишається популярною та актуальную і в наш час. Зараз ми можемо послухати безліч піджанрів року - від арт-року і до християнського року. Але все ж таки, з чого все починалося?
Рок-музика (англ. Rock) — узагальнена назва низки напрямків популярної музики другої половини XX століття, що походять від рок-н-ролу та ритм-енд-блюзу. Термін Rock очевидно є скороченням від Rock'n'roll і дослівно перекладається як «хитати(ся); трясти(ся)». Також «роком» називають своєрідний спосіб життя деяких шанувальників рок-музики, що переріс у субкультуру.
Рок-музика має велику кількість напрямків: від танцювального рок-н-ролу до важкого металу. Зміст пісень варіюється від легкого і невимушеного до похмурого, глибокого і філософського. Часто рок-музика протиставляється поп-музиці (т.зв. «попсі»), хоча чіткої межі між поняттями «рок» і «поп» не існує, і немало музичних явищ балансують на грані між ними.
Історія виникнення року
Повоєнний розвиток зарубіжної музичної культури відбувався в умовах поглиблення розколу світу, посилення боротьби між двома соціально економічними системами, воєнно-політичними блоками, розв'язання «холодної війни», атомного психозу, ідеологічно-культурного протистояння. Перед людством, яке понесло нечувані людські, матеріальні і духовні втрати в роки другої світової війни, постали масштабні завдання підняти з руїн матеріальну культуру, залікувати рани духовності та цивілізації.
Найхарактернішим для культури цього періоду стає подальший розвиток так званої «масової культури», тиражування культури «серійного виробництва», чому суттєво сприяв Науково-технічний прогрес, що приніс революційні зміни у сфері ЗМІ (зокрема бурхливий розвиток телебачення, радіо, звукозапису, кіно). На відміну від комуністичних країн, де масова культура жорстко регламентувалася ідеологічними настановами компартії, в капіталістичних країнах розвиток масової культури був тісно пов'язаний з комерційною індустрією розваг.
У той же час демократизація культури, її «серійність», породжує певні специфічні проблеми для функціонування культури. Відбувається процес відчуження культури, що породжує в надрах масової культури феномен контркультури —субкультури протестного, бунтівного напрямку. У другій половині XX століття такою контркультурою стає рок.
Основні центри розвитку рок-музики — західна Європа (особливо Великобританія) і США, внаслідок цього більшість текстів пісень написана англійською мовою. Проте, хоча, як правило, з деяким запізненням, національна рок-музика з'явилася практично у всіх країнах. Українська рок-музика з'явилася за часів СРСР в кінці 1960-х років.
Характерні риси року
З перших років свого існування у рок-музики був свій інструментарій. Основним інструментом була і залишається електрогітара. Підключена до динаміка, електрогітара дозволяє грати голосно і надає музиці різкий, пронизливий і в той же час глибокий звук. З часом кількість «гітарних примочок» збільшилася, що дозволило урізноманітнити звучання інструменту. Електрогітара вміла все: і пищати, і гарчати, вести чисту красиву мелодійну тему і довбати жорсткі акорди. Акомпанементом для гітарного соло служили партії бас-гітари і ритм ударних. Часто складу рок групи обмежувався тільки цими трьома інструментами (такі групи стали пізніше називатися "пауер-тріо"), іноді для різноманітності в неї включалися клавішні: фортепіано або електроорган.
Пісня будувалася за принципом чергування куплетів і приспіву, з інструментальною вставкою посередині (гітарне соло). На початку 1960-х пісні рідко тривали більше трьох-чотирьох хвилин: даний формат ідеально підходив для радіоефіру і не давав нудьгувати публіці на концертах. Мелодія пісні базувалася на "рифф" - нескладної послідовності гітарних акордів, яка визначала розвиток музичної теми.
Рок-музика зазвичай виконується рок-групою, що складається з вокаліста, гітариста, бас-гітариста і барабанщика, іноді також клавішника. В окремих випадках може бути присутнім також саксофон, акордеон та інші інструменти. Відмітні риси рок-музики — одноманітний ритм з сильним бек-бітом, що підтримується барабанами, та електрогітарою (часто — з ефектом дісторшн). Сольні епізоди також виконуються на електрогітарі.
Різновиди рок-музики та її розвиток.
У 1957 р. була записана композиція «Rumble» гітариста Лінка Рея, в якій вперше був використаний ефект фаз на гітарі. Це стає початком народження року.
