Embedded Files
Симфонічна музика – це музика, призначена для виконання симфонічним оркестром.
Симфонічна музика – це музика, призначена для виконання симфонічним оркестром.
Слово “оркестр” давньогрецького походження. В античному театрі так називали передню частину сцени, на якій розташовувався хор. Пізніше у XVI ст. в Італії зробили спробу відродити давньогрецьке драматичне мистецтво. У результаті з’явилася опера, де місце хору зайняв ансамбль інструменталістів.
Згодом, не тільки місце між сценою і глядачами, де сиділи музиканти, але й сам інструментальний ансамбль почали називати оркестром.
Від камерних ансамблів оркестр відрізняється кількістю музикантів. В ансамблі кожен виконавець має самостійну партію, в оркестрі ж окремі партії доручаються цілій групі інструментів, що значно посилює звучання, робить його густим, насиченим і в разі потреби — гучним.
Залежно від складу інструментів оркестри бувають духовими, струнними, симфонічними, естрадними, народними. Найбагатшим щодо виражальних можливостей є симфонічний оркестр. Об’єднавши в собі таку велику кількість різноманітних інструментів, симфонічний оркестр став могутнім засобом музичного відтворення задумів композитора.
В оркестрі митець одержав широку палітру звучання, в якій не тільки поєдналися властивості всіх інструментів, а й з’явилася звукова сила й потужність від поєднання зусиль багатьох окремих виконавців.
Для цього великого ансамблю-оркестру написано багато творів, а музику для виконання оркестром стали називати - симфонічною.
Симфонічна музика є основним, найважливішим напрямком музичної творчості. Вона пов’язана з симфонічним оркестром – виконавчим складом, для якого призначена. Оркестр об’єднує різні групові інструменти та надає композитору багату палітру звуків і виразних засобів.
Симфонічна музика характеризується діапазоном різних інструментальних жанрів – від невеликих п’єс до багаточастинних творів.
Симфонічна музика в XIX столітті стала панівною сферою композиторської творчості. Відбувається збагачення оркестру. До нього увійшли нові інструменти, такі як челеста і арфа. Керувати оркестром стає складно. Поступово сформувалася професія диригента, який зосереджено і вміло керує музикантами для відтворення композиторського художнього задуму.
Коли в симфонічній музиці з’явилася програмна музика, то її область виконання значно розширилася. З’явилися нові жанри – концертна увертюра, симфонічна поема, симфонічна фантазія, сюіта. З’явилися національні музичні школи. Симфонічна музика стала розгорнутою і стала характеризуватися значущістю композицій.
Page updated
Google Sites
Report abuse