Легендарний британський біт-рок-гурт «The Beatles» започаткував новий етап у рок-музиці.Гурт, у складі Джона Леннона, Пола Маккартні, Джорджа Гаррісона та Рінго Старра, справив значний вплив на поп- і рок -музику XX століття. Саме цей гурт змінив роботу музичних студій, розподіливши на студійні та концертні записи, а також запровадив моду в зачісках та одязі. Але найбільший вплив «The Beatles» був у формі та змісті рок-музики, у багатстві жанрів, мелодизмі, експериментаторстві в музичних формах.
Антиподами "Бітлз" прийнято вважати групу "Роллінг стоунз", що з'явилася на початку 1960-х рр. "Роллінги" грали більш жорстку музику, з великою кількістю блюзових гармоній. Антагонізм "бітлів" і "роллінгів" був багато в чому перебільшений - обидві групи вважаються найпотужнішими представниками біт-напрямку. Серед інших учасників біт-руху можна відзначити "Kінкс", "Зомбіс", "Енімалс" і "Ху", знамениті своєю буйною сценічним шоу, що включав в себе неодмінна знищення гітаристом свого інструменту.
Біт досить швидко вичерпав себе, швидше за все в силу своєї простоти. У середині 1960-х відбувається глобальна зміна вектора загальносвітового культурного розвитку, з'являється психоделія - один з найважливіших етапів в історії рок-музики. Психоделія - це якийсь варіант рок-символізму. На інструментальному рівні вона породжує інтерес до нестандартних мелодій і до використання незвичних для рок-музики інструментів (наприклад, духових або струнних), а також до небувалої сміливості в аранжуваннях. З'являються нові групи - "Пінк Флойд", "Софт машин" та ін. З появою бітлівськи альбому "Оркестр самотніх сердець сержанта Пеппера", альбому починає розглядатися як єдине ціле, а не як збори музичних фрагментів, як цілісний твір мистецтва («концептуальні» альбоми). У рок з'являється імпровізація, на якій будується класичний психоделічний концерт. На додаток до самої музики на концерті вводяться елементи театру, в тому числі театру абсурду. Так наприклад, під час півгодинної імпровізації "Пінк Флойд" лідер гурту Сід Барретт міг піти за лаштунки, повернутися зі сковородою і зайнятися приготуванням яєчні, при цьому звук шкворчать на сковороді масла вплітався в музичну палітру, стаючи її невід'ємною частиною.
З психоделічних експериментів поступово формуються кілька стилів, які визначатимуть розвиток рок-музики в 1970-і рр. Одним з цих стилів стає хард-рок, або важкий рок. Найвизначнішими представниками даного стилю стають групи "Діп Перпл", "Блек Себбет" і особливо "Лед Зеппелін". Хард-рок-гурти об'єднує орієнтація на жорсткий гітарний звук, чіткий але технічно складний ритм, екпрессівний вокал.
"Діп Перпл" виконували простий швидкісний хард-рок, в якості основного солюючого інструменту виступала гітара Річі Блекмора; "Блек Себбет" грали значно жорсткішу, похмуру музику, тому саме вони вважаються провісниками хеві-метал; "Лед Зеппелін" виробили абсолютно неповторний варіант хард-року, побудованого на блюзових риффах, зіграних на жорсткій "фузованной" електрогітарі. Хоча хард-рок існував і за межами Великобританії, але саме тут він отримав найбільше поширення.
70-ті роки пов'язані і з утворенням групи «Queen», з незмінним золотим складом: Фредді Мерк'юрі — вокал, фортепіано; Браян Мей — гітара, вокал; Роджер Тейлор — ударні, вокал; Джон Дікон — бас-гітара, бек-вокал. «Queen» створював свої ранні роботи під впливом від прогресивного року, хардроку і важкого металу, але поступово перейшов до більш традиційного і радіоформатного звучання, запозичивши елементи інших стилів, зокрема арена-рок і поп-рок. Справжнє міжнародне визнання їм принесли альбоми «Sheer Heart Attack» пізніше того ж року і «A Night at the Opera» 1975 року. До останнього ввійшла пісня «Bohemian Rhapsody», яка залишалася на першій сходинці чарту Великобританії упродовж дев'яти тижнів і популяризувала жанр музичного відеокліпу. Альбом 1977 року «News of the World» містив пісні «We Will Rock You» і «We Are the Champions», які стали гімнами на спортивних змаганнях. До початку 1980-х років «Queen» вже був одним із найвизначніших стадіонних рок-гуртів у світі.
Поряд з хард-роком оформляється арт-рок (у західній традиції - прогресив-рок), стиль зібрав в єдине ціле завоювання біта і психоделічної ери з досягненнями класичної музики, джазу та народної музики. Дуже часто, в бажанні "змішати все з усім" музиканти нерідко зовсім уникали своїх фатальних коренів, і слово "рок" в застосуванні до їхній музиці можна пояснити хіба що інерцією. Найбільш успішними прогресив-рок-гуртами вважаються "Kінг Кримсон", "Дженезис" і "ЄС".
Крім хард-року і прогресив-року, у другій половині 1960-х з'являються і менш значні напрямки рок-музики. Народжується джаз-рок, оформляється глем-рок, який характеризується нарочито театралізованої подачею матеріалу. Музикантів, що віддають перевагу в музиці блюзові гармонії, починають зараховувати до блюз-року, тих же, хто черпає натхнення з традицій народної музики, відносять до фолк-року.
Хард-рок і прогресив-рок залишалися провідними напрямками рок-музики протягом першої половини 1970-х рр. У другій половині 1970-х в рок-музиці відбувається перелом, основні прийоми цих двох напрямків починають вичерпуватися. Музиканти знов пускаються в творчі пошуки, проте криза, що наступив в класичній рок-музиці в кінці 70-х, для більшості груп виявляється фатальним. Багато груп, не в силах пристосуватися до змін культурної кон'юнктури, розпадаються, інші стрімко комерціалізуються, однак це рідко призводить до задовільних результатів.
Перелом в культурній свідомості, що стався в другій половині 1970-х рр., вважається межею, що відокремлює класичний рок від року новітнього часу. На початку 1980-их, як протилежний мейнстріму рок-сцени, відродився напрям альтернативного року — украй різноманітна музика, проте об'єднувала її противопоставленність популярній культурі і, відповідно, рідкісні появи на радіостанціях. Альтернативні групи, як правило, видавалися на дрібних «незалежних» лейблах. Збігаються з поняттям «Альтернативний рок» найменування коледж-рок і інді-рок; перше походить від популярності альт-рок груп в 80-их роках на невеликих радіостанціях при коледжах, друге підкреслює прихильність до незалежних лейблів.
Перші групи альтернативного року з'являються в США на початку 80-их років. Вони здійснювали спроби сумістити енергетику панк-рока, музичні основи пост-панку, фолк-рокової гармонії і гітарні прийоми. Саме ці характеристики характерні для творчості однієї з перших груп жанру — R.E.M., що випустили свої перші і найвпливовіші записи в 1982–1983 роках. З'єднання пост-панкової основи і фолкових гітар в мелодійних і емоційних піснях принесло групі відносну популярність навіть в широких кругах. Звучання R.E.M. стало основою для стилю дженгл-поп.
Іншим джерелом розвитку альтернативної сцени став хардкор. Експерименти по ускладненню хардкорного звучання, ритмів, мелодики проводили The Replacements, No Means No. Проте справжній прорив в пост-хардкорі зробили Hüsker Dü, що вважаються одній з найвпливовіших груп 80-их. До середини 80-их ця група еволюціонувала від хаотичного хардкора до пісень, в яких брудне, важке гітарне звучання спліталося з красивими мелодіями (Гранту Харта і Боба Моулда називають одними з сильних композиторів в рок-музиці) і нетиповими для панка темами. Не добившись успіху, Hüsker Dü проте зробили величезний вплив на інді-рок, інді-поп і грандж.
До початку 90-их років мейнстрім знаходився в кризі, розвиваючись або за рахунок нечисленних зірок поп-року, або за рахунок поп-музики, або за рахунок вже не маючого відношення до року електропопу і поп-металу, але ніяк не стикаючись з роком. Рок-музика, продовжуючи розвиватися, залишалася по всьому світу, а особливо в андерграунді США.
Поворотним моментом в музиці 90-их став несподіваний гучний успіх альбому «Nevermind» грандж-групи Nirvana. Саме з цієї миті інді-музиці став відводитися час в американському теле- і радіоефірі, а лідер Nirvana Курт Кобейн був оголошений «голосом покоління». Музика Nirvana була квінтесенцією гранджа — тягучою, відчайдушною, депресивною, побудованою на похмурих рифах, сумішшю альтернативного рокуі панк-рока. В порівнянні з попередниками музика Nirvana, проте, стала куди мелодійнішою. Услід за першою хвилею гранджа з'явилися ряд послідовників: Stone Temple Pilots, Bush, Silverchair. До 1994 року широка популярність гранджа стала сходити нанівець, що було частково викликане самогубством Курта Кобейна. Проте вплив гранджа на рок-музику 1990-их значний.
У європейських рок-композиціях кінця 90-х років великого поширення набув симфо-метал, з використання елементів класичної музики — живі оркестри (або заміна їх аналогічними синтезаторними ефектами) і багатий, майже оперний жіночий вокал.
Одним з найвідоміших гуртів, які грають симфо-павер (sympho-power) метал є фінський колектив Nightwish. Рання творчість Nightwish, особливо поєднання сильного оперного вокалу ексвокалістки гурту Тар'ї Турунен, який характерніший для класичної оперної сцени, і жорстких гітарних рифів та помпезних програшів на клавішних, що характерні для павер-металу. Через поєднання багатьох стилів у творчості гурту існує багато думок до якого з них можна віднести творчість гурту. Найчастіше гурт все ж відносять до симфо-павер металу, або ж до оперного металу через незвичну манеру виконання першої вокалістки.
Within Temptation — нідерландський музичний гурт, створений в 1996 році гітаристом Робертом Вестерхолтом та вокалісткою Шарон ден Адель, набув популярності на сцені андеграунду вже після виходу першого альбому, а вже широкій аудиторії вони стали відомими 2001 року з виходом синглу «Ice Queen» з альбому Mother Earth, який досяг другої позиції національного чарту. З того часу група вигравала премію Conamus чотири роки поспіль.
Українська рок-музика
Українська рок-музика виникла наприкінці 60-х років минулого століття, під час хрущовської "відлиги". Але в 1970-х роках більшість рок-гуртів 60-х, на жаль, були змушені піти в підпілля. Так само спіткала невдача і групи другої хвилі українського року (кінець 1970-х—початок 1980-х). Найуспішнішою за весь час існування СРСР виявилася для української рок-музики епоха перебудови. Деякі гурти, що були створені в той час, є зірками української рок-сцени і сьогодні. Але, звичайно, найбільша кількість рок-гуртів виникла вже за часів незалежності.
Розглянемо найбільш значущих виконавців, які залишили по собі яскравий слід в історії та культурі нашої країни.
Безперечно, одним із найцікавіших і найсамобутніших рок-колективів України є "Воплі Відоплясова" ("ВВ"). Заснували групу Юрій Здоренко і Олександр Піпа, потім вони зустріли Олега Скрипку, і ця зустріч стала знаковою для "ВВ". Назву "Воплі Відоплясова" придумав О. Піпа, прихильник творчості Ф. Достоєвського. Цікаво, що музичної освіти ніхто з учасників гурту не мав. Незважаючи на це, вже 1987 року їхня пісня "Танці", як то кажуть, "підірвала" не тільки Україну, а практично весь колишній СРСР.
На сьогоднішній день "Воплі Відоплясова" — один з найвідоміших у світі українських рок-гуртів. Дискографія "ВВ" налічує 10 альбомів, група багато гастролює Україною та багатьма іншими країнами.
Не можна не згадати і про "Океан Ельзи". Цей гурт створений 1994 р. у Львові. Лідером гурту є Святослав Вакарчук, фізик за фахом. Критики багато разів визнавали гурт найкращою рок-групою країн колишнього СРСР та Східної Європи. На території України продано понад мільйона дисків "Океану Ельзи".
«Скрябін» — український музичний гурт, що за час своєї творчої активності пройшов шлях від синті-попу, постпанку і техно до поп-року та поп-музики. Склад гурту також неодноразово змінювався. Єдиним постійним учасником колективу з часу його заснування і до своєї смерті був Андрій «Кузьма» Кузьменко. Як правило, музику гурту поділяють на «старий» (приблизно до 2003 року) та «новий» (до 2015) періоди. «Скрябін» є першим українськомовним гуртом у жанрі синті-попу та альтернативної електроніки.
Рок-гурт "Гайдамаки", виник в 1990 році. Стиль гурту поєднує жанри, які, здавалося б, неможливо поєднати — рок, даб, панк, ска, українську та балканську фолк-музику. Колектив багато гастролює світом і є частим гостем у таких країнах, як Швейцарія, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Польща, Чехія, США, Канада та ін. "Гайдамаки" також є власниками "золотого диску" за рекордну кількість продажів за кордоном.
Безперечно, дуже цікаві такі рок-гурти, як "ТіК", "Мандри", "Madheads XL", "С.К.А.Й.", "OT VINTA!", "Механічний Апельсин", "Юркеш", "Димна суміш". З більш молодих - "НеДіля", "Lama", "Антитіла" та багато інших.
Рок-музика й досі продовжує розвиватись, даруючи слухачам насолоду